Постанова

від 01.08.2013 по справі 15/82-08

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2013 р.Справа № 15/82-08 Одеський апеляційний господарський суд у складі, колегії суддів:

головуючого Пироговського В.Т.,

суддів Лавриненко Л.В., Філінюк І.Г.,

секретар судового засідання Райлян І.Г.

за участю представників учасників процесу:

від ПП ОСОБА_1 не з'явився

від ПП „Багатогалузева фірма „Таврія" Олейніков Є.М.

розглянула апеляційну скаргу

Приватного підприємця ОСОБА_1

на ухвалу господарського суду Херсонської області

від 13.06.2013р. (припинення провадження у справі)

зі справи № 15/82-08

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1

до Приватного підприємства „Багатогалузева фірма „Таврія"

про стягнення 7 453 299 грн. 18 коп.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.07.2013р., прийнята до провадження та призначена до розгляду на 01.08.2013р. апеляційна скарга Приватного підприємця ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Херсонської області від 13.06.2013р. у справі № 15/82-08.

Учасники процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання господарського суду апеляційної інстанції, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та реєстром вихідної кореспонденції Одеського апеляційного господарського суду за 19.07.2013р.

Апеляційна скарга розглянута за правилами ст. 102 ГПК України.

Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Херсонської області із позовом до Приватного підприємства „Багатогалузева фірма „Таврія" про стягнення 7 453 299 грн. 18 коп. збитків, понесених позивачем внаслідок захоплення відповідачем, земель, що орендуються підприємцем та незаконного збирання відповідачем врожаю посіяного позивачем.

Заявою (вх. № 6164/13 від 28.05.2013р. ГСХО) ПП ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції про зменшення суми позову до 745329 грн. 91 коп., у зв'язку із допущенням арифметичної помилки при здійсненні розрахунку та про повернення надмірно сплаченого державного мита у зв'язку з арифметичною помилкою у сумі 18046 грн. 70 коп.

Також, підприємцем подано до суду заяву від 13.06.2013р. про припинення провадження у справі та покладення судових витрат на відповідача, яке мотивоване відшкодуванням відповідачем заподіяної шкоди.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 13.06.2013р. зі справі № 15/82-08 (суддя Клепай З.В.), провадження у справі припинено на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України. При цьому, з мотивувальної частини вбачається, що судом задоволено клопотання позивача про зменшення позову, проте не повернуто державне мито, оскільки згідно із ч. 2 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито» повернення державного мита провадиться за умови, якщо заяву подано до відповідної установи, що справляє мито, протягом року з дня зарахування його до бюджету, тоді як у даному випадку пройшло більше 4 років.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ПП ОСОБА_1 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції від 13.06.2013р. з даної справи змінити, а саме припинити провадження у справі на підставі ч.1-1 ГПК України та зобов'язати відповідача відшкодувати позивачу понесені господарські витрати (державне мито та витрати на ІТЗ судового процесу), посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Зокрема, особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що в заяві про припинення провадження у справі акцентується увага на припинені існування предмету спору - у зв'язку зі сплатою відповідачем суми збитків, що є підставою для припинення провадження у справі керуючись п. 1-1 ст. 80 ГПК України. Крім того, підприємець вказує, що судом неправомірно не стягнуто з відповідача на користь позивача сплачене державне мито та ІТЗ судового процесу.

Представник Приватного підприємства „Багатогалузева фірма „Таврія" проти доводів викладених в апеляційній скарзі заперечив, з підстав її необгрунтованості та не відповідності нормам чинного законодавства, просить оскаржену ухвалу залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача по справі, оцінивши наявні докази, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, повноту та об'єктивність дослідження доказів, колегія суддів зазначає:

Провадження у даній справі порушено ухвалою господарського суду Херсонської області від 21 січня 2008р.

В позовній заяві (вх. № 312 від 17.01.2008р. ГСХО) підприємець просить стягнути з ПП „Багатогалузева фірма „Таврія" 7 453 299 грн. 18 коп. збитків.

Відповідно до квитанції від 26.11.2007р. та № 192 та меморіального ордеру від 26.12.2007р. доданими до позовної заяви, ПП ОСОБА_1 при зверненні до господарського суду на підставі ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито" сплачено державне мито в сумах 23 800грн. та 1700грн., що загалом складає 25 500грн. та є встановленим вказаною нормою максимумом для заяв майнового характеру (1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Отже, при поданні позову до суду позивачем по справі сплачено державне мито в порядку та розмірі згідно із вимогами законодавства яке діяло на момент здійснення цих дій, а відтак в питанні повернення державного мита, у зв'язку із зменшенням суми позову слід керуватись законодавством, яке діяло на момент порушення провадження у даній справі.

В процесі розгляду справи в порядку передбаченому ст. 22 ГПК України ГПК України, позивач подав до суду заяву від 28.05.2013р. про зменшення суми позову до 745329 грн. 91 коп., у зв'язку із допущенням арифметичної помилки в розрахунку суми позову та просить повернути надмірно сплачене державне мито у зв'язку із вказаною арифметичною помилкою, у сумі 18046 грн. 70 коп. (т. 2, а.с. 75)

Приписами ст. 22 ГПК України передбачено права та обов'язки сторін, зокрема, право позивача до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, судом першої інстанції відповідно до приписів процесуального законодавства правомірно та обгрунтовано задоволено заяву позивача по справі про зменшення суми позову.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито" (в редакції діючій на момент порушення провадження у справі) сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках: 1) внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством; 2) повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті, а також відмови державних нотаріальних контор або виконавчих комітетів міських, селищних і сільських Рад народних депутатів у вчиненні нотаріальних дій; 3) припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою; 4) скасування в установленому порядку рішення суду; 5) неприйняття Кабінетом Міністрів України у встановлені строки рішення про створення (реєстрацію) промислово-фінансової групи або зняття проекту створення промислово-фінансової групи з розгляду уповноваженою особою ініціаторів створення цієї промислово-фінансової групи; 6) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При цьому, судом першої інстанції обгрунтовано вказано на той факт, що згідно із ч. 2 ст. 8 Декрету „повернення державного мита провадиться за умови, якщо заяву подано до відповідної установи, що справляє мито, протягом року з дня зарахування його до бюджету"

Отже, чинним на момент порушення провадження у даній справі законодавством не передбачено повернення державного мита у випадку зменшення суми позову внаслідок помилки особи, яка звертається до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з чим судом правомірно винесено судове рішення в частині щодо відсутності правових підстав для повернення сплаченого державного мита у сумі 18 046,7грн.

Крім того, судом першої інстанції розглянуто другу заяву позивача про припинення провадження у справі та покладення судових витрат на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України. (т. 2, а.с. 85)

Господарським судом Херсонської області частково задоволено відповідну заяву - припинено провадження у справі на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України та відмовлено у відшкодуванні судових витрат за рахунок відповідача.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу ПП ОСОБА_1 зазначає, що судом першої інстанції неправомірно припинено провадження у справі на підставі саме п. 4 ст. 80 ГПК України, оскільки свою заяву позивач мотивує відсутністю предмету спору, що згідно із п. 1-1 ст. 80 ГПК України є самостійною підставою для припинення провадження у справі.

З такими доводами особи, яка подала апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції не погоджується, оскільки підприємцем самостійно подано до суду заяву зі змісту якої вбачається відмова від заявленого позову (з урахуванням зменшення суми позову), а відтак господарським судом першої інстанції правомірно та обгрунтовано прийнято відмову ПП ОСОБА_1 від позову та припинено провадження у справі на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

При цьому, згідно із п. 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009 р. N 01-08/163 „Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" на запитання „чи вправі господарський суд з посиланням на частину другу статті 49 ГПК покласти державне мито на відповідача, якщо провадження у справі припинено у зв'язку з відмовою позивача від позову і прийняттям такої відмови судом?", зазначено, що згідно з частиною другою статті 49 ГПК, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. У разі припинення провадження у справі, спір не вирішується по суті, тобто відсутній результат вирішення спору, а тому наведений припис ГПК застосований бути не може.

Отже, враховуючи наведені роз'яснення, сплачене позивачем державне мито не підлягає відшкодуванню в порядку ст. 49 ГПК України за рахунок відповідача, а відтак судом першої інстанції правомірно зроблено висновок про відсутність правових підстав для покладення судових витрат на відповідача.

Додатково, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду зазначає, що згідно із ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито" відсутня різниця можливих юридичних наслідків для сторін у даній справі стосовно припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 чи п. 4 ст. 80 ГПК України, зокрема, стосовно питання повернення судових витрат та/або покладення їх на відповідача.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду від 13.06.2013р. у справі № 15/82-08 винесена без порушень норм процесуального права та з повним дослідженням всіх обставин справи, у зв'язку з чим вказану ухвалу слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст.85,99,101-106 ГПК України, суд

Постановив:

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 13.06.2013р. у справі № 15/82-08 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 01.08.2013р.

Головуючий суддя В.Т. Пироговський Судді Л.В. Лавриненко І.Г. Філінюк