Постанова

від 29.07.2013 по справі 815/3686/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3686/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрухіва В.В.

при секретарі Белан М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Інтмакс" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Дочірнє підприємство "Інтмакс" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС, в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки ДП "Інтмакс" з питань підтвердження господарських взаємовідносин з платниками податків ПП "СІ.ТІ.ДЖИ", ПП "СЕГМЕНТ-ЮГ" та складання акту від 28.01.2013 року № 440/22-50/31506766 "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ДП "Інтмакс" з питань підтвердження господарських взаємовідносин з ПП "СЕГМЕНТ-ЮГ" за період з 01.01.2010р. по 30.11.2010р. та з ПП "СІ.ТІ.ДЖИ" за період з 01.01.2010р. по 28.02.2010р."; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС від 27.02.2013 року № 0000542250, яким ДП "Інтмакс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 259541,25 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС від 27.02.2013 року № 0000532250, яким ДП "Інтмакс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 207634,85 грн. Позивач обгрунтував свої вимоги тим, що підставою прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень став Акт від 28.10.2013р. № 440/22-50/31506766 , яким встановлені порушення: п. 5.3.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого ДП «Інтмакс» занижено податок на прибуток на загальну суму 207 633 грн., в т.ч. в розрізі податкових періодів: 1 квартал 2010 року - 87 932 грн.; півріччя 2010 року - 136 849 грн.; 3 квартали 2010 року - 182 194 грн.; 2010 рік - 207633 грн., та порушення п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5. п. 7.4, п.п.7.5.1. п.7.5. ст 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ДП «Інтмакс» занижено податок на додану вартість на загальну суму 166 107 грн., в т.ч. у розрізі відповідних податкових (звітних) періодів (стор. 16 акту перевірки). 07.02.2013р. позивач подав до ДПІ заперечення на Акт перевірки за вих. № 07/02-1, які ДПІ були розглянуті та листом вих. №5540/10/22-5/03 від 14.02.2013р. висновки Акту № 440/22-50/31506766 від 28.01.2013р. залишені без змін. Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 27.02.2013р. № 0000532250 та № 0000542250, ДП «Інтмакс» у порядку адміністративного оскарження було подано первинну скаргу до ДПС в Одеській області, а потім і повторну скаргу до ДПС України. Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 29.04.13 року № 1822/6/99-99-10-01-15 податкові повідомлення-рішення від 27.02.2013р. № 0000532250 та № 0000542250 залишені без змін, а повторна скарга директора ДП «Інтмакс» - без задоволення. Позивач вважав, що перевірка була проведена відповідачем без законних підстав, оскільки на запити відповідача від 19.12.2012 року, які не відповідали вимогам ст.73 ПК України, а тому не були обов'язковими до виконання, позивач все ж таки надав відповіді у передбачений законом строк. За таких обставин, підстав для проведення перевірки, передбачених п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78 ПК України у відповідача не було, тому дії відповідача з проведення такої перевірки та складання акту перевірки позивач вважає протиправними. В обгрунтування протиправності податкових повідомлень-рішень позивач посилається на наявність у нього усіх первинних документів, що підтверджують господарські взаємовідносини з контрагентами ПП "СЕГМЕНТ-ЮГ" у період з 01.01.2010р. по 30.11.2010р. та з ПП "СІ.ТІ.ДЖИ" у період з 01.01.2010р. по 28.02.2010р. та реальність господарських операцій з вказаними юридичними особами, а тому висновки акту перевірки про нереальність цих господарських операцій є помилковими, а тому повідомлення-рішення, що оскаржуються, прийняті відповідачем незаконно.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з наведених підстав.

Представник відповідача надав заперечення, згідно яких позовні вимоги не визнав, вважаючи податкові повідомлення-рішення від 27.02.2013 року № 0000542250 та № 0000532250 - законними, а вимоги позивача безпідставними, а тому просив у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд дійшов наступних висновків.

Дочірнє підприємство "Інтмакс" здійснює фінансово-господарську діяльність на підставі статуту, зареєстрованого Виконавчим комітетом Одеської міської ради від 31.08.2001 року № 04056919Ю0020939, зареєстрованого Виконавчим комітетом Одеської міської ради в новій редакції від 12.03.2011 року № 15561050009003457, код ЄДРПОУ 31506766.

Дочірнє підприємство "Інтмакс" взято на податковий облік в органах державної податкової служби 11.09.2001 року за № 4569, станом на 18.01.2013 року перебуває на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС.

Згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 11.01.13 за № 70 та направлень від 11.01.13 №000069/68 та №000068/67, начальником відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю цієї ДПІ Машталер Ю.П. та головним державним податковим ревізором-інспектором відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю цієї ДПІ Кузик С.М., було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Дочірнього підприємства «Інтмакс», код ЄДРПОУ 31506766 (далі по тексту ДП «Інтмакс») щодо підтвердження взаємовідносин із ПП «Сегмент-Юг», код за ЄДРПОУ 35818058 за період з 01.01.2010 по 30.11.2010 та з ПП «Сі.Ті.Джи», код за ЄДРПОУ 35767686 за період з 01.01.2010 по 28.02.2010 року.

За результатами перевірки був складений акт від 28.01.13 №440/22-50/31506766 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ДП «Інтмакс», код за ЄДРПОУ 31506766 щодо підтвердження взаємовідносин з ПП «Сегмент-Юг», код за ЄДРПОУ 35818058 за період з 01.01.2010 по 30.11.2010 та з ПП «Сі.Ті.Джи», код за ЄДРПОУ 35767686 за період з 01.01.2010 по 28.02.2010».

В акті зроблено висновки про порушення позивачем: п. 5.3.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого ДП «Інтмакс» занижено податок на прибуток на загальну суму 207 633 грн., в т.ч. в розрізі податкових періодів: 1 квартал 2010 року - 87 932 грн.; півріччя 2010 року - 136 849 грн.; 3 квартали 2010 року - 182 194 грн.; рік 2010 року - 207 633 грн. та порушення п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5. п. 7.4, п.п.7.5.1. п.7.5. ст 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ДП «Інтмакс» занижено податок на додану вартість на загальну суму 166 107 грн., в т.ч. по періодам звітності: січень 2010 року - 3 1260 грн.; лютий 2010 року - 26403 грн.; березень 2010 року - 12683 грн.; квітень 20 10 року - І 3375 грн.; травень 2010 року - 12215 грн.; червень 2010 року - 13544 грн.; липень 2010 року - 1 1854 грн.; серпень 2010 року - 11265 грн.; вересень 2010 - 13156 грн.; жовтень 2010 року - 11478 грн.; листопад 2010 року - 8874 грн.

07.02.2013р., не погоджуючись із висновками зазначеного акту перевірки, ДП «Інтмакс» було подано заперечення вих. № 07/02-1, які ДПІ були розглянуті та листом вих. №5540/10/22-5/03 від 14.02.2013р. висновки акту № 440/22-50/31506766 від 28.01.2013р. документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Інтмакс» залишені без змін.

На підставі зазначеного акту, 27.02.2013р. Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000542250, яким ДП «Інтмакс» збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток у сумі 259 541,25 грн. (за основним платежем - 207 633 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 51 908,25 грн.) та податкове повідомлення-рішення № 0000532250, яким ДП «Інтмакс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 207 634,85 грн. (за основним платежем - 166 101 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 41 526,85 грн).

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 27.02.2013р. № 0000532250 та № 0000542250, ДП «Інтмакс» у порядку адміністративного оскарження, передбаченим ст. 56 ПК України, було подано первинну скаргу вих. № 6 від 11.03.2013р. на податкові повідомлення-рішення до ДПС в Одеській області.

Рішенням ДПС в Одеській області від 01.04.2013р. № 722/10/10-2007 про результати розгляду первинної скарги оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 27.02.2013р. № 0000532250 та № 0000542250 залишені без змін, а скарга - без задоволення.

10.04.2013 року ДП «Інтмакс» було подано повторну скаргу вих. № 10-04/Ж до ДПС України.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 29.04.13 року № 1822/6/99-99-10-01-15 про результати розгляду повторної скарги оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 27.02.2013р. № 0000532250 та № 0000542250 залишені без змін, а повторна скарга директора ДП «Інтмакс» - без задоволення.

Як встановлено в ході розгляду справи, ДП «Інтмакс» було укладено з ПП «Сегмент - Юг» угоду № 04/09-ПЗ від 02.04.09р. на поставку товарів та агентський договір № 01-10-АС/ЭЛ від 01.10.10 р. на пошук клієнтів для укладення договорів на поставку нагрівальних елементів та їх складових (т.3 а.с.1-2, 41-43), а також укладено договори з ПП «Сі.Ті.Джі» за № 01-04/П/ОБ від 01.04.2008р. про поставку електронагрівачів та № 01-10-09/МБ від 01.10.2009р. про поставку основних засобів.

Відповідно до умов угод, укладених з вказаними контрагентами, позивачем були отримані накладні та податкові накладні, реквізити яких наведено перевіряючими на стор.4-6 акту перевірки. (т.1 а.с.19-21).

По бухгалтерському обліку підприємства ДП «Інтмакс» розрахунки з підприємствами ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Сегмент-Юг» відображено бухгалтерською проводкою Дт 631 Кт31.

Як вбачається з акту перевірки, розрахунки з контрагентами ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Сегмент-Юг» проводилися у безготівковій формі (перелік платіжних документів з вказівкою їхніх номерів, дати та суми наведено на стор.5-6 акту), кредиторська заборгованість за отриманий товар у позивача на момент проведення перевірки відсутня.(т.1 а.с.20-21).

Перевіркою зафіксовано, що ДП «Інтмакс» вартість товарів (послуг), отриманих від ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Сегмент-Юг», віднесено до складу валових витрат відповідно податкових декларації з податку на прибуток у відповідних податкових періодах на загальну суму 830533 грн., у тому числі по періодам: у 1 кварталі 2010 року -351729 грн.,у 2 кварталі 2010 року - 195667 грн., у 3 кварталі 2010 року - 181379 грн., у 4 кварталі - 101758 гривень.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ПП «Сегмент-Юг» включено ДП «Інтмакс» до складу податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 142322 грн., у тому числі по періодам звітності: у січні 2010 року - 20115 грн.; у лютому 2010 року - 13763 грн.; у березні 2010 року - 12683 грн.; у квітні 2010 року - 13375 грн.; у травні 2010 року - 12215 грн.; у червні 2010 року - 13544 грн.; у липні 2010 року - 11854 грн.; у серпні 2010 року - 11265 грн.; у вересні 2010 року - 13156 грн.; у жовтні 2010 року - 11478 грн.; у листопаді 2010 року - 8874 грн., та відображено у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ за відповідні періоди податкової звітності.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ПП «Сі.Ті.Джи» включено ДП «Інтмакс» до складу податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 23784 грн., у тому числі по періодам звітності: у січні 2010 року - 11144 грн.; у лютому 2010 року - 12640 грн., та відображено у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ за відповідні періоди податкової звітності.

Судом встановлено, що основними видами діяльності ДП «Інтмакс» є торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, запчастинами, комплектуючими тощо. Здійснюючи господарську діяльність, позивачем придбавалися у ПП «СЕГМЕНТ-ЮГ» та ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» відповідні запчастини та комплектуючі з метою їх подальшого перепродажу.

З метою пошуку та залучення нових клієнтів ДП «ІНТМАКС» було замовлено у ПП «СЕГМЕНТ-ЮГ» послуги з пошуку нових клієнтів для укладення відповідних договорів на поставку товару, в результаті чого такі договори з новими клієнтами укладалися, що сприяло успішному веденню позивачем своєї основної діяльності з торгівлі деталями та приладдям для автотранспортних засобів, запчастин, комплектуючих тощо. Факт виконання ПП «СЕГМЕНТ-ЮГ» своїх зобов'язань за агентським договором з позивачем підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт від 31.10.2010р., списком клієнтів, знайдених Виконавцем робіт (послуг), та договорами з сімома клієнтами, що були укладені позивачем завдяки послугам ПП «СЕГМЕНТ-ЮГ». (т.3 а.с.3-40).

Фактичне придбання ДП «ІНТМАКС» у ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» та ПП «СЕГМЕНТ-ЮГ» товарів і послуг підтверджується усіма належними первинними документами, наданими позивачем та переліченими в акті перевірки посадовими особами ДПІ, а саме: договорами, накладними, податковими накладними, актами приймання-передачі наданих послуг, видатковими накладними.

Вимоги законодавства щодо віднесення витрат підприємства до валових витрат встановлені ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 335/94-ВР (діючого на момент спірних правовідносин).

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.5.11 ст.5 названого Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Судом встановлено, що товари та послуги були придбані позивачем у контрагентів ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» та ПП «СЕГМЕНТ-ЮГ» для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Доказом використання придбаних у ПП «СЕГМЕНТ-ЮГ» послуг у власній господарській діяльності є факт укладання позивачем договорів поставки товару з новими контрагентами- ЗАТ "Мікросхема", ТОВ "Медінком", ТОВ "Профісор", ПП "МЮННТ", ТОВ "Автомаркет Дніпро", ТОВ "Світ Хімії", ФОП ОСОБА_3 (т.3 а.с.6-40).

Доказами, що підтверджують факт подальшого використання позивачем придбаного у ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» та ПП «СЕГМЕНТ-ЮГ» товару у власній господарській діяльності є договори з покупцями на поставку товару, видаткові накладні, довіреності на отримання товару від позивача, податкові накладні, видані позивачем покупцям товару, зокрема, з такими контрагентами - ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Торговий дім "Вектор", ДУПО "ЛУЧ" УТОС, ТОВ НВП "Автоматизація технологій", , НВПП "Медпромсервіс", ТОВ "БЕЛСТА", ТОВ "МАКС-АВТО-ЛТД", ПП "Заповіт", ТОВ "Термопак-Інжинірінг", ТОВ "Технопак", ВАТ "Дніпрометиз", ФОП ОСОБА_5, ТОВ "Універсал-Буд", ТОВ "Полінтертранс", ВАТ "Укрпластик", ТОВ ПКП "Руслан і К", ТОВ СН "РОСАНПАК", ПП ОСОБА_6, ТОВ "Квантум", ПП "АС-Електрострой", ТОВ "Завод "Термо-Пак", ТОВ "Крок Г.Т.", ТОВ "Новапласт", ТОВ "ДАРС", СПД ОСОБА_8, ПП "НВФ "АНТ Електронікс", ТОВ "Строй-Вінд", ТОВ "ВКФ "Елітпласт", ТОв "Деміс Груп", ТОВ "Кримська водочна компанія", ТОВ "ФПК "Корабел", ТОв "ВКФ "Еліт-Пласт", ТОВ "Підприємство "ПОЛІМЕР", ТОВ ТВП "Україна ЛТД", ФОП ОСОБА_9, ПП "Пещерін", ТОВ "Ено Мебель ЛТД", ФОП ОСОБА_10, ТОВ "НВФ "Екотепло", ТОВ "РАФ-ПЛЮС", (т.1 а.с.144-226; т.2 а.с.1-49, 53-231; т.3 а.с.44-210, т.4 а.с.1-53).

Таким чином, висновки відповідача щодо безпідставного віднесення позивачем до складу валових витрат у відповідні звітні періоди 2010 року валових витрат з придбання товару та послуг у ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» та ПП «СЕГМЕНТ-ЮГ» - не грунтуються на законі та спростовуються наданими позивачем первинними документами, які також перелічені в акті перевірки, про що зазначалося вище. При цьому відсутність у позивача товаро-транспортних накладних не є свідченням того, що товар та послуги не поставлялися контрагентами позивачу.

Відповідно до п. 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість"№ 168-97/ВР від 03.04.1997 року (чинного в період господарських відносин позивача з контрагентами), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (далі -Закон №168/97), визначені виключні підстави для віднесення сум до податкового кредиту та відшкодування їх з Державного бюджету України.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 названого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

На підставі вищезазначеного датою, виникнення у позивача права на податковий кредит по податку на додану вартість є дата видачі йому податкових накладних контрагентами.

Згідно пп. 7.2.3. 7.2.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому Законом. Відповідно до положень підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.7.4.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Тобто, згідно з вказаною нормою, податковий орган нараховує податкове зобов'язання з податку на додану вартість та застосовує фінансові санкції до підприємства тільки у разі відсутності податкових накладних під час перевірки.

Проте, судом встановлено та відображено в акті перевірки, що усі податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит за відповідні звітні періоди, що перевірялися, та за які позивачу було нараховано податкові зобов'язання з ПДВ податковим повдолменням-рішенням № 0000532250 від 27.02.2013 року, на час перевірки були наявні у позивача, під час розгляду справи надані суду. Ці податкові накладні оформлені відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість".

Факт одержання та оплати позивачем вартості придбаних товарів та послуг за договорами підтверджується відповідними документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, наданими позивачем в ході розгляду справи, які перелічені судом вище.

Системний аналіз вищенаведених положень Закону України "Про податок на додану вартість" дозволяє зробити висновок про те, що платник податку (в даному випадку - позивач) виключно на підставі проведеної оподаткованої операції та оформленої контрагентом податкової накладної має право відносити суми витрат на сплату ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду, що фактично і було зроблено.

Крім того, норми податкового законодавства, чинного на момент господарських відносин позивача з контрагентами, передбачали всього один випадок, при якому податкова накладна визнається недійсною, - при заповненні її особою, яка не зареєстрована платником ПДВ і якій не присвоєний індивідуальний податковий номер (п. 2 та п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 р., який діяв на час проведення операцій за договором між позивачем та контрагентом). Тільки в цьому випадку податковий кредит з ПДВ не може вважатися підтвердженим.

Платник податку на додану вартість - покупець товару на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обов"язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем, який зареєстрований у встановленному законом порядку як юридична особа та зареєстрований платником податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність вказаного суб"єкта господарювання.

Окрім того, розглядаючи підстави проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з акту від 28.01.2013 року № 440/22-50/31506766, перевірка проводилася на підставі п. 78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу, згідно якого документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Тобто, позапланова виїзна документальна перевірка була проведена з підстав нібито ненадання позивачем пояснень та документальних підтверджень на обов 'язковий письмовий запит податкового органу.

Судом встановлено, що в грудні 2012 року позивачем від ДПІ було отримано запит № 54142/10/22-5 від 19.12.2012р. «Про надання інформації та її документального підтвердження» у якому зазначалося: «На підставі пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, пп. 73.3 та 73.5 ст.73, пп. 78.1.1 та пп.78.1.4. п. 78.1 ст. 78 ПК України у зв'язку з встановленням факту сумнівності у факті здійснення операцій (існування розбіжностей задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань) просимо надати інформацію та її документальне підтвердження... щодо взаємовідносин з ПП "СЕГМЕНТ-ЮГ" за період 2009-2011рік»; та запит № 54163/10/22-5 від 19.12.2012р. «Про надання інформації та її документального підтвердження» у якому зазначалося: «На підставі пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, пп. 73.3 та 73.5 ст. 73, пп. 78.1.1 та пп. 78.1.4. п. 78.1 ст. 78 ПК України у зв'язку із встановленням факту сумнівності у факті здійснення операцій (існування розбіжностей задекларованих у деклараціях з податку па додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань) просимо надати інформацію та її документальне підтвердження. щодо взаємовідносин з підприємствами».

Пунктом 73.3 ст.73 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

У надісланих ДПІ запитах не міститься вказівки на обставини, що зумовили виникнення підстав для подання запитів, а «існування розбіжностей задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань» не є підставою для складання запиту про надання інформації та її документального підтвердження, згідно норм ст.73 Податкового кодексу України та Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою КМ України від 27.12.2010 року № 1245.

Разом з тим, на зазначені запити податкового органу позивач надав відповіді № 01/2013 та № 02/2013 від 02.01.2013 року у передбачений законом строк 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, передбачених п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України підстав для проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача, на думку суду, у відповідача не було, а тому дії відповідача з проведення такої перевірки є протиправними.

Окрім вищезазначеного, відповідно до листа Вищого Адміністративного Суду України від 02.06.201lp. N 742/11/13-11 - встановлення сумнівності у факті здійснення операцій заходиться виключно в компетенції суду.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Отже, така норма, встановлюючи обов'язок ДПІ щодо повідомлення платників податків про початок проведення перевірки також встановлює кореспондуюче право платників податку бути завчасно обізнаними про проведення перевірки податковим органом їх господарської діяльності з метою забезпечення можливості платникам податків реалізувати встановлені ПК України права під час проведення такої перевірки.

Перевірка проводилася в період з 11.01.2013р. по 21.01.2013р., а копію наказу про проведення перевірки вручені головному бухгалтеру позивача під розписку після початку перевірки, а саме: 14.01.2013р. (стор. 1 акту перевірки).

А отже, позивача повідомлено про перевірку після початку самої перевірки, а не до її початку, як то передбачано п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, що свідчить про протиправність дій ДПІ при проведенні такої перевірки.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що згідно акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 28.11.2012 №2324/22-3/35767686 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Сі.Ті.Джи», код ЄДРПОУ 35767686, щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, перелік яких встановлено постановою слідчого, їх реальності та відображення в обліку за весь період діяльності (період визначений у фабулі постанови слідчого)» встановлено неможливість здійснення зустрічної звірки ПП «Сі Ті ДЖИ» (відсутність посадової особи за податковою адресою та ненадання документів податкового та бухгалтерського обліку) та наявною податковою інформацією по контрагентам, документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ПП «Сі Ті ДЖИ» з підприємствами ПП «Амітек» (ЄДРПОУ 3651914), ПП «Дана Маркет Юг» (ЄДРПОУ 35503072), ПП «Мира 2008» (ЄДРПОУ 36110827). ПП «Комбі -Транс» (ЄДРПОУ 35992594), ПП «Інлоуд» (ЄДРПОУ 36110942), ПП «Сатера» (ЄДРПОУ34873689), ПП «Клин - Маркет» (ЄДРПОУ 36612865), ПП «Віайпі груп» (ЄДРПОУ 36851232), ПП «Одеська будівельна компанія» (ЄДРПОУ 37222505), ПП «Агростар Юг» (ЄДРПОУ 36502724), а також те, що згідно акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 28.11.2012 № 2326/22-3/35818058 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Сегмент-Юг", код ЄДРПОУ 35818058, щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, перелік яких встановлено постановою слідчого, їх реальності та відображення в обліку за весь період діяльності (період визначений у фабулі постанови слідчого)» встановлено неможливість здійснення зустрічної звірки ПП "Сегмент-Юг" (відсутність посадової особи за податковою адресою та ненадання документів податкового та бухгалтерського обліку) та наявною податковою інформацією по контрагентам, документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ПП "Сегмент-Юг" з підприємствами ПП «Амітек» (ЄДРПОУ 3651914), ПП «Дана Маркет Юг» (ЄДРПОУ 35503072), ПП «Мира 2008» (ЄДРПОУ 36110827), ПП «Комбі - Транс» (ЄДРПОУ 35992594), ПП «Інлоуд» (ЄДРПОУ 36110942), ПП «Сатера» (ЄДРПОУ 34873689), ПП «Клин - Маркет» (ЄДРПОУ 36612865), ПП «Віайпі іруп» (ЄДРПОУ 36851232), ПП «Одеська будівельна компанія» (ЄДРПОУ 37222505), ПП «Агростар Юг» (ЄДРПОУ 36502724).

Вказані вище посилання відповідача суд не бере до уваги, оскільки згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 09.09.2008р. (в ЄДРСР № 2362425), у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумнівів у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит, та/або бюджетне відшкодування, достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. При цьому, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Тобто невключення контрагентами позивача сум сплаченого останнім у вартості послуг ПДВ до податкових зобов"язань з ПДВ не може створювати негативні наслідки для самого позивача.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте відповідачем не доведено суду правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішень.

Таким чином, суд вважає позов обгрутнованим та задовольняє його в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що згідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо, судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо, іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Так, судові витрати, понесені позивачем та підтвердженні належними доказами, підлягають стягненню з Державного бюджету України у розмірі 2294 грн.

Керуючись ст. ст. 2-7, 9-11, 69, 71, 86, 159-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Інтмакс" - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки ДП "Інтмакс" з питань підтвердження господарських взаємовідносин з платниками податків ПП «СІ.ТІ.ДЖИ», ПП «СЕГМЕНТ-ЮГ» та складання акту від 28.01.2013 року № 440/22-50/31506766 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ДП "Інтмакс" з питань підтвердження господарських взаємовідносин з ПП «СЕГМЕНТ-ЮГ» за період з 01.01.2010р. по 30.11.2010р. та з ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» за період з 01.01.2010р. по 28.02.2010р.».

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 27.02.2013 року № 0000542250, яким ДП "Інтмакс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 259541,25 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 27.02.2013 року № 0000532250, яким ДП "Інтмакс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 207634,85 грн.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України в м.Одесі стягнути судові витрати у сумі 2294 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) на користь Дочірнього підприємства "Інтмакс" (код ЄДРПОУ 31506766) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції - протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а у разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст постанови виготовлено 29 липня 2013 року.

Суддя: В.В.Андрухів