Постанова

від 26.06.2013 по справі 808/3361/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2013 року (12 год. 00 хв.) Справа № 808/3361/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Авдєєва М.П.,

при секретарі судового засідання Ширшові А.А.,

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «Інформаційно - технічний цент «Комтест»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державої податкової служби

про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

27.03.2013 Приватне підприємство «Інформаційно - технічний цент «Комтест» (далі - позивач, або ПП «ІТЦ «Комтест») звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державої податкової служби (далі - відповідач, або ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС) про визнання протиправними дій щодо проведення позапланової документальної перевірки та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.12.2012, № 0000952307, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 6472, 00 грн., штрафні санкції 1618, 00 грн., від 07.12.2012 яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6146, 00 грн., штрафні санкції 1541, 00 грн. Також, посилаючись на те, що акт перевірки, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення ґрунтується на припущеннях, які нічим не доказані і не мають під собою правового підґрунтя. У зв'язку з чим прийняті податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі. Позов підтримує у повному обсязі.

Відповідачем подані заперечення, відповідно до яких, відповідач позов не визнав у повному обсязі, вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податквою проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ПП «ІТЦ «Комтест» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Вега ДК» за лютий 2012 та з питань включення до складу витрат 1 кварталу 2012.

За результатами перевірки складено акт від 21.11.2012 № 3015/22-12/22153129, в якому, зокрема зроблено висновки про порушення позивачем вимог:

- п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 6472,00 грн. у тому числі за 1 квартал 2012 року в сумі 6472,00 грн.

- п.198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету у розмірі 6164,00 грн., за лютий 2012 року.

Крім того, керівництвом ПП «ІТЦ «Комтест» а саме листом від 27.11.2012 було надано заперечення до акту перевірки від 21.11.2012. Відповідь на зазначене заперечення податкова надала листом від 04.12.2012 №15907/10/22-12. Також позивачем проводилась процедура адміністративного оскарження. Рішення Державної податкової служби у Запорізькій області від 26.02.2013 за №1547/7/10-420 про відмову у задоволенні скарги позивачем було отримано 28.02.2013. Оскаржувані податкові повідомлення рішення від 07.12.2012 №0000952307, № 0000962307 отримані керівництвом позивача 24.12.2012 згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення №14221041.

Суд зазначає, що під час перевірки податковою ПП «ІТЦ «Комтест» було встановлено, що відповідно до договору постачання №01-01-15Т від 10.01.2012 підприємтво в лютому отримало документи від ПП «Вега ДК» на придбання апаратури для записування або відтворення звуку, апаратуру для записування або відтворення зображення і звуку по телебаченню та приладдя до них на суму 62 000,06 грн., в тому числі ПДВ 10333, 34 грн. Однак, до складу витрат підприємством частково віднесено суму по взаємовідносинам з ПП «Вега ДК» в розмірі 30 820, 00 грн. за видатковими накладними: №20917 від 09.02.2012 у сумі 12 667 грн. та №21422 від 14.02.2012 у сумі 18153 грн. Також до складу податкового кредиту лютого 2012 включені податкові накладні №20917 від 09.02.2012 на суму ПДВ 2533, 42 грн. та №21422 від 14.02.2012 у сумі 18153 грн.

Згідно із п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

В контексті наведеного, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України передбачено, що дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

У той же час, згідно із п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Факт здійснення господарських операцій відображений у повному обсязі у бухгалтерському і податковому обліку, що підтверджено актом перевірки та про що не заперечували представники відповідача, та підтверджує реальність господарських операцій.

Також акт перевірки податкового органу не містить посилань щодо встановлених порушень стосовно форми та змісту первинних документів, які підтверджують фактичне вчинення господарських операцій з постачання запчастин.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що податковий орган дійшов до невірного висновку про те, що позивачем не доведений факт порушення податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Вега ДК».

Твердження відповідача про відсутність у ПП «Вега ДК» достатньої кількості засобів для виконання умов договору, суд вважає необґрунтованими, оскільки відсутність у постачальника основних фондів, складських та торгівельних приміщень, які б підтверджували факт використання останніх в здійсненні поставок (які мають ознаки реального товарного характеру).

Що стосується твердження податкової про відсутність ПП «Вега ДК» за юридичною адресою, суд зазначає, що відсутність платника податку у місці його знаходження на час проведення податковим органом перевірки не є підставою для збільшення розміру суми податку на прибуток позивачу.

Враховуючи викладене суд звертає увагу на наступне.

Згідно із ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, установлених законом. Виключення сум з податкового кредиту та зменшення бюджетного відшкодування не - застосовувати за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однієї зі сторін договору або постачальниками по ланцюгу поставок, оскільки за таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину.

Щодо першої позовної вимоги, а саме визнання протиправними дії податкової щодо проведення позапланової документальної перевірки позивача, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ст.79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

У відповідності до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: зокрема коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктами 79.2 та 79.3 ст.79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки є обов'язковою умовою для проведення перевірки, а не прийняття наказу про її призначення.

Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то при розгляді даного спору про скасування наказу та визнання незаконними дій контролюючого органу з проведення перевірки позивача необхідно встановити, чи є оскаржувані акт та дії відповідача такими, що породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і впливають на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, а також чи буде задоволення таких позовних вимог мати своїм правовим наслідком безпосередній захист прав позивача.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд приходить до висновку, що дії податкового органу щодо проведення перевірки позивача та складання акту перевірки вчинені з дотриманням обов'язкових умов, передбачених імперативними нормами закону.

За таких обставин суд приходить до висновку, що підстави для задоволення першої заявленої позивачем позовної вимоги відсутні.

Платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державою від іншого платника податків, який ці норми порушує.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару, яка є платником податку, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через наявність/відсутність актів про здійснення зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України»).

Факт здійснення господарських операцій відображений у повному обсязі у бухгалтерському і податковому обліку.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Отже у разі, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Таким чином, ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже, підприємством наданані усі первинні документи: договори, накладні, товарно - транспортні накладні, податкові накладні, банківські виписки, що засвідчують здійснення господарської діяльності. Варто зазначити, що відповідно до договору постачання №01-01-15Т від 10.01.2012, в лютому 2012 року отримало документи від ПП «Вега ДК» на придбання апаратури для записування або відтворення звуку, апаратуру для записування або відтворення зображення і звуку по телебаченню та приладдя до них на суму 62 000, 06 грн., в т.ч. ПДВ 10333, 34 грн. Так, до складу витрат підприємством частково частково віднесено суму по взаємовідносинам з ПП «Вега ДК» в розмірі 30 820, 00 грн., за видатковими накладними: №20917 від 09.02.2012 у сумі 12 667 грн., та №21422 від 14.02.2012 у сумі 18153 грн. Також, до складу податкового кредиту за лютий 2012 року включені податкові накладні № 20917 від 09.02.2012 на суму ПДВ 2533, 42 грн. та №21422 від 14.02.2012 на суму ПДВ 3630, 58 грн., на щагальну суму 6 164, 00 грн., які відображені у реєстрі отриманих податкових накладних та відповідають даним додатку 5 до декларації з ПДВ та декларації з ПДВ за лютий 2012 року.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами податкового законодавства.

Пред'явлені до перевірки та надані у судовому засіданні документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та повністю підтверджують факт здійснення операції і, відповідно, право позивача на включення до складу своїх валових витрат вартості придбаних товарів, що у подальшому були використані при здійсненні господарської діяльності.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що Приватне підприємство «Інформаційно - технічний цент «Комтест» не допускало порушення Податкового законодавства.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.9 ч.1 та ч.2 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, позивачем надані докази щодо фактичного здійснення господарської операції, складені на виконання операцій документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідають нормам законодавства та відображають реальність господарської операції позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, винесено протиправно, без дотримання положень частини 3 статті 2 КАС України, що є підставою для його скасування, а позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94,161, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністратвиний позов задовольнити частково.

2. Скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державої податкової служби податкове повідомлення рішення від 07.12.2012 №0000952307 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 6 472 (шість тисяч чотириста сімдесят дві гривні) 00 коп. та в частині штрафних санкцій у розмірі 1618 (одна тисяча шістосот вісімнадцять гривень) 00 коп.

3. Скасувати прийняте Державною податковою інспекці у Ленінському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державої податкової служби податкове повідомлення рішення від 07.12.2012 №0000962307 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 6164 (шість тисяч сто шістдесят чотири гривні 00 коп.) та в частині штрафних санкцій у розмірі 1541 (одна тисяча п'ятсот сорок одна гривня 00 коп.).

4. В задоволенні інших позових вимог відмовити в повному обсязі.

5.Стягнути з Державного бюджету на користь Приватного підприємства «Інформаційно - технічний центр «Комтест» (код ЄДРПОУ 22153129) судовий збір у розмірі 123 (сто двадцять три гривні) 54 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 КАС України.

Суддя М.П. Авдєєв