ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Справа № 815/4869/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року 15 год. 54 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря Слободянюка К.С.,

представників позивача Крижанівської Н.С., Лісневського С.С.,

представника відповідача - Південної митниці Міндоходів -Покотило Д.Ю.,

представник відповідача - ГУДКСУ в Одеській області - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФВ Пласт Україна» до Південної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, картки та стягнення 29867, 85 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФВ Пласт Україна» до Південної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, картки та стягнення 29867, 85 грн.

Ухвалою суду від 15.07.2012 року відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, в тому числі посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві, в обґрунтування позовних вимог зазначили, що прийняті Південною митницею Міндоходів рішення є необґрунтованими (протиправними) та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Представник Південної митниці Міндоходів позовні вимоги не визнала у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на обставини зазначені у письмових запереченнях до адміністративного позову, та пояснив, що під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування заявленої позивачем митної вартості Південна митниця Міндоходів діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області до суду не з'явився, про дату та час слухання справи повідомлений належним чином.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФВ Пласт Україна» узято на облік в ДПІ у Суворовському районі м. Одеси за № 8764 (а.с. 33), акредитоване як суб'єкт ЗЕД в Південній митниці /картка обліку особи №500/2012/0001858 (а.с. 36), є платником мита та платником податку на додану вартість, свідоцтво платника ПДВ №200041741 (а.с. 34).

Також судом встановлено, що 17 червня 2013 року Південною митницею ВМО №1 м/п «Одеса-порт» Державної митної служби України було прийнято рішення про коригування заявленої декларантом товариством з обмеженою відповідальністю «ФВ Пласт Україна» митної вартості товару за №500060001/2013/610011/2 від 17.06.2013 р. (а.с. 44-46) та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № 500060001/2013/00324 від 17.06.2013 p., (а.с. 47-48) що імпортовані Позивачем відповідно до контракту про поставку товару №01- 13 від 20.05.2013 p., укладеного з компанією Termo Teknik Tic ve San A.S. (Туреччина), на умовах CIF UA Одеса (у редакції Інкотермс 2000 р./2010 p.) (а.с.49-54).

На виконання умов контракту за №01-13 від 20.05.2013 p., укладеного Позивачем з компанією Termo Teknik Tic ve San A.S. (Туреччина), остання зобов'язалася поставити у власність ТОВ «ФВ Пласт Україна» товар, - металеві радіатори, в асортименті, кількості та за цінами, визначеними у рахунках-фактурах (інвойсах) до контракту.

Згідно Інвойсів №17850, 5201, 5202 від 28.05.2013 p., до контракту №01-13 від 20.05.2013 поставлявся товар- радіатори панельні сталеві код УКТЗЕД 73221900. у кількості 21 164,31 брутто кг за ціною 22 023,14 євро.

Позивачем ТОВ «ФВ Пласт Україна» згідно гр. 31 ВМД імпортувалися такі товари: виріб з чорних металів - радіатори панельні сталеві, несекційні для центрального опалення з неелектричним нагрівом, виготовлені зі сталі, зовні мають біле лакофарбове покриття.

Рішенням про визначення митної вартості товарів №500060001/2013/610011/2 від 17.06.2013 р. митний орган застосував метод №6 (резервний) визначення митної вартості товару, відкоригував ціну угоди з урахуванням комерційних умов, внаслідок чого митна вартість товару (радіатори панельні сталеві) склала 347 516,79 грн., у еквіваленті за офіційним курсом НБУ 7,9930, за ціною 2.0961 дол. США за 1 кг ваги товару.

Згідно картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500060001/2013/00324 від 17.06.2013 p., митне оформлення може бути здійснено за умови коригування митної вартості товару, подання нової МД з урахуванням вищезазначеного Рішення про коригування. При цьому, після перевірки документів та відомостей, що подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється перевірка візуально, із застосуванням інформтехногологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуваннями системи управління ризиками) та в інші способи. Після чого, з метою забезпечення повноти оподаткування зазначеного товару було проведено аналіз бази даних ЄАІС ДМСУ та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, ніж рівень митної вартості, який було заявлено декларантом.

Згідно із п.3 ст.53 МКУ позивачу було запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: каталоги виробника товару, виписку з бухгалтерської документації, висновки біржових організацій про вартість сировини.

10.06.2013 р. декларант додатково надав копію каталогу виробника б/н, інформацію щодо вартості сировини від 02.05.2012 б/н, інвойс на закупівлю сировини від 05.07.2012, № 07/12 - 20855, імпортну декларацію на сировину від 13.07.2012 № 12410500ІМ048346, платіжне доручення на сировину від 04.02.2013 № 00026018, контракт на закупівлю сировини від 16.04.2012 №NS - TRMT - 302/2012/3.

Після надання додаткових документів, перелік яких міститься у рішенні відповідача про коригування митної вартості товарів митний орган застосував метод №6 (резервний) визначення митної вартості товару, відкоригував ціну угоди з урахуванням комерційних умов, внаслідок чого митна вартість товару (радіатори панельні сталеві) склала 347516,79, у еквіваленті за офіційним курсом НБУ 7,9930 дол. США, за ціною 2,0961 за одиницю товару. Виходячи із зазначеної скоригованої митної вартості позивач вважає, що сплатив надмірну суму податку на додану вартість та мито за наслідками здійснення імпортної операції, оскільки вказані платежі зараховані митницею відповідно до рядку 45 митної декларації, виходячи зі збільшення вартості товару після митної оцінки.

При цьому, після перевірки документів та відомостей, що подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється перевірка візуально, із застосуванням інформтехногологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуваннями системи управління ризиками) та в інші способи. Після чого, з метою забезпечення повноти оподаткування зазначеного товару було проведено аналіз бази даних ЄАІС ДМСУ та встановлено, що рівень митної вартості автентичних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, ніж рішень митної вартості, який було заявлено декларантом. Тобто, єдиним аргументом митниці у застосуванні 6 (шостого) резервного методу замість основного першого, є аналіз бази даних ЄАІС ДМСУ.

Заслухавши пояснення сторін у справі, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ФВ Пласт Україна» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних відносин, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України були визначені Митним кодексом України.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а також наявну в митного органу інформацію щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів.

Однак, як встановлено судом, рішення Відповідача за №500060001/2013/610011/2 від 17.06.2013 р. не містило передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості. У рішенні зокрема зазначено, що на етапі контролю митної вартості було встановлено, що подані документи містять розбіжності, а саме: в наданому до митного оформлення зовнішньоекономічному договорі та інвойсі підпис іноземної сторони-контрактоутримувача різняться.

Суд погоджується з твердженням представника позивача, що зазначені підстави для відмови у прийнятті декларації є необ'єктивними, та містять хибні висновки, виходячи з наступного. Підписи в інвойсі та контракті відрізняються у зв'язку із тим, що підписантом договору від 20.05.2013 р. №01-13 має бути лише директор, що і мало місце, у той час, як право на підпис в інвойсах належить не лише директору.

Статтею 7 МК України визначено, що державну митну справу становлять встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять.

Державна митна справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.

Правове регулювання митної вартості товарів та методів її визначення здійснюється розділом ІІІ Митного кодексу України.

Відповідно до ст. ст. 49-50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 2 ст. 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 "Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування " Митного кодексу України.

Відповідно до частин 1-3 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин 2-7 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3).

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу (ч. 4).

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7).

За правилами частин 1 - 2 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Оскільки в оскаржуваному рішенні митниці не міститься обґрунтованих причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, тобто відсутні обґрунтування неможливості застосування першого методу визначення митної вартості за ціною договору, а лише зазначено про данні ЄАІС ДМСУ, тому наявні підстави для визнання його прийнятим всупереч діючому законодавству.

Як було встановлено під час розгляду адміністративної справи, для визначення та підтвердження митної вартості позивачем були подані усі необхідні документи, що зазначені у графі 44 митної декларації № 500060001/2013/022682 від 07.06.2013 р. Зокрема, до митного оформлення було надано документи: зовнішньоекономічний договір від 20.05.2013 р. №01-13, інвойс від 28.05.2013 р. №17850, 5202, копія вантажної митної декларації країни відправлення від 29.05.2013 р. №13343100ЕХ093791, а також документи надані на вимогу митного органу, а саме копію каталогу виробника б/н, інформацію щодо вартості сировини від 02.05.2012 б/н, інвойс на закупівлю сировини від 05.07.2012, № 07/12 - 20855, імпортну декларацію на сировину від 13.07.2012 № 12410500ІМ048346, платіжне доручення на сировину від 04.02.2013 № 00026018, контракт на закупівлю сировини від 16.04.2012 №NS - TRMT - 302/2012/3 (а.с. 49-113).

В силу ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Верховний Суд України в своїх рішеннях при вирішенні питань у подібних спірних правовідносинах неодноразово визначав, що згідно норм МК України та підзаконних актів митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості (постанови ВСУ від 20.04.2010 року №10/58, від 21.01.2011 року по справі №21-56а10).

Зазначений контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.

Судом під час судового розгляду справи було встановлено, що позивачем для розмитнення товару були подані до Південної митниці Міндоходів необхідні документи для митного оформлення товару, які у своїй сукупності документально підтверджують визначення митної вартості товару за першим методом (за ціною договору).

При вирішенні спірних правовідносин суд також застосовує, як обов'язкові, висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 14.11.2011 року по справі №21-213а11, від 21.03.2012 року по справі за позовом ТОВ «ОНВІ» до Житомирскої митниці, щодо законодавчих обмежень дискреційних функції митних органів у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Таким чином, при наданні митниці документів, в якій визначена митна вартість товару за першим основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються) обов'язок доказування щодо неможливості застосування цього методу та послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів покладається на суб'єкта владних повноважень.

В своєму рішенні від 26.03.2013 року за позовом ТОВ «Варра Трейд» до Південної митниці (К/800/10052/13, К/800/11330/13, К/800/13680/13) Вищий Адміністративний суд України зазначив, що відповідно до положень МК України для застосування наступних за основним методів визначення митної вартості товарів має бути обґрунтована неможливість застосування першого методу. Безпідставним є застосування інших методів визначення митної вартості товарі за відсутності доказів та обґрунтування неможливості застосування першого. Аналогічна правова позиція зазначена в рішенні Вищого Адміністративний суд України від 15.01.2013 року (справа за позовом ТОВ «Галіон Бест» до Південної митниці).

Будь-яких фактичних доказів щодо наявності у Південної митниці Міндоходів сумнівів щодо застосування основного методу (за ціною договору) визначення митної вартості товару позивача, представником відповідача до суду не надано. Також представником Південної митниці Міндоходів не було обґрунтовано правомірності митного оформлення товару позивача за митною вартістю, визначеною не за першим, а за шостим (резервним) методом визначення митної вартості товару, не доведено неможливість застосування послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішення Південної митниці Міндоходів м/п «Одеса-порт» за № 500060001/2013/610011/2 від 17.06.2013 року про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 500060001/2013/00324 від 17.06.2013 року, а також стягнення з державного бюджету України, надмірно сплачені платежі у загальному розмірі 29867, 85 грн., з яких мита у сумі 5743, 82 грн. та податку на додану вартість у сумі 24124,03 грн., є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Судові витрати в порядку статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд залишає за позивачем.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 31.07.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 7-14, 69-71, 76, 79, 86, 158-163, 167 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФВ Пласт Україна» до Південної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, картки та стягнення 29867, 85 грн.- задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Південної митниці Міндоходів, м/п «Одеса-порт» за № 500060001/2013/610011/2 від 17.06.2013 року про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 500060001/2013/00324 від 17.06.2013 року.

Стягнути з державного бюджету України через головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФВ Пласт Україна» (код ЄДРПОУ 37946471), р/р 26008356691 в АТ «Райффайзен банк Аваль», м. Одеса, МФО 380805, надмірно сплачені платежі у загальному розмірі 29867, 85 грн., з яких мита у сумі 5743, 82 грн. та податку на додану вартість у сумі 24124,03 грн.

Судові витрати розподілити відповідно до статті 94 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії такого рішення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 02.08.2013 року.

Суддя О.М. Тарасишина

Визнати протиправним та скасувати рішення Південної митниці Міндоходів, м/п «Одеса-порт» за № 500060001/2013/610011/2 від 17.06.2013 року про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 500060001/2013/00324 від 17.06.2013 року.

Стягнути з державного бюджету України через головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФВ Пласт Україна» (код ЄДРПОУ 37946471), р/р 26008356691 в АТ «Райффайзен банк Аваль», м. Одеса, МФО 380805, надмірно сплачені платежі у загальному розмірі 29867, 85 грн., з яких мита у сумі 5743, 82 грн. та податку на додану вартість у сумі 24124,03 грн.

02 серпня 2013 року.

.

Дата ухвалення рішення 02.08.2013
Зареєстровано 05.08.2013
Оприлюднено 06.08.2013

Судовий реєстр по справі 815/4869/13-а

Проскрольте таблицю вліво →
Рішення Суд Форма
Ухвала від 10.09.2014 Вищий адміністративний суд України Адміністративне
Ухвала від 16.07.2014 Вищий адміністративний суд України Адміністративне
Ухвала від 23.06.2014 Вищий адміністративний суд України Адміністративне
Ухвала від 26.05.2014 Вищий адміністративний суд України Адміністративне
Ухвала від 14.11.2013 Вищий адміністративний суд України Адміністративне
Ухвала від 08.11.2013 Вищий адміністративний суд України Адміністративне
Ухвала від 15.10.2013 Одеський апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 06.09.2013 Одеський апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Постанова від 02.08.2013 Одеський окружний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 15.07.2013 Одеський окружний адміністративний суд Адміністративне

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Перевірити компанію

Додайте Опендатабот до улюбленного месенджеру

Вайбер Телеграм Месенджер

Опендатабот для телефону