Ухвала

від 16.07.2013 по справі 822/2163/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/2163/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Данилюк У.Т.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Полотнянка Ю.П., Смілянця Е.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Тимчасово виконуючого обов'язки начальника управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області Цюрупа Володимира Олексійовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови про застосування фінансових санкцій

В С Т А Н О В И В :

До Хмельницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_2 з адміністративним позовом до т.в.о. начальника Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області Цюрупи Володимира Олексійовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови про застосування фінансових санкцій №020206 від 02.04.2013 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з даним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, за результатом проведеної 22.02.2013 року відповідачем перевірки додержання позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, встановлено порушення законодавства про автомобільний транспорт ОСОБА_5 - водієм транспортного засобу марки Ford Fiesta, номерний знак НОМЕР_1, власником якого являється позивач, а саме - водій експлуатував легковий автомобіль, облаштований як таксі, про свідчить розпізнавальний ліхтар таксі служби "700-300" розташований на даху автомобіля, без наявності ліцензійної картки, - про що складено акт від 22.02.2013 року, відповідальність за яке передбачена абзацом 4 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 року № 2344-III (далі-Закон), а саме: надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 Закону, а саме: ліцензійної картки.

За результатами розгляду справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт відповідачем винесено постанову №020206 від 02.04.2013 року про застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 510 грн.

Позивач, вважаючи постанову №020206 від 02.04.2013 року протиправною звернувся до суду з позовом про її скасування.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача не обґрунтовані, не відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.. Відповідач, на думку суду першої інстанції, діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з позицією Хмельницького окружного адміністративного суду та вважає, що останній прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач (яка є фізичною особою-підприємцем) згідно свідоцтва про державну реєстрацію вона є власником транспортного засобу Ford Fiesta, номерний знак НОМЕР_1.

Відповідно до ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 року № 2344-III (далі-Закон) автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі (для водія таксі) є: посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

В обгрунтування своїх доводів апелянт вказує, що була одружена з ОСОБА_5 та під час шлюбу ними був придбаний автомобіль "Ford Fiesta" (в 2008 році). Після розлучення з ОСОБА_5 27.03.2011 року даний автомобіль залишився в користуванні колишнього чоловіка, хоча фактично є спільною сумісною власністю. Відповідно до свідоцтва платника єдиного податку видами її господарської діяльності є оптова та роздрібна торгівля продовольчими та непродовольчими товарами; діяльність щодо пасажирських перевезень, в тому числі на автомобілях "таксі" в видах її діяльності відсутня, а тому вона не могла ними займатись. Вважає, що постанову складено не належним чином та у ній відсутня така інформація, як документ, що посвідчує особу, банківські реквізити, свідоцтво про державну реєстрацію, ліцензія, тому з неї незрозуміло, хто перебував за кермом та відсутня інформація щодо свідоцтва про державну реєстрацію.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів враховує наступне.

При здійсненні державного контролю, Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області поміж іншого керується, Законом України "Про автомобільний транспорт", Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567.

Відповідно до Положення про Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області (затверджене наказом Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті від 07.03.2012 №16), Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області, серед інших функцій, здійснює в межах своїх повноважень державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері автомобільного, міського електричного, залізничного транспорту та ведення дорожнього господарства; здійснює контроль за дотримання ліцензійних умов при здійсненні господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним, залізничним транспортом, дотриманням вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним, залізничним транспортом тощо.

Так, відповідачем встановлено порушення позивачем вимог ст. 39 та 48 Закону України "Про автомобільний транспорт". Порушення були зафіксовані в акті рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом .

Як випливає з положень абзацу 1 п. 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом. При цьому, характерною особливістю рейдових перевірок, на відміну від планових чи позапланових перевірок, є те, що вони здійснюються не відносно автомобільного перевізника, тобто суб'єкта господарювання або власника транспортного засобу, а відносно безпосередньо водія транспортного засобу, який ним керує на лінії на час проведення перевірки, і водій, виступає на час перевірки головним фігурантом перевірки. Тому, участь безпосередньо суб'єкта господарювання (автомобільного перевізника або власника транспортного засобу) при проведенні рейдової перевірки не є обов'язковою, за винятком тих випадків, коли водій транспортного засобу і перевізник є однією і тією ж особою. Однак, при виявленні порушень законодавства про автомобільний транспорт, які підпадають під дію ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", на підставі якої застосовуються фінансові санкції, відповідальність за вчинені порушення несе не водій транспортного засобу, а суб'єкт господарювання, в даному випадку - власник транспортного засобу. Крім цього, рейдові перевірки проводяться не відносно транспортних засобів конкретних автоперевізників, а відносно всіх, перевезення якими здійснюються у терміни та у місцях, вказаних у завданні на перевірку.

Відповідно до визначень ст.1 Закону України "Про автомобільний транспорт", таксі - легковий автомобіль, обладнаний ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу в індивідуальному порядку; автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; водій -особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Під час проведення даної рейдової перевірки, результати якої зафіксовані в акті, встановлено, що водій транспортного засобу, який належить позивачу - ОСОБА_2 (відповідно до свідоцтва про реєстрацію даного транспортного засобу), марки Форд Фієста, номерний знак НОМЕР_1, експлуатував легковий автомобіль, облаштований як таксі, про що свідчив розпізнавальний ліхтар служби таксі "700-300 М.Хмельницького" без наявності ліцензійної картки, наявність якої визначена ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Встановлено, що у графі пояснення про причини порушень водій зазначив, що документи на таксі в стадії виготовлення, чим фактично визнав факт порушення Закону України "Про автомобільний транспорт". Акт рейдової перевірки засвідчений підписами державних інспекторів, які її проводили. Копія акту рейдової перевірки не надавалась власнику транспортного засобу, оскільки це не передбачено чинним законодавством, на відміну від актів планових або позапланових перевірок. З даним актом суб'єкт позивач мала право ознайомитись при розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт в Управлінні Укртрансінспекції у Хмельницькій області, або подати на адресу керівництва Управління заяву про надання їй копії акту у порядку, передбаченому Законом України "Про звернення громадян", проте, як встановлено своїм правом не скористалась .

Згідно з п. 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою КМУ від 08.11.2006 №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Апелянта було належним чином повідомлено про призначення на 02.04.2013 року розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Зокрема, повідомлення ОСОБА_2 отримала 30.03.2013 року, про що свідчить її підпис у графі про одержання. На розгляд справи апелянт не з'явилася, жодного клопотання про перенесення розгляду справи, письмових заяв про надання копії відповідного акту чи пояснень, заперечень до Управління не надала, а тому справа була розглянута відповідно до п.27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті - у разі неявки суб'єкта господарювання (уповноваженої особи суб'єкта господарювання) справа про порушення розглядається без її участі.

Відповідно до Порядку №1567 начальником Управління було винесено постанову про застосування фінансових санкцій №020206 від 02.04.2013 року, якою застосовано 510 грн. фінансових санкцій до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 Копія вищезгаданої постанови після її винесення була направлена апелянту рекомендованим листом з повідомленням.

Позивач стверджує, що на момент перевірки транспортним засобом керував її колишній чоловік - ОСОБА_5, а транспортний засіб знаходиться у їх сумісній власності. Проте, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 даний автомобіль належить ОСОБА_2. Жодного підтверджуючого документу, у відповідності до ч.1-2 ст.369 Цивільного кодексу України, який би свідчив про приналежність даного транспортного засобу ОСОБА_5 позивач не надала.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про правомірність прийняття відповідачем постанови №020206 від 02.04.2013 року про застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 510 грн.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку що судом першої інстанції вірно застосовано норми матеріального та процесуального права, а висновки суду відповідають фактичним обставинам справи. Натомість, апеляційна скарга не спростовує встановлені обставини та не дає підстав суду апеляційної інстанції вважати постанову Вінницького окружного адміністративного суду такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Сторчак В. Ю.

Судді Полотнянко Ю.П.

Смілянець Е. С.