Рішення

від 22.07.2013 по справі 905/3583/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.07.2013р. Справа № 905/3583/13 Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елєфант-2012», м.Донецьк (ідентифікаційний код 37549428)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Приазовье», м.Маріуполь (ідентифікаційний код 35129287)

про стягнення заборгованості за договором на виконання робіт №4-126 від 20.09.2011р. в сумі 30707,50грн.; зобов'язання відповідача прийняти виконані позивачем роботи за договором на виконання робіт №4-126 від 20.09.2011р. загальною вартістю 230707,50грн. та підписати акт здачі-приймання робіт

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Такаджі Є.Ф. за довіреністю №19/09/13 від 25.03.2013р.

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю «Елєфант-2012», м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Приазовье», м.Маріуполь про стягнення заборгованості за договором на виконання робіт №4-126 від 20.09.2011р. в сумі 30707,50грн.; зобов'язання відповідача прийняти виконані позивачем роботи за договором на виконання робіт №4-126 від 20.09.2011р. загальною вартістю 230707,50грн. та підписати акт здачі-приймання робіт.

Ухвалою від 24.05.2013р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/3583/13.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на виконання робіт №4-126 від 20.09.2011р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 30707,50грн.; виникли підстави вимагати у відповідача прийняти виконані позивачем роботи за договором на виконання робіт №4-126 від 20.09.2011р. та підписати акт здачі-приймання робіт.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору на виконання робіт №4-126 від 20.09.2011р., специфікації ребрендинга, графіку фінансування робіт, рахунка-фактури №СФ-0000132 від 01.11.2011р., платіжних доручень №645 від 07.11.2011р., №662 від 11.11.2011р., претензії б/н від 03.12.2012р. та доказів її направлення, акту здачі-прийняття робіт б/н від 25.12.2012р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 530, 599, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 54-58, 60 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193, 202, 220, 221 Господарського кодексу України.

06.06.2013р. позивачем надано клопотання, за яким просив суд залучити ТОВ «Параллель - М ЛТД» до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача. В обґрунтування вищевказаного клопотання позивач посилається на те, що внаслідок того, що виконання позивачем робіт за договором, укладеним з відповідачем, було призупинено за вимогою ТОВ «Параллель - М ЛТД» у зв'язку із капітальною реконструкцією та будівництвом на АЗС до закінчення будівельних робіт, і саме ТОВ «Параллель - М ЛТД» може надати пояснення і документи на підтвердження проведення у грудні 2011 року будівельних робіт на АЗС №92, що знаходиться за адресою: Донецька обл., Мар'їнський р-н, м.Курахово, вул.Маяковського, 1 «з».

Дослідивши вищевказане клопотання, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

У вирішенні відповідного питання щодо наявності юридичного інтересу у третьої особи суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Враховуючи всі обставини справи та доводи позивача, суд дійшов висновку про відсутність обставин, які можуть змінити або позбавити певних прав та обов'язків ТОВ «Параллель - М ЛТД» у результаті винесеного рішення. Також позивачем не наведено обставин, які можуть змінити правовідносини ТОВ «Параллель - М ЛТД» зі сторонами по справі у зв'язку із з прийняттям судового рішення з даної справи. Таким чином, клопотання позивача про залучення ТОВ «Параллель - М ЛТД» до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача не підлягає задоволенню.

10.06.2013р. позивачем надано письмові пояснення, за змістом яких зазначено, що відповідач порушив п.3.1. договору та не здійснив 30.11.2011р., 10.12.2011р., 20.12.2011р., 25.12.2011р. платежі на користь відповідача в сумі 405604,79грн., та не дивлячись на неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати робіт позивача за договором, позивач виконував зобов'язання за договором, витративши при цьому власні кошти у розмірі 30707,50грн., загалом позивачем за договором було виконано роботи вартістю 230707,50грн. Також зазначив, що відповідач не повідомляв позивача про закінчення будівельних робіт на об'єкті, відповідач не звертався до позивача з вимогою про встановлення виготовлених рекламних конструкцій. Крім того, зазначено, що оскільки відповідач не виконав належним чином передбачене п.3.1. договору зобов'язання щодо фінансування робіт позивача, це унеможливило виконання позивачем робіт за договором в повному обсязі та надання позивачем акту здачі-приймання виконаних робіт, як цього вимагають п.п.4.2., 5.1.2. договору. Також позивач пояснив, що у зв'язку із неприйманням фактично виконаних робіт та ухилянням позивача від підписання акту здачі-приймання фактично виконаних відповідачем робіт, відповідач направив позивачу претензію №2 від 03.12.2012р. з вимогою підписати акт здачі-приймання виконаних робіт та прийняти виконані роботи, яка була отримана відповідачем 08.12.2012р.

25.06.2013р. відповідачем надано відзив на позовну заяву, за яким останній заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що акт здачі-приймання виконаних робіт позивачем відповідачу не надавався, не надсилався, не був отриманий жодним представником відповідача. Також зазначає, що до березня 2013р. відповідач не отримував від позивача жодних офіційних повідомлень про закінчення виконання робіт на АЗС №92, повідомлень про виклик представників замовника для огляду та прийняття робіт, ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Приазовье» не отримувало актів здачі-приймання виконаних робіт від виконавця, обумовлені договором рекламні конструкції фактично позивачем не встановлені на об'єкті АЗС №92, акт приймання-передачі виконаних робіт сторонами не підписувався, та оскільки строк виконання робіт, визначений у п.4.1. договору сплив більше року тому, замовник втратив інтерес до виконання ТОВ «Елєфант-2012» робіт із виготовлення та встановлення рекламних контрукцій на АЗС №92, м.Курахово, у зв'язку із чим, відповідач відмовився від подальшого прийняття виконання зобов'язання позивача. Крім того, пояснив, що додаток №2 до договору не укладався, та жодних інших документів, листів, рекомендацій з цього приводу сторонами підписано не було, так само не було жодних повідомлень відповідачем позивача про призупинення робіт за вимогою ТОВ «Параллель - М ЛТД» на об'єкті АЗС №92, що знаходиться за адресою: м.Курахово, вул.Маяковського, 2 «з». Також відповідач зазначив, що позивачем виконувались роботи з виготовлення та поставки рекламних конструкцій на об'єкті АЗС №92, що знаходиться за адресою: м.Курахово, вул.Маяковського, 2 «з», однак не на виконання договору, укладеного із відповідачем, а на виконання договору №14/05-12/92 від 14.05.2012р. із ТОВ «Донбаснафтопродукт», який укладено в порушення принципу добросовісності, в обхід першого замовника - ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Приазовье». На підтвердження своїх доводів відповідачем надано для долучення до матеріалів справи копії листа №22-4/11 від 09.01.2013р. та доказів його направлення, договору підряду №14/05-12/92 від 14.05.2012р., договірної ціни до договору підряду №14/05-12/92 від 14.05.2012р., графіку фінансування робіт, календарного графіку на виконання робіт до договору підряду №14/05-12/92 від 14.05.2012р., платіжних доручень №А326051 від 23.05.2012р., №2140000865 від 06.06.2012р., №А332938 від 08.08.2012р., акту приймання-передачі виконаних робіт №23/05/92 від 23.07.2012р., відомості використаних матеріальних ресурсів на об'єкті від 23.07.2012р., додатку №1 до акту, листів №22-5/586 від 07.06.2013р., №003 від 22.01.2013р.

22.07.2013р. на адресу господарського суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи, у зв'язку із необхідністю представнику позивача бути присутнім у судовому засіданні у Приморському суді м.Одеси 25 липня 2013 року.

Дослідивши вищенаведене клопотання, суд зазначає, що підстави відкладення розгляду справи передбачені ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 т. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: 1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; 2) неподання витребуваних доказів; 3) необхідністю витребування нових доказів; 4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; 5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Згідно ст. 28 Господарського процесуального кодексу України відповідач як юридична особа мав можливість забезпечити представництво у суді своїх інтересів шляхом видачі довіреності іншому представнику або особистою присутністю керівника відповідача у судовому засіданні 22.07.2013р. Ухвалою від 25.06.2013р. про відкладення розгляду у даній справі суд визначив явку сторін у судове засідання обов'язковою. Про дату, час, місце проведення судового засідання сторони повідомлені належним чином. Тому вказане клопотання представника позивача суд залишив без задоволення та розглянув спір між сторонами за наявними у справі документами, яких вважає достатніми для винесення судового рішення.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

20.09.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Елєфант - 2012» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Приазовье» (замовник) укладено договір на виконання робіт №4-126 (далі - Договір), за умовами якого виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі власними та залученими силами та засобами, виготовити та поставити рекламні конструкції по об'єкту АЗС №92, яка знаходиться за адресою: м.Курахово, вул.Маяковського, 2 «з», зазначені в специфікації (додатку №1 до договору), а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, прийняти та оплатити конструкції згідно укладеної специфікації, які є невід'ємними частинами даного договору (п.1.1. Договору).

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що додані до матеріалів справи.

За приписами п.3.1. Договору оплата за цим договором здійснюється згідно графіку фінансування робіт (додаток №3).

У відповідності до графіку фінансування робіт замовник повинен перерахувати грошові кошти 10.11.2011р. - 100000,00грн., 20.11.2011р. - 100000,00грн., 30.11.2011р. - 87413,57грн., 10.12.2011р., 20.12.2011р., 25.12.2011р. - 318190,92грн.

Відповідно до платіжних доручень №645 від 07.11.2011р. та №662 від 11.11.2011р. замовник сплатив на користь виконавця грошові кошти у розмірі 200000,00грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

Проте, як зазначає позивач роботи виконані на суму 230707,50грн. та несплаченою залишилась сума у розмірі 30707,50грн.

Відповідно до п.3.1. Договору виконавець виконує роботи в строк до 25.12.2011р. у відповідності з наданими замовником вимогами.

За п.4.2. Договору факт здачі виконаних робіт підтверджується після підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт.

Дослідивши акт здачі-прийняття робіт від 25.12.2012р., копія якого наявна в матеріалах справи, останній підписаний лише з боку виконавця.

Відповідно до приписів п.5.2.1. Договору виконавець зобов'язаний протягом 1-го дня з моменту завершення виконання робіт, визначених в п.1.1. цього договору, представити замовнику на підписання акт здачі-приймання виконаних робіт.

Доказів надання/надсилання вказаного вище акту замовнику позивачем суду не представлено.

В матеріалах справи наявна копія претензії №2 від 03.12.2012р. позивача з вимогою до відповідача підписати акт здачі-приймання виконаних робіт та прийняти виконані роботи, в додатку якої відсутній спірний акт здачі-приймання робіт.. На підтвердження направлення вказаної вище претензії відповідачу позивачем надано копію опису вкладення до цінного листа, у переліку якого відсутній спірний акт здачі-приймання робіт.

Також в матеріалах справи міститься лист замовника №22-4/11 від 09.01.2013р., який надісланий виконавцю 10.01.2013р., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія фіскального чеку №9645 від 10.01.2013р., за змістом якого замовник в порядку приписів ст.ст. 612, 849, 858 Цивільного кодексу України відмовився від Договору, оскільки строк виконання робіт визначений п.4.1. Договору сплив більше року тому, зобов'язання щодо виконання робіт за Договором виконавцем не було виконано та замовник втратив інтерес до виконання ТОВ «Елєфант-2012» робіт із виготовлення та встановлення рекламних конструкційна АЗС №92, м.Курахово.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За п.10.5. Договору цей договір набирає сили з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Відповідно до п.9.4. Договору замовник має право розірвати цей договір у випадку затримки виконавцем виконання робіт з його вини, коли строк завершення виконання робіт, встановлений цим договором, збільшується більше ніж на один місяць.

За приписами ч.3 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Згідно з п.9.7. Договору сторона, яка вирішила розірвати цей договір, направляє письмове повідомлення іншій стороні не менше, ніж за 14 календарних днів до моменту розірвання даного договору.

Відтак, враховуючи вищенаведені приписи Цивільного кодексу України, умови Договору та той, факт, що відповідний лист про відмову від Договору був надісланий 10.01.2013р., господарський суд вважає, що Договір розірвано з 25.01.2013р.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія листа №003 від 22.01.2013р., за змістом якого позивач повідомляє відповідача, що оскільки ТОВ «Елєфант-2012» було позбавлено можливості виконати зобов'язання в повному обсязі, то відповідно не було можливості надати акт виконаних робіт, як це передбачає п.5.1.2. договору.

Таким чином, враховуючи, що позивачем не надано доказів виконання робіт за Договором, доказів на підтвердження надсилання акту виконаних робіт замовнику, суд дійшов висновку, що виконавцем не виконано зобов'язання за Договором щодо виконання робіт з виготовлення та поставлення рекламних конструкцій по об'єкту АЗС №92, яка знаходиться за адресою: м.Курахово, вул.Маяковського, 2 «з».

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Враховуючи той факт, що роботи, визначені Договором, виконавцем не виконані, у останнього відсутні підстави вимагати оплати вартості виконаних робіт.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 30707,50грн. не підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, сутність спору, що розглядається, полягає, зокрема, у зобов'язанні відповідача прийняти виконані позивачем роботи за договором на виконання робіт №4-126 від 20.09.2011р. загальною вартістю 230707,50грн. та підписати акт здачі-приймання робіт.

В силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. При цьому, судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Розмежування компетенції між судами загальної юрисдикції щодо розгляду справ визначається, зокрема, нормами процесуального права.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій України» є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення позовного провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси, які порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливість застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Так, за змістом статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються визначеними цією статтею шляхами, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення. Отже право на судовий захист пов'язано із самою протиправністю дій.

Аналогічні норми містяться і в статті 16 Цивільного кодексу України.

Так, господарські суду порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.

Відповідно до п. 6 ст. 6 ГК України одним із загальних принципів господарювання в Україні є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Статтею 6 Конституції України встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Частина 2 ст. 19 Конституції України зазначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із наведеного, суд дійшов висновку про те, що зобов'язання відповідача прийняти виконані позивачем роботи за договором на виконання робіт №4-126 від 20.09.2011р. загальною вартістю 230707,50грн. та підписати акт здачі-приймання робіт суперечить встановленим чинним законодавством способам захисту цивільних прав і є втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання, а відтак не підлягає розгляду господарськими судами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача прийняти виконані позивачем роботи за договором на виконання робіт №4-126 від 20.09.2011р. загальною вартістю 230707,50грн. та підписати акт здачі-приймання робіт.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові №6/43 від 10.06.2009р.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають покладенню на позивача у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 837, 849 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-8, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Елєфант-2012», м.Донецьк до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Приазовье», м.Маріуполь про стягнення заборгованості за договором на виконання робіт №4-126 від 20.09.2011р. в сумі 30707,50грн.; зобов'язання відповідача прийняти виконані позивачем роботи за договором на виконання робіт №4-126 від 20.09.2011р. загальною вартістю 230707,50грн. та підписати акт здачі-приймання робіт.

У судовому засіданні 22.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 29.07.2013р.

Суддя Ю.В. Сич