Постанова

від 02.08.2013 по справі 803/1617/13-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2013 року Справа № 803/1617/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі судового засідання Шаблій Л.П.,

за участю представників позивача Гут О.С., Максимчука Ю.В.,

представника відповідача Мельника С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Україна» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 червня 2013 року № 0007801503,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Престиж Україна» (далі - ТзОВ «Престиж Україна», підприємство) звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 червня 2013 року № 0007801503.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що документальною позаплановою виїзною перевіркою Луцької ОДПІ на підприємстві встановлено порушення абзацу «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (ПК України), що призвело до завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) на рахунок платника у банку за лютий 2013 року на 96 535,00 грн. На підставі висновків акта перевірки підприємству було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 96 535,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 48 267,50 грн., про що 17 червня 2013 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007801503.

Первинну скаргу підприємства Державна податкова служба у Волинській області залишила без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 17 червня 2013 року № 0007801503 - без змін.

Позивач не погоджується з висновками Луцької ОДПІ в акті перевірки та прийнятим на їх підставі податковим повідомленням-рішенням, яке вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Єдиною підставою для зменшення підприємству суми бюджетного відшкодування за лютий 2013 року слугувало те, що станом на 31 січня 2013 року придбані (імпортовані) у січні 2013 року товарно-матеріальні цінності (ТМЦ) не реалізовані, обліковуються на рахунку 28 «Товари на складі» та не були використані підприємством для здійснення господарської діяльності. Разом з тим, відповідач не взяв до уваги, що обороти по кредиту підприємства свідчать про факт реалізації і використання у господарській діяльності товарів, імпортованих у січні 2013 року, при тому, що одним із основних видів діяльності ТзОВ «Престиж Україна» є посередництво в торгівлі будівельними матеріалами. ПДВ з операцій імпорту сплачено до Державного бюджету України на підставі вантажно-митних декларацій.

Разом з тим, перелік випадків, коли платник податків не має права на отримання бюджетного відшкодування, визначено пунктом 200.5 статті 200 ПК України. Проте такі підстави у даному випадку відсутні. Норми податкового законодавства, які регулюють порядок формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, не передбачають позбавлення платника цього права у разі обліку товарно-матеріальних цінностей на субрахунку 281 «Товари на складі».

З урахуванням викладеного позивач просив задовольнити позов.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову його вимог не визнав (а.с.125-126). В обґрунтування заперечення вказав, що матеріали перевірки (акт від 04 червня 2013 року № 3099/15.3/33381637) стверджують про завищення позивачем у податковій декларації з ПДВ за лютий 2013 року заявленої суми бюджетного відшкодування на рахунок платника на 96 535,00 грн. Перевіркою достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2013 року встановлено, що причиною виникнення в ТзОВ «Престиж Україна» від'ємного значення з ПДВ є придбання (імпорт) у значному обсязі товарно-матеріальних цінностей (плитки керамічної, виробів з корка, стелажів) від нерезидента «EGEN S.A.» (Польща). Станом на 31 січня 2013 року імпортовані у січні 2013 року товарно-матеріальні цінності позивачем не реалізовані, а за даними бухгалтерського обліку обліковуються на рахунку 28 «Товари на складі» та не використані підприємством у господарській діяльності. За таких обставин в порушення пункту 200.4 «а» статті 200 ПК України позивач завищив суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника за лютий 2013 року на 96 535,00 грн. За розглядом матеріалів перевірки і було прийняте податкове повідомлення-рішення, яке оскаржує позивач та яке відповідач вважає законним.

З наведених підстав Луцька ОДПІ просить в задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні представники позивача, кожен зокрема, позовні вимоги підтримують з підстав, наведених у позовній заяві, та просять їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав повністю з підстав, викладених у письмовому запереченні, та просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних мотивів і підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Престиж Україна» 23 березня 2005 року зареєстроване виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області як юридична особа, що вбачається з копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 139074 (а.с.114).

19 березня 2013 року ТзОВ «Престиж Україна» було подано податкову декларацію з ПДВ за лютий 2013 року разом із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника, що становить 96 535,00 грн. (а.с.33-41).

Камеральною перевіркою декларації позивача з ПДВ за лютий 2013 року з питань достовірності заявленого бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у сумі 96 535,00 грн. Луцькою ОДПІ порушень не встановлено, про що свідчить довідка у формі висновку від 19 квітня 2013 року № 753/15-2/33381637 (а.с.127-131).

На підставі наказу Луцької ОДПІ від 14 травня 2013 року № 1454 Луцькою ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Престиж Україна» з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у сумі 96 535,00 грн., яке було відображено у податковій декларації з ПДВ за лютий 2013 року, про що складено акт від 04 червня 2013 року № 3099/15.3/33381637 (а.с.7-18). За висновками акта перевірки ТзОВ «Престиж Україна» на порушення абзацу «а» пункту 200.4 статті 200 ПК України завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за лютий 2013 року на 96 535,00 грн.

На підставі висновку акта перевірки Луцькою ОДПІ 17 червня 2013 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007801503 (а.с.19), яким підприємству було зменшено суму бюджетного відшкодування за лютий 2013 року на 96 535,00 грн., а також відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України нараховано штраф у розмірі 50 відсотків від неправомірно заявленої для повернення суми бюджетного відшкодування - 48 267,50 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 17 червня 2013 року № 0007801503 позивач оскаржив в адміністративному порядку. Однак рішенням Головного управління Міндоходів у Волинській області Міністерства доходів і зборів України від 08 липня 2013 року № 628/10/10.2-06 податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а первинну скаргу підприємства - без задоволення (а.с.22-24).

Враховуючи те, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийняте Луцькою ОДПІ як суб'єктом владних повноважень, то при вирішенні даного спору воно перевірялось судом на відповідність вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. На думку суду, Луцька ОДПІ, заперечуючи проти адміністративного позову, не довела правомірність податкового повідомлення-рішення від 17 червня 2013 року № 0007801503 з огляду на таке.

З дослідженого акта перевірки, пояснень представника відповідача слідує, що висновки податкового органу про завищення ТзОВ «Престиж-Україна» суми бюджетного відшкодування у податковій декларації з ПДВ за лютий 2013 року на 96 535,00 грн. та порушення пункту 200.4 «а» статті 200 ПК України ґрунтуються виключно на тому, що придбані (імпортовані) позивачем у січні 2013 року товарно-матеріальні цінності, ПДВ щодо яких сплачено при розмитненні товару і включено до податкового кредиту в декларації за січень 2013 року, станом на 31 січня 2013 року не реалізовані, залишились на складах, тобто, не використані підприємством при здійсненні його господарської діяльності у відповідних звітних періодах.

Проте суд з таким висновками Луцької ОДПІ не погоджується та вважає, що вони зроблені на підставі неправильного трактування норм податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено: бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 200.1-200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту попереднього звітного періоду при відсутності податкового боргу за попередні податкові періоди зараховується до податкового кредиту наступного періоду та у випадку від'ємного значення та частина суми податку, що була фактично сплачена (постачальнику чи до Державного бюджету) може бути заявлена платником податку до бюджетного відшкодування. Відповідно до пунктів 200.6-200.7 статті 200 ПК України платник податку може прийняти самостійно рішення або про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті, або про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника.

Виключний перелік підстав, за якими платник податку не має права на бюджетне відшкодування, визначений у пункті 200.5 статті 200 ПК України, серед них: платник ПДВ зареєстрований як такий менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мав обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів). Інші підстави податковим законодавством не передбачені.

Позивач є платником ПДВ на підставі свідоцтва від 19 квітня 2005 року № 1002266971 (а.с.115). Загальний обсяг постачання лише за січень 2013 року становить 786 095,00 грн. без ПДВ (а.с.25). Тобто, встановлені пунктом 200.5 статті 200 ПК України підстави щодо позивача відсутні.

Як вбачається з рядка 18 податкової декларації з ПДВ за лютий 2013 року позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду становить 0 грн., залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 21 декларації) - 96 535,00 грн. Таким чином, залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, становить 96 535,00 грн., що дозволяє платнику податку на отримання бюджетного відшкодування.

Судом також з'ясовано, що причиною виникнення від'ємного значення ПДВ, що декларувалося в січні, та заявлено до відшкодування в лютому 2013 року, є придбання (імпорт) товарно-матеріальних цінностей від нерезидента "EGEN S.A." (Польща), таких як плитка керамічна, вироби з корка, шафи та стелажі металеві експозиційні. ПДВ при їх імпортуванні сплачено до Державного бюджету, про що свідчать вантажно-митні декларації від 04 січня 2013 року № 000297, від 17 січня 2013 року № 002195, від 18 січня 2013 року № 002484 (а.с.82-88, 103-104). Актом перевірки від 04 червня 2013 року № 3099/15.3/33381637 не встановлено відхилень між даними платника та даними перевірки щодо сплати митним органам ПДВ у сумі 125 000,00 грн. (з яких в подальшому було заявлено бюджетне відшкодування у сумі 96 535,00 грн.) за вказаними вище ВМД (а.с.16).

Також перевіркою виявлено, що фактично у періоді, що перевірявся, ТзОВ «Престиж Україна» займалося оптовою торгівлею імпортованими товарно-матеріальними цінностями (плитки керамічної, корка) - пункт 2.8 акта (а.с.9); імпортовані у січні 2013 року товари частково реалізовано покупцям позивача - пункт 3.15 акта (а.с.14). Товар, імпортований на митну територію України, позивач облікував на складі. Оборотно-сальдові відомості по рахунку 281 «Товари на складі» (а.с.105-106) свідчать про його часткову реалізацію в межах господарської діяльності ТзОВ «Престиж Україна», а саме сальдо на початок січня становило 2 433 111,18 грн., а на кінець періоду 2 402 985,11 грн. що свідчить про наявність реалізації товарів зі складу. (а.с.15). На підтвердження використання в господарській діяльності зазначеного вище товару позивач також надав копії договорів відповідального зберігання шаф металевих експозиційних для настінної плитки та плитки згідно зі специфікацією від 19 лютого 2013 року № 19/02-02, № 11/02-03 від 11 лютого 2013 року, № 22/02-02 від 22 лютого 2013 року, № 11/02-04 від 11 лютого 2013 року, № 11/02/13 від 11 лютого 2013 року, № 22/02-02 від 22 лютого 2013 року з актами прийому-передачі до них (а.с.42-53, 123-124).

Податкове законодавство вказує як на необхідну умову використання платником податку придбаних товарів (послуг), основних фондів у межах його господарської діяльності при формуванні податкового кредиту (пункт 198.3 статті 198 ПК України), разом з тим, за правилами цього пункту право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Водночас, актом перевірки від 04 червня 2013 року № 3099/15.3/33381637 не встановлено безпідставного формування податкового кредиту, так само як і здійснення операцій, не обумовленими економічними причинами (цілями ділового характеру) - а.с.8.

Аналіз норм чинного законодавства, яке регулює порядок формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, не передбачають позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту та повернення суми бюджетного відшкодування в разі обліку товарно-матеріальних цінностей на субрахунку «Товари на складі».

Відтак, доводи відповідача щодо завищення у зв'язку із такою обставиною суми бюджетного відшкодування є необґрунтованими, суперечать чинному податковому законодавству, а тому податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 17 червня 2013 року № 0007801503 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 96 535,00 грн. та нарахуванню штрафних (фінансових) санкцій у сумі 48 267,50 грн., прийняте на підставі таких висновків, є протиправним та підлягає скасуванню. Отже, позов слід задовольнити.

Оскільки позов підлягає задоволенню, то за правилами частини першої статті 94 КАС України на користь позивача слід присудити з Державного бюджету України 1 448,00 грн. судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви згідно з платіжним дорученням від 18 липня 2013 року № 1591 (а.с.2).

Керуючись статтями 2, 71, 94, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 17 червня 2013 року № 0007801503.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Україна» (45624, Волинська область, с. Великий Омеляник, вул. Володимирська, 3б, ідентифікаційний код 33381637) судові витрати у сумі 1 448,00 грн. (одна тисяча чотириста сорок вісім грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 05 серпня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В. Каленюк