Постанова

від 30.07.2013 по справі 12/159

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2013 р. Справа№ 12/159

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Верховця А.А.

Разіної Т.І.

за участю секретаря судового засідання Криворотько В.В.

представників сторін:

від позивача - Плохий О.І. - дов. № 1 від 20.06.2013 р.;

від відповідача - Глушак О.В. - директор,

Купельський О.М. - дов. б/н від 18.02.2013 р.;

від третьої особи - Теплюк В.В. - дов. б/н від 08.07.2013 р.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Будсервіс»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 29.02.2012 р.

у справі № 12/159 (суддя - Прокопенко Л.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«ПП Інтерстройсервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Будсервіс»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО»

про стягнення збитків та штрафу 249 575,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.02.2012 року по справі № 12/159 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП Інтерстройсервіс» задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Будсервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП Інтерстройсервіс» 235 000 грн. - збитків, 14 575 грн. - штрафу, 2 495,75 грн. - державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Господарського суду міста Києва, Товариство з обмеженою відповідальністю «СК Будсервіс» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 29.02.2012 року по справі № 12/159 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП Інтерстройсервіс».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2012 року справу № 12/159 було прийнято до провадження в складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Лобань О.І., Федорчук Р.В. та призначено до розгляду.

23.04.2012 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.05.2012 року призначено судову будівельно-технічну експертизу та зупинено апеляційне провадження по справі № 12/159 на час її проведення.

07.06.2013 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи № 7552/7553/12-42 від 24.05.2013 року разом із матеріалами справи № 12/159.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суд від 11.06.2013 року поновлено провадження по справі № 12/159, розгляд справи призначено на 25.06.2013 року.

Розпорядженням в.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2013 року, змінено склад судової колегії на наступний: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Разіна Т.І., Сотніков С.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2013 року розгляд справи № 12/159 відкладено на 09.07.2013 року.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2013 року, справу № 12/159 передано колегії суддів у складі головуючого судді Верховця А.А., суддів: Гарник Л.Л., Разіної Т.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2013 року розгляд справи № 12/159 призначено на 23.07.2013 року.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2013 року, справу № 12/159 передано колегії суддів у складі головуючого судді Ткаченка Б.О., суддів: Гарник Л.Л., Разіної Т.І.

23.07.2013 року в розгляді справи № 12/159 було оголошено перерву на 30.07.2013 року.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2013 року, справу № 12/159 передано колегії суддів у складі головуючого судді Ткаченка Б.О., суддів: Верховця А.А., Разіної Т.І.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Апелянтом в судовому засіданні було заявлено клопотання про проведення повторної судової будівельно-технічної експертизи.

Відповідач мотивував своє клопотання відсутністю конкретної відповіді зі сторони експерта на поставлені питання та наявністю у позивача документів, які дадуть можливість більш точно надати відповідь на поставлені питання. Оскільки, вказані документи передавались відповідачем позивачу.

Позивач, та третя особа заперечили проти задоволення клопотання.

Колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання, оскільки відповідач був обізнаний про існування зазначених документів та не вчинив жодних дій для надання їх експерту під час проведеня експертизи, а призначення повторної експертизи призведе до затягування розгляду справи.

Представник апелянта в поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 29.02.2012 року по справі № 12/159 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представник третьої особи в поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 28.05.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПП Інтерстройсервіс» (далі - позивач, замовник ТОВ «ПП Інтерстройсервіс») та Товариством з обмеженою відповідальністю «СК Будсервіс» (далі - відповідач, підрядник, ТОВ «СК Будсервіс») було укладено Договір підряду № 28/05-10 (далі - Договір).

За умовами Дговору, замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами та засобами відповідно до умов даного договору виконати будівельні роботи на об'єкті позивача, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Федора Ернста, 14а (магазин продовольчих товарів, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п. 3.1 Договору та Додатку № 1 до Договору його ціна є твердою та складає 291 500 грн.

Відповідно до умов п.п. 2.2, 2.3 Договору, встановлено термін виконання робіт з 01.06.2010 року до 17.06.2010 року.

Позивач перерахував відповідачу аванс в розмірі 235 000 грн., що підтверджується виписками з особового рахунку позивача (т.1 а.с. 23-26).

Листом № 30 від 22.09.2010 року під час перевірки стану виконаних відповідачем робіт, позивач виявив недоліки, про що повідомив відповідача (т. 1 а.с. 28-29).

28.09.2010 року було складено акт обстеження в присутності представника позивача, відповідача та третьої особи. Відповідно до акта, комісія прийшла до висновку, що роботи виконані неналежним чином (т. 2 а.с. 41).

Зазначений акт було підписано, в тому числі, директором відповідача Глушаком О.В.

У листі № 02/44 від 12.04.2011 року позивач виклав вимогу до відповідача про повернення коштів перерахованих за Договором (т.1 а.с. 103). Вказаний лист отримано відповідачем 27.04.2011 року, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням з описом вкладення (т. 1 а.с. 104-105).

Висновком незалежного судового експерта Карасьова С.Б., який має відповідний дозвіл та кваліфікацію, 14.04.2011 року встановлено невідповідність підлоги технічному завданню (Додаток № 1) та вимогам держаних будівельних норм України (т. 1 а.с. 32-102).

Л

истом № 02/46 від 19.04.2011 року позивач пропонував відповідачу усунути недоліки, що зазначені в акті обстеження від 28.09.2010 року або повернути сплачені 235 000 грн. по Договору та в триденний строк повідомити про прийняте рішення.

Сторонами не надано та в матеріалах справи відсутня будь-яка відповідь відповідача на вказані листи позивача.

В результаті зазначеного, позивач звернувся до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 235 000 грн. - збитків, 14 575 грн. - штрафу.

Як зазначалося вище, суд першої інстанції дійшов висноку про задоволення позовних вимог та стягнув з ТОВ «СК Будсервіс» на користь ТОВ «ПП Інтерстройсервіс» 235 000 грн. - збитків, 14 575 грн. - штрафу з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Частиною 1 ст. 839 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 5 ст. 858 Цивільного кодексу України підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

Судом апеляційної інстанції було призначено експертизу, якою встановлено, що недоліки виявлені при обстежені наявні на всій поверхні підлоги по всьому магазину, виникнення недоліків покриття підлоги є наслідком неякісно виконаних робіт по їх влаштуванню. Також встановлено, що покриття наливної підлоги не відповідає нормативним документам, зокрема:

- п.4.43 табл. 25. СНИП 3.04.01-87 «Изоляционные и отделочные покрытия»;

- п. 7.21 РСН 335-83 «Технология и организация производства отделочных работ в жилищно-гражданском строительстве»;

- п. 5.21 та 6.19 ДБН В.2.6-22-2001 «Конструкції будинкі і споруд. Улаштування покриттів із застосуванням сухих будівельних сумішей».

Крім того, у висновку зазначено, що виявленні при обстеженні недоліки не допускаються вимогами нормативних документів.

Як зазначено вище, позивач звертався на адресу відповідача з листами від 12.04.2011 року та 19.04.2011 року з вимогою усунення недоліків або поверненя сплаченого авансу в розмірі 235 000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не усунув недоліки та не повернув кошти.

Положенням п. 3 ст. 858 Цивільного кодексу України встановлено, «якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків».

Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Приписами ч. 2 ст 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються, зокрема, витрати зроблені управненою стороною.

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором призвело до неякісного виконання робіт, що спричинило збитки позивачу у вигляді його витрит на проведення цих робіт.

Оскільки позивачем перераховано відповідачу аванс в розмірі 235 000 грн., що за умовами Договору складає 80 % його ціни, то прямі збитки позивача складають 235 000 грн.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з ТОВ «СК Будсервіс» на користь ТОВ «ПП Інтерстройсервіс» 235 000 грн. як збитків.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 14 575 грн. штрафу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 9.4 Договору, у випадку неякісного виконання підрядником або залученими ним третіми особами робіт, згідно умов даного Договору, замовник має право вимагати від підрядника сплати неустойки у вигляді штрафу в розмірі 5 % від вартості неякісно виконаних робіт.

Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Вартість робіт визначена п. 3.1 Договору складає 291 500 грн., проте, відповідач неякісно їх виконав. 5 % штрафу від вказаної суми складає 14 575 грн.

Враховуючи вказане, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 5 % штрафу від вартості неякісно виконаних робіт в розмірі 14 575 грн.

Стосовно посилання апелянта на те, що вартість неякісно виконаних робіт менша ніж ціна договору, колегія зазначає наступне.

Додатоком № 1 до Договору визначений перелік робіт, який мав виконати відповідач.

Договором не передбачається часткове приймання позивачем результатів робіт виконаних відповідачем. Статтею 529 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов'язку частинами, якщо інше не встановлено договором.

В акті обстеження від 28.09.2010 року зазначено, що акт виконаних робіт вважається не прийнятим до усунення недоліків.

Доказів усунення відповідачем недоліків суду не надано.

Таким чином, судова колегія вважає, що відповідач виконав усі роботи за Договором, проте з неналежною якістю, що підтверджується висновком експертизи та актом обстеження та оскільки сума договору складає 291 500 грн., то саме з цієї суми повинен розраховуватись штраф.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю «СК Будсервіс» в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 29.02.2012 року по справі № 12/159 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Будсервіс» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «СК Будсервіс» (апелянта).

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні клопотання про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи відмовити.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Будсервіс» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.02.2012 року по справі № 12/159 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 12/159 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Ткаченко Б.О.

Судді Верховець А.А.

Разіна Т.І.

Повний текст рішення складено 02.08.2013 року.