Рішення

від 29.07.2013 по справі 910/776/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/776/13 29.07.13 За позовом Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» в інтересах Київ-Дніпровського виробничого підрозділу

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-наукова фірма «ДСВ»

За участю третьої особи 1 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Н-Транс» та

третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАРА»

про стягнення 219 201,71 грн.

Головуючий суддя Грєхова О. А., судді: Бондарчук В. В., Васильченко Т. В.

Представники сторін:

від позивача: Білоус Є.Ю., Норець Н.О., Корнієнко В.В. - представники за довіреностями

від відповідача: Прокопенко В.В. - директор, Євтушенко О.В. - представник за довіреністю

від третьої особи 1: не з'явилися

від третьої особи 2: не з'явилися

СУТЬ СПОРУ:

Приватним акціонерним товариством «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» в інтересах Київ-Дніпровського виробничого підрозділу (далі - позивач) заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-наукова фірма «ДСВ» (далі - відповідач) заборгованості за Договором № 8/ОП/12 від 27.06.2012 року в сумі 219 201,71 грн. основного боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2013 року порушено провадження у справі № 910/776/13, розгляд справи призначено на 04.02.2013 року.

В судовому засіданні 04.02.2013 року, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 04.03.2013 року.

У відповідності до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 04.03.2013 року оголошено перерву до 29.03.2013 року.

Ухвалою суду від 04.03.2013 року продовжено строк вирішення спору.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 29.03.2013 року у зв'язку з перебуванням судді Грєхової О.А. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, справу № 910/776/13 передано для розгляду судді Кирилюк Т.Ю.

Ухвалою суду від 29.03.2013 року призначено розгляд справи на 08.04.2013 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 01.04.2013 року у зв'язку з виходом судді Грєхової О.А. з лікарняного, справу № 910/776/13 передано для розгляду судді Грєховій О.А.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 08.04.2013 року представника позивача розгляд справи відкладено на 12.04.2013 року.

Ухвалою суду від 12.04.2013 року відкладено розгляд справи на 13.05.2013 року, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Н-Транс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАРА», які були експедиторами по відправленню вантажів у вагонах позивача, з використанням яких пов'язаний даний спір.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 13.05.2013 року у зв'язку з перебуванням судді Грєхової О.А. у відпустці та з метою дотримання процесуальних строків, справу № 910/776/13 передано для розгляду судді Кирилюк Т.Ю.

Ухвалою суду від 13.05.2013 року призначено розгляд справи на 03.06.2013 року. Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 20.05.2013 року у зв'язку з виходом судді Грєхової О.А. з відпустки, справу № 910/776/13 передано для розгляду судді Грєховій О. А.

Ухвалою суду від 03.06.2013 року призначено колегіальний розгляд справи.

03.06.2013 року суддя Грєхова О. А. звернулася до заступника голови суду із заявою про визначення складу суду для колегіального розгляду справи.

Розпорядженням заступника голови суду від 03.06.2013 року було призначено колегіальний розгляд справи у наступному складі колегії: суддя Грєхова О. А. (головуючий), Бондарчук В.В., Ярмак О. М.

Ухвалою суду від 03.06.2013 року розгляд справи призначено на 17.06.2013 року.

Розпорядженням В.о. Голови суду від 17.06.2013 року було визначено наступний склад колегії суддів: суддя Грєхова О. А. (головуючий), Бондарчук В.В., Васильченко Т. В.

Представник позивача через відділ діловодства суду подав додаткові пояснення по справі та в судовому засіданні 17.06.2013 року підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.06.2013 року заперечив на позов та надав додаткові докази по справі.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі представники третіх осіб в засідання не з'явилися, вимоги ухвали суду від 03.06.2013 року не виконали, про причини неявки суду невідомо.

Враховуючи нез'явлення представників третіх осіб в засідання суду та невиконанням останніми вимог ухвали суду від 03.06.2013 року, розгляд справи було відкладено до 29.07.2013 року.

25.07.2013 від представника позивача через відділ діловодства суду надійшов розгорнутий розрахунок суми позову та копії листів про направлення актів виконаних робіт з доказами їх відправлення.

Через відділ діловодства суду 29.07.2013 від відповідача по справі надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів.

В судовому засіданні 29.07.2013 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених в поясненнях на позов.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 29.07.2013 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним акціонерним товариством «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (позивач, Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-наукова фірма «ДСВ» (відповідач, Замовник) був укладений Договір від 27.06.2012 року за №8/ОП/12 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору позивач надає відповідачу послуги з перевезення вантажів, а відповідач здійснює оплату за надані послуги відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 10.1 Договір набирає чинності з 01.07.2012 року та діє до 30.06.2013 року, в частині проведення розрахунків за надані послуги до повното здійснення розрахунків.

Вартість послуг по Договору, визначена Протоколом узгодження договірної ціни, який був підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками, і становить 333,33 грн. (без ПДВ) за 1 Вагон за 1 добу.

Позивач зазначив, що на виконання умов п. 1.2. Договору, надавав відповідачу послуги шляхом перевезення вантажів в 16 глуходонних напіввагонах з нумерацією, яка розпочинається на цифру « 5» (далі - Вагони). Балансоутримувачем Вагонів є позивач (Виконавець по Договору).

Як передбачено п.3.2. Договору період надання послуг починається з дати підписання Акту початку надання послуг та закінчується датою підписання Акту закінчення надання послуг.

До матеріалів справи позивачем надано підписаний представниками сторін Акт початку надання послуг від 01.07.2012 року, який засвідчує факт початку надання послуг шляхом передачі відповідачу 16 глуходонних на піввагонів №№ 56421431, 56719404, 56719412, 56719420, 56719438, 56719446, 56719453, 56719461, 6794479, 56719487, 56719503, 56719511, 56719529, 56719537, 56719545, 56719552 для перевезення вантажів з 01.07.2012 року.

Крім того, судом встановлено, що на відповідному Акті відповідачем помилково поставлено печатку «Общества с ограниченной ответсвенностью ДСВ ТРАНС» Российской Федерации, про усунення відповідної помилки позивач звертався до відповідача з відповідним листом 10.10.2012 року, який залишений без відповіді та задоволення. Однак, факт підписання частини Актів здачі-приймання робіт, зокрема, за період липень-серпень 2012 року та часткова оплата відповідачем послуг перевезення за Договором, свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини за Договором від 27.06.2012 року за №8/ОП/12. Крім того, відповідні дії відповідача свідчать про наступне схвалення Договору, що з огляду на норму ч. 2 ст. 241 Цивільного кодексу України спростовує посилання відповідача на відсутність у представника позивача повноважень на укладення Договору.

Пунктом 2.3.1. Договору визначено, що кількість Вагонів для здійснення послуг, їх номери, моделі дата та станція початку/закінчення надання послуг відображається в Акті початку/закінчення надання послуг.

Також, згідно п. 3.2. Договору період надання послуг починається з дати підписання Акту початку надання послуг та закінчується датою підписання Акту закінчення надання послуг.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт початку надання позивачем відповідачу послуг перевезення за Договором в 16 глуходонних напіввагонах №№ 56421431, 56719404, 56719412, 56719420, 56719438, 56719446, 56719453, 56719461, 6794479, 56719487, 56719503, 56719511, 56719529, 56719537, 56719545, 56719552 з 01.07.2012 року в м. Києві.

Згідно з п. 2.3.2 Договору приймання та передача послуг від Виконавця до Замовника оформляється Актом прийому-передачі послуг, який складається Виконавцем щомісячно до 5 числа наступного за звітним, та протягом 5 днів підписується Замовником.

Крім того, відповідно до п.3.4 Договору, відповідач зобов'язаний протягом 5-ти днів з моменту отримання оригіналу Акту прийому/передачі послуг затвердити і завірити його зі свою боку печаткою та направити позивачу.

Відповідно до п. 3.3. Договору оплата за надані позивачем послуги здійснюється відповідачем шляхом 100% попередньої оплати вартості послуг на наступні 15 днів в термін - за 2 дні до 15 або 30 числа на підставі рахунку позивача.

Однак, як стверджує позивач, відповідач свої зобов'язання за Договором своєчасно та в повному обсязі не виконав, не в повному обсязі оплачував виставлені позивачем рахунки, не в повному обсязі підписував надані позивачем Акти здачі-приймання послуг за фактичний період користування Вагонами, в порушення вимог чинного законодавства в односторонньому порядку відмовився від Договору, порушив порядок повернення Вагонів і не оплатив фактично надані послуги.

Зокрема, за період з початку надання послуг 01.07.2012 року по 09.10.2012 року (повернення всіх Вагонів), відповідачу були надані наступні Акти здачі-приймання послуг: № 240 від 31.07.2012 року на суму 100000 грн., який відповідачем підписаний і оплачений; № 242 від 31.08.2012 року на суму 254398,30 грн., який відповідачем підписаний і оплачений частково.

Крім того, станом на 01.09.2012 року сторонами проведено звірку розрахунків та складено Акт звірки, за яким заборгованість відповідача за відповідний період надання послуг (в який входять два вищенаведені Акти приймання-передачі послуг) становить 89398,29 грн. Відповідний Акт звірки підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Відповідні обставини також підтверджують факт існування між сторонами відносин з надання послуг, які відповідачем заперечуються.

В подальшому, відповідач продовжував користуватись Вагонами, однак не підписував надані позивачем Акти приймання-передачі послуг: № 282 від 21.09.2012 року на суму 59 999,40 грн.; № 283 від 21.09.2012 року на суму 59 999,40 грн.; № 284 від 30.09.2012 року на суму 53 599,46 грн.; № 333 від 15.10.2012 року на суму 22 800,00 грн. та в порушення умов Договору не оплачував за надані послуги.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач у відзиві проти позову заперечував, зазначив, що не отримував від позивача послуг за Договором починаючи з 01.09.2012 року, оскільки в односторонньому порядку відповідно до ст. 907 Цивільного кодексу України розірвав договірні відносини.

Враховуючи наведені відповідачем заперечення у відзиві на позов та дослідивши надані сторонами докази, судом встановлено, що відповідач звертався до позивача з листами з пропозицією щодо припинення дії договору через неможливість сплачувати за послуги встановлену завищену вартість.

Однак, викладені відповідачем обставини є суперечливими, оскільки, як вбачається з його переписки з позивачем, яка тривала з серпня по жовтень 2012 року, піднімалось питання про зменшення плати за користування вагонами, що свідчить про неоднозначність відмови відповідача від Договору перевезення, зокрема, він мав намір відмовитись в разі недосягнення згоди по цінам, при цьому продовжував вести переговори щодо зменшення плати з 333,33 грн. до 230 грн., потім взагалі до 50 грн., і не вчиняв жодних дій, по припиненню правовідносин (повернення Вагонів за Актами закінчення надання послуг).

Відповідачем взагалі не надано суду доказів підписання з позивачем відповідних Актів про закінчення надання послуг.

Відповідно до п. 2.3.4. Договору відповідач використовує вагони з дотриманням правил їх збереження.

Крім того, згідно п. 4.2 Договору відповідач несе повну відповідальність за збитки завдані позивачеві в результаті неналежного виконання умов даного Договору, безпідставну відмову в оплаті і неналежну оплату виставлених позивачем рахунків.

Непідписання відповідачем Актів закінчення надання послуг, з огляду на встановлені судом обставини, свідчить про те, що надання послуг тривало і посилання відповідача на залишення вагонів на коліях не спростовує факту перебування вагонів в користуванні відповідача до моменту їх повернення (засвідчення відповідного факту позивачем).

Як вбачається з наданих позивачем пояснень та доказів, починаючи з 26.09.2012 року, без письмового повідомлення про відмову в подальшому отримувати послуги, відповідач почав направляти (повертати) напіввагони на станцію Дарниця Південно-Західної залізниці, про що свідчать відповідні відмітки в залізничних накладних та довідка про рух вагонів надана ДП «Головний інформаційно-обчислювальний центр Державної адміністрації залізничного транспорту України».

По вагону № 56719461 29.07.2012 року був підписаний Акт про закінчення надання послуг через його несправність. Початок надання послуг по вагону після ремонту почався 22.08.2012 року.

По вагонам №№ 56719412, 56719479 18.07.2012 року був підписаний Акт про закінчення падання послуг через їх несправність. Початок надання послуг по вагону № 56719412 після ремонту почався 23.07.2012 року, а по вагону № 56719479 19.07.2012 року.

Зокрема, 26.09.2012 року відповідач повернув 3 вагони за №№ 5619420, 5619420, 56719487 і оскільки відповідач відмовився від послуг позивача, однак, в порушення п.3.2 Договору не склав та не підписав Акт закінчення надання послуг, позивач склав Акт загальної форми № 1 від 26.09.2012 року щодо нез'явлення представника відповідача для підписання Акту закінчення надання послуг.

28.09.2012 року відповідач повернув 2 вагони за №№ 5619529, 56719537, про що у зв'язку з не підписанням Акту закінчення надання послуг, позивачем було складено Акт загальної форми № 2 від 28.09.2012 року.

Таким чином у вересні 2012 року в користуванні відповідача перебувало 5 вищевказаних напіввагонів, по яким позивачем нарахована заборгованість в сумі 173 598,26 грн.

01.10.2012 року відповідач повернув 3 напіввагони за №№ 56719412, 56719511, 56719552, про що у зв'язку з не підписанням Акту закінчення надання послуг, позивачем було складено Акт загальної форми № 3 від 01.10.2012 року.

06.10.2012 року відповідач повернув 3 напіввагони за №№ 56719404, 56719453, 56719503, про що у зв'язку з не підписанням Акту закінчення надання послуг, позивачем було складено Акт загальної форми № 4 від 06.10.2012 року.

09.10.2012 року відповідач повернув 4 напіввагони за №№ 56719438, 56719461, 56719545, 56421431, про що у зв'язку з не підписанням Акту закінчення надання послуг, позивачем було складено Акт загальної форми № 5 від 09.12.2012 року.

Враховуючи наведені обставини, позивачем здійснено нарахування відповідачу плати за періоди фактичного перебування вагонів в користуванні відповідача, в залежності від періодів повернення вагонів в сумі 219 201,71 грн.

Відповідач визнає факт надання йому послуг в період з 01.07.2012 року до 31.08.2012 року та заборгованість за відповідний період в сумі 24 000,00 грн.

При цьому, відповідач заперечує факт надання послуг в період, починаючи з вересня 2012 року, посилаючись на відсутність підписаних актів надання послуг та на те, що за наявності заборгованості у позивача були відсутні підстави надавати послуги.

Однак, з огляду на п. 2.1.11. Договору, позивач має право припинити надання послуг в разі заборгованості відповідача, однак відповідна обставина не визначена як безумовна підстава припинення надання послуг.

Позивач неодноразово, зокрема, в листах від 21.09.2012 року, 05.10.2012 року та 08.10.2012 року надсилав відповідачу Акти виконаних робіт для підписання, однак, відповідач не повернув підписані Акти, заперечуючи отримання послуг.

Таким чином, за відповідний період Вагони вважаються таким, що перебували в користуванні відповідача, оскільки відповідачем не надано суду доказів розірвання Договору та повернення Вагонів у визначеному Договором порядку.

Також, 15.11.2012 року позивач направив відповідачу лист № 843 з проханням підписати Акти виконаних робіт за липень, серпень, вересень, жовтень 2012 року, Акти закінчення надання послуг, Акти загальної форми, Акти звірки взаєморозрахунків станом на 01.09.2012 року та 01.11.2012 року, Акти початку надання послуг, складені відповідно до умов Договору та додатків до Договору. Однак, такий лист був залишений без відповіді та задоволення.

Суд не приймає посилання відповідача на відсутність заявок про надання послуг, оскільки, необхідність та порядок їх направлення умовами Договору не передбачено. Фактично за Договором послуги з перевезення вантажу надавались шляхом передачі позивачем в користування відповідачу обумовленої кількості Вагонів для здійснення перевезень і відповідні Вагони до їх повернення (складення Актів закінчення надання послуг чи інших документів в засвідчення відповідного факту) обліковувались в користуванні відповідача.

При цьому, суд звертає увагу відповідача, що про повернення Вагонів з користування свідчить відповідний Акт закінчення надання послуг, а не фізична доставка Вагонів у визначені позивачем реквізити.

Як передбачено ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

Тому належним доказом повернення може слугувати саме звернення відповідача до позивача щодо підписання Акту закінчення надання послуг по відповідному Вагону.

Крім того, позивач надав докази надіслання відповідачу листом від 17.09.2012 року № 3538 реквізитів для відправлення/повернення вагонів - ст. Дарниця Південно-Західної залізниці, однак, Вагони не були повернуті належним чином, фактичне їх повернення зафіксовано позивачем і враховано при розрахунку позову (заборгованість нарахована відповідно до дат повернення кожного вагону).

Відповідні обставини також свідчать про те, що відповідач не був позбавлений права на односторонню відмову від договору про надання послуг у відповідності до ст. 907 Цивільного кодексу України, однак своїми недбалими діями не скористався відповідною можливістю.

Також, суд не приймає посилання відповідача на необхідність оформлення провізних документів, оскільки позивач не є підприємством залізничного транспорту загального користування і фактично послуги надавались ним шляхом передачі Вагонів відповідачу в користування на період дії Договору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-наукова фірма «ДСВ» (03164, м. Київ, вул.. Булаховського, 5-в, код 25640924) на користь Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 37, код 04737111) 219201,71 грн. (двісті дев'ятнадцять тисяч двісті одну гривню сімдесят одну копійку) основного боргу та 4384,10 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні десять копійок) витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Повне рішення складено 30.07.2013

Головуючий суддя О.А. Грєхова

Судді В.В. Бондарчук

Т.В. Васильченко