Постанова

від 18.02.2009 по справі 5020-5/299

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

5020-5/299

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 18 лютого 2009 р.                                                                                    № 5020-5/299  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. –головуючого,

Воліка І.М.,

Шевчук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фламінго" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2008 року у справі № 5020-5/299 Господарського суду міста Севастополя за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Утьос", м. Ялта, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фламінго", м. Севастополь, про розірвання договору підряду та стягнення 251 569,50 грн.,

за участю представників сторін:

позивача –ТОВ "Санаторій Утьос" –не з'явилися;

відповідача –ТОВ "Фламінго" –Тараненко Н.Ю. (директор); Степанова Н.М. (дов. 14.01.2008 р.);

встановив:

У червні 2008 року позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій Утьос" пред'явив у господарському суді позов до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю "Фламінго" про розірвання договору підряду та стягнення 251 569,50 грн.

Вказував, що на підставі укладеного між ним (замовником) та ТОВ "Фламінго" (підрядником) договору підряду № 21 від 21 листопада 2007 року позивач здійснив оплату узгоджених між сторонами робіт, відповідно до платіжних доручень № 412 від 21 листопада 2007 року на суму 101 146,50 грн. та № 468 від 7 грудня 2007 року на суму 134 862,00 грн.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, що полягали у виконанні будівельно-монтажних робіт на замовлення позивача у строк визначеного додатком № 1 до договору, вартість яких становить 337 155,00 грн., позивач просив розірвати договір підряду № 21 від 21 листопада 2007 року, стягнути з відповідача суму авансового платежу у розмірі 236 008,50 грн., 19 699,23 грн. пені та судові витрати.

Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 13 серпня 2008 року (суддя Євдокимов І.В.), залишеного без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2008 року (колегія суддів у складі: Заплава Л.М. –головуючого, Антонової І.В., Латиніна О.А.) позов задоволено.

Постановлено розірвати договір підряду № 21 від 21 листопада 2007 року та стягнути з відповідача на користь позивача 236 008,50 грн. основного боргу, 19 699,23 грн. пені та судові витрати.

Судові рішення мотивовані наявністю підстав до задоволення позовних вимог на підставі ст.ст. 525, 526, 651 ЦК України та невиконанням відповідачем в повному обсязі прийнятих на себе зобов'язань в частині виконання будівельних робіт.

У касаційній скарзі ТОВ "Фламінго", посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, а саме: ст.ст. 611, 651 ЦК України, ст. 230 ГК України, –просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та припинити провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Рішення місцевого та постанова апеляційного суду відповідають зазначеним вимогам, ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли з укладеного між сторонами договору підряду № 21 від 21 листопада 2007 року, згідно умов якого ТОВ "Фламінго" (підрядник) зобов'язався виконати будівельно-монтажні роботи у строк встановленого додатку № 1 до договору, вартість яких становить 337 155,00 грн., а  ТОВ "Санаторій Утьос" (замовник) зобов'язався передати відповідачу проектну документацію, будівельний майданчик, прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона    (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

На виконання п. 4.2 договору позивачем здійснено передоплату вартості робіт на придбання комплектуючих та будівельних матеріалів у розмірі 236 008,50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 412 від 21 листопада 2007 року та № 468 від 7 грудня 2007 року. Згідно акту прийому-передачі від 21 листопада 2007 року позивач передав відповідачу проектну документацію, будівельний майданчик.

Зобов'язання з виконання робіт відповідачем не виконано, доказів повернення грошових коштів, що були сплачені позивачем у якості передоплати відповідачем не надано.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

Звертаючись до суду з позовом у даній справі позивач вказував, що відповідач умови договору в частині виконання робіт не виконав, перераховану грошову суму не повернув, тому у нього виникло право вимагати розірвання спірного договору та повернення авансу у сумі 236 008,50 грн. разом зі сплатою штрафних санкцій у сумі 19 699,23 грн. передбачених п. 11.2 договору.

Приймаючи рішення у даній справі про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 236 008,50 грн. основного боргу, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на виконання умов договору підряду № 21 позивачем перераховано на банківський рахунок відповідача суму попередньої оплати за товар, відповідно до платіжних доручень № 412 від 21 листопада 2007 року та № 468 від 7 грудня 2007 року на вказану суму, а відповідачем зобов'язання щодо виконання робіт не виконано, суму передоплати не повернуто.

Отже, судами встановлено, що відповідач допустив порушення прав позивача, оскільки не виконав зобов'язання щодо виконання робіт в установлений договором порядку, у зв'язку з чим у нього виникло зобов'язання повернути кошти перераховані позивачем в якості передоплати за договором.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 11.2 договору передбачено сплату пені у разі порушення відповідачем строків здачі робіт.

В силу ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 19 699,23 грн. –пені.

Разом з тим, касаційна інстанція погоджується з правильністю висновку суду першої інстанції, який підтриманий апеляційною інстанцією, щодо задоволення позовних вимог про розірвання договору підряду у зв'язку з істотним порушенням відповідачем його умов.

Пунктом 2 статті 651 ЦК України встановлено, що договір  може  бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі  істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках,  встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору,  коли  внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За таких обставин, задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили із наявності правових підстав для розірвання договору підряду та покладення відповідальності на відповідача щодо сплати заборгованості та пені за даним договором у зв'язку з неналежним виконання боржником своїх зобов'язань.

Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріали справи свідчать про те, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, є законними та обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги зводяться до намагань відповідача оцінювати докази, тлумачити законодавство виключно на свою користь, тому до уваги судом не беруться. Окрім того, ці твердження спростовуються встановленими судами обставинами справи.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фламінго" залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2008 року у справі № 5020-5/299 залишити без змін.

Головуючий:Н. Дунаєвська

Судді:

І. Волік

С. Шевчук