Постанова

від 01.08.2013 по справі 5023/1921/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2013 року Справа № 5023/1921/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач), суддів:Заріцької А.О., Хандуріна М.І., розглянувшикасаційну скаргу Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, на постановуХарківської апеляційного господарського суду від 28 березня 2013 року, та ухвалуГосподарського суду Харківської області від 29 квітня 2012 року, у справі№ 5023/1921/12, за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Перша технологічна компанія - СТГ" (м. Харків), провизнання банкрутом, - представники учасників судового провадження не з'явились; в с т а н о в и в :

У квітні 2012 року Голова ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша технологічна компанія" - СТГ" (далі за текстом - "ТзОВ "Перша технологічна компанія - СТГ") - Матвієнко Сергій Володимирович звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про визнання банкрутом "ТОВ "Перша технологічна компанія - СТГ", в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.04.2012 року порушено провадження у справі № 5023/1921/12, інше.

Постановою Господарського суду Харківської області від 15.05.2012 року у справі № 5023/1921/12 (суддя - Міньковський С.В.) визнано банкрутом ТзОВ "Перша технологічна компанія - СТГ" та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором (головою ліквідаційної комісії) призначено Матвієнка Сергія Володимировича; зобов'язано ліквідатора виконати дії відповідно до п. п. 3) 5) статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", інше. Постанову місцевого господарського суду мотивовано, зокрема, наявністю усіх передбачених ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передумов під час звернення із заявою про порушення справи про банкрутство.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 року у справі № 5023/1921/12 апеляційну скаргу Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі за текстом - Західна МДПІ) залишено без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2012 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.02.2013 року у справі № 5023/1921/12 касаційну скаргу Західної МДПІ залишено без задоволення, а постанову Харківської апеляційного господарського суду від 27.11.2012 року та постанову Господарського суду Харківської області від 15.05.2012 року у справі - без змін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.03.2013 року у справі № 5023/1921/12 (суддя - Міньковський С.В.) прийнято відмову Західної МДПІ від розгляду скарги на дії ліквідатора, припинено розгляд справи в цій частині; затверджено наданий суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс; ліквідовано юридичну особу - ТзОВ "Перша технологічна компанія - СТГ", визнано вимоги ПП "Промкомплект Україна" на суму 195 840 грн. 00 коп. та вимоги Західної МДПІ на суму 405 256 грн. 70 коп. погашеними; провадження у справі припинено; зобов'язано державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та передати органам, які здійснювали облік, відповідне повідомлення про зняття юридичної особи з обліку.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.04.2013 року (головуючий суддя - Пуль О.А., судді: Кравець Т.В., Хачатрян В.С.) апеляційну скаргу Західної МДПІ залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 28.03.2013 року у справі № 5023/1921/12 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими попередніми судовими інстанціями ухвалою та постановою, Західна МДПІ звернулась з касаційною скаргою, у якій просить ухвалу Господарського суду Харківської від 28.03.2013 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 року у справі № 5023/1921/12 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до місцевого господарського суду. В обґрунтування доводів поданої касаційної скарги Західна МДПІ посилається, зокрема, на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права (ст. ст. 23, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") та порушення процесуальних норм, а саме: постанова апеляційного господарського суду прийнята при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.07.2013 року, згідно зі ст. 111 4 ГПК України, касаційну скаргу Західної МДПІ прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

25.07.2013 року від Західної МДПІ надійшло Клопотання, у якому скаржник вказує на допущення ним за текстом касаційної скарги технічної описки у даті оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду та просить за результатами розгляду касаційної скарги скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.04.2013 року.

Крім того, 25.07.2013 року Західна МДПІ до початку судового засідання надала Клопотання про долучення документів у матеріали справи.

В судовому засіданні касаційної інстанції 25.07.2013 року представник Західної МДПІ подану касаційну скаргу підтримав за наведених у ній підстав, просив її задовольнити, ухвалу Господарського суду Харківської від 28.03.2013 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.04.2013 року у справі № 5023/1921/12 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до місцевого господарського суду.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.07.2013 року розгляд справи № 5023/1921/12 було відкладено, в порядку ст. 77 ГПК України.

Учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції 01.08.2013 року не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарським судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступні обставини.

Постановою Господарського суду Харківської області від 15.05.2012 року ТзОВ "Перша технологічна компанія - СТГ" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором ТзОВ "Перша технологічна компанія - СТГ" Матвієнко С.В., якого зобов'язано відповідно до п. п. 3, 5 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в п'ятиденний строк опублікувати в офіційних друкованих органах "Голос України" або "Урядовий кур'єр" відомості про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та надати докази опублікування суду, вжити заходів по оцінці та реалізації активів банкрута, представити суду реєстр грошових вимог кредиторів, повідомлення про результати розгляду вимог кредиторів банкрута, надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, в строк до 15.05.2013 року виконати ліквідаційну процедуру, надати суду звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі акти інвентаризації майна, акти оцінки майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, договори купівлі-продажу майна банкрута, довідки установ банку про закриття рахунків банкрута, копію повідомлення органу державної податкової служби про закінчення ліквідаційної процедури, копію повідомлення пенсійного фонду і копію повідомлення центру зайнятості про закінчення ліквідаційної процедури, довідку архіву про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню, довідку внутрішніх справ про прийняття печаток і штампів банкрута, оригінали установчих документів і свідоцтва про державну реєстрацію, ліквідаційний баланс, докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості, або докази що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості, інші документи, що свідчать про виконану ліквідатором роботу по ліквідації банкрута.

Оголошення про визнання ТзОВ "Перша технологічна компанія - СТГ" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури опубліковано в газеті "Голос України" № 95 від 25.05.2012 року.

Після публікації оголошення про визнання ТзОВ "Перша технологічна компанія - СТГ" банкрутом, до останнього надішли заяви з грошовими вимогами від: ПП "Промкомплект Україна" у розмірі 195840 грн. 00 коп.; ДПІ у Ленінському районі м. Харкова (Західна МДПІ) у розмірі 405 256 грн. 70 коп. Зазначені вимоги розглянуті ліквідатором, визнані та внесені до Реєстру вимог кредиторів. Будь-які інші кредитори з вимогами до банкрута, після публікації оголошення, до місцевого господарського суду та ліквідатора не звертались.

З метою виявлення майнових активів банкрута, ліквідатором ТзОВ "Перша технологічна компанія - СТГ" було направлено відповідні запити до КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", Управління ДАІ МВС України у Харківської області, Управління Держкомзему Харківської області, Інспекції державного технічного нагляду Харківської облдержадміністрації.

Згідно з Довідкою КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" (вих. № 2361715) від 16.06.2012 року, Листами Управління ДАІ МВС України у Харківської області від 31.07.2012 року та Інспекції державного технічного огляду Харківської облдержадміністрації (вих. № 248) від 24.04.2012 року, Довідки Управління Держкомзему Харківської області (вих. № 2446/12) від 15.08.2012 року, будь-які активи у ТзОВ "Перша технологічна компанія - СТГ" відсутні.

Ліквідатором проведено інвентаризацію майна боржника, під час якої встановлено відсутність у ТзОВ "Перша технологічна компанія - СТГ" будь-яких активів. Нематеріальні активи, корпоративні права банкрута у інших суб'єктів господарювання не виявлені, об'єкти інтелектуальної власності, промислової власності та об'єкти авторського права і суміжних прав відсутні.

Згідно відомостей бухгалтерського обліку, у ТзОВ "Перша технологічна компанія - СТГ" дебіторської заборгованості не має.

Крім того, під час ліквідаційної процедури ліквідатором знищено печатку банкрута (Акт про знищення від 21.12.2012 року), закрито рахунки в установі банку (довідка ПАТ "Діамантбанк" від 07.03.12 року та від 25.04.2012 року), документи довгострокового зберігання передані до архіву (довідка № 1/2-1/20-12/2012 від 20.12.2012 року); повідомлено відповідні державні органи про закінчення ліквідаційної процедури та складено Реєстр непогашених вимог кредиторів на загальну суму 601 096 грн. 70 коп., які не було задоволено та залишено неоплаченими в зв'язку з відсутністю майнових активів та грошових коштів у банкрута.

01.08.2012 року до місцевого господарського суду від ліквідатора ТзОВ "Перша технологічна компанія - СТГ" надійшов Звіт ліквідатора, який було призначено до слухання у судовому засіданні.

Поряд з цим, 28.03.2013 року до господарського суду першої інстанції від ліквідатора ТзОВ "Перша технологічна компанія - СТГ" надійшов Звіт ліквідатора, до якого були додані документи, які підтверджують виконання роботи по ліквідації підприємства у повному обсязі у відповідності до ст.ст. 22-32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Встановивши наведені обставини, місцевий господарський суд, з яким погодився господарський суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність підстав для затвердження поданого ліквідатором Звіту, ліквідацію ТзОВ "Перша технологічна компанія - СТГ" та припинення провадження у справі.

Західна МДПІ з такими висновками місцевого та апеляційного господарських судів не погодилась, у зв'язку з чим звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення господарськими судами попередніх інстанцій ст. ст. 23, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", просить ухвалу Господарського суду Харківської від 28.03.2013 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 року у справі № 5023/1921/12 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до місцевого господарського суду.

Статтею 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин) встановлено, що у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. У постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією.

Опублікування відомостей про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснюється ліквідатором у офіційних друкованих органах за рахунок банкрута у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом. Відомості про визнання боржника банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури повинні містити: найменування та інші реквізити боржника, визнаного банкрутом; найменування господарського суду, в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство; дату прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; відомості про ліквідатора (ліквідаційну комісію) (ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Відповідно до ч. ч. 1 та 3 ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією. Ліквідатор виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що ліквідатору, з дня його призначення, надано такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі ст. 31 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими; з підстав, передбачених ч. 10 ст. 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 26 та ч. 8 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя. Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунку здійснюються виплати кредиторам у порядку, передбаченому ст. 31 цього Закону. Порядок оцінки майна банкрута та його продаж визначені ст. ст. 29, 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У відповідності з ч. ч. 1, 2, 5 ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Ліквідатор повідомляє державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Частиною 1 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком місцевого та апеляційного господарських судів про затвердження поданого ліквідатором Звіту, ліквідацію ТзОВ "Перша технологічна компанія - СТГ" та припинення провадження у справі.

Щодо посилань Західної МДПІ на неможливість проведення перевірки боржника у зв'язку з неможливістю вручення копії Наказу та направлень, оскільки ТзОВ "Перша технологічна компанія" відсутнє за місцезнаходженням (про що складено відповідні Акти від 16.05.2012 року), колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що, у разі коли при організації документальної планової та позапланової або фактичної перевірки встановлено відсутність платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням (місцем проживання), у той же день складається акт (довільної форми) щодо не встановлення місцезнаходження платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників). Акт реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів, який ведеться структурним підрозділом, до функцій якого віднесено реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції органу ДПС, за формою згідно з додатком 3 до Методичних рекомендацій. Такий журнал прошнуровується, пронумеровується та скріплюється печаткою органу ДПС. В акті на першому аркуші у верхньому лівому кутку зазначаються дата реєстрації та номер акта, який складається із порядкового номера Спеціального журналу реєстрації актів, коду структурного підрозділу, що його склав, та коду за ЄДРПОУ платника податків (реєстраційного номера облікової картки платника податків - фізичної особи або номера та серії паспорта (для фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДПС і мають відмітку у паспорті)). При цьому, підрозділом органу ДПС, який встановив відсутність платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням (місцем проживання), не пізніше наступного робочого дня після складання цього акта передається підрозділу податкової міліції органу ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків, запит на встановлення місцезнаходження платника податків. Крім того, відповідними структурними підрозділами вживаються інші заходи, передбачені актами ДПС України щодо порядку взаємодії між структурними підрозділами органів ДПС з питань реєстрації та обліку платників податків, а також щодо порядку організації взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів ДПС для встановлення місцезнаходження платників податків (п. 1.8. Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації № 213 від 14.04.2011 року, відповідно до норм статей 75 - 86 розділу II Податкового кодексу України та статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", з метою забезпечення єдиного порядку організації перевірок платників податків).

Поряд з цим, зважаючи на межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що Західна МДПІ у касаційній скарзі порушує питання, які стосуються оцінки доказів. Проте, оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, в силу приписів ст. 43 ГПК України, здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

З урахуванням встановлених ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час розгляду справи апеляційним та місцевим господарськими судами її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарських судів попередніх інстанцій відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка, доводи скаржника не спростовують обґрунтованості висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Харківської апеляційного господарського суду від 28 березня 2013 року та ухвалу Господарського суду Харківської області від 29 квітня 2012 року у справі № 5023/1921/12 залишити без змін.

Головуючий суддяВ.Ю. Поліщук судді:А.О. Заріцька М.І. Хандурін