Рішення

від 30.07.2013 по справі 901/1755/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.07.2013Справа №901/1755/13

За позовом заступника прокурора міста Алушти (вул. Леніна, 44, місто Алушта, АР Крим, 98500) в інтересах держави в особі

Привітненської сільської ради (вул. Леніна, 13, с. Привітне, місто Алушта, АР Крим, 98521)

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Альфа Крим" (вул. Генерала Васильєва, 32, місто Сімферополь, АР Крим, 95000)

про стягнення 123 387,50 грн., розірвання договору та зобов'язання повернути земельну ділянку.

Суддя І.І. Дворний.

Представники:

прокурор - Провотар Т.В., посвідчення №013906 від 11.12.12, старший прокурор відділу прокуратури м. Сімферополя;

від позивача - Кравченко А.О, довіреність №б/н від 24.07.2013, представник;

від відповідача - не з'явився.

Суть спору : 28 травня 2013 року заступник прокурора міста Алушти в інтересах держави в особі Привітненської сільської ради звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Альфа Крим" на користь Привітненської сільської ради заборгованості за договором орендної плати за землю у розмірі 123387,50 грн., у тому числі пені у розмірі - 13180,73 грн., розірвати договір оренди землі від 27 листопада 2005 року площею 7,0668 га. вартістю 4408336,49 грн. укладений між Привітненською сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон-Альфа Крим", а також зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Оріон-Альфа Крим" повернути Привітненській сільській раді передану за договором оренди землі від 27 листопада 2005 року земельну ділянку площею 7,0668 га. вартістю 4408336,49 грн. Судові витрати прокурор просив покласти на відповідача.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 193, 286 Господарського кодексу України, статей 386, 525-527, 530, 610, 614, 615 Цивільного кодексу України, статей 2, 3, 124, 141 Земельного кодексу України, статей 1, 21, 32, 35 Закону України «Про оренду землі», статті 288 Податкового кодексу України та мотивовані порушенням з боку відповідача умов укладеного між Привітненською сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон-Альфа Крим" договору оренди в частині повного та своєчасного внесення орендної плати, що призвело до виникнення заборгованості, несплата якої у добровільному порядку послугувала підставою для звернення прокурора в інтересах держави до суду з вимогами про її примусове стягнення з нарахованою на суму заборгованості пенею.

Прокурор наполягає на тому, що з огляду на систематичну несплату орендної плати (протягом п'ятнадцяти місяців) договір оренди підлягає розірванню, право оренди припиненню, а земельна ділянка поверненню позивачу.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 травня 2013 року позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження по справі.

Через неявку представника відповідача у судові засідання суд в порядку приписів статті 77 Господарського кодексу України розгляд справи відкладав, про що 11 червня 2013 року та 25 червня 2013 року виніс відповідні ухвали.

30 липня 2013 року від прокурора до суду надійшли письмові пояснення щодо нормативно-правового обґрунтування розірвання договору оренди землі у яких останній повідомив, що відповідач припинив оплату орендних платежів з січня 2012 року, що є істотним порушенням умов договору та в значній мірі позбавляє державу права на повне і своєчасне отримання належних місцевому бюджету грошових коштів за спірним договором протягом більше ніж рік. За час розгляду справи відповідачем не вжито заходів до погашення заборгованості, факт істотного порушення умов договору підтвердився, що є підставою для розірвання спірного договору. Вказані пояснення прийняті судом до розгляду.

У судовому засіданні, що відбулось 30 липня 2013 року, прокурор наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав викладених у позові та додаткових письмових поясненнях наданих суду. Представник Привітненської сільської ради доводи та вимоги прокурора підтримав, а також надав оригінал рішення №50/1 від 21 червня 2013 року позачергової 50 сесії 6 скликання Привітненської селищної ради згідно якого вирішено підтримати позовні вимоги прокурора до товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Альфа Крим" в повному обсязі. Дане рішення прийнято судом до розгляду.

Відповідач позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом повторно не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований рекомендованою кореспонденцією.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ №345167 місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Альфа Крим" є адреса: вул. Генерала Васильєва, 32, місто Сімферополь, АР Крим, 95000. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Відповідно до положень інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/675 від 14.08.07 р. в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарським процесуальним кодексом України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене, відповідач належним чином сповіщений судом про дату, час і місце судового засідання.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, надані у судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення 33 сесії 4 скликання Привітненської сільської ради №696 від 15 жовтня 2005 року Привітненська сільська рада (за договором орендодавець) та товариство з обмеженою відповідальністю "Оріон-Альфа Крим" (за договором орендар) уклали договір оренди землі, відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, кадастровий номер 0110393000:01:002:0050 загальною площею 7,0668 га., яка знаходиться в с. Привітне (а.с.9-13).

Договір пройшов державну реєстрацію, про що в книзі запису державної реєстрації договорів оренди землі вчинений запис під №040500200011 від 23 грудня 2005 року.

Договір оренди землі укладено строком на 49 років (пункт 6 договору).

Досліджуючи умови укладеного між сторонами договору оренди, судом встановлено, що відповідно до пунктів 7-11 договору орендна плата складає 88165,40 грн. у рік, та 7347,12 грн. у місяць.

Розрахунок орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Сторони узгодили, що орендна плата вноситься щомісячно до 30 числа кожного місяця за попередній місяць на розрахунковий рахунок Привітненської сільської ради.

Розмір орендної плати переглядається в разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни грошової оцінки, збільшення розмірів ставки земельного податку, зміни ставок орендної плати, індексації, у т.ч. внаслідок інфляційних процесів.

Перерахунок сум орендної плати, відповідно до пункту 10 договору, проводиться орендарем у разі погіршення стану орендованої земельної ділянки, яке виникло не з вини орендатора, що підтверджується відповідною документацією, в інших випадках, передбачених законодавством.

У разі невнесення орендної плати у строки, встановлені договором, сторони передбачили відповідальність, зокрема, нарахування пені в розмірі 0,3% неоплаченої суми за кожний день прострочки.

Так, на виконання умов договору, 23 грудня 2005 року орендар та орендодавець уклали акт приймання-передачі земельної ділянки, зі змісту якого вбачається, що Привітненська сільська рада передала, а товариство з обмеженою відповідальністю "Оріон-Альфа Крим" прийняло земельну ділянку загальною площею 7,0668 га., яка знаходиться в с. Привітне. Підставою для передачі є рішення 33 сесії 4 скликання Привітненської сільської ради №696 від 15 жовтня 2005 року №696 (а.с. 14).

Звертаючись до суду з даною позовною заявою прокурор наполягає на тому, що договірні зобов'язання з січня 2012 року відповідачем не виконуються, орендна плата не сплачується, у зв'язку з чим, у відповідача перед орендодавцем виникла заборгованість по орендній платі у загальному розмірі 110206,80 грн., з яких, за січень 2012 року 7347,12 грн., за лютий 2012 року 7347,12 грн., за березень 2012 року 7347,12 грн., за квітень 2012 року 7347,12 грн., за травень 2012 року 7347,12 грн., за червень 2012 року 7347,12 грн., за липень 2012 року 7347,12 грн., за серпень 2012 року 7347,12 грн., за вересень 2012 року 7347,12 грн., за жовтень 2012 року 7347,12 грн., за листопад 2012 року 7347,12 грн., за грудень 2012 року 7347,12 грн., за січень 2013 року 7347,12 грн., за лютий 2013 року 7347,12 грн. та за березень 2013 року 7347,12 грн.

З огляду на несвоєчасну оплату орендної плати відповідачу відповідно до умов спірного договору на суму заборгованості нараховано пеню, яка становить 13180,73 грн., у тому числі за період з жовтня 2012 року у розмірі 3989,49 грн., з листопада 2012 року у розмірі 3306,20 грн., з грудня 2012 року у розмірі 2644,96 грн., з січня 2013 року у розмірі 1961,68 грн. Та з лютого 2013 року у розмірі 1278,40 грн.

Таким чином, за підрахунком позивача, загальний розмір заборгованості орендаря перед орендодавцем з урахуванням штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору оренди землі становить 123387,50 грн.

Невиконання орендарем обов'язків за договором оренди землі від 27 листопада 2005 року в частині оплати орендних платежів, стало підставою для звернення прокурора з вимогою про його розірвання, зобов'язання повернути орендовану земельну ділянку та стягнення заборгованості з орендної плати і пені.

Оцінюючи подані прокурором та позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокурора підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд. З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.

Звертаючись до суду з даними позовними вимогами, прокурор вказав на те, що невиконання договірних зобов'язань відповідачем істотно порушує інтереси держави у сфері порядку користування і охорони земель, здійснення контролю за дотриманням земельного законодавства, призводить до не надходження грошових коштів до бюджету, а невчасний розрахунок за користування землею призводить до невиплати в строк податків і неподаткових платежів, у зв'язку з чим, відповідно до вимог статті 121 Конституції України та статей 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру», виникла необхідність в пред'явленні даного позову прокурором для захисту інтересів держави та відновлення законності.

Таким чином, у даному випадку заступник прокурора міста Алушти діє відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України звертається до господарського суду в інтересах держави в особі Привітненської сільської ради, як органу, уповноваженому здійснювати функції у спірних відносинах.

Правовідносини, що виникли у зв'язку порушенням умов договору оренди землі регулюються положеннями Податкового кодексу України, параграфом 3 глави 58 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених параграфом 5 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 93 Господарського кодексу України, відповідно до якої право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно приписів статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, згідно приписів статті 288.1 Податкового кодексу України, є договір оренди такої земельної ділянки.

У такому випадку платником орендної плати, як закріплено статтею 288.2 Податкового кодексу України, є орендар земельної ділянки.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (стаття 288.4 Податкового кодексу України).

Так, умовами договору оренди, укладеного між сторонами, передбачено, що орендна плата вноситься до 30 числа кожного місяця за попередній місяць на розрахунковий рахунок орендодавця.

Договір оренди за своєю суттю є платним договором та з його змісту випливає обов'язок орендаря вносити орендну плату. Також необхідно враховувати факт встановлення розміру орендної плати договором, що, в свою чергу, свідчить про обізнаність відповідача про наявність у нього відповідного обов'язку.

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Звертаючись із даним позовом до суду, прокурор просив розірвати договір оренди через невиконання орендарем своїх обов'язків щодо своєчасного та повного внесення орендних платежів та зобов'язати відповідача повернути Привітненській сільській раді передану за договором оренди землі від 27 листопада 2005 року земельну ділянку площею 7,0668 га. вартістю 4408336,49 грн.

Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, сторони, в пункті 33 договору домовились, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за взаємною згодою сторін, по рішенню суду за вимогою однієї із сторін внаслідок невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених цим договором та в внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, а також з інших підстав, визначених законом.

У свою чергу, частинами 2, 3статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З огляду на наведене суд зазначає, що зміна або розірвання договору можуть здійснюватись у судовому порядку.

Так, підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критерію, що встановлений абзацом другим вищенаведеної норми закону.

Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Вина сторони, що припустилась порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і взагалі для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Також, критерієм істотного порушення закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому мається на увазі не лише грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а і випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Відповідно до пункту «д» статті 141 Земельного кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є: систематична несплата земельного податку або орендної плати.

З огляду на викладене, для вирішення питання щодо наявності чи відсутності підстав для розірвання договору оренди принципового значення набуває дослідження обставин, які пов'язані із систематичним невиконанням орендарем зобов'язання із внесення орендної плати.

Наявність заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Альфа Крим", як орендаря, перед Привітненською сільською радою, як орендодавцем, за період січня 2012 року по березень 2013 року, а також розмір такої заборгованості станом на 30 березня 2013 року на час звернення заступника прокурора міста Алушти з позовом до суду відповідачем не спростовані. Докази зворотного на час розгляду справи в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Матеріалами справи (договір, акт приймання-передачі) підтверджується передача позивачем відповідачу майна в оренду, а також підтверджується неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків в частині внесення в повному обсязі орендних платежів, що і не спростовано відповідачем.

Зокрема, товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон-Альфа Крим" не надано суду доказів своєчасного та в повному обсязі внесення платежів по орендній платі у розмірі встановленому пунктом 7 договору за період строку дії договору з січня 2012 року по березень 2013 року та доказів оплати заборгованості за вказаний період, у той час, як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем своїх обов'язків за договором оренди в частині повного внесення орендних платежів, який останнім спростований не був, у зв'язку з чим вимоги заступника прокурора міста Алушти в інтересах держави в особі Привітненської сільської ради про примусове стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Альфа Крим" заборгованості за орендну плату за період з січня 2012 року по березень 2013 року є обґрунтованими. Отже вимоги про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у розмірі 110206,80 грн.

Крім того, прокурор просить стягнути з відповідача пеню у сумі 13180,73 грн. розраховану на підставі пункту 11 Договору.

Так, положеннями статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Під неустойкою відповідно до статті 549 Цивільного Кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» - платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У пункті 11 договору сторони узгодили, що за несвоєчасне внесення орендної плати орендарем сплачується пеня у розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Втім, згідно статті 3 вищевказаного Закону, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, суд не може погодитись з проведеним розрахунком розміру пені, якій виконаний позивачем із розрахунку 0,3% від суми заборгованості за кожний день прострочення без врахування граничного розміру нарахування пені - подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня та без врахування того, що 2012 рік складався з 366 днів.

За розрахунками суду, сума пені, заявлена прокурором до стягнення, підлягає зменшенню:

- за період з 01.10.2012-30.03.2013 - 545,01 грн. (7347,12 грн. х 15,0% : 366 дн. х 181 дн.);

- за період з 01.11.2012-30.03.2013 - 451,67 грн. (7347,12 грн. х 15,0% : 366 дн. х 150 дн.);

- за період з 01.12.2012-30.03.2013 - 361,33 грн. (7347,12 грн. х 15,0% : 366 дн. х 120 дн.);

- за період з 01.01.2013-30.03.2013 - 268,72 грн. (7347,12 грн. х 15,0% : 365 дн. х 89 дн.);

- за період з 01.02.2013-30.03.2013 - 175,12 грн. (7347,12 грн. х 15,0% : 365 дн. х 58 дн.).

Таким чином, загальний розмір пені за договором складає 1801,85 грн., а не 13180,73 грн., як заявлено прокурором у позові.

Враховуючи наявність заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Альфа Крим" перед Привітненською сільською радою по сплаті орендної плати більше ніж за рік, суд вважає наявність систематичної несплати орендарем орендної плати.

Слід вказати, що в постанові Верховного Суду України від 25 червня 2011 року у справі №6-17цс11 зазначено, якщо у разі систематичного невиконання орендарем обов'язків, передбачених статтями 24, 25 Закону України «Про оренду землі» та умовами договору оренди земельної ділянки, несплати орендної плати в установлений договором строк позовні вимоги в частині розірвання договору оренди земельної ділянки підлягають задоволенню.

У свою чергу, у пункті 2.23 Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17 травня 2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», роз'яснено, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди землі з підстав заборгованості з орендної плати потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та однім із визначених прав орендодавця є своєчасне отримання орендної плати у встановленому розмірі.

Верховний суд України, посилаючись на рішення Конституційного суду України від 09 липня 2002 року у справі №1-2/2002 (про досудове врегулювання спору) зазначив, що недотримання позивачем частини 2 статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності не позбавляє позивача права звернутись до суду за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору (постанова №8/32пд від 17 червня 2008 року).

Відповідно до пункту 1 статті 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

З огляду на викладене, судом, при розгляді даної справи, встановлені обставини, при яких позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» (із змінами та доповненнями).

Розміри ставок судового збору (статті 4 Закону) встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Розмір ставки судового збору у кожному конкретному випадку визначається виходячи з того розміру мінімальної заробітної плати, який було встановлено законом на момент сплати судового збору (станом на 1 січня календарного року).

Статтею 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено на 2013 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 01 січня - 1147 гривень.

Статтею 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок за їх подання до господарського суду визначається за приписами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 05 липня 2012 року №01-06/869/2012 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір»).

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (абзац перший частини третьої статті 6 Закону). Наведене стосується об'єднання в одній позовній заяві вимог майнового і немайнового характеру, зв'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами (стаття 58 Господарського процесуального кодексу України). Аналогічної точки зору притримується і Вищий господарський суд України, про що зазначено в постанові від 30.11.2012 по справі №5011-45/1164-2012.

Предметом розгляду у даній справі є вимоги як майнового, так і немайнового характеру спору.

Таким чином, за вимогу майнового характеру про стягнення заборгованості та повернення земельної ділянки розмір судового збору становить 68820,00 грн. (виходячи з розміру задоволених позовних вимог та розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що підлягає поверненню позивачеві - 2% від ціни позову) та за позовну вимогу немайнового характеру - 1147,00 грн.

Отже, судовий збір у сумі 69967,00 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України, оскільки відповідно до приписів пункту 11 статті 5 Закону України від 08.07.11 року №3674-УІ "Про судовий збір" органи прокуратури звільнені від сплати судового збору на користь Державного бюджету України у разі звернення до суду з позовом в інтересах держави.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 30 липня 2013 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повне рішення складено 05 серпня 2013 року.

Керуючись ч. 3 ст. 50, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір оренди землі від 27 листопада 2005 року площею 7,0668 га. вартістю 4408336,49 грн. укладений між Привітненською сільською радою (вул. Леніна, 13, с. Привітне, місто Алушта, АР Крим, 98521) та товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон-Альфа Крим" (вул. Генерала Васильєва, 32, місто Сімферополь, АР Крим, 95000, код 33131760).

3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Оріон-Альфа Крим" (вул. Генерала Васильєва, 32, місто Сімферополь, АР Крим, 95000, код 33131760) повернути Привітненській сільській раді (вул. Леніна, 13, с. Привітне, місто Алушта, АР Крим, 98521, код 04367401) передану за договором оренди землі від 27 листопада 2005 року земельну ділянку площею 7,0668 га. вартістю 4408336,49 грн., що розташована в с. Привітне.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Альфа Крим" (вул. Генерала Васильєва, 32, місто Сімферополь, АР Крим, 95000, код 33131760) на користь Привітненської сільської ради (вул. Леніна, 13, с. Привітне, місто Алушта, АР Крим, 98521, код 04367401) 110206,80 грн. заборгованості та 1801,85 грн. пені.

5. В іншій частині позову відмовити.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Альфа Крим" (вул. Генерала Васильєва, 32, місто Сімферополь, АР Крим, 95000, код 33131760) в дохід Державного бюджету України (рахунок 31211206783002, отримувач - УДКСУ у м. Сімферополі АРК, 22030001, ЄДРПОУ отримувача - 38040558, ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026) 69967,00 грн. судового збору.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.І. Дворний