Рішення

від 30.07.2013 по справі 910/11126/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 910/11126/13 30.07.13 За позовом Державного підприємства науково-виробничий комплекс "Прогрес", м. Ніжин

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛюксІнформ", м. Київ

про стягнення 1 128 000 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники :

Від позивача Аніщенко О.Г. - дов. від 10.01.13

Від відповідача Мамонов Д.В. - дов. від 01.07.13

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 1 128 000 грн. заборгованості за отриманий товар, посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2013р. порушено провадження у справі № 910/11126/13 та розгляд справи призначено на 03.07.2013р.

03.07.2013р. від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2013р. розгляд справи було відкладено на 16.07.2013р., у зв'язку з неявкою представників сторін.

15.07.2013р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що обладнання передавалося з метою виконання передбаченого Договором обов'язку позивача забезпечити відповідача засобами для виконання робіт, без переходу права власності на це майно. Отже, підстави вимагати оплати вартості переданого відповідачу за Договором про співробітництво від 30.07.2007р. № С318-0707 майна в розмірі 1 128 000 грн. У позивача відсутні.

В судовому засіданні 16.07.2013р. від сторін надійшли, витребувані ухвалами суду, документи.

В судовому засіданні 16.07.2013р. було оголошено перерву до 24.07.2013р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 24.07.2013р. представник позивача надав письмові пояснення та документи для долучення до матеріалів справи.

В судовому засіданні 24.07.2013р. було оголошено перерву до 30.07.2013р., відповідно до ст. 77 ГПК України, та зобов'язано сторін ухвалою надати пояснення про зазначення в обох накладних №37 від 07.06.2010р. та 165 від 25.06.2010р. реквізитів договору про №с318-0707 від 30.07.2007р. та ном.№10147, співвідношення найменування майна "дослідний зразок СОЕП "Квадрос" та "дослідний зразок СОЕП "Квадрос"- КМ-01В, а також визначення в агентському договорі №12/17-11/10 від 17.11.2010р. належності приладу відповідачу.

В судовому засіданні 30.07.2013р. представник позивача надав суду документи на виконання вимог ухвали суду від 24.07.2013р.

В судовому засіданні 30.07.2013р. представник відповідача надав доповнення до відзиву на позовну заяву.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.

В судовому засіданні 30.07.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено судом, 30.07.2007р. між сторонами було укладено Договір № С318-0707 про співробітництво, відповідно до умов якого відповідач бере на себе зобов'язання виконати розробку макетного зразка станції оптико-електронного подавлення (надалі СОЕП) нового покоління, на основі розробленого винаходу «Спосіб і пристрій формування модульованої завади оптико-електронним приладам» (надалі винахід) до початку дії договору, а позивач приймає на себе зобов'язання забезпечити відповідача засобами для виконання робіт.

Відповідно до п. 2.1.3. Договору, позивач забезпечує відповідача усім необхідним для виконання робіт, передбачених цим Договором, зокрема: надає необхідну апаратуру та зразки станцій першого покоління.

25.05.2009р. в Державному реєстрі патентів України на винаходи зареєстровано патент на винахід №86878 Спосіб формування модульованої завади оптико-електронним приладам та пристрій для його здійснення. Патент виданий Державним департаментом інтелектуальної власності.

24.06.2009р. відповідач передав позивачу на виконання договору № С318-0707 про співробітництво макетний зразок станції оптико-електронного подавлення (надалі СОЕП) нового покоління що підтверджено Актом приймання передачі макетного зразка.

24.06.2009 р. між позивачем, як ліцензіатом, та відповідачем, як ліцензіаром, укладено Ліцензійний договір №1Л-09 відповідно до умов якого відповідач, будучи власником Патенту на винахід №86878 Спосіб формування модульованої завади оптико-електронним приладам та пристрій для його здійснення, надає на термін дії договору ліцензію на використання Патенту з наданням права на виробництво СОЕП "Квадрос" КМ-01В, "Квадрос КМ-01Н", створених на базі патенту, а також з наданням права продажу "Квадрос" КМ-01В, "Квадрос КМ-01Н" як на території так і за її межами.

Крім того, в розділі 12 Ліцензійного договору №1Л-09 сторони погодили, що відповідач зобов'язаний здійснювати рекламу продукції за ліцензією ат випускати продукцію під назвами "Станції оптико-електронного протидії "Квадрос" КМ-01В, "Квадрос КМ-01Н" для продажу на території та на експорт" і "виріб "Квадрос" КМ-01В, "Квадрос КМ-01Н" для продажу на території та на експорт".

Також сторони погодили Графік виготовлення двох дослідних зразків "Квадрос" КМ-01В в період лютий-квітень 2010 року.

17.11.2010р. між сторонами укладений Агентський договір №12/17-11/10 відповідно до умов якого позивач, як агент, а відповідач, як фірма, погодили, що фірма передає свою продукцію під матеріальну відповідальність агента для виконання представницьких функції з маркетингу, проведенню демонстрацій та показових випробувань, належної фірмі продукції: дослідних зразків Станції оптико-електронного протидії "Квадрос" КМ-01В.

Метою договору є просування продукції та розповсюдження рекламної інформації про Станції оптико-електронного протидії "Квадрос" КМ-01В.

02.12.2010 р. між позивачем та Державною компанією з експорту та імпорту продукції військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" укладено угоду про проведення в Азербайджанській Республіці демонстрацію дослідних зразки Станції оптико-електронного протидії "Квадрос" КМ-01В.

31.03.2011р відповідач передав позивачеві два дослідних зразки Станції оптико-електронного протидії "Квадрос" КМ-01В про що складено Акт приймання - передачі. Майно оцінено по 564000,00 грн за одиницю (1128000,00 грн. - разом).

01.12.2011р. позивач повідомив відповідача , на його запит, собівартість та вільно-відпускну ціну виробу Станції оптико-електронного протидії "Квадрос" КМ-01В - 313943,00грн та 696954,00 грн відповідно.

20.12.2011р позивач повернув відповідачеві два дослідних зразки Станції оптико-електронного протидії "Квадрос" КМ-01В про що складено Акт приймання - передачі. Майно оцінено по 564000,00 грн за одиницю (1128000,00 грн. - разом).

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи та їх оригінали, досліджувалися під час судових засідань, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.

Як стверджує позивач між сторонами було досягнуто домовленості щодо поставки товару, відповідно до умов якої позивач зобов'язався поставити, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар.

Позивач вказує, що між сторонами було укладено договір поставки у спрощеній формі, умови якого позивачем виконані повністю, в свою чергу, відповідач зобов'язання щодо оплати не виконав та грошові кошти у розмірі - 1 128 000 грн. позивачу не перерахував.

Відповідно ч. 5 ст. 265 Господарського кодексу України поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч 1. ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 173 ГК України суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Господарський суд, вивчивши представлені угоди дійшов наступних висновків

- сторонами реалізований Договір № С318-0707 від 30.07.2007р про співробітництво, наслідком якого є розробка макетний зразок станції оптико-електронного подавлення (надалі СОЕП) нового покоління та патент на винахід №86878 Спосіб формування модульованої завади оптико-електронним приладам та пристрій для його здійснення станцій оптико-електронного подавлення «Квадрос»;

- відповідач надав позивачеві право використання ліцензії на використання Патенту з наданням права на виробництво СОЕП "Квадрос" КМ-01В, "Квадрос КМ-01Н", створених на базі патенту, а також з наданням права продажу "Квадрос" КМ-01В, "Квадрос КМ-01Н" як на території так і за її межами;

- позивач зобов'язався просувати з метою реалізації "Квадрос" КМ-01В, "Квадрос КМ-01Н" як на території так і за її межами;

- позивач виготовив два вироби СОЕП "Квадрос" КМ-01В, які передав (продав) відповідачеві, а той їх передав позивачеві з метою просування і реалізації "Квадрос" КМ-01В, "Квадрос КМ-01Н" як на території так і за її межами.

На виконання вказаної домовленості позивачем було здійснено поставку дослідних зразків станцій оптико-електронного подавлення «Квадрос» (товару) в кількості 2 штук за ціною 564 000 грн. кожна, що підтверджується Видатковою накладною № 137 від 07 червня 2010 року та Видатковою накладною № 165 від 25 червня 2010 року, на загальну суму 1 128 000 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками сторін без зауважень та приймаються судом, як належні докази.

Таким чином, прийнявши товар відповідач прийняв пропозицію позивача щодо укладення договору на поставку даного товару.

Відповідач повністю заперечив вимоги і доводи позивача, посилаючись на те, що вказаний товар, як обладнання, передавалося йому в рамках Договору № С318-0707 від 30.07.2007р.

Оскільки в накладних є посилання на реквізити Договору № С318-0707, то на думку відповідача, обладнання було передано безоплатно в рамках Договору про співробітництво.

Відповідач зазначає, що отримане за накладними обладнання, є двома дослідними зразками СОНП «Квадрос» у якості зразків станцій першого покоління на підставі п. 2.1.3. Договору № С318-0707.

Відповідач не надав суду доказів того, що поставлені дослідні зразки станцій оптико-електронного подавлення «Квадрос» в кількості 2 штук є зразками станцій першого покоління, які надавались відповідачу в межах Договору про співробітництво № СЗ18-0707 від 30 липня 2007 року.

Як зазначає позивач, і суду не надано доказів протилежного, станом на 24 червня 2009 року вказаний Договір був відпрацьований і результат виконаної відповідачем за цим договором роботи був переданий позивачу у вигляді макетного зразка СОЕП нового поколіннях згідно акта приймання-передачі макетного зразка від 24.06.2009 року, а також 24.06.2009 року був укладений Ліцензійний договір № 1-Л-09.

Таким чином, позивач не забезпечував відповідача засобами для виконання робіт, оскільки роботи за договором про співробітництво № СЗ 18-0707 від 30 липня 2007 року вже були виконані і потреб у засобах для виконання робіт не було.

Також, перед виготовленням двох дослідних зразків виробу «Квадрос»-КМ-01В у лютому 2010 року був складений графік, який узгоджувався з директором відповідача, що засвідчено його підписом на графіку.

Твердження відповідача про не перехід до нього права власності на дослідні зразки станцій оптико-електронного подавлення «Квадрос» спростовується, оскільки з подальших дій відповідача вбачається, що він вважає станції своєю власністю.

Крім того, Договір про співробітництво № СЗ18-0707 від 30 липня 2007 року передбачав безоплатне виконання робіт, але не безоплатну передачу виробів або апаратури.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксінформ» (03048, м. Київ, вул. Івана Пулюя, буд. 5-А, кв. 11, 03048, м. Київ, вул. Івана Пулюя, буд. 10, код ЄДРПОУ 34662280) на користь Державного підприємства науково-виробничий комплекс «Прогрес» (16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Носівський шлях, 29, код ЄДРПОУ 14307297), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі - 1 128 000 (один мільйон сто двадцять вісім тисяч) грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 22 560 (двадцять дві тисячі п'ятсот шістдесят) грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 01 серпня 2013 року.

Суддя І.Д. Курдельчук