Постанова

від 24.07.2013 по справі 802/162/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/162/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Вергелес А.В.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сушка О.О.

суддів: Боровицького О. А. Граб Л.С.

при секретарі: Мартинюк В.В.

за участю представників сторін:

прокурора: Швець І.В.

представника позивача: Матвійко В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Іллінецьке підприємство по племенній справі в тваринництві" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом заступника прокурора м.Вінниці в інтересах держави в особі Центрального територіального департаманту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Іллінецьке підприємство по племенній справі в тваринництві" про стягнення штрафу , -

В С Т А Н О В И В :

Заступник прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку звернувся до суду з адміністративним позовом до Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Іллінецьке підприємство по племенній справі в тваринництві" про стягнення штрафу в розмірі 17 000 грн., який був застосованиий до відповідача на підставі постанови № 932-ЦД-1-Е від 11.07.2012 року.

Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 29.03.2013 року адміністративний позов задоволено: стягнуто з відповідача в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Не погоджуючись із судовим рішенням відповідач оскаржив його, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач не погоджується з висновками суду першої інстанції, які на його думку, не відповідають фактичним обставинам справи, окрім того, вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали заперечення на апеляційну скаргу в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю - доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, постановою заступника директора департаменту від 15.06.2012 року встановлено ознаки порушення відповідачем п.10.ст.8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", а саме: невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 31.08.2011 року №312-ВІ, термін виконання якого закінчився 01.01.2012 року, в зв'язку з чим прийнято рішення про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні відповідача.

В результаті чого, 26.06.2012 року уповноваженою особою Комісії складено акт № 948-ЦД-1-Е про порушення на ринку цінних паперів, в якому зафіксовано, що станом на 26.06.2012 року відповідачем не виконано розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 31.08.2011 року №312-ВІ. В подальшому, постановою від 26.06.2012 року розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні відповідача призначено на 11.07.2012 року о 09 год. 50 хв.

За наслідками розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів, винесено постанову про накладення санкцій за порушення на ринку цінних паперів № 932-ЦД-1-Е від 11.07.2012 року, якою до ВАТ "Іллінецьке підприємство по племінній справі в тваринництві" (код ЄДРПОУ 00692191) застосовано штраф у розмірі 17000 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки постанова, на підставі якої заявлений до стягнення штраф у даній справі не оскаржена у встановленому законом порядку, тому наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, зважаючи на вищенаведену норму законодавства, можна зробити висновок, що постанова про застосування фінансових санкцій не є обов'язковою для адміністративного суду.

Статтею 2 Господарського кодексу України встановлено, що учасниками відносин у сфері господарювання є, зокрема суб'єкти господарювання та органи державної влади.

Відповідно до ч. 6 ст. 3 Господарського кодексу України сферу господарських відносин становлять, зокрема, організаційно-господарські відносини, які складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Частинами 2, 4 статті 166 Господарського кодексу України визначено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює відповідний орган державної влади - Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, а форми державного регулювання ринку цінних паперів, порядок здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів суб'єктами господарювання та відповідальність них суб'єктів за порушення правил зазначеної діяльності визначаються цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законодавчими актами.

Згідно ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Стаття 239 Господарського кодексу України містить невичерпний перелік адміністративно-господарських санкцій, до яких належить адміністративно-господарський штраф.

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 ГК України, за змістом якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, оскільки за своєю правовою сутністю фінансова санкція є адміністративно-господарською санкцією, то при вирішенні питання правомірності застосування до відповідача адміністративно-господарської санкції, слід керуватися приписом статті 250 ГК України. При цьому варто зазначити, що адміністративно-господарська санкція, як захід організаційно-правового або майнового характеру застосовується уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, а тому установлений статтею 250 ГК України строк адміністративно-господарської санкції застосовується при їх реалізації і не має безпосереднього відношення до строку звернення до суду, передбаченого іншими нормативно-правовими актами.

Адміністративна відповідальність юридичних осіб на відміну від адміністративної відповідальності фізичних осіб наразі не врегульована кодифікованим нормативним актом, тоді як відповідні норми містяться у різних законах України, що регулюють відносини у певних сферах господарювання, зокрема, у Законі України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".

При цьому накласти фінансові санкції згідно ст. 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Комісія може в межах передбачених ст. 250 ГК України строків, тоді як звернутися до суду за їх примусовим стягненням Комісія може згідно строків звернення до суду, визначених процесуальним законодавством.

Глава 27 Господарського кодексу України являється єдиним законодавчим актом, що містить загальні положення щодо притягнення суб'єктів господарювання (в тому числі тих, що наділені правами юридичної особи) до відповідальності за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України "Про акціонерні товариства", який набрав чинності 30.04.2009 року, було встановлено обов'язок акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим законом привести свої статути та внутрішні положення у відповідність із Законом "Про акціонерні товариства" не пізніше ніж протягом двох років із дня набрання ним чинності.

При цьому суду необхідно врахувати, що порушення відповідними контролюючими органами строків застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених статтею 250 ГК, або інша незаконність їх рішень є підставою для відмови в задоволенні позову про стягнення санкцій, встановлених у таких рішеннях.

Таким чином, враховуючи, що днем вчинення правопорушення відповідачем є 01.05.2011 року, тому строк застосовуння до суб'єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій, встановлений ст.250 ГК України сплив 01.05.2012 року. Однак, позивач встановивши невиконання відповідачем розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні пепери, строк виконання якого сплив 01.01.2012 року, рахуючи саме з цієї дати, наклав 11.07.2012 року на відповідача штраф. Проте, в даному випадку позивач пропустив шестимісячний строк, встановлений ст.250 ГК України на застосовання адміністративно-господарських санкцій до суб'єкта господарювання.

Відповідно до пп. 1, 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - задовольнити, а постанову суду - скасувати.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Іллінецьке підприємство по племенній справі в тваринництві" задовольнити повністю.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом заступника прокурора м.Вінниці в інтересах держави в особі Центрального територіального департаманту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Іллінецьке підприємство по племенній справі в тваринництві" про стягнення штрафу, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "30" липня 2013 р.

Головуючий Сушко О.О.

Судді Боровицький О. А.

Граб Л.С.