Ухвала

від 15.07.2013 по справі 2а-151/09/0870

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2013 року м. Київ К-35428/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Нечитайла О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції (ДПІ) у Шевченківському районі м.Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.04.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2010

у справі №2а-151/09/0870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексістрой»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.04.2009, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2010, позов задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя від 24.12.2008 №0001772301/0.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові в повному обсязі, з підстав порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена виїзна планова перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2008, за результатами якої 18.12.2008 складено акт №145/23-2/25221417.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження валового доходу за 2007 рік в сумі 254010 грн. внаслідок не віднесення до складу валового доходу кредиторської заборгованості перед ТОВ «Факторія» по якій сплив строк позовної давності; п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині не зменшення суми валових витрат в 2007 році на суму 211675 грн. кредиторської заборгованості перед ТОВ «Факторія» (без врахування податку на додану вартість); п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок чого занижено приріст балансової вартості запасів за період з 01.07.2007 по 31.12.2007 на суму 52993 грн. та завищено приріст балансової вартості запасів за період з 01.01.2008 по 30.06.2008 на суму 52993 грн., оскільки до запасів повинна враховуватись вартість будівельно-монтажних робіт без матеріальної складової.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0001772301/0 від 24.12.2008, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 181536,60 грн., у т.ч. основний платіж 129669,00 грн. та 51867,60 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий дохід включає, зокрема, доходи у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді (пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Згідно з п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до безповоротної фінансової допомоги належать суми заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Відповідно до п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8.

Пунктом 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким встановлені правила ведення податкового обліку, передбачено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), або дата оприбуткування платником податку товарів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.01.207 між позивачем та ТОВ «Факторія» укладено договір підряду №0122, виконання якого підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт, видатковою накладною №000125 від 10.10.2007, вартість виконаних робіт на підставі п. 11.2 ст. 11, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» була віднесена до складу валових витрат у податковому періоді, на який припадала перша подія (отримання робіт), що відповідає вимогам закону, за даним договором за позивачем перед ТОВ «Факторія» обраховується кредиторська заборгованість на суму 254010,10 грн.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.02.2009 юридичну особу ТОВ «Факторія» припинено у зв'язку з визнанням банкрутом, про що 26.11.2007 внесено запис до реєстру.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 під терміном «позовна давність» розуміють строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю в 3 (три) роки.

Таким чином, вартість отриманих позивачем робіт за договором підряду, набуває статусу безповоротної фінансової допомоги та підлягає списанню в податковому періоді, на який припадає закінчення строку позовної давності, та відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підлягає включенню до складу валового доходу підприємства у звітному періоді, у якому відбулося таке списання.

Відповідачем не доведено закінчення строків позовної давності за договором з ТОВ «Факторія».

Крім того, судами попередніх інстанцій правильно зазначено, що Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачена норма, яка б зобов'язувала платника податку зменшувати або коригувати валові витрати на суму вартості отриманих товарів (робіт, послуг), періоду в якому сформовані валові витрати по першій з подій (оприбуткування товару), у разі несплати вартості цих товарів у межах строку позовної давності та віднесення в подальшому такої кредиторської заборгованості до складу валового доходу відповідно до вимог п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 цього Закону.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 17.10.2011 у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Мусон» до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Суди попередніх інстанцій, при застосуванні пункту 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» правильно виходили з того, що за договором підряду №2007/10-1 від 02.10.2007 укладеним позивачем з ТОВ «Будівельна компанія Імпульс Інвест Буд» вартість підрядних робіт становить 52995 грн. без врахування податку на додану вартість, в цій вартості відсутня матеріальна складова, а тому відсутні підстави для її включення до вартості запасів у незавершеному виробництві, виготовлених субпідрядними організаціями.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права та не можуть бути підставою для скасування постановлених у справі судових рішень з наведених мотивів.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя відхилити, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.04.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2010 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

О.М.Нечитайло