АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження №22-ц/774/2086/13 Головуючий 1-ої інстанції - Маймур Ф.Ф.
Категорія - 27 Доповідач - Макаров М.О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 липня 2013 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Красвітної Т.П., Міхеєвої В.Ю.
при секретарі - Завідоновій К.Д.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за
апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4
на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2010 року
по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційоного банку «ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Україське фінансове агенство «Верус», Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Мелком», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
в с т а н о в и л а:
У лютому 2010 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із позовом до ТОВ «Україське фінансове агенство «Верус», ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Мелком» (далі ТОВ «ВКФ «Мелком»), ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитними договорами, посилаючись на те, що між позивачем та ТОВ «ВКФ «Мелком» були укладені кредитні договори: №459 від 25 квітня 2006 року, №028 від 21 вересня 2006 року, №178 від 02 жовтня 2008 року, за умовами яких позивач надав, а ТОВ «ВКФ «Мелком» отримали кредити на загальну суму 330 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом. Зобов'язання ТОВ «ВКФ «Мелком» за кредитними договорами, забезпечені порукою на підставі договору поруки від 12 січня 2009 року № 467, укладеного між позивачем та ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» (далі - ТОВ «УФА «Верус»), а також на підставі договорів поруки, укладених між позивачем та відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 Проте свої зобов'язання за кредитними договорами ТОВ «ВКФ «Мелком» належним чином не виконало, у зв'язку з чим у них виникла заборгованість, яку відповідачі добровільно не погашають, а тому просив стягнути солідарно з ТОВ «ВКФ «Мелком», ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 у рахунок погашення заборгованості за договорами: №459 від 25 квітня 2006 року в сумі 73831,40 грн., №028 від 21 вересня 2006 року в сумі 88640,85 грн., №178 від 02 жовтня 2008 року в сумі 38069,99 грн. та солідарно з ТОВ «УФА «Верус», ТОВ «ВКФ «Мелком», ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 у рахунок погашення заборгованості за договорами по 200 грн. за кожен договір.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2010 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково та стягнуто:
солідарно з ТОВ «ВКФ «Мелком», ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором №459 від 25 квітня 2006 року - 73 631 грн. 40 коп.;
солідарно з ТОВ «ВКФ «Мелком», ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № 178 від 02 жовтня 2008 року - 37 869 грн. 99 коп.;
солідарно з ТОВ «ВКФ «Мелком», ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № 028 від 21.09.2006 року - 6 744 грн. 81 коп.;
солідарно з ТОВ «УФА «Верус», ТОВ «ВКФ «Мелком», ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитними договорами: № 459 від 25.04.2006 року - 200 грн.; № 178 від 02.10.2008 року - 200 грн.; № 028 від 21.09.2006 року - 200 грн., а разом 600 грн.;
солідарно з ТОВ «УФА «Верус», ТОВ «ВКФ «Мелком», ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн. та 1700 судовий збір (а.с.140 Т.1)
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять рішення суду скасувати, посилаючись на те, що рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. (а.с. 65 Т.2)
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1-ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким зобов'язати позивача прийняти від відповідачів суму заборгованості, посилаючись на те, що рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права (а.с. 84 Т.2)
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25 квітня 2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступник якого є ПАТ КБ «ПриватБанк») та ТОВ «ВКФ «Мелком» було укладено кредитну угоду № 459, за умовами якої позивач зобов'язався надати кредит у сумі 200000 грн. на термін до 26 квітня 2009 року, а ТОВ «ВКФ «Мелком» зобов'язалося повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановленому договором розмірі та строки (а.с. 30-35 Т.1).
Також, 21 вересня 2006 року між позивачем та ТОВ «ВКФ «Мелком» було укладено кредитну угоду № 028, за умовами якої позивач зобов'язався надати кредит у сумі 110000 грн. на термін до 21 вересня 2009 року, а ТОВ «ВКФ «Мелком» зобов'язалося повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановленому договором розмірі та строки (а.с. 36-41 Т.1), а 02 жовтня 2008 року між позивачем та ТОВ «ВКФ «Мелком» було укладений договір про надання Овердрафт-мікрокредиту № 178, за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у сумі 20000 грн. строком до 02 жовтня 2009 року, а останній зобов'язався повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановленому договором розмірі та строки (а.с. 48-57 Т.1).
З матеріалів справи також вбачається, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитною угодою №459 від 25 квітня 2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, ОСОБА_6 і ОСОБА_4, 26 квітня 2006 року були укладені договори поруки №459-5, №459-6, №459-7, за умовами яких ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 кожен окремо зобов'язався солідарно відповідати перед позивачем за виконання ТОВ «ВКФ «Мелком» своїх обов'язків за кредитною угодою №459 від 25 квітня 2006 року в тому ж розмірі, що і ТОВ «ВКФ «Мелком», включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, пені та інших штрафних санкцій (а.с. 15-18 Т.1).
У забезпечення виконання зобов'язань за кредитною угодою №028 від 21 вересня 2006 року між відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» були укладені договори поруки №028-4 від 26 квітня 2006 року, №028-5 від 21 вересня 2006 року та № 028-6 від 21 вересня 2006 року, за умовами яких ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 кожен окремо зобов'язалися солідарно відповідати перед позивачем за виконання ТОВ «ВКФ «Мелком» своїх обов'язків за кредитною угодою №028 від 21 вересня 2006 року в тому ж розмірі, що і ТОВ «ВКФ «Мелком», включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, пені та інших штрафних санкцій (а.с. 19-21 Т. 1).
Крім того, 02 жовтня 2008 року між відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та позивачем були укладені договори поруки №178-1, №178-2, №178-3, за умовами яких ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 кожен окремо зобов'язалися солідарно відповідати перед позивачем за виконання ТОВ «ВКФ «Мелком» своїх обов'язків за договором Овердрафт-мікро кредиту №178 від 02 жовтня 2008 року в тому ж розмірі, що і ТОВ «ВКФ «Мелком», включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, пені та інших штрафних санкцій (а.с. 22-27 Т.1).
Також встановлено, що 12 січня 2009 року між ТОВ «УФА «Верус» та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір поруки № 467, за умовами якого ТОВ «УФА «Верус» зобов'язалося відповідати перед позивачем за виконання ТОВ «ВКФ «Мелком» своїх обов'язків за кредитними угодами №459 від 25 квітня 2006 року, №028 від 21 вересня 2006 року та договором Овердрафт-мікро кредиту №178 від 02 жовтня 2008 року на суму по 200 грн. за кожним договором відповідно до додатку №1 до договору поруки (а.с. 28-29 Т.1).
Як вбачається з матеріалів справи відповідач ТОВ «ВКФ «Мелком» належним чином не виконує умови кредитних угод №459, №028 та договору про надання Овердрафт-мікрокредиту №178, своєчасно не вносив суми на погашення заборгованості по вказаним договорам, а в подальшому взагалі ухилився від оплати та повного погашення заборгованості за вищевказаними договорами.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із умовами зазначеного договору сплата основної суми кредиту здійснюється щомісячно рівними частинами, сплата процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно, протягом дії договору до виконання сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором установлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.
Зобов'язання, згідно із ст.526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому ст.533 ЦК України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті під час здійснення розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб., а згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції встановивши вказані обставини обгрунтовано визнав, що відповідачі належним чином не виконали умови кредитних договорів, навіть після закінчення строку їх дії не погасили заборгованість, у зв'язку з чим рішення суду в цій частині відповідає вимогам закону.
Разом з цим рішення суду в частині стягнення заборгованості за кредитними договорами не відповідає вимогам закону, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольнячи позов частково та стягуючи заборгованість за кредитними договорами суд першої інстанції виходив з того, що станом на 18 січня 2010 року у ТОВ «ВКФ «Мелком» виникла заборгованість: за договором №459 у розмірі 73831 грн. 40 коп., за договором №178-38069 грн. 99 коп. та за договором №028 в сумі 6944 грн. 81 коп.
Проте суд першої в рішенні суду взагалі не зазначив, чому саме він прийшов до такого висновку, а також не визначив із чого складається заборгованість по кожному договору окремо.
Так, як вбачається із розрахунку заборгованості за договором №459 від 25 квітня 2006 року, укладеного між позитивачем та ТОВ «ВКФ «Мелком»», станом на 18 січня 2010 року заборгованість становить 70077 грн. 59 коп, яка складається із: 42474 грн. 28 коп. - заборгованість за кредитом, 17768 грн. 30 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 9835 грн. 01 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, а згідно розрахунку заборгованості за договором №178 від 02 жовтня 2008 року, укладеного між тими ж сторонами заборгованість становить 38069 грн. 74 коп. та складається із: 19205 грн. 80 коп. - заборгованість за кредитом, 12818 грн. 39 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 6045 грн. 55 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором (а.с. 195-197, 200 Т.3).
Крім того, судом встановлено, що між ОСОБА_1 та позивачем 21 вересня 2006 року було укладено договір застави автотранспорту №028-1, відповідно до якого ОСОБА_1 передала в заставу ПриватБанку автомобіль HONDA ACCORD, 1998 року випуску, державний номер НОМЕР_1 на забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «ВКФ «Мелком», що випливають із договору №028 від 21 вересня 2006 року (а.с. 214 Т.2), а згідно розрахунку заборгованості за договором №028 від 21 вересня 2006 року та пояснень сторін, вказаний автомобіль було реалізовано 16 липня 2009 року за суму 56000 грн., яка була 16 липня 2009 року зарахована на погашення заборгованості за вказаним договором в сумі 41519 грн. 09 коп. по тілу кредиту та 14480 грн. 91 коп. на погашення пені та штрафів, у зв'язку з чим сума заборгованості за вказаним договором складає 6500 грн. грн. 72 коп., з яких: 5105 грн. 48 коп. заборгованість за кредитом, 943 грн. 87 коп. заборгованість за відсотками та 451 грн. 37 коп. - заборгованість з пені (а.с. 198-199 Т.3).
У зв'язку з чим рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Також рішення суду в частині солідарного стягнення з відповідачів судового збору та суми боргу колегія суддів також вважає необгрунтованим виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 554 ЦК України особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, ОСОБА_6 і ОСОБА_4 26 квітня 2006 року були укладені договори окремі поруки №459-5, №459-6, №459-7, за умовами яких ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 кожен окремо зобов'язався солідарно відповідати перед позивачем за виконання ТОВ «ВКФ «Мелком» своїх обов'язків за кредитною угодою №459 від 25 квітня 2006 року в тому ж розмірі, що і ТОВ «ВКФ «Мелком», включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, пені та інших штрафних санкцій (а.с. 15-18 Т.1).
Також між відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» були укладені окремі договори поруки №028-4 від 26 квітня 2006 року, №028-5 від 21 вересня 2006 року та № 028-6 від 21 вересня 2006 року, за умовами яких відповідачі кожен окремо зобов'язалися солідарно відповідати перед позивачем за виконання ТОВ «ВКФ «Мелком» своїх обов'язків за кредитною угодою №028 від 21 вересня 2006 року в тому ж розмірі, що і ТОВ «ВКФ «Мелком», включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, пені та інших штрафних санкцій (а.с. 19-21 Т. 1), а 02 жовтня 2008 року між відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та позивачем були укладені договори поруки №178-1, №178-2, №178-3, за умовами яких ці особи кожен окремо зобов'язалися солідарно відповідати перед позивачем за виконання ТОВ «ВКФ «Мелком» своїх обов'язків за договором Овердрафт-мікро кредиту №178 від 02 жовтня 2008 року в тому ж розмірі, що і ТОВ «ВКФ «Мелком», включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, пені та інших штрафних санкцій (а.с. 22-27 Т.1).
Оскільки кожний з відповідачів, а саме ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, кожен окремо поручився за виконання зобов'язань за вищезазначеними договорами ТОВ «ВКФ «Мелком» перед ПАТ КБ «ПриватБанк», вони не можуть солідарно нести відповідальність за цими зобов'язаннями.
Крім того, як зазначалося вище, 12 січня 2009 року між ТОВ «УФА «Верус» та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладений договір поруки № 467 та згідно п.1 договору поруки ТОВ «УФА «Верус» зобов'язалось відповідати перед позивачем за виконання ТОВ «ВКФ «Мелком» своїх обов'язків за кредитними угодами №459 від 25 квітня 2006 року, №028 від 21 вересня 2006 року та договором Овердрафт-мікро кредиту №178 від 02 жовтня 2008 року на суму по 200 грн. за кожним договором відповідно до додатку №1 до договору поруки (а.с. 28-29 Т.1), проте про відповідальність інших поручителів за вказаними договорами у договорі поруки №467 нічого не зазначено.
У зв'язку з чим відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не можуть відповідати перед позивачем за договором поруки №467, укладеним з ТОВ «Українське фінансове агенство «Верус», а суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув.
Крім того, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд першої інстанції не врахував, що ст. 88 ЦПК України передбачено розподіл судових витрат з кожного із відповідачів, в частині задоволення позовних вимог, помилково ухваливши рішення про стягнення їх в солідарному порядку.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2010 року позивачу ПАТ КБ «ПриватБанк» відстрочено сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи при подачі позовної заяви (а.с. 74 Т.1), а також ці витрати позивачем при розгляді справи взагалі сплачено не було, а відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 18 липня 2011 року норми ст. 79 ЦПК України були змінені та виключено норми про витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що підстави для стягнення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відсутні, а тому рішення суду в цій частині підлягнає скасуванню.
Що стосується вимог позовної заяви ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з відповідачів на його користь штрафу (фіксованої частини) в сумі 250 грн. та штрафу (процентної складової) по кожному договору окремо, колегія суддів вважає їх необгрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п.6.2, 6.3 кредитної угоди №459 від 25 квітня 2006 року та кредитної угоди №028 від 21 вересня 2006 року, при порушенні Боржником зобов'язань, передбачених п.п. 2.2.7, 2.2.8, 2.2.12, 8.1 цих угод, Боржник сплачує штраф в розмірі 2% від суми отриманого кредиту, а також Боржник уплачує Банку штраф в розмірі 50% від суми кредиту, використаного за нецільовим призначенням за кожний випадок окремо (а.с. 34, 40 Т.1).
Згідно із п. 5.7 договору про надання Овердрафт-мікро кредиту №178 від 02 жовтня 2008 року при порушенні Клієнтом строків платежів по любому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більше чим на 30 днів, що потягло за собою звернення Банку у судові органи, Клієнт виплачує Банку штраф в розмірі 1000 грн. + 5% від суми позову (а.с. 56).
Проте сума штрафу (фіксованої частини) в розмірі 250 грн. та штрафу (процентної складової) за вказаними договорами взагалі не передбачено, а позивач під час розгляду справи в суді першої інстанції свої позовні вимоги не уточнював.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно із ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях..
У зв'язку з чим колегія суддів вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів штрафу (фіксованої частини) та штрафу (процентної складової) є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задовленню, а рішення суду в частині стягнення заборгованості за договорами та судових витрат скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.
Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2010 року в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором №178 від 02 жовтня 2008 року з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Мелком», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» в сумі 37869 грн. 99 коп.; забогованості за кредитним договором №459 від 25 квітня 2006 року з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Мелком», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» в сумі 73 631 грн. 40 коп.; заборгованості за кредитним договором №028 від 21 вересня 2006 року з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Мелком», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 6744 грн. 81 коп.; солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус» Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Мелком», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитними договорами: № 459 від 25.04.2006 року - 200 грн.; № 178 від 02.10.2008 року - 200 грн.; № 028 від 21.09.2006 року - 200 грн., а разом 600 грн. скасувати та у скасованій частині ухвалити нове рішення.
Стягнути заборгованість за кредитною угодою №459 від 25 квітня 2006 року, станом на 18 січня 2010 року на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» у розмірі 70077 грн. 59 коп., з яких: 42474 грн. 28 коп. - заборгованість за кредитом, 17768 грн. 30 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 9835 грн. 01 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором:
солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Мелком» (49000 м. Дніпропетровськ, вул. Новоселівська,42, код ЄДРПОУ 32387952 ) та ОСОБА_1 (49000 АДРЕСА_1, ІПН - НОМЕР_2);
солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Мелком» (49000 м. Дніпропетровськ, вул. Новоселівська,42, код ЄДРПОУ 32387952 ) та ОСОБА_4 (49000 АДРЕСА_2, ІПН - НОМЕР_3);
солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Мелком» (49000 м. Дніпропетровськ, вул. Новоселівська,42, код ЄДРПОУ 32387952 ) та ОСОБА_2 (49000 АДРЕСА_2, ІПН - НОМЕР_4).
Стягнути заборгованість за договором про надання Овердрафт-мікрокредиту №178 від 02 жовтня 2008 року, станом на 18 січня 2010 року на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» у розмірі 38069 грн. 74 коп., з яких: 19205 грн. 80 коп. - заборгованість за кредитом, 12818 грн. 39 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 6045 грн. 55 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором:
солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Мелком» (49000 м. Дніпропетровськ, вул. Новоселівська,42, код ЄДРПОУ 32387952 ) та ОСОБА_1 (49000 АДРЕСА_1, ІПН - НОМЕР_2);
солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Мелком» (49000 м. Дніпропетровськ, вул. Новоселівська,42, код ЄДРПОУ 32387952 ) та ОСОБА_4 (49000 АДРЕСА_2, ІПН - НОМЕР_3);
солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Мелком» (49000 м. Дніпропетровськ, вул. Новоселівська,42, код ЄДРПОУ 32387952 ) та ОСОБА_2 (49000 АДРЕСА_2, ІПН - НОМЕР_4).
Стягнути заборгованість за кредитною угодою №028 від 21 вересня 2006 року, станом на 18 січня 2010 року на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» у розмірі 6500 грн. 72 коп., з яких: 5105 грн. 48 коп. - заборгованість за кредитом, 943 грн. 87 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 451 грн. 37 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором:
солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Мелком» (49000 м. Дніпропетровськ, вул. Новоселівська,42, код ЄДРПОУ 32387952 ) та ОСОБА_1 (49000 АДРЕСА_1, ІПН - НОМЕР_2);
солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Мелком» (49000 м. Дніпропетровськ, вул. Новоселівська,42, код ЄДРПОУ 32387952 ) та ОСОБА_4 (49000 АДРЕСА_2, ІПН - НОМЕР_3);
солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Мелком» (49000 м. Дніпропетровськ, вул. Новоселівська,42, код ЄДРПОУ 32387952 ) та ОСОБА_2 (49000 АДРЕСА_2, ІПН - НОМЕР_4).
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Мелком» (49000 м. Дніпропетровськ, вул. Новоселівська,42, код ЄДРПОУ 32387952 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агенство «ВЕРУС» (49094 м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 35, код ЄДРПОУ 34562954) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за:
кредитною угодою №459 від 25 квітня 2006 року в сумі 200 грн.
договором про надання Овердрафт-мікрокредиту №178 від 02 жовтня 2008 року в сумі 200 грн.;
кредитною угодою №028 від 21 вересня 2006 року в сумі 200 грн.
Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2010 року в частині солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Мелком», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи скасувати та у цій частині ухвалити нове рішення.
Стягнути на користь держави з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Мелком» (49000 м. Дніпропетровськ, вул. Новоселівська,42, код ЄДРПОУ 32387952), ОСОБА_1 (49000 АДРЕСА_1, ІПН - НОМЕР_2), ОСОБА_4 (49000 АДРЕСА_2, ІПН - НОМЕР_3) та ОСОБА_2 (49000 АДРЕСА_2, ІПН - НОМЕР_4) судовий збір по 425 грн. з кожного.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агенство «ВЕРУС» (49094 м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 35, код ЄДРПОУ 34562954) судовий збір на користь держави в сумі 153 грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді
Суд | Апеляційний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 04.08.2013 |
Оприлюднено | 05.08.2013 |
Номер документу | 32780770 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні