Постанова

від 24.07.2013 по справі 826/10391/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 липня 2013 року 11:05 № 826/10391/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., при секретарі судового засідання Непомнящій А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокстек УА" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.06.2013 № 0000782290 та № 0000792290

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю «Рокстек УА» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби від 18 червня 2013 року № 0000782290 та № 000792290.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нікчемності правочинів, укладених між ним та ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун».

Крім цього, на підтвердження необґрунтованості висновків податкового органу, представником позивача зазначено, що відповідачем не надано жодних доказів того, що укладання та виконання договору не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття прав та обов'язків; на момент здійснення спірних операцій вищезазначений контрагент був зареєстрований як юридична особа та платник податку на додану вартість; сума податку на додану вартість, включена позивачем до складу податкового кредиту, підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, а несплата контрагентом-продавцем податку на додану вартість до бюджету не впливає на формування податкового кредиту покупцем, якщо він має всі документальні підтвердження розміру зазначеного податкового кредиту.

Представник відповідача у судовому засіданні 24 липня 2013 року позовні вимоги не визнав, з посиланням на безпідставність позовних вимог просив суд відмовити у їх задоволенні. Доводи відповідача, викладені в письмових запереченнях проти позову, співпадають з висновками акта від 28 травня 2013 року № 1579/22-90/34967189 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Рокстек УА» (код ЄДРПОУ 34967189) з питань взаємовідносин з ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» (код ЄДРПОУ 342969930) за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2013 року.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рокстек УА» (код ЄДРПОУ 34967189) зареєстровано як юридична особа Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 05 березня 2007 року, місцезнаходження юридичної особи: 04050, місто Київ, вул. Мельникова, 12 (згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 303783).

Судом встановлено, що на підставі наказу ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ДПС від 15 травня 2013 року № 497/22-90, згідно пункту 79.1., пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокстек УА» (код за ЄДРПОУ 34967189) з питань взаємовідносин з ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» (код ЄДРПОУ 342969930) за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2013 року, за результатом якої складено акт перевірки № 1579/22-90/34967189 від 28 травня 2013 року.

Як висновок проведеної перевірки, контролюючим органом встановлено наступні порушення:

- підпункту 139.1.9, пункту 139.1, статті 139 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено занижено податок на прибуток всього у сумі 43 088,43 грн. в тому числі, по періодах: II-IV квартали 2011 року - 16291,59 грн., 1 квартал 2012 року - 6125,07 грн., півріччя 2012 року - 16537,50 грн., три квартали - 26796.84 грн.;

- пункту 185.1. статті 185, пункту 198.2. статті 198, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1. статті 200, пункту 200.2. статті 200 Податкового кодексу України, статті 1, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підпункту 2.4., пункту 2.15, пункту 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті (ряд.25 Декларації) на загальну суму 39 688, 00 грн., у тому числі по періодах: листопад 2011 року - 8500, 00 грн., грудень 2011 року - 5667,00 грн., лютий 2012 року - 5833,00 грн., липень 2012 року - 946, 00 грн., серпень 2012 року - 8971,00 грн., вересень 2012 року - 130,00 грн., жовтень 2012 року - 9641,00 грн.

Вищезазначені порушення в Акті перевірки обґрунтовані наступним: до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС надійшли матеріали перевірки від ДПІ у Солом'янському у районі м. Києва ДПС, а саме: акт від 07 лютого 2013 року № 236/22.2-17/34296930 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ювелірне Підприємство «Фешн Стоун» (код ЄДРПОУ 34296930) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01 жовтня 2011 року по 31 жовтня 2011 року та акт від 15 березня 2013 року № 519/22.2-17/34296930 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ювелірне Підприємство «Фешн Стоун» (код ЄДРПОУ 34296930) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01 січня 2012 року по 31 липня 2012 року та 01 вересня 2012 року по 30 вересня 2012 року відповідно до яких встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих ставів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Вказана інформація, на думку відповідача, свідчить, що операції між ТОВ «Рокстек УА» та ТОВ «Ювелірне Підприємство «Фешн Стоун» здійснювались з метою штучного формування податкового кредиту та не мають товарного характеру.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби від 18 червня 2013 року № 0000782290 згідно із підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення підпункту 139.1.9, пункту 139.1, статті 139 Податкового Кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю «Рокстек УА» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 49 787, 00 грн., в тому числі: за основним платежем на суму - 43088,00 грн., за штрафними санкціями - 6699,00 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби від 18 червня 2013 року № 0000792290 згідно із підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення пункту 185.1. статті 185, пункту 198.2. статті 198, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1. статті 200, пункту 200.2. статті 200 Податкового кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю «Рокстек УА» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 49 610,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 39 688,00 грн., за штрафними санкціями - 9922,00 грн.

На думку позивача, висновок акту перевірки спростовуються первинною документацією, наявною в матеріалах справи, а спірні податкові повідомлення - рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ «Рокстек УА» та ТОВ «Ювелірне Підприємство «Фешн Стоун», обставини використання придбаних послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Як свідчать матеріали справи, 03 жовтня 2011 року та 10 січня 2012 року між ТОВ «Рокстек УА» (Замовник) та ТОВ «Ювелірне Підприємство «Фешн Стоун» (Виконавець) укладено Договори № 031011 та № 100112 про надання юридичних послуг, відповідно до умов яких Виконавець бере на себе зобов'язання надати Замовнику (ТОВ «Рокстек УА») наступні юридичні послуги: надання усних консультацій з питань чинного трудового законодавства; надання усних консультацій з питань чинного податкового законодавства; інші юридичні послуги, що будуть необхідні Замовнику в процесі здійснення господарської діяльності; юридичні послуги для Замовника у взаємовідносинах з органами державної влади, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами; участь у переговорах з контрагентами Замовника.

Згідно з пунктами 1.2 зазначених договорів Замовник зобов'язується за надані послуги провести виплату винагороди з розрахунку вартості однієї години роботи працівників виконавця, помноженої на кількість відпрацьованих годин, необхідних для надання послуг за цим Договором. Пунктами 4.1. договору зазначено: вартість однієї години роботи працівників складає 850,00 грн., в тому числі ПДВ - 141,67 грн.

Згідно актів прийому передачі наданих послуг від 23 листопада 2011 року, від 26 грудня 2011 року, 30 січня 2012 року, 27 червня 2012 року, 28 вересня 2012 року позивачу надано усні консультації та інші юридичні послуги на суму 238 125,00 грн. (в тому числі ПДВ - 39687,50 грн.).

ТОВ «Ювелірне Підприємство «Фешн Стоун» виписано позивачу податкові накладні від 23 листопада 2011 року, 26 грудня 2011 року, 30 січня 2012 року, 27 червня 2012 року, 28 вересня 2012 року.

Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні виписки банку та копії платіжних доручень.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пункту 138.5 статті 138 Податкового кодексу України інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу встановлює, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження розрахунковими, платіжними та первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

При цьому формальна наявність у покупця первинних документів, необхідних для віднесення певних сум до складу витрат відповідного періоду не є безумовною підставою формування витрат, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та придбання товарів/послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Рокстек УА» здійснює діяльність у сфері неспеціалізованої оптової торгівлі.

На підтвердження реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивач зазначає, що протягом дії Договорів надання послуг від 03 жовтня 2011 року та 10 січня 2012 року Виконавцем надавались юридичні послуги з надання усних консультацій з питань трудового, податкового, договірного права, юридичні послуги з питань взаємовідносин з органами державної влади тощо.

При цьому, представники позивача стверджують, що в період перевірки, а саме: з 01 квітня 2011 року по 30 вересня 2012 року ТОВ «Рокстек» було задекларовано 4 842 027 гривень доходу, проведено десятки зовнішньоекономічних операцій, пов'язаних з імпортом продукції та її оплатою, імпортна продукція реалізовувалась споживачам на території України тощо. Забезпечення такого обсягу господарської діяльності за відсутності в штаті позивача юриста, в тому числі особливості оплати імпортної продукції валютними коштами, їх купівлі на міжбанківському ринку України, облік валютних заборгованостей та оподаткування зазначених операцій, врахування валютних різниць, особливості визначення митної вартості імпортованої продукції в іноземній та національній валюті України, договірне супроводження господарської діяльності та необхідність їх юридичного супроводження, зумовлювало необхідність залучення зовнішніх юридичних консультантів. Результати надання зазначених послуг відображені

Як вбачається зі змісту актів прийому - передач наданих послуг, у вищезазначений період Виконавцем були надані Замовнику послуги з надання усних консультацій з питань чинного трудового законодавства; надання усних консультацій з питань чинного податкового законодавства; юридичні послуги для Замовника у взаємовідносинах з органами державної влади, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами.

Водночас, згідно витягу з Єдиного державного реєстру, до видів діяльності ТОВ «Ювелірне Підприємство «Фешн Стоун» відноситься: оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля іншими продуктами харчування; оптова торгівля іншими продуктами; інші види оптової торгівлі.

Таким чином, до основних видів довільності ТОВ «Ювелірне Підприємство «Фешн Стоун» не відноситься надання юридичних послуг.

При цьому, позивачем не надано доказів існування на підприємстві контрагента штатних юристів, які надавали консультативні, юридичні послуги.

Додані до матеріалів справи копії договорів перевезення вантажів, договорів надання транспортно-експедиторських послуг, договорів оренди нежитлових приміщень тощо, не підтверджують реальність господарських операцій позивача із ТОВ «Ювелірне Підприємство «Фешн Стоун», тобто реальність надання юридичних послуг штатними юристами контрагента.

Крім цього, доказів (в даному випадку копії Довіреностей на представлення інтересів, тощо) надання юридичних послуг для ТОВ «Рокстек» у взаємовідносинах з органами державної влади, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами суду не надано.

За таких обставин, надані позивачем документи не дають суду можливості встановити реальність здійснених операцій та факт використання придбаних послуг в господарській діяльності позивача, наприклад в первинних документах не визначено місця, де надавались юридичні послуги; які документи складались за результатом надання юридичних консультацій, який результат надання юридичних послуг для ТОВ «Рокстек» у взаємовідносинах з органами державної влади, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами тощо; відсутні докази на підтвердження того, що у ТОВ «Ювелірне Підприємство «Фешн Стоун» наявні трудові ресурси та устаткування, необхідне для здійснення господарської діяльності підприємства, тобто відсутні будь-які докази, які б дали змогу встановити дійсне надання юридичних послуг позивачу та ідентифікувати участь ТОВ «Ювелірне Підприємство «Фешн Стоун» у зазначених послугах.

Враховуючи те, що позивачем не надано документів на підтвердження використання в межах своєї господарської діяльності придбаних у ТОВ «Ювелірне Підприємство «Фешн Стоун» юридичних послуг, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ «Ювелірне Підприємство «Фешн Стоун» носять реальний характер, а придбані послуги використано в межах господарської діяльності позивача, чи придбано з такою метою.

Таким чином, висновки акта перевірки про порушення позивачем підпункту 139.1.9, пункту 139.1, статті 139 Податкового Кодексу України є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи.

В частині висновків Акта перевірки щодо заниження позивачем податку на додану вартість Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Ювелірне Підприємство «Фешн Стоун», у зв'язку з придбанням послуг.

Суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Слід зазначити, що при розгляді питання правомірності формування витрат, судом не встановлено факту використання в межах господарської діяльності позивача послуг, наданих ТОВ «Ювелірне Підприємство «Фешн Стоун», та реальність здійснення таких господарських операцій, що виключає можливість формування податкового кредиту з податку на додану вартість по вказаним операціям.

З огляду на зазначене, висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи, а тому збільшення ТОВ «Рокстек» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість є правомірним.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість спірних податкових повідомлень - рішень, тому, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Рокстек» не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокстек УА» відмовити.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник

Повний текст постанови виготовлено 30.07.2013 року