Рішення

від 31.07.2013 по справі 926/634/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2013 р. Справа № 926/634/13

За позовом Дочірнього підприємства «Ітертех», м. Київ

до товариства з додатковою відповідальністю «Трансмост», м. Чернівці,

про стягнення 548156,00 грн. збитків

Суддя Паскарь А. Д.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Барателі Д. Т. довіреність від 02.12.2012.

СУТЬ СПОРУ: Позивач просить стягнути з відповідача 548156,00 грн. збитків у вигляді нарахованих йому державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва відповідно до податкового повідомлення-рішення від 22.04.2013 № 0005332202 штрафних санкцій за порушення відповідачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України щодо реєстрації виписаної відповідачем податкової накладної від 31.10.2011 № 29 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач в адресованій господарському суду телеграмі від 30.07.2013 повідомив суд про те, що він позов підтримує та просить розглянути справу за відсутності його представника.

Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що позивач не довів наявність збитків, про які йдеться у позові.

У судовому засіданні представник відповідача висловився проти задоволення позову з підстав, викладених у письмовому відзиві.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про безпідставність позову, виходячи з наступного.

У квітні 2013 року державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ДП «Ітертех» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за 2010-2012 роки, про що складено відповідний акт від 19.04.2013 № 385/22-2/31991340, з якого видно, що згідно поданих до декларацій з податку на додану вартість реєстрів податкових накладних підприємством було включено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 548156 грн. у листопаді 2011 року згідно податкової накладної від 31.10.2011 №29, виписаної ТДВ «Трансмост».

Перевіркою було встановлено, що вищезазначена податкова накладна не була зареєстрована постачальником товарів, робіт, послуг - ТДВ «Трансмост» - в Єдиному реєстрі податкових накладних, внаслідок чого орган перевірки дійшов висновку про завищення позивачем податкового кредиту за листопад 2011 року на суму 548 156,00 грн.

22 квітня 2013 року на підставі згаданого акта перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005332202, яке зобов'язує позивача сплатити до державного бюджету грошові кошти в сумі позову.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Системний аналіз наведеної правової норми достеменно свідчить про те, що факт не реєстрації ТДВ «Трансмост» в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 31.10.2011 № 29 не давав ДП «Ітертех» права на включення ПДВ у сумі 548156,00 грн. до податкового кредиту у листопаді 2011 року. Тобто, до включення вказаної суми ПДВ до податкового кредиту позивач зобов'язаний був потребувати від відповідача зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, а в разі відмови останнього зробити це позивач мав право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на відповідача, яка була би підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту та проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідача для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Поняття збитків надано в статті 224 Господарського кодексу України, у відповідності до якої учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною четвертою статті 47 ГК України встановлено, що збитки завдані підприємцю внаслідок порушення громадянами чи юридичними особами, органами державної влади чи органами місцевого самоврядування його майнових прав, відшкодовуються підприємцю відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Як зазначено в статтях 216, 217 ГК України, відшкодування збитків є одним із видів господарських санкцій за правопорушення у сфері господарювання. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ст. 218 ГК України).

У відповідності до пункту 3 частини третьої статті 129 Конституції України одним із засад судочинства є забезпечення доведеності вини.

За змістом частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.

Наявність вини як однієї із необхідних умов відшкодування шкоди передбачена також і частинами першою та другою статті 1166 ЦК України, згідно з якими майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, фактами, з якими норми матеріального права пов`язують настання цивільно-правової відповідальності, є наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини заподіювача шкоди.

Протиправною, є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків (шкоди).

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням шкідливого результату.

Відсутність будь-якого із приведених чинників є підставою для відмови у відшкодуванні шкоди. Таке трактування повністю кореспондується також й з пунктом другим постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 № 6.

Втім, суд зазначає, що, всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України, позивач не довів наявність збитків, тобто, що він сплатив до державного бюджету нараховану йому за податковим повідомлення-рішенням ДПІ у Печерському районі м. Києва від 22.04.2013 №0005332202 завищення від'ємного значення ПДВ на суму 548156,00 грн.

Крім того, навіть у разі сплати позивачем згаданої суми до державного бюджету суд вважає, що вона не підлягала б відшкодуванню за рахунок відповідача через відсутність прямого (безпосереднього) зв'язку між поведінкою відповідача щодо не реєстрації податкової накладної та настанням для позивача шкідливого результату у вигляді прийняття органом ДПС названого податкового повідомлення з наведених вище мотивів.

Посилання позивача на неприпустимість притягнення його до відповідальності за неправомірні дії відповідача, як, на його думку, випливає з рішення Європейського суду з прав людини від 22.09.2009 у справі «Булвес» АД проти Болгарії, судом визнається неспроможним, оскільки предметом даного спору є стягнення збитків, заподіяних позивачеві, як він вважає, відповідачем, а не законність прийнятого ДПІ у Печерському районі м. Києва податкового повідомлення-рішенням ДПІ у Печерському районі м. Києва від 22.04.2013 №0005332202 про завищення позивачем від'ємного значення ПДВ на суму позову, яке суд вважає обґрунтованим з урахуванням вини позивача.

Порушення ТДВ «Трансмост» податкового законодавства при видачі ДП «Ітертех» податкової накладної, про яку йдеться в позові, при їх доведеності можуть бути підставами для притягнення його до відповідальності, передбаченої Податковим кодексом України.

За таких обставин суд дійшов висновку, що у задоволенню позову належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову

Суддя А. Паскарь