Ухвала

від 19.09.2013 по справі 826/10391/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10391/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

19 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Бондар С.О., Деледивка С.Г.

пр-к відповідача Вишняк Л.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокстек УА» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокстек УА» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.06.2013 року № 0000782290 та № 0000792290 -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рокстек УА» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь - рішеннь від 18 червня 2013 року № 0000782290 та № 000792290.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалене рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокстек УА» (код за ЄДРПОУ 34967189) з питань взаємовідносин з ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» (код ЄДРПОУ 342969930) за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2013 року.

За результатами перевірки складено Акт № 1579/22-90/34967189 від 28 травня 2013 року, в якому встановлено заниження позивачем податку на прибуток всього у сумі 43 088,43 грн. в тому числі, по періодах: II-IV квартали 2011 року - 16291,59 грн., 1 квартал 2012 року - 6125,07 грн., півріччя 2012 року - 16537,50 грн., три квартали - 26796.84 грн. та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті (ряд.25 Декларації) на загальну суму 39 688, 00 грн., у тому числі по періодах: листопад 2011 року - 8500, 00 грн., грудень 2011 року - 5667,00 грн., лютий 2012 року - 5833,00 грн., липень 2012 року - 946, 00 грн., серпень 2012 року - 8971,00 грн., вересень 2012 року - 130,00 грн., жовтень 2012 року - 9641,00 грн. щодо здійснення господарських операцій з ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун».

На підставі актів перевірки ДПІ у Солом'янському у районі м. Києва ДПС від 07 лютого 2013 року № 236/22.2-17/34296930 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ювелірне Підприємство «Фешн Стоун» (код ЄДРПОУ 34296930) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01 жовтня 2011 року по 31 жовтня 2011 року та від 15 березня 2013 року № 519/22.2-17/34296930 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ювелірне Підприємство «Фешн Стоун» (код ЄДРПОУ 34296930) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01 січня 2012 року по 31 липня 2012 року та 01 вересня 2012 року по 30 вересня 2012 року, відповідач дійшов висновку, що операції між ТОВ «Рокстек УА» та ТОВ «Ювелірне Підприємство «Фешн Стоун» здійснювались з метою штучного формування податкового кредиту та не мають товарного характеру.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 18.06.2013 року:

- № 0000782290 згідно із підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення підпункту 139.1.9, пункту 139.1, статті 139 Податкового Кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю «Рокстек УА» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 49 787, 00 грн., в тому числі: за основним платежем на суму - 43088,00 грн., за штрафними санкціями - 6699,00 грн.;

- № 0000792290 згідно із підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення пункту 185.1. статті 185, пункту 198.2. статті 198, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1. статті 200, пункту 200.2. статті 200 Податкового кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю «Рокстек УА» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 49 610,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 39 688,00 грн., за штрафними санкціями - 9922,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України є обґрунтованими.

Колегія суддів апеляційної інстанції не може не погодитися з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.14.1.36. п.14.1. ст.14 Кодексу, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп.14.1.27. п.14.1. ст.14 Кодексу, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 Кодексу, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Отже, наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту та валових витрат, зокрема податкових накладних, виписаних платником податку, є обов'язковою, для визнання правомірності формування таких за умови, якщо відомості в таких документах відповідають дійсності, і якщо господарські операції мали реальний характер та придбані товари (роботи, послуги) використовувалися в господарській діяльності платника податку.

Як встановлено судом першої інстанції, 03 жовтня 2011 року та 10 січня 2012 року між ТОВ «Рокстек УА» (Замовник) та ТОВ «Ювелірне Підприємство «Фешн Стоун» (Виконавець) укладено Договори № 031011 та № 100112 про надання юридичних послуг, відповідно до умов яких Виконавець бере на себе зобов'язання: надання усних консультацій з питань чинного трудового законодавства; надання усних консультацій з питань чинного податкового законодавства; інші юридичні послуги, що будуть необхідні Замовнику в процесі здійснення господарської діяльності; юридичні послуги для Замовника у взаємовідносинах з органами державної влади, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами; участь у переговорах з контрагентами Замовника.

Згідно з пунктами 1.2 зазначених договорів Замовник зобов'язується за надані послуги провести виплату винагороди з розрахунку вартості однієї години роботи працівників виконавця, помноженої на кількість відпрацьованих годин, необхідних для надання послуг за цим Договором. Пунктами 4.1. договору зазначено: вартість однієї години роботи працівників складає 850,00 грн., в тому числі ПДВ- 141,67 грн.

На підтвердження реальності господарських позивачем надано акти прийому-передачі наданих послуг від 23 листопада 2011 року, від 26 грудня 2011 року, 30 січня 2012 року, 27 червня 2012 року, 28 вересня 2012 року на суму 238 125,00 грн. (в тому числі ПДВ - 39687,50 грн.) та виписані ТОВ «Ювелірне Підприємство «Фешн Стоун» податкові накладні від 23 листопада 2011 року, 26 грудня 2011 року, 30 січня 2012 року, 27 червня 2012 року, 28 вересня 2012 року.

Втім, судом першої інстанції встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру, до видів діяльності ТОВ «Ювелірне Підприємство «Фешн Стоун» відноситься: оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля іншими продуктами харчування; оптова торгівля іншими продуктами; інші види оптової торгівлі.

Таким чином, до основних видів довільності ТОВ «Ювелірне Підприємство «Фешн Стоун» не відноситься надання юридичних послуг.

Позивачем не надано доказів на підтвердження реальність господарських операцій позивача із ТОВ «Ювелірне Підприємство «Фешн Стоун», тобто реальність надання юридичних послуг штатними юристами контрагента.

Крім того, в наданих позивачем первинних документів не визначено місця, де надавались юридичні послуги; які документи складались за результатом надання юридичних консультацій, який результат надання юридичних послуг для ТОВ «Рокстек» у взаємовідносинах з органами державної влади, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами тощо; відсутні докази на підтвердження того, що у ТОВ «Ювелірне Підприємство «Фешн Стоун» наявні трудові ресурси та устаткування, необхідне для здійснення господарської діяльності підприємства, тобто відсутні будь-які докази, які б дали змогу встановити дійсне надання юридичних послуг позивачу та ідентифікувати участь ТОВ «Ювелірне Підприємство «Фешн Стоун» у зазначених послугах.

Також, позивачем не надано документів на підтвердження використання в межах своєї господарської діяльності придбаних у ТОВ «Ювелірне Підприємство «Фешн Стоун» юридичних послуг.

На підставі досліджених доказів, колегія суддів вважає, що викладені в Акті перевірки висновки податкового органу про безтоварність господарських операції між позивачем та його контрагентом є обґрунтованими, а прийняті податкові повідомлення-рішення правомірними.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокстек УА» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.