Постанова

від 31.07.2013 по справі 826/154/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/154/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання - Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 лютого 2013 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гармонія» звернулось до суду з позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 19.12.2012 року № 0008162270, № 0008142270, № 0008152270.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 лютого 2013 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «Гармонія» відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 лютого 2013 року позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу від 19.04.2012 року № 452 та направлення від 20.04.2012 року № 365/22-70, виданих ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС, на виконання постанови старшого слідчого з СВ ПМ ДПС у Житомирський області, старшого лейтенанта податкової міліції Воловика О.В. від 12.01.2012 року, у період з 20.04.12 по 07.05.2012р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Гармонія» (код ЄДРПОУ 23168274) з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Інварс постач» (код ЄДРПОУ 36475041), ТОВ «Леміш Груп» (код ЄДРПОУ 3652191019), ПП «Охторг» (код ЄДРПОУ 36844728), ТОВ «Укртехномас-сервіс» (код ЄДРПОУ 37144600), ТОВ «Укрземстрой» (код ЄДРПОУ 36588445), ТОВ «Рутарес Консалт» (код ЄДРПОУ 36076624), ТОВ «Екостатус Компані» (код ЄДРПОУ 36076598), ТОВ «Есно-Тренд» (код ЄДРПОУ 35656765) та ТОВ «ТД «ДОАР» (код ЄДРПОУ 37194473), за період з 01.11.2008р. по 29.02.2012р., за результатами якої складено Довідку від 15.05.2012р. №124/2-22-70-23168274. Відповідно до висновків довідки, перевіркою встановлено правові відносини ТОВ«Гармонія» з ТОВ«Укртехномас-сервіс», ТОВ «ТД «ДОАР», ТОВ «Леміш Груп» за період з 01.11.2008р. по 29.02.2012р. та відображення в податковому обліку ТОВ «Гармонія» результатів господарських відносин з ТОВ «Укртехномас-сервіс», ТОВ «ТД «ДОАР», ТОВ «Леміш Груп».

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на підставі наказу від 24.10.12р. №2175 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Гармонія» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Ново Світ» (код ЄДРПОУ 37351009), ТОВ «Леміш Груп» (код ЄДРПОУ 3652191019) та ТОВ «Укртехномас-сервіс» (код ЄДРПОУ 37144600) за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р, за результатами якої складено акт від 08.11.2012р. №473/1-22-70-23168274.

В ході перевірки встановлені порушення ТОВ «Гармонія»:

- п.п.5.3.9. п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР., зі змінами та доповненнями, та п.п.139.1.9. п. 139.1. ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено на прибуток у загальні сумі 745116грн., а саме: ІІІ кв. 2009р. у сумі 47833грн., IV кв. 2009р. у сумі 115965грн., І кв.2010р. у сумі 195371 грн., ІІ кв.2010 у сумі 211258 грн., ІІІ кв.2010 р. у сумі 112606грн., IV кв. 2010р. у сумі 23750грн., ІІ кв.2011р. у сумі 38333грн.;

- п.п.7.4.1. пп. 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями та п.198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, ТОВ «Гармонія» завищено податковий кредит за перевіряємий період у розмірі 525519 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (р.27 або 25 Декларації з ПДВ) на суму 525519грн. у тому числі по періодам: вересень 2009р. у сумі 38267грн., жовтень 2009р. у сумі 15757грн., листопад 2009р. у сумі 3773грн., січень 2010р. у сумі 78140грн., лютий 2010р. у сумі 44803грн., березень 2010р. у сумі 31934грн., травень 2010р. у сумі 169007грн., червень 2010р. у сумі 34005грн., липень 2010р. у сумі 34439грн., серпень 2010 у сумі 21641грн., листопад 2010р. у сумі 19000грн., червень 2011р. у сумі 33333грн. та завищення підприємством залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.26 Декларації з ПДВ) за квітень 2010р. у розмірі 1420грн.

На підставі акту перевірки від 08.11.2012р. №473/1-22-70-23168274, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва винесено податкові повідомлення-рішення: від 19.12.2012р. №000816 сума завищення від'ємного значення ПДВ 1420грн.; від 19.12.2012р. №0008142270 з податку на додану вартість на загальну суму 579262грн., у тому числі за основним платежем 470075грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 109187грн.; від 19.12.2012р. №0008152270 з податок на прибуток на загальну суму 862021грн., в тому числі за основним платежем 697283грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 164738грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Однак з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «Гармонія» мало господарські відносини з ТОВ «Ново Світ» (код ЄДРПОУ 37351009), ТОВ «Леміш Груп» (код ЄДРПОУ 3652191019) та ТОВ «Укртехномас-сервіс» (код ЄДРПОУ 37144600).

Зазначені юридичні особи, на час вчинення господарських операцій з позивачем, були належним чином зареєстровані в ЄДРПОУ, їм присвоєно ІПН та були зареєстровані, як платники ПДВ.

Так, між ТОВ «Гармонія» та ТОВ «Ново Світ» (код ЄДРПОУ 37351009) укладено договір на надання маркетингових послуг від 12.04.2011р. №74, підписаний від імені директора ТОВ «Гармонія» Васьковського В.В. та директора ТОВ «Ново Світ» Ковальського В.Ю. (а.с. 60-63).

На підтвердження реальності вчинення господарських операцій позивачем надані належним чином завірені копії первинних документів, а саме: рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні (т. 1, а.с. 67-75).

Також встановлено, що між позивачем та ТОВ «Леміш Груп» укладено Договір купівлі-продажу № 35 від 25.09.2009 року (т.1, а.с. 76-77).

На підтвердження реальності вчинення господарських операцій з ТОВ «Леміш Груп», позивачем надані належним чином завірені копії первинних документів, а саме: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткові накладні, податкові накладні (т.1, а.с. 78-96).

Крім того, встановлено, що між позивачем та ТОВ «Укртехномас-сервіс» була укладена усна домовленість на поставку товарів (продукти харчування) та надання маркетингових послуг. На підтвердження реальності вчинення господарських операцій з ТОВ «Укртехномас-сервіс», позивачем надані належним чином завірені копії первинних документів, а саме: рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткові накладні, податкові накладні (т.1, а.с.97-103).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження виконання зазначених договорів, позивачем надані їх копії, видаткові і податкові накладні, окрім того, позивачем надані банківські виписки про рух грошових коштів (Додаток № 1 а.с. 123-336), з яких вбачається, що розрахунки між позивачем та зазначеними вище його контрагентами проведені в повному обсязі, станом на дату підписання акту перевірки дебіторсько/кредиторська заборгованість відсутня.

В свою чергу відповідачем не надано доказів повернення коштів на рахунок позивача за вказаними операціями.

Також, відповідачем не зазначено жодних заперечень щодо змісту вказаних первинних документів.

Окрім того, позивачем були надані докази, що підтверджують подальшу реалізацію товару, придбаного у контрагентів ТОВ «Ново Світ» (код ЄДРПОУ 37351009), ТОВ «Леміш Груп» (код ЄДРПОУ 3652191019) та ТОВ «Укртехномас-сервіс» (код ЄДРПОУ 37144600), а саме: видаткові та податкові накладні, покупцями товарів по яких є ТОВ «БЮРО ВИН», ТОВ «САЙПРІС», ТОВ «ПОРФАВОР», ТОВ «Ділайт-Україна», ТОВ «Омега», ДП «ТЕРРА-ТРЕЙД» та ЧП «Таврия плюс».

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168/97-ВР), чинного на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Вказані норми кореспондуються з нормами Податкового кодексу, так, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту/пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.) (абз. 1 пп. 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР/абз. 1 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Обов'язкові реквізити податкової накладної визначені в пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Абзацом 1 підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до абз. 1 п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року за № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037 (далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Крім того, відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.6. статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10. ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З наведеного слідує, що підставою для виникнення права на включення сум ПДВ до податкового кредиту та одночасно підтвердженням такого права є саме податкова накладна, оформлена у відповідності до приписів ПК України.

Цей висновок узгоджується з тим, що п.п. 44.1. ст. 44 ПКУ встановлений обов'язок ведення обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Тим самим підпунктом передбачена заборона платникам податків формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Такими документами у відповідності до п.п. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 та п.201.10. ст.201 ПК України є податкові накладні. Саме вони мають підтверджувати дані податкової звітності.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, враховуючи вище викладене, судова колегія вважає, що позивачем було документально підтверджено право на формування податкового кредиту.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції також дійшов висновку про те, що господарські відносини між позивачем та ТОВ «Ново Світ» (код ЄДРПОУ 37351009), ТОВ «Леміш Груп» (код ЄДРПОУ 3652191019), ТОВ «Укртехномас-сервіс» не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Однак, такий висновок суду першої інстанції судова колегія вважає необґрунтованим з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюванний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Угоди, які укладені між позивачем та його контрагентом не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності зазначених правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Тому колегія суддів вважає, що вказані в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Крім того, необхідно зазначити, що господарські договори, укладені у період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року між позивачем та ТОВ «Ново Світ», ТОВ «Леміш Груп» та ТОВ «Укртехномас-сервіс» на момент проведення перевірки та на момент винесення за її результатами оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, не були визнані судом недійсними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували висновок податкового органу щодо недійсності господарських договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Ново Світ», ТОВ «Леміш Груп» та ТОВ «Укртехномас-сервіс».

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених (у повній відповідності з вимогами ПК України) податкових накладних, виданих останньому постачальниками.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірних сум, сплачених зазначеним контрагентам, при наявності податкових накладних, що належним чином оформлені.

Таким чином, відсутні будь-які підстави для виключення зі складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених у складі ціни, та як наслідок не прийняття до уваги первинних документів та податкових накладних вказаних контрагентів та виключення сум ПДВ за ними зі складу податкового кредиту.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС, як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 19.12.2012 року № 0008162270, № 0008142270, № 0008152270.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Отже, колегія суддів, у відповідності до ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Керуючись статтями 195, 196, 202, 205, 207 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія» -задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 лютого 2012 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 19.12.2012 року № 0008162270, № 0008142270, № 0008152270.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Постанова складена в повному обсязі 05.08.2013 року.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.