Ухвала

від 04.07.2013 по справі 1016/3058/12

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08000, Київська область, смт. Макарів, вул. Фрунзе, 35

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2013 року Справа № 1016/3058/12

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Тандира О.В., при секретарі Стернюку Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Макарова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Макарівська районна державна нотаріальна контора Київської області, Управління Держкомзему у Макарівському районі Київської області, про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, визнання недійсним запису у сертифікаті на земельну частку пай, державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання права власності на спадкове майно, стягнення грошової компенсації, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, (далі - позивач) звернулася до Макарівського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2, (далі - відповідач), в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову просила: визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом після ОСОБА_4, що було видано на ім'я ОСОБА_2, Макарівською державною нотаріальною конторою 25 січня 2006 року за реєстровим №1-156; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом після ОСОБА_4, що було видано на ім'я ОСОБА_2, Макарівською державною нотаріальною конторою 25 січня 2006 року за реєстровим №1-158; визнати недійсним запис у сертифікаті на право на земельну частку (пай) серії КВ №0137752, що виданий на ім'я ОСОБА_4, 15 грудня 1996 року Макарівською районною державною адміністрацією Київської області в графі: «Зміни, які вносяться до сертифікату у зв'язку з передачею права на земельну частку (пай)» в частині запису від 15 лютого 2006 року яким право на земельну частку (пай) передано ОСОБА_2; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №795390, що виданий на ім'я ОСОБА_2, 20 лютого 2008 року, розмір ділянки - 3,9313 га, що розташована на території Мотижинської сільської ради, з цільовим призначенням ведення особистого селянського господарства, яка зареєстрована в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010833000050, кадастровий номер земельної ділянки 3222784800:00:001:0017; визнати ОСОБА_1, в порядку спадкування після ОСОБА_5, спадкоємицею майна після ОСОБА_4; стягнути з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_1, грошову компенсацію в сумі 112643,5 грн., за ? часину спадкового майна, що складається з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, і ОСОБА_5, право власності на ? частку земельної частки (паю) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім. Шевченка, що знаходилось на території Мотижинської сільської ради Макарівського району Київської області, розміром 3,36 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) належного ОСОБА_4, на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ №0137752, виданого Макарівською районною державною адміністрацією Київської області 15 грудня 1996 року згідно рішення Макарівської районної державної адміністрації Київської області за №447 від 16 жовтня 1996 року та зареєстрованого 25 грудня 1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №526.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що її мати, ОСОБА_5, приблизно з 1990 року проживала у с. Мотижин Макарівського району Київської області за адресою: АДРЕСА_1, де доглядала свою матір ОСОБА_4, а також займалась веденням сільського господарства, утриманням будинку та господарських будівель.

Після смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, продовжувала проживати в селі Мотижин за вказаною адресою.

ІНФОРМАЦІЯ_2 мати позивача ОСОБА_5, померла, після чого позивач подала до П'ятої Київської Державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за якою було заведено спадкову справу №128 від 22.02.2005 р.

Отримати свідоцтво на право на спадщину було не можливо, оскільки, були відсутні правовстановлюючі документи.

Надані, під час формування спадкової справи спадкодавця ОСОБА_5, нотаріусом було зроблено запит до спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори). Згідно витягу зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) ОСОБА_4, було складено заповіти за №21 від 22.05.1976 року; №9 від 30.03.1987 року та №28 від 01.06.1992 року, які зберігаються в Мотижинській сільській раді. Також, нотаріусом було зроблено запит до спадкового реєстру (спадкові справи), згідно витягу зі спадкового реєстру (спадкові справи) після ОСОБА_4 в Макарівській державній нотаріальній конторі було заведено спадкову справу №37 за 2006 рік.

На запит нотаріуса П'ятої Київської Державної нотаріальної контори №2206/02-14 від 27.07.2011 р. Мотижинською сільською радою було надано відповідь за №02-35/198 та надано копії зазначених вище заповітів. Останній заповіт містить розпорядження ОСОБА_4, щодо всього належного їй на день смерті майна, а саме ОСОБА_5, була включена до кола спадкоємців, як і ОСОБА_2, яким ОСОБА_4 заповіла усе майно після своєї смерті.

Як стало відомо, 25.01.2006 року ОСОБА_2, отримала два свідоцтва про право на спадщину за законом після ОСОБА_4, згідно яких успадкувала домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, земельну частку (пай) згідно сертифікату серії КВ №0137752 та грошові вклади в банківських установах.

В заяві №94 від 25 січня 2006 р. ОСОБА_2, повідомляє, що крім неї інших спадкоємців, що мають право на спадкування немає.

Однак, це не відповідає дійсності, оскільки, спадкодавцем було складено заповіт на все належне йому майно, то спадкування повинно відбуватись за заповітом, а успадкувати мали ОСОБА_2, та ОСОБА_5, в рівних частинах.

Згідно відповіді Макарівської державної нотаріальної контори вбачається, що ОСОБА_2, підтвердила фактичне прийняття спадщини надавши довідку №452 Мотижинської сільської ради від 29.04.2005 р. Однак, повідомила нотаріусу неправдиву інформацію щодо того, що крім неї інших спадкоємців, які мають право на спадкування немає.

Під час розгляду справи №2-2001-1/10 у Солом'янському районному суді м. Києва про визнання укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 договору дарування квартири недійсним встановлювалось питання місця фактичного проживання ОСОБА_5 у період часу з 1990 р. по 2004 р. Так, згідно матеріалів вказаної вище судової справи свідки по даній справі, серед яких і відповідач, ОСОБА_2, які були допитані в судовому засіданні 05.01.2011 p., підтвердили, що ОСОБА_5 після виходу на пенсію по 2004 рік проживала в селі Мотижин Макарівського району Київської області, де доглядала свою матір, ОСОБА_4.

На адвокатський запит за №2011/06-03 від 03.06.2011 р. Мотижинська сільська рада надала відповідь №02-35/126 від 03.06.2011 р. якою повідомила, що ОСОБА_5, в період часу з 1990 р. по 2004 р. проживала в АДРЕСА_1 та до 1997 року доглядала свою матір ОСОБА_4.

Таким чином, ОСОБА_5, прийняла спадщину, фактично вступивши в управління нею.

Хоча на час звернення ОСОБА_2, до нотаріуса у 2006 році, ОСОБА_5, вже не було в живих, однак, після неї спадщину було прийнято її донькою, ОСОБА_1

Отримуючи свідоцтво на спадщину після ОСОБА_4, ОСОБА_2, було порушено право на спадкування ОСОБА_5, що в подальшому призвело до порушення права на спадкування ОСОБА_1, що випливає з того, що згідно чинного законодавства позивач є спадкоємицею своєї матері та після її смерті має право на спадкування належного їй майна (ст.ст. 1222, 1223, 1261 ЦК України). Однак, в зв'язку з тим, що ОСОБА_2, всупереч вимогам закону отримала свідоцтво про право на спадщину після ОСОБА_4, було порушено право на спадкування ОСОБА_5, в зв'язку з чим я, ОСОБА_1, не може реалізувати своє законне право на спадкування належного ОСОБА_5, майна, оскільки майно незаконно було отримано ОСОБА_2

Оскільки отримані ОСОБА_2, свідоцтва на право на спадщину після ОСОБА_4, що були видані Макарівською державною нотаріальною конторою видані з порушенням норм матеріального права та підлягають визнанню їх недійсними відповідно до ст. 1301 ЦК України.

Також позивачу стало відомо про те, що відповідачем відчужено спадкове домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також 20 лютого 2008 року відповідач отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №795390, виданого відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом виданого на ім'я ОСОБА_2, Макарівською державною нотаріальною конторою 25 січня 2006 року за реєстровим №1-158 та сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ №0137752 належного ОСОБА_4. На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після ОСОБА_4, що було видане на ім'я ОСОБА_2 державною нотаріальною конторою 25 січня 2006 року за реєстровим №1-156 на житловий будинок з відповідною часткою господарських та побутових будівель і споруд, що в цілому складає домоволодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1, відповідач, ОСОБА_2, 28 березня 2006 року уклала договір купівлі-продажу вказаного домоволодіння з третьою особою ОСОБА_8.

З даного вбачається, що відповідач, ОСОБА_2, відчужила спадкове майно, яке зокрема належало і позивачу, ОСОБА_1, шляхом укладення 28 березня 2006 року договору купівлі-продажу житлового будинку з третьою особою ОСОБА_8, у зв'язку з чим право власності позивача, ОСОБА_1, в розмірі ? частки на вказане домоволодіння було порушено, а саме, припинено шляхом його відчуження відповідачем ОСОБА_2, яка не мала права його відчужувати. Оскільки, свідоцтво про право на спадщину за законом, що було видане на ім'я ОСОБА_2, Макарівською державною нотаріальною конторою 25 січня 2006 року за реєстровим №1-156, щодо житлового будинку, видане з порушенням норм закону та є не дійсним, крім того відповідач, ОСОБА_2, з підстав зазначених вище, має право лише на ? частину спірного домоволодіння.

Як вбачається із змісту вказаного договору купівлі-продажу, а саме в п. 6 зазначено «Продавець гарантує, що ... прав щодо даного домоволодіння у третіх осіб немає», отже, покупець, ОСОБА_8, не знав про існування прав третіх осіб на домоволодіння яке ним було придбано у відповідача та відповідно до ст. 330 ЦК України є добросовісним набувачем та майно не може бути витребувано у нього.

Оскільки, спадкове майно, а саме домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 відчужено, та не знаходиться у власності відповідача, ОСОБА_2, то передати в натурі ? частину даного спадкового майна позивачу є неможливим, а отже виходячи з положень ст. 1280 ЦК України позивач має право вимагати сплати грошової компенсації за відповідну частину спадкового майна.

Згідно експертної оцінки домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, вартість даного майна становить - 225287 грн., таким чином, грошова компенсація ? частини спадкового майна домоволодіння, становить - 112643,5 грн.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, що було видане на ім'я ОСОБА_2, Макарівською державною нотаріальною конторою 25 січня 2006 року за реєстровим №1-158, щодо права на земельну частку (пай), на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ №0137752 належного ОСОБА_4, до вказаного сертифікату були внесені зміни Макарівською районною державною адміністрацією, які вносяться у зв'язку з передачею права на земельну частку (пай). Згідно запису Макарівської районної державної адміністрації від 15 лютого 2006 року право на земельну частку (пай) передано ОСОБА_2

На підставі вказаних свідоцтва про право на спадщину за законом, сертифікату на право на земельну частку (пай) та внесених до нього змін, 24 квітня 2007 року відповідач, ОСОБА_2, 20 лютого 2008 року отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №795390, земельна ділянка розміром 3,9313 га, що розташована на території Мотижинської сільської ради, з цільовим призначенням ведення особистого селянського господарства.

Зважаючи на викладене вбачається, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №795390 виданий 20 лютого 2008 року на ім'я ОСОБА_2, запис у сертифікаті на право на земельну частку (пай) серії КВ №0137752, що належав ОСОБА_4, щодо передачі права на земельну частку (пай) відповідачу, ОСОБА_2 в подальшому будуть перешкодою для оформлення права на земельну частку (пай) в порядку спадкування та видачі документів особі, яка успадкувала дане право. В такому разі необхідно відновити становище, яке існувало до порушення.

Позивач вважає, що свідоцтво про право на спадщину за законом після ОСОБА_4, що було видане на ім'я ОСОБА_2 Макарівською державною нотаріальною конторою 25 січня 2006 року за реєстровим №1-158, щодо права на земельну частку (пай) згідно сертифікату серії КВ №0137752, видане з порушенням норм закону та підлягає визнанню його недійсним.

Оскільки, запис до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ №0137752, що належав ОСОБА_4, щодо передачі права на земельну частку (пай) відповідачу, ОСОБА_2, було внесено на підставі документу, який є незаконним та підлягає визнанню його недійсним, то відповідно і запис, який було внесено на цій підставі, повинно бути визнано недійсним.

Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №795390 на ім'я ОСОБА_2 є незаконним та підлягає визнанню недійсним, оскільки видавався на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_2 виданого Макарівською державною нотаріальною конторою 25 січня 2006 року за реєстровим №1-158, що видані з порушенням норм закону та підлягають визнанню їх недійсними.

В судове засідання позивач не з'явився, подав до суду через представника письмову заяву згідно якої просив розглядати справу за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував, просив позовні вимоги задовольнити із підстав, викладених в позові.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у зв'язку з чим суд ухвалив заочно розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору - Макарівська державна нотаріальна контора Київської області та Управління Держкомзему у Макарівському районі письмово повідомили суд про можливість розгляду справи за відсутності їх представників.

Макарівський районний відділ Державного земельного кадастру Київської області, Макарівська районна державна адміністрації Київської області не заявили про свою участь у справі, а тому справі відповідно до ст. 36 ЦПК України розглядається без їх участі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_4 є бабусею позивача та проживала у с. Мотижин Макарівського району Київської області за адресою: АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, померла, після чого відкрилася спадщина на домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, земельну частку (пай) згідно сертифікату серії КВ №0137752 та грошові вклади в банківських установах.

Згідно витягу зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) ОСОБА_4, було складено заповіти за №21 від 22.05.1976 року; №9 від 30.03.1987 року та №28 від 01.06.1992 року, які зберігаються в Мотижинській сільській раді.

Згідно витягу зі спадкового реєстру (спадкові справи) після ОСОБА_4 в Макарівській державній нотаріальній конторі було заведено спадкову справу №37 за 2006 рік.

На запит нотаріуса П'ятої Київської Державної нотаріальної контори №2206/02-14 від 27.07.2011 р. Мотижинською сільською радою було надано відповідь за №02-35/198 та надано копії зазначених вище заповітів. Останній заповіт містить розпорядження ОСОБА_4, щодо всього належного їй на день смерті майна, а саме ОСОБА_5, як і ОСОБА_2, була включена до кола спадкоємців, яким ОСОБА_4, заповіла усе майно після своєї смерті.

Згідно відповіді Макарівської державної нотаріальної контори вбачається, що ОСОБА_2, підтвердила фактичне прийняття спадщини надавши довідку №452 Мотижинської сільської ради від 29.04.2005 р.

25.01.2006 року ОСОБА_2, отримала два свідоцтва про право на спадщину за законом після ОСОБА_4, згідно яких успадкувала домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, земельну частку (пай) згідно сертифікату серії КВ №0137752 та грошові вклади в банківських установах.

При цьому ІНФОРМАЦІЯ_2 мати позивача ОСОБА_5, померла, після чого позивач подала до П'ятої Київської Державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за якою було заведено спадкову справу №128 від 22.02.2005 р.

Як вбачається із довідки Мотижинської сільської ради від 04.08.2005 року, що у матеріалах спадкової справи щодо майна покійної ОСОБА_5, ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1, проте вона проживала та була зареєстрована одна.

Крім цього, в матеріалах вказаної спадкової справи наявна Довідка ЖЕО №912 у м. Києві, де зазначено, що ОСОБА_5, з 03.09.1981 року зареєстрована і проживає по АДРЕСА_2, що також вбачається із копії її паспорту.

Натомість на адвокатський запит за №2011/06-03 від 03.06.2011 р. Мотижинська сільська рада надала відповідь №02-35/126 від 03.06.2011 р. якою повідомила, що ОСОБА_5, в період часу з 1990 р. по 2004 р. проживала в АДРЕСА_1 та до 1997 року доглядала свою матір ОСОБА_4.

Хоча на час звернення ОСОБА_2, до нотаріуса у 2006 році, ОСОБА_5, вже не було в живих, однак, після неї спадщину було прийнято її донькою, ОСОБА_1

Також судом встановлено, що відповідачем було відчужено спадкове домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також 20 лютого 2008 року відповідач отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №795390, виданого відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом виданого на ім'я ОСОБА_2, Макарівською державною нотаріальною конторою 25 січня 2006 року за реєстровим №1-158 та сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ №0137752 належного ОСОБА_4 На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після ОСОБА_4, що було видане на ім'я ОСОБА_2 державною нотаріальною конторою 25 січня 2006 року за реєстровим №1-156 на житловий будинок з відповідною часткою господарських та побутових будівель і споруд, що в цілому складає домоволодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1, відповідач, ОСОБА_2, 28 березня 2006 року уклала договір купівлі-продажу вказаного домоволодіння з третьою особою ОСОБА_8.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, що було видане на ім'я ОСОБА_2, Макарівською державною нотаріальною конторою 25 січня 2006 року за реєстровим №1-158, щодо права на земельну частку (пай), на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ №0137752 належного ОСОБА_4, до вказаного сертифікату були внесені зміни Макарівською районною державною адміністрацією, які вносяться у зв'язку з передачею права на земельну частку (пай). Згідно запису Макарівської районної державної адміністрації від 15 лютого 2006 року право на земельну частку (пай) передано ОСОБА_2

На підставі вказаних свідоцтва про право на спадщину за законом, сертифікату на право на земельну частку (пай) та внесених до нього змін, 24 квітня 2007 року відповідач, ОСОБА_2, 20 лютого 2008 року отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №795390, земельна ділянка розміром 3,9313 га, що розташована на території Мотижинської сільської ради, з цільовим призначенням ведення особистого селянського господарства.

Вирішуючи вимоги за даним позовом, суд керується наступним.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Так обґрунтовуючи порушення своїх спадкових прав, позивач вказує на те, що отримуючи свідоцтво на спадщину після ОСОБА_4, ОСОБА_2, було порушено право на спадкування ОСОБА_5, що в подальшому призвело до порушення права на спадкування ОСОБА_1, що випливає з того, що згідно чинного законодавства позивач є спадкоємицею своєї матері та після її смерті має право на спадкування належного їй майна (ст.ст. 1222, 1223, 1261 ЦК України). Однак, в зв'язку з тим, що ОСОБА_2, всупереч вимогам закону отримала свідоцтво про право на спадщину після ОСОБА_4, було порушено право на спадкування ОСОБА_5, в зв'язку з чим вона, ОСОБА_1, не може реалізувати своє законне право на спадкування належного ОСОБА_5, майна, оскільки майно незаконно було отримано ОСОБА_2

Таким чином, порушення прав позивача напряму залежить від наявності у неї права на спадкування майна після смерті своєї матері ОСОБА_4

Судом встановлено, що вона є спадкоємцем за заповітом (останній заповіт скасовує попередні відповідно до ст. 544 ЦК УРСР, що був чинним на момент відкриття спадщини).

Однак, відповідно до ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Дії, що свідчать про прийняття спадщини визначені ст. 549 ЦК УРСР, відповідно до якої, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно проживала та була зареєстрована одна в АДРЕСА_1. Дане узгоджується із довідкою ЖЕО №912 у м. Києві, де зазначено, що ОСОБА_5, з 03.09.1981 року зареєстрована і проживає по АДРЕСА_2, що також вбачається із копії її паспорту.

Враховуючи викладене, суд критично ставиться до доводів позивача, що ОСОБА_5, в період часу з 1990 р. по 2004 р. проживала в АДРЕСА_1 та до 1997 року доглядала свою матір ОСОБА_4. Більше того, сам факт проживання разом зі спадкодавцем на момент смерті не свідчить про вступ в управління спадковим майном.

Також посилання позивача на те, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва встановлено факт проживання ОСОБА_5, із ОСОБА_4, є необґрунтованим, оскільки вказаним рішенням ці обставини не встановлені.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що покійна ОСОБА_5, не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4, оскільки ці обставини не підтверджуються належними та допустимими доказами, а відтак суд не вважає її права порушеними, що є підставою для відмови у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, у разі відмови у задоволенні позовних вимог судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 15, 60, 79, 88, 169, 212-215, 223-226, 294 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Макарівська районна державна нотаріальна контора Київської області, Управління Держкомзему у Макарівському районі Київської області, про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, визнання недійсним запису у сертифікаті на земельну частку пай, державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання права власності на спадкове майно, стягнення грошової компенсації - відмовити повністю.

Заочне рішення суду за заявою відповідачів, за відсутності яких воно було ухвалено, може бути переглянуте Макарівським районним судом протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Київської області через Макарівський районний суд протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його перегляд після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий О.В.Тандир