Ухвала

від 24.07.2013 по справі 2а-14121/11/0170/26

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-14121/11/0170/26

24.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Даніліна К.В.

за участю сторін:

представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополібуд"- Мазінов Сейяр Серверович, довіреність № 1 від 25.12.12

представник відповідача - Кримської митниці- Алекторська Христина Юріївна, довіреність № 05-07/3601 від 11.06.13

розглянувши апеляційну скаргу Кримської митниці на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Петренко В.В. ) від 25.04.13 у справі № 2а-14121/11/0170/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополібуд" (пр. Перемоги, 211 А,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95022)

до Кримської митниці (вул. Мальченка, 22,Сімферополь, Аерофлотський,Сімферополь, місто, Автономна Республіка Крим,95491)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, спонукання до виконання певних дій, визнання нечинним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.04.13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополібуд" до Кримської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, спонукання до виконання певних дій, визнання нечинним та скасування рішення - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.09.2011 року №45, щодо нарахування податкових зобов'язань на суму податкового зобов'язання 1196,65грн з ввізного мита у тому числі з основного платежу у сумі 0,00грн та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1196,65грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.09.2011 року №46 на суму податкового зобов'язання 5025,94грн з податку на додану вартість, у тому числі з основного платежу у сумі 0,00грн та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5025,94грн.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополібуд" (ідентифікаційний код юридичної особи - 35284161) судовий збір у розмірі 94,10грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.04.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 24.07.13 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, зазначених в ній.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що у відповідності до п. З Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 71, та наказів Кримської митниці від 07.07.2011р. №351, 355, призначена невиїзна документальна перевірка ТОВ "Технополібуд" з питань правильності визначення митної вартості товарів, оформлених за вантажною митною декларацією (далі: ВМД).

В ході проведення перевірки було встановлено, що згідно до відомостей, отриманих від митних органів Республіки Туреччина та Королівства Іспанія, товари, які були імпортовані позивачем на митну територію України, а саме: плитка керамічна глазурована, мала значну різницю в умовах поставки та у вартості товарів, ніж було заявлено декларантом. Заявлена митна вартість товарів, що переміщувались через митний кордон України, виявилась у кілька разів нижче, ніж їх дійсна ціна.

З урахуванням підпункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України, Кримською митницею був складений проміжний акт від 15.07.2011 невиїзної документальної перевірки визначення митної вартості позивача, при митному оформленні товарів імпортованих за ВМД від 19.07.2008 №600000001/2008/4750, від 16.07.2008 №600000001/2008/004656, від 16.07.2008 №600000001/2008/004663, від 16.07.2008 №600000001/2008/004676, від 30.07.2008 №600000001/2008/005003, від 21.07.2008 №600000001/2008/004703, від 24.07.2008 №600000001/2008/004856. Проміжний Акт та додатки до нього були надіслані директору ТОВ "Технополібуд".

При проведені перевірки, з урахуванням підпункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України, комісія розглянула наступні товари.

Згідно відомостей заявлених у ВМД від 19.07.2008 №600000001/2008/4750, фірмою "INTERVO DIS TICARET VE MUM.LTD. STI" за контрактом від 01.09.2007 №0015/07, згідно інвойсу від 05.06.2008 №20027, контейнером на морському судні, № контейнера ARKU2257365, на умовах CIF-Одеса, було поставлено товар "плитка керамічна": код товару №1 за УКТЗЕД 6908109000 - 11404 кг брутто 11129 кг нетто, код товару №2 за УКТЗЕД 6908909100 - 10596 кг брутто 10296 кг нетто.

Згідно вищезгаданого інвойсу вартість товару - 11 440,62 доларів США. Відповідно до отриманих листом Департаменту боротьби з контрабандою, аналізу ризиків та протидії корупції Держмитслужби України від 23.06.2011 №20/1-11/03184 копії документів, наданих митною службою Туреччини, поставка товару "плитка керамічна" здійснювалась відповідно до рахунку від 05.06.2008 №020027 (на суму 23476,92 євро) на умовах поставки "FOB-ISTANBUL", експортна декларація від 05.06.2008 №68272, завірена за дорученням фірми "INTERVO DIS TICARET VE MUM.LTD. STI". Товар було відправлено контейнером на морському судні № контейнера ARKU2257365 на адресу ПП "Стілнул". Надання послуг з перевезення підтверджується рахунком від 05.06.2008 №020027, де вказана сума фрахту - 600 євро.

Таким чином, на думку відповідача в результаті невірного декларування умов поставки та митної вартості імпортованих за згаданою ВМД товарів підлягають донарахуванню обов'язкові митні платежі: разом - 36570,18 грн., у т.ч. ввізне мито - 9687,72 грн., податок на дану вартість - 26882,46 грн.

Також, згідно відомостей заявлених Підприємством у ВМД: №600000001/2008/004656 від 16.07.2008 р. №600000001/2008/004663 від 16.07.2008, №600000001/2008/004676 від 16.07.2008 р.№600000001/2008/005003 від 30.07.2008, №600000001/2008/004703 від 21.07.2008 р. №600000001/2008/004856 від 24.07.2008, поставки товарів здійснювались на умовах CIF-Маріуполь.

Відповідно до отриманих листом Департаменту боротьби з контрабандою, аналізу ризиків та протидії корупції Держмитслужби України від 10.05.2011 №20/1- 1/01705 копії документів наданих митною службою Королівства Іспанії, поставка товару "плитка керамічна" здійснювалась на умовах EXW-Іспанія. Також встановлена різниця у вартісних показниках заявлених у експортних ВМД Королівства Іспанії та заявлених Підприємством.

Таким чином, відповідач дійшов до висновку, що в результаті невірного декларування умов поставки та митної вартості імпортованих за згаданими ВМД товарів підлягають донарахуванню обов'язкові митні платежі: разом - 52898,05 грн., у т.ч. ввізне мито - 10172,70 грн., податок на дану вартість - 42725,05 грн.

Відтак, посадови особи відповідача дійшли до висновку що підприємством під час митного оформлення товарів імпортованих за ВМД №600000001/2008/4750 від 19.07.008, 00000001/2008/004656 від 16.07.2008, №600000001/2008/004663 від 16.07.2008, 00000001/2008/004676 від 16.07.2008, №600000001/2008/005003 від 30.07.2008, 000001/2008/004703 від 21.07.2008, №600000001/2008/004856 від 24.07.2008 було порушено вимоги статей 81, 86, 262, 264, 266, 267 Митного кодексу України.

На підставі проміжного акту від 15.07.2011 невиїзної документальної перевірки був складений акт №н/0005/11/600000000/0035284161 невиїзної перевірки визначення митної вартості ТОВ "Технополібуд" при митному оформленні товарів імпортованих за окремими ВМД та повноти нарахування і сплати митних платежів від 29.07.2011р.

Вищезазначеним актом було встановлено, що під час митного оформлення товарів імпортованих за ВМД №600000001/2008/007602 від 17.11.2008р., №600000001/2008/007508 від 11.11.2008р., №600000001/2008/007370 від 05.11.2008р. було порушено вимоги статей 81, 86, 262,264, 366, 267 Митного кодексу України. У наслідок цих порушень, було зменшено митну вартість імпортованих товарів. Визначені податкові зобов'язання підприємства за згаданими ВМД разом - 24890,40 грн., у т.ч. ввізне мито - 4786,62 грн., податок на додану вартість - 20103,78 грн.

Отже на підставі статті 54.3.2, 54.3.6, 54.4 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, пункту 6 Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011р. №71, визначена база оподаткування (митна вартість) ввізним митом та податком на додану вартість при митному оформлені товарів за ВМД №600000001/2008/007602 від 17.11.2008р., №600000001/2008/007508 від 11.11.2008р., №600000001/2008/007370 від 05.11.2008р. та податкові зобов'язання: разом - 24890,40 грн., у т.ч. ввізне мито - 4786,62 грн., податок на додану вартість - 20103,78 грн., що підлягають сплаті.

На підставі зазначеного акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.09.2011 року:

- №46 про донарахування податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 5025,94грн (а.с.16);

- №45 про донарахування мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1196,65грн (зворотній бік а.с.16).

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Митного кодексу України (в редакції, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, надалі -МК України), особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

При декларуванні товарів та транспортних засобів митному органові подаються документи, необхідні для здійснення митного контролю (п. 2 частини 1 ст. 54 МК України).

Відповідно до положень ст. 81 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Умови та порядок застосування форм декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Перелік товарів, що підлягають обов'язковому декларуванню, встановлюється цим Кодексом та актами Кабінету Міністрів України.

Декларант, згідно ст. 88 Митного кодексу України, виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою.

Відповідно до ст. 264 Митного кодексу України, заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом.

Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Як встановлено п.54.4. ст. 54 Митного кодексу України, у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, митний орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання.

Згідно ст. 266 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Відповідно до Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженої наказом ДМСУ від 20.04.2005 року № 314 та Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 574 від 09.06.1997 року (у редакції що діяла на час виникнення правовідносин по декларуванню товарів), митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів та інших предметів.

Під час митного оформлення товарів декларант зобов'язаний своєчасно надати митному органу додаткові відомості, що підтверджують правильність визначення заявленої митної вартості. При цьому, у разі потреби митний орган може надати декларантові за наявності у базі даних Держмитслужби інформацію про середньоконтрактні ціни або митну вартість товарів, що була визначена під час митного оформлення ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, ввезених в Україну за іншою угодою.

Згідно Постанови КМУ від 28.08.2003р. № 1375 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України" та Постанови КМУ від 20.12.2006р. № 1766 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження" для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, що переміщуються підприємствами через митний кордон України, декларант подає:

угоду (договір, контракт), на підставі якої здійснюється поставка товарів, і додатки до неї;

рахунок-фактуру (інвойс) і банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено) або рахунок-проформу для умовно-вартісних угод (договорів, контрактів), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару;

угоду (договір, контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи;

рахунок про сплату наданих транспортно-експедиційних послуг або офіційно завірену керівником і головним бухгалтером підприємства калькуляцію транспортних витрат у разі, коли транспортні витрати не були включені до рахунка-фактури (інвойсу);

пакувальні листи;

ліцензію на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню;

сертифікат про походження товару, сертифікат якості, безпеки тощо.

Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів у разі потреби на вимогу митного органу можуть додатково подаватися інші документи, що можуть бути використані для підтвердження відомостей, заявлених у декларації митної вартості.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінював товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державі влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

Для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору що товарів, які імпортуються (вартість операції) враховується вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, необхідно встановити чи існують обмеження у застосуванні цього методу, встановлені статтею 267 Митного кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що надані позивачем документи, а саме: контракти, платіжні доручення в іноземній валюті, інвойси є достатніми для застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Колегія суддів звертає увагу, що сам факт надходження від митних органів Королівства Іспанії та Республіки Туреччини відомостей та документів, які не співпадають з документами на підставі яких ТОВ "ТЕХНОПОЛІБУД" здійснювало переміщення через митний кордон та митне оформлення Кримською митницею товару, не дає підстав стверджувати, що надані первинні документи (ВМД, інвойси, платіжні доручення сплати за інвойсами) містять неправдиві дані. Відповідно до контрактів укладених між ТОВ "ТЕХНОПОЛІБУД" та зазначеними фірмами (NUS CERAMICA S.A.", "INTERVO DIS TICARET VE MUM.LTD.STI", FT, MIJARES, S.L.", CERAMICAS, S.A."), умовами поставки встановлено C&F (СИФ)- Маріуполь, C&F (СИФ)- Одеса, також в ціну товару включені витрати з митного оформлення. Згідно правил "ІНКОТЕРМС" в редакції 2000 року, обов'язок митного очищення товару для експорту покладається на продавця.

З урахуванням викладеного, ТОВ "ТЕХНОПОЛІБУД" не несе відповідальності за те, що відправниками в поданих до митних органів Іспанії, Туреччини експортних документах (в режимі експорт відповідні ВМД країни експорту та рахунків-фактур) щодо вартості та умов поставки товару не відповідає умовам зазначеного контракту та наданих відправниками та отриманих ТОВ "ТЕХНОПОЛІБУД" фактичним (наявним) рахункам-фактур (інвойсів) інших товар супровідних документів, на підставі яких ТОВ "ТЕХНОПОЛІБУД" здійснювало митне оформлення імпортованого товару, та які містять оригінальні відмітки прикордонної та Кримської митниць.

Відповідачем, в порушення ст. 71 КАС України, не надано доказів щодо фіктивності укладених контрактів між позивачем та його постачальниками або неправдивість відомостей вказаних в первинних документах, які підтверджують факт здійснення господарських операцій між ТОВ "ТЕХНОПОЛІБУД" та зазначеними фірмами (CERAMICA S.A.", "INTERVO DIS TICARET VE MUM.LTD.STI", FT, MIJARES, S.L.", CERAMICAS, S.A.").

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що належних підстав направлення повідомлення від 06.07.2011 за вих. № 26- 78 від 08.07.20011 за вих. №26-23/5153 Кримською митницею за відсутності прийнятого керівником органу митної служби рішення про її проведення, не було.

Судом встановлено, що наказ про проведення вищезазначеної позапланової перевірки позивачеві вручено не було. Доказів ознайомлення з наказом позивача, відповідачем в порушення ст. 71 КАС України не надано. На підставі чого, колегія суддів приходить до висновку про відсутність вручення позивачу наказу про проведення вищезазначеної позапланової перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.05.2013 року у справі №2а-12941/11/0170/18 визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення якими позивачу нараховані податкові зобов'язання за основним платежем.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2013 року залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.05.2012 року у справі №2а-12941/11/0170/18.

Згідно з ч. 2 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно частини п'ятої статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України від 07.07.10р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що податкові повідомлення-рішення якими позивачу нараховані податкові зобов'язання за основним платежем скасовані, колегія суддів приходить до висновку, що відсутні і підставі для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку про недоведеність відповідачем достатніх доказів необґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198,205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кримської митниці - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.04.13 у справі № 2а-14121/11/0170/26 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 липня 2013 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва