Ухвала

від 08.07.2013 по справі 21/069-12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

08 липня 2013 року Справа № 21/069-12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Кота О.В., суддів:Заріцької А.О., Данилової Т.Б., Козир Т.П., Панової І.Ю. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-1" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 26.02.2013 у справі№21/069-12 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-1" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКС "Енерготек", 2. Дибинецької сільської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаРегіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаУправління Деркомзему у Богуславському районі Київської області провизнання договору недійсним

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Київської області від 20.08.2012 у справі №21/069-12 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 рішення господарського суду Київської області від 20.08.2012 скасовано, позов задоволено, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 18.10.2010, укладений між відповідачами.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.02.2013 у даній справі

постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 скасовано, а рішення господарського суду Київської області від 20.08.2012 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія-1" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 26.02.2013 у справі №21/069-12, у якій просить зазначену постанову скасувати та прийняти нове судове рішення, яким залишити без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2012.

Заяву з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2011 у справі №11/227 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, зокрема частини другої статті 120, пункту "е" частини першої статті 141 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України та пункту 7 частини першої статті 31 Закону України "Про оренду землі".

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як вбачається зі змісту постанови від 26.02.2013 у справі

№21/069-12, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, оскільки судом першої інстанції встановлено, що позивач набув право власності на нерухоме майно за договором купівлі-продажу, а спірний договір оренди не порушує його прав і охоронюваних законом інтересів.

Водночас, у постанові від 01.02.2011 у справі №11/227, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій та дійшов висновку про задоволення позову в частині розірвання договору оренди земельної ділянки з огляду на встановлені обставини справи, а саме: позивач добровільно відмовився від права користування земельною ділянкою, оскільки фактичне користування земельною ділянкою і зведеною на ній будівлею здійснює інша особа (новий власник будівлі), а не позивач, що і є підставою для припинення земельних відносин сторін за спірним договором оренди. Щодо решти позовних вимог про припинення правовідношення за спірним договором оренди Вищий господарський суд України в зазначеній постанові дійшов висновку, що вони задоволенню не підлягають з огляду на приписи частини другої статті 653 Цивільного кодексу України, згідно з якої у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняється.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

У зв'язку з цим відсутні передбачені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи №21/069-12 до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергія-1" у допуску справи №21/069-12 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяО.Кот Судді: А.Заріцька Т.Данилова Т.Козир І.Панова