Постанова

від 01.08.2013 по справі 18/2477/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 22» липня 2013 р. Справа №18/2477/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Лакіза В.В., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Деркач Ю.О.,

за участю представників:

апелянта - Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби - Прокопчук О.О., за довіреністю №392/10/10-17 від 28.02.2013 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, м.Карлівка (вх.№2072П/2-7) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.06.2013 року по справі №18/2477/12,

за заявою Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, м.Карлівка,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр харчових технологій», смт.Чутове,

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 04.06.2013 року по справі №18/2477/12 (суддя Іванко Л.А.) провадження у справі припинено.

Карлівська міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби з ухвалою суду першої інстанції не погодилася та звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті ухвали норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.06.2013 року по справі №18/2477/12 та направити справу до господарського суду Полтавської області для розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що на підтвердження відсутності керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням податковим органом було долучено довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.11.2012 року, відповідно до якої у ЄДР державним реєстратором було проведено реєстраційну дію 26.10.2012 року запис №21 - внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною юридичною адресою.

Апелянт вказує, що судом першої інстанції залишено поза увагою те, що підприємство до податкової інспекції не подає звітності з 09.08.2012 року, а остання звітність - декларація по податку на прибуток за 1 півріччя 2012 року як і попередні декларації подані до Чутівського відділення Карлівської МДПІ містить нульові показники та свідчить про відсутність прибутку у підприємства та у графі «амортизаційні відрахування на основні фонди» містить 0, що свідчить про відсутність на балансі підприємства, майна, яке було виявлено ліквідатором у ході ліквідаційної процедури.

Крім того, на думку апелянта, судом першої інстанції по даній справі при прийнятті оскаржуваної ухвали не було проаналізовано фактичну вартість виявленого майна та не враховано, чи дана сума є достатньою для покриття ліквідаційних витрат понесених ліквідатором, що є порушенням ч. 3 ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.07.2013 року апеляційну скаргу Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби прийнято до провадження та призначено до розгляду.

19.07.2013 року від ліквідатора ТОВ «Центр харчових технологій», арбітражного керуючого Болтіка С.М., надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№6040), в якому просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.06.2013 року по справі №18/2477/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В обґрунтування своєї позиції по справі арбітражний керуючий Болтік С.М. зазначає, що єдиний доказ, яким Карлівська МДПІ підтверджує відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, а саме, довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в сукупності з іншими доказами, які підтверджують наявність боржника за його місцезнаходженням, слід оцінювати критично. Так, в матеріалах справи є докази того, що керівні органи боржника отримували неодноразово процесуальні документи суду саме за місцезнаходженням ТОВ «Центр харчових технологій». При проведенні інвентаризації керівні органи боржника також були присутні за місцезнаходженням банкрута та надали довідку про вартість майна боржника. Отже, враховуючи надані боржником докази надання майна в оренду за плату, ініціюючий кредитор не довів наявності ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Представник боржника 22.07.2013 року надав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№6093), який є тотожним за своїм змістом до відзиву на апеляційну скаргу арбітражного керуючого Болтіка С.М., та в якому просить оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Крім того, боржник просить здійснити апеляційний розгляд справи №18/2447/12 без участі представника.

22.07.2013 року від представника апелянта до канцелярії суду надійшли письмові пояснення по справі №18/2477/12 (вх.№6076), які долучені до матеріалів справи.

Представник боржника та арбітражний керуючий у судове засідання не з'явилися. Арбітражний керуючий про причини не з'явлення в судове засідання суд не повідомили, хоча був належним чином повідомлені про час і місце слухання справи ухвалою суду від 08.07.2013 року.

Колегія суддів зазначає, що апеляційний господарський суд ухвалою від 08.07.2013 року попереджав сторони, що у разі неявки їх представників у судове засідання та не надання витребуваних судом документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами та за відсутністю представників сторін.

Таким чином, враховуючи належне повідомлення боржника та ліквідатора, а також те, що їх явка у судове засідання не була визнана обов'язковою, справа розглядається за наявними в ній матеріалами за відсутністю представника боржника та арбітражного керуючого.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.12.2012 року за заявою Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр харчових технологій» у порядку статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

В обґрунтування своїх вимог кредитор посилався на те, що за ТОВ «Центр харчових технологій» обліковується податковий борг в загальному розмірі 269883,17 грн., з яких: 182509,95 грн. - основний борг, 72365,97 грн. - штрафні (фінансові) санкції, 15007,25 грн. - пеня. Зазначена сума заборгованості підтверджується повідомленнями-рішеннями, податковими вимогами, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 року про стягнення податкового боргу, а також постановою відділу державної виконавчої служби Чугуївського РУЮ від 16.10.2012 року про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення вищевказаної заборгованості. Тобто, вимоги Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби є безспірними в розумінні ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Підставою для порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Центр харчових технологій» в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» Карлівська міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби зазначала відсутність боржника за юридичною адресою, в підтвердження чого надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та акт від 21.08.2012 року щодо не встановлення місцезнаходження платника податків (боржника).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.12.2012 року прийнято заяву до розгляду та порушено провадження у справі про банкрутство; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з наслідками, передбаченими ст. 12 Закону України про банкрутство. Крім того, ухвалено кредитору повідомити суду прізвище ліквідатора чи склад ліквідаційної комісії, створену ним для здійснення заходів по ліквідації підприємства у відповідності з п. 2 ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

10.01.2013 року господарським судом Полтавської області прийнято постанову, якою визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр харчових технологій». Відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Болтіка Сергія Михайловича (ліцензія АД№040806 від 04.07.2012 року) з наданням йому повноважень відповідно до вимог Закону України про банкрутство.

Зобов'язано ліквідатора до 27.03.2013 року здійснено інвентаризацію майна, яке може належати банкруту.

Скасовано арешт, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном боржника. Постановлено, що накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Також, постановлено, що строки виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю «Центр харчових технологій» вважаються такими, що настали; відомості про фінансове становище банкрута не є конфіденційними і не становлять комерційну таємницю, а також припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма зобов'язаннями підприємства.

Припинено стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр харчових технологій» за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян.

Зобов'язано ліквідатора направити постанову про визнання підприємства банкрутом всім відомим йому кредиторам та надати суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута після закінчення ліквідаційної процедури, але не пізніше 05.01.2014 року.

30.04.2013 року ліквідатор боржника - Болтік С.М., звернувся до місцевого господарського суду з клопотанням, в якому просив суд винести ухвалу про припинення процедури ліквідації, передбаченої ст. 52 Закону України про банкрутство і перейти до загальних судових процедур у справі про банкрутство у зв'язку із тим, що за результатами здійсненої інвентаризації майна боржника було встановлено наявність майна, яке належить боржнику на праві власності.

Ухвалою суду від 21.05.2013 року справу №18/2477/12 у зв'язку із заявленим ліквідатором клопотанням призначено до розгляду.

03.06.2013 року директор ТОВ «Центр харчових технологій» звернувся до суду з заявою про припинення провадження у справі, оскільки, по-перше, боржник перебуває за юридичною адресою та отримує процесуальні документи суду по цій справі; по-друге, боржник продовжує здійснювати господарську діяльність та отримує від неї доходи та у боржника наявне майно на праві власності. Таким чином, на думку боржника, вказане спростовує доводи Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби щодо неплатоспроможності ТОВ «Центр харчових технологій».

04.06.2013 року господарським судом Полтавської області винесено оскаржувану ухвалу.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване судове рішення, виходив з того, що для припинення процедури ліквідації за спрощеною процедурою та переходу до загальних судових процедур необхідною умовою є наявність безспірних вимог кредитора не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, а безспірні вимоги кредитора, Карлівської МДПІ, становлять 182509,95 грн., тобто менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати. Також, місцевий господарський суд дійшов висновку, що Карлівська МДПІ не надала доказів, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, а витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не є достатнім доказом відсутності ТОВ «Центр харчових технологій» за юридичною адресою. При винесені оскаржуваної ухвали суд першої інстанції врахував, що у боржника наявне майно, яке він передає в оренду та отримує прибуток.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Колегія суддів зазначає, що згідно п. 104 постанови пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009 року «Про судову практику у справах про банкрутство» заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною 1 статті 52 названого Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Тобто, така підстава, як відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням є самостійною та достатньою підставою для звернення кредитора із заявою до господарського суду. При цьому, сам факт відсутності боржника за його місцезнаходженням повинен бути належним чином підтверджений.

Статтею 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до частини 5 статті 17 вказаного Закону, в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи, а при внесенні відповідного запису - про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до вимог частини 1 статті 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Статтею 20 Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується.

Тому, враховуючи приписи статті 34 Господарського процесуального кодексу України допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка (пункт 105 постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» №15 від 18.12.2009 року).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.11.2009 року - «внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою», а саме, за адресою: 38800, Полтавська область, Чутівський район, селище міського типу Чутове, вулиця Леніна, будинок 92.

Факт, який підтверджується документом з Єдиного державного реєстру, вважається достовірним. Однак, в той же час, цей факт відповідно до процесуального законодавства не є преюдиціальним (безспірним, беззаперечним). Витяг або довідка з Єдиного державного реєстру повинен оцінюватися як доказ в сукупності з іншими документальними доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду першої інстанції від 18.12.2012 року направлялася, зокрема, на адресу боржника рекомендованою кореспонденцією. Зазначена ухвала була отримана боржником 25.12.2012 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення. Постанова господарського суду Полтавської області від 10.01.2013 року також була отримана боржником, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи. Також, колегія суддів зазначає, що боржником була отримана ухвала суду апеляційної інстанції про прийняття до провадження та призначення до розгляду апеляційної скарги від 08.07.2013 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення наявного в матеріалах справи. Отже, боржник отримує кореспонденцію за місцем своєї реєстрації.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що внесення до реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням та внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою має різну правову природу, і вказані відомості не є тотожними.

Отже, внесення до Єдиного державного реєстру запису про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою не може вважатись беззаперечним доказом відсутності боржника за його місцезнаходженням. Така правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України в постанові від 28.02.2013 року по справі №5023/4747/12.

Таким чином, твердження, що боржник відсутній за місцезнаходженням є сумнівним, незважаючи на наявність довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Крім того, суд першої інстанції встановив, що у боржника наявне майно, яке він передає в оренду та отримує прибуток - договір оренди майна від 07.09.2012 року.

Як вбачається із матеріалів справи, Карлівська міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби, звертаючись до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Центр харчових технологій» надала копії довідок з державних установ, а саме з: Полтавського бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», Чутівського ВРЕВ ВДАІ, Держтехнагляду по Чутівському району, Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області, Відділу держкомзему у Чутівському районі Полтавської області, згідно яких за боржником майно відсутнє.

В апеляційній скарзі Карлівська міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби також наполягає на тому, що за боржником відсутнє зареєстроване майно, а підприємницька діяльність ним не провадиться і доходи не отримуються.

Арбітражний керуючий Болтік С.М. при здійсненні ним своїх повноважень щодо ліквідації боржника в порядку ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» здійснив інвентаризацію майна банкрута та встановив, що ТОВ «Центр харчових технологій» на праві власності належить пастеризатор молочний 5 тонн/год. - вартістю 15000,00 грн. та ванна для вершків - вартістю 10000,00 грн.

Директор ТОВ «Центр харчових технологій» надав до матеріалів справи копію договору оренди майна від 07.09.2012 року, укладеного між ним та ТОВ Торговий дім «Центр харчових технологій». З вказаного договору вбачається, що боржник за плату здає в оренду вищевказане майно. Отже, вказане свідчить, що боржник - юридична особа отримує дохід від здавання в оренду майна, яке йому належить на праві власності.

При цьому, колегія суддів зазначає, що дійсно, згідно довідок від державних установ, наданих Карлівської міжрайонною державною податковою інспекцією Полтавської області Державної податкової служби за боржником майна немає. Однак, враховуючи специфіку майна боржника у вищевказаних довідках від установ, воно і не повинно відображатися. У зв'язку із тим, що не все майно, яке може бути у боржника відображається у довідках від установ, ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено обов'язок ліквідатора здійснювати інвентаризацію майна боржника згідно з законодавством.

Таким чином, доводи апелянта щодо відсутності майна у боржника з посиланням тільки на довідки від державних установ є необґрунтованими.

Згідно ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Стаття 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

З огляду на викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлені фактичні обставини справи на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам та їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді справи та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали у даній справі, у зв'язку з чим ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.06.2013 року по справі №18/2477/12 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст. 105, ст.106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.06.2013 року у справі №18/2477/12 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 29 липня 2013 року

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Лакіза В.В.

Суддя Хачатрян В.С.