Постанова

від 24.07.2013 по справі 910/3301/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2013 р. Справа№ 910/3301/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Реуцька Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача : представник - Гетьман Ю.В. ( за довіреністю)

від відповідача: представник - Кацедан Л.В. ( за довіреністю)

розглянувши апеляційну скаргу Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця"

на рішення Господарського суду Господарського суду м. Києва від 18.04.2013р.

у справі № 910/3301/13 (Суддя: Котков О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСГАРД-Ал"

до Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця"

про стягнення грошових коштів.

ВСТАНОВИВ:

20.02.2013р. Товариства з обмеженою відповідальністю "АСГАРД-Ал" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" про стягнення 49 755,00 грн. боргу, 3 784,10 грн. пені, 748,37 грн. 3% річних, 48,91 грн. втрат від інфляції.

В подальшому позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача заборгованості за договором № ПЗ/Л-113115/НЮ від 28 листопада 2011 року в сумі 4 581,38 грн. з них: пені - 3 784,10 грн., 3% річних - 748,37 грн. та втрат від інфляції - 48,91 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.04.2013 року у справі № 910/3301/13 позовні вимоги задоволені в повному обсязі: стягнуто з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСГАРД-Ал" грошові кошти: пені - 3 784,10 грн. , 3% річних - 748,37 грн., втрат від інфляції- 48,91 грн. та судові витрати - 1 720,50 грн.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2013 року у справі № 910/3301/13 в частині пені , та прийняти в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні стягнення пені. В обґрунтування апеляційної скарги, зазначає, що вимога щодо стягнення пені заявлена поза межами річного строку позовної давності.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2013 року відкрито апеляційне провадження у справі № 910/3301/13 та призначено до розгляду на 12.06.2013 р.

07.06.2013року через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшло відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва без змін.

12.06.2013 року у судовому засіданні було оголошено перерву до 10.07.2013 року

10.07.2013 року у судовому засіданні було оголошено перерву до 24.07.2013 року.

23.07.2013 року через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи додаткових документів.

24.07.2013 року представники сторін з'явились у судове засідання та надали свої пояснення у справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 28.11.2011 року між позивачем (Постачальник або Продавець) та відповідачем (Замовник або Покупець або Отримувач) було укладено договір № ПЗ/Л-113115/НЮ (Договір поставки) (а.с.19)

За умовами пункту 1.1. зазначеного договору Постачальник зобов'язується поставити у власність Замовнику певну продукцію, у комплектації відповідно до погодженого у Специфікації переліку (Додаток № 1) (а.с. 23), а Замовник зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати оплату відповідно до умов договору.

Предметом позову є порушення покупцем умови договору, як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму - 48 755,00 грн. Отже за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором, яка становить 48 755,00 грн. В подальшому позивачем було надано до суду першої інстанції, заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій за невиконання умов Договору в розмірі 4 581,38 грн.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що у позивача відсутні правові підстави для стягнення з відповідача 3 784, 10 грн. пені, оскільки позивачем пропущено строки річної позовної давності, а тому, за переконанням відповідача, судом першої інстанції безпідставно було стягнуто розмір пені.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва слід змінити в частині стягнення розміру пені.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № ПЗ/Л-113115/НЮ, позивач в грудні 2011 року передав продукцію, відповідно до акту приймання - передачі (а.с.24) на суму 48 755,00 грн., відповідно до відбитка печатки на акті, відповідач отримав зазначений товар, однак зобов'язання щодо сплати за отриманий товар своєчасно не виконав.

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За умовами пункту 7.2. Договору Покупець здійснює розрахунки за поставлений товар протягом 15 банківських днів з дня його отримання. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками Акту приймання - передачі товару.

Як було встановлено судом першої інстанції та не спростовується апелянтом, взяті на себе зобов'язання за Договором Покупець не виконав, в передбаченому Договором порядку та строк, Отримувач товару в повному обсязі не оплатив, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість за Договором перед Продавцем в розмірі 48 755,00 грн.

З матеріалів справи, вбачається, що відповідач в березні 2013 року перерахував позивачу вартість товару в розмірі 48 755,00 грн. за Договором, відповідно до банківських виписок (а.с. )

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У разі порушення строків оплати Замовник сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочки, включаючи день оплати. (п. 7.2 Договору)

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції безпідставно було стягнуто з відповідача розмір пені, оскільки позивачем було пропущено спеціальний строк позовної давності.

Колегія суддів частково погоджується з доводами апелянта та зазначає наступне.

У відповідності до ст.ст. 256, 257 Цивільного Кодексу України , строк у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого порушеного права, - позовна давність - встановлюється тривалістю в три роки.

Положеннями ст. 258 Цивільного Кодексу України, передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність : скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною даністю, зокрема, позовна давність в один рік застосовується до вимог, в тому числі, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ст. 261 Цивільного Кодексу України, перебіг позовної давності чи право на позов виникає з дня , коли особа дізналась або мала дізнатись про порушення свого права.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання , якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 11 Роз'яснення ВАСУ № 01-6/438 від 16.04.1993 року « якщо відповідно до чинного законодавства або за договором неустойка (штраф, пеня) підлягає стягненню за кожен день прострочки виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо»

Пунктом 11.1. Договору встановлено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за договором винна сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України і договором.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції помилково було нараховано пеню в розміні 3 874, 10 грн., оскільки невірно було зазначено період нарахування. Колегія суддів перерахувавши пеню, дійшла висновку, що розмір пені який підлягає до стягнення складає 255,70 грн. за період з 20.02.2012 року по 22.06.2012 року.

Розмір заборгованості 49 755,00 грн., період з 20.02.2012 року по 22.06.2012 року, кількість прострочених днів 124 дні.

(49755,00 х 7,75% х 2 х 32 /365= 67,62 грн.) процентна ставка НБУ з 20.02.2012 року по 22.03.2012 року становить 7,75 %

(49755,00 х 7,50% х 2 х 92 /365= 188,15 грн.) процентна ставка НБУ з 23.03.2012 року по 22.06.2012 року становить 7,50 %

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що апелянт частково довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, щодо розміру пені, отже рішення господарського суду міста Києва в частині стягнення пені слід змінити, та стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 255,70 грн. за порушення строків оплати товару по Договору.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно було стягнуто за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання по Договору щодо оплати товарів. Отже, стягненню з Покупця на користь Продавця за період з 23.12.2011 по 22.06.2012 підлягає 748,37 грн. 3% річних та 48,91 грн. втрат від інфляції,

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2013р. слід змінити в частині стягнення розміру пені, в іншій частині рішення залишити без змін.

Судові витрати перераховуються відповідно до ст. 49 ГПК України.

Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є частково обґрунтованою і підлягає задоволенню в частині, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2013р. змінити в частині стягнення пені, в іншій частині рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" на рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2013 року у справі № 910/3301/13 задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2013 року у справі № 910/3301/13 змінити в частині розміру стягнення пені.

«Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (ідентифікаційний код: 04713033, адреса: 01034, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 6), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСГАРД-Ал" (ідентифікаційний код: 32955717, адреса: 03151, м. Київ, вул. Донецька, буд. 7, кв. 56), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: пені - 255,70 грн., судовий збір за подачу позовної заяви 1324,96 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСГАРД-Ал" (ідентифікаційний код: 32955717, адреса: 03151, м. Київ, вул. Донецька, буд. 7, кв. 56) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (ідентифікаційний код: 04713033, адреса: 01034, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 6) судовий збір за подачу апеляційної скарги 197,78 грн. »

В іншій частині рішення господарського суду міста Києві від 18.04.2013р. залишити без змін.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №910/3301/13 повернути до місцевого господарського суду

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Руденко М.А.

Судді Дідиченко М.А.

Пономаренко Є.Ю.