Постанова

від 23.07.2013 по справі 804/8209/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2013 р. Справа № 804/8209/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Марказіт» до державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000822201 від 22.05.2013 року та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

12.07.2013 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Марказіт» до державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, в якому позивач просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000822201 від 22.05.2013 року, винесене державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська;

- зобов'язати державну податкову інспекцію у Кіровському районі м. Дніпропетровська відновити показники податкової звітності ТОВ «Марказіт» (код ЄДРПОУ 35397319) за лютий, червень, липень, серпень, листопад 2012 року, в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ «Марказіт» (код ЄДРПОУ 35397319) включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий, червень, липень, серпень, листопад 2012 року;

- витрати по справі покласти на відповідача;

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача податковим органом 29.04.2013 року складено акт № 851/225/35397319, в якому зроблено висновки нібито про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин позивача з контрагентами, а саме: встановлено відсутність об'єктів оподаткування при здійсненні позивачем операцій з контрагентами, окрім того встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму в розмірі 12 720,91 грн. На підставі вищевказаного акту перевірки податковим органом здійснено коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість позивача в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» та винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000822201 від 22.05.2013 року про нарахування грошових зобов'язань. Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та просить суд його скасувати, а дії відповідача по коригуванню показників податкової звітності неправомірними та просить суд зобов'язати його їх відновити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав до суду додаткові докази на підтвердження своїх доводів по суті позовних вимог.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду надано заяву про розгляд справи без участі представника відповідача. Також до суду надані письмові заперечення, в яких зазначено, що відповідач діяв правомірно у відповідності до норм законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, враховуючи зазначені вище підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд встановив.

Згідно частин 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, вирішуючи адміністративний спір суд повинен з'ясувати, чи допущені суб'єктом владних повноважень порушення при прийнятті рішень, вчиненні дій чи бездіяльності та чи порушенні права та інтереси позивача цими рішенням, дією чи бездіяльністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Марказіт» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 19.09.2007 року та перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська.

29.04.2013 року працівниками державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Марказіт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Ферріт-Д» за лютий, червень, липень, серпень, листопад 2012 року, ТОВ «Ліга» за грудень 2011 року, січень 2012 року та ПП «Транс - Атлантіка Сервіс» за березень-травень 2012 року складено акт № 851/225/353997319.

Вказаним актом встановлені наступні порушення:

- п.п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України, в результаті чого не підтверджено реальність здійснення господарських операцій із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ТОВ «Марказіт» - по ланцюгу постачання з: постачальники - ТОВ «Ферріт-Д» - ТОВ «Марказіт» - контрагенти/покупці.

- п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 12 720,91 грн., в т.ч. за квітень 2012 року на суму ПДВ 3 219,22 грн., за травень 2012 року на суму ПДВ 4 164,45 грн., за липень 2012 року на суму ПДВ 2 875,58 грн., за січень 2012 року на суму ПДВ 1 068,33 грн., за лютий 2012 року на суму ПДВ 1 393,33 грн.

На підставі висновків, викладених у вказаному акті, податковим органом 22.05.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000822201, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 15 901,25 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 12 721 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 3 180,25 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п. 21.1.1. п. 21.1. ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Водночас окрім, вказаних обставин, для правильного вирішення справи за участю податкового органу суду необхідно встановити, зокрема, чи здійснювався рух активів у процесі здійснення господарської операції, чи мають учасники господарської операції спеціальну податкову правосуб'єктність та чи існує зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» судом встановлено.

27.02.2012 року між позивачем (Замовник) та ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» (Виконавець) укладено договір № 2702-2, за умовами якого Виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, згідно з технічними завданнями, наданими Замовником, виконати роботи визначені п.1.1 вказаного договору, кінцева вартість яких визначається п. 2.4 договору.

На підтвердження виконання вказаних послуг позивачем надано копію договору № 2702-2 від 27.02.2012 року, акт № 1 від 30.03.2012 року про виконання робіт згідно технічного завдання № 1, податкова накладна № 1985 від 30.03.2012 року, копія платіжного доручення від 05.04.2012 року на суму 19 315,30 грн., акт № 2 від 28.04.2012 року про виконання робіт згідно технічного завдання № 2, податкова накладна № 1731 від 28.04.2012 року, копія платіжного доручення від 10.05.2012 року на суму 24 986,70 грн., акт № 3 від 31.05.2012 року про виконання робіт згідно технічного завдання № 3, податкова накладна № 1075 від 31.05.2012 року, копія платіжного доручення від 02.07.2012 року на суму 17 253,50 грн.

Загальна сума, яка була сплачена за отримані послуги склала 61 519,50 грн., сума податку на додану вартість по вказаним операціям була відображена в податкових деклараціях за березень, квітень, травень 2012 року, що також підтверджується додатками № 5 «Розшифровка в розрізі контрагентів» до вказаних декларацій, згідно з якими сума податкового кредиту по операціям з ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» склала 10 259,25 грн.

Щодо висновків відповідача про завищення позивачем податкового кредиту на вказану суму, судом встановлено, що вони ґрунтуються виключно на акті ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська № 7204/224/3269/32694389 від 21.12.2012 року «Про результати документальної позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з контрагентами ТОВ «Кафепродакшн» за січень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» за листопад 2011 року, ПП «СВ Гермес» за березень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 року, ТОВ «Олім» за вересень 2011 року, ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, БПП «Сура» за вересень 2011 року, ПВП «Форест» за червень 2011 року», однак суд вважає їх необґрунтованими, оскільки вказаною перевіркою взагалі не охоплювався період здійснення господарських операцій позивача з ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», тобто вказаною перевіркою не перевірялася господарська діяльність ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» за період березень-травень 2012 року, та податковим органом не досліджувались самі операції перевіряємого підприємства з позивачем. Окрім того з первинних документів, які містяться в матеріалах справи вбачається факт здійснення господарських операцій та їх відповідний облік у бухгалтерських документах. Таким чином позивачем правомірно було включено до сум податкового кредиту, суми сплаченого ПДВ по операціям з ПП «Транс-Атлантіка Сервіс».

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Ліга» судом встановлено.

01.12.2011 року між позивачем (Замовник) та ТОВ «Ліга» (Зберігач) укладено договір № 0112, відповідно до якого Зберігач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконати вантажно-розвантажувальні роботи, складування, відповідального зберігання металопрокату Замовника за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Автортранспортна, 2. Пунктом 3.4 вказаного договору визначено, що кінцевий розрахунок за фактично виконані послуги здійснюється до 10-го числа місяця, наступного за звітним, згідно акту виконаних робіт.

На підтвердження виконання вказаних послуг позивачем надано копію договору від 01.12.2011 року № 0112, рахунок-фактура № СФ-0026121 від 26.12.2011 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 3012 від 30.12.2011 року, податкова накладна № 93 від 26.12.2011 року, рахунок-фактура № СФ-0031018 від 31.01.2012 року, акт здачі-прийняття робіт № 3101 від 31.01.2012 року, податкова накладна № 76 від 31.01.2012 року, копії платіжних доручень від 06.02.2012 року на суму 8 360,00 грн., та від 26.12.2011 року на суму 6 410,00 грн.

Загальна сума, яка була сплачена за отримані послуги склала 14 770,00 грн., сума податку на додану вартість по вказаним операціям була відображена в податкових деклараціях за грудень 2011 року та січень 2012 року, що також підтверджується додатками № 5 «Розшифровка в розрізі контрагентів» до вказаних декларацій, згідно з якими сума податкового кредиту по операціям з ТОВ «Ліга» склала 2 461,66 грн.

Щодо висновків відповідача про завищення позивачем податкового кредиту на вказану суму, судом встановлено, що вони ґрунтуються виключно на акті ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 7199/22-4/246098852 від 21.12.2012 року «Про результати документальної позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Ліга» під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Інфотерм» за період червень 2011 року, ТОВ «Олімп» за період вересень 2011 року, ПП «СВ Гермес» за період березень 2011 року, ПВП «Форест» за червень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» за період січень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» за період вересень 2011 року, БПП «Сура» за період вересень 2011 року», однак суд вважає їх необґрунтованими, оскільки вказана перевірка не стосувалась взаємовідносин позивача та ТОВ «Ліга».

Також, судом з'ясовано, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2013 року по справі № 804/1269/13-а, яка залишена в силі ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 року, визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, які полягають у проведенні перевірки ТОВ «Ліга», в результаті яких було складено акт від 21.12.2013 року № 7199/224/24609852», а тому суд не може брати до уваги обставини, які з'ясовані податковим органом під час перевірки, проведеної з порушенням діючого податкового законодавства.

Окрім того з первинних документів, які містяться в матеріалах справи вбачається факт здійснення господарських операцій та їх відповідний облік у бухгалтерських документах. Таким чином позивачем правомірно було включено до сум податкового кредиту, суми сплаченого ПДВ по операціям з ТОВ «Ліга».

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим.

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення платником податків господарської операції і, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.3. цієї статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Оскільки, позивачем були надані до суду всі копії первинних документів, які не дають підстав вважати, що господарські операцій позивача з його контрагентами, за якими позивачем сформовано податковий кредит, є нереальними і безтоварними, та податковим органом в акті перевірки не було наведено жодних фактів, які свідчать про неправильність та невідповідність вказаних первинних документів фактичним обставинам укладеним правочинам, суд вважає висновки податкового органу щодо порушення ТОВ «Марказіт» п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.200 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 12 720,91 грн., в т.ч. за квітень 2012 року на суму ПДВ 3 219,22 грн., за травень 2012 року на суму ПДВ 4 164,45 грн., за липень 2012 року на суму ПДВ 2 875,58 грн., за січень 2012 року на суму ПДВ 1 068,33 грн., за лютий 2012 року на суму ПДВ 1 393,33 грн., не обґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до п.57.4 ст.57 Податкового кодексу України, пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню.

За таких умов суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000822201 від 22.05.2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача відновити показники податкової звітності ТОВ «Марказіт» за лютий, червень, липень, серпень, листопад 2012 року, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем подавались до державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська податкові декларації з податку на додану вартість за періоди лютий, червень, липень, серпень, листопад 2012 року, в яких були відображення суми податкових зобов'язань з вказаного податку та суми податкового кредиту.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, відповідачем на підставі Акту № 851/225/35397319 від 29.04.2013 року здійснено коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України позивача в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (далі - Порядок).

Як випливає зі змісту підпункту 2.10.3 пункт 2.10 Порядку, співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення .

При цьому розділ IV Порядку «Документальна невиїзна перевірка» визначає, що у всіх випадках встановлення під час перевірки працівниками ДПІ фактів безпідставного включення сум податку до складу податкового кредиту або донарахування податкових зобов'язань складається Акт та приймається податкове повідомлення - рішення відповідно до наказу № 253 (пункти 4.4., 4.7., 4.13., 4.17 Порядку).

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Сама по собі здійснена ДПІ податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Таким чином, діючим податковим законодавством передбачено, що коригування показників податкової звітності платника податків здійснюється за наявності узгодженого грошового зобов'язання.

Оскільки, з матеріалів справи вбачається, що за результатами перевірки відповідачем бузо здійснено коригування показників податкової звітності за відсутності узгодженого грошового зобов'язання, суд дійшов висновку, що у податкового кодексу відсутні правові підстави для вказаного коригування.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи вказану норму, суд дійшов висновку вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним дії державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Марказіт» на підставі висновків зроблених у акті № 851/225/353997319 від 29.04.2013 року та зобов'язати відновити їх в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України».

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Марказіт» до державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000822201 від 22.05.2013 року та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000822201 від 22.05.2013 року державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Марказіт» в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі Акту № 851/225/35397319 від 29.04.2013 року.

Зобов'язати державну податкову інспекцію у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкового кредиту та податкових зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю «Марказіт», змінених на підставі Акту Акту № 851/225/35397319 від 29.04.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Марказіт» судові витрати у розмірі 195,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили станом на 23.07.2013 року СуддяВ.В. Горбалінський В.В. Горбалінський