Рішення
від 19.11.2013 по справі 1016/3058/12
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1016/3058/12 Головуючий у І інстанції Тандир О.В. Провадження № 22-ц/780/5122/13 Доповідач у 2 інстанції Фінагєєв Категорія 36 19.11.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

19 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Апеляційного Суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.

за участю секретаря Бевзюк М.М.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 04 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - Макарівська районна державна нотаріальна контора Київської області, Відділ Держземагенства у Макарівському районі Київської області про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, визнання недійсним запису у сертифікаті на земельну частку пай, державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання права власності на спадкове майно, стягнення грошової компенсації, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2012 року позивач звернулася до суду з позовом та просила визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом після ОСОБА_5, видані на ім'я ОСОБА_2 25 січня 2006 року; визнати недійсним запис від 15 лютого 2006 року у сертифікаті на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0137752, яким право на земельну частку (пай) передано ОСОБА_2; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 795390, виданий на ім'я ОСОБА_2 20 лютого 2008 року, розмір ділянки - 3,9313 га, що розташована на території Мотижинської сільської ради з цільовим призначенням - ведення особистого селянського господарства; визнати ОСОБА_1 в порядку спадкування після ОСОБА_6, спадкоємицею майна після ОСОБА_5; стягнути з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в сумі 112 643 грн. 50 коп. за ? частину спадкового майна, що складається з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2; визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 і ОСОБА_6, право власності на ? частку земельної частки (паю) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім. Шевченка, що знаходилась на території Мотижинської сільської ради Макарівського району Київської області розміром 3,36 га.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що її мати, ОСОБА_6, приблизно з 1990 року проживала у АДРЕСА_2, де доглядала свою матір ОСОБА_5, а також займалась веденням сільського господарства, утриманням будинку та господарських будівель. Після смерті ОСОБА_5 ОСОБА_6 продовжувала проживати за вказаною адресою. ІНФОРМАЦІЯ_5 мати позивача ОСОБА_6, померла, після чого ОСОБА_1 подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, однак отримати свідоцтво про право на спадщину було неможливим, оскільки всі правовстановлюючі документи знаходилися у її сина ОСОБА_7, якому померла подарувала квартиру. Під час оформлення спадкової справи спадкодавця ОСОБА_6 позивачу стало відомо, що ОСОБА_5 було складено заповіти. Виходячи зі змісту останнього заповіту мати позивача була включена до кола спадкоємців, яким ОСОБА_5 заповіла все своє майно. ОСОБА_1 також дізналася, що спадкову справу після смерті ОСОБА_5 було заведено за заявою ОСОБА_2, яка отримала два свідоцтва про право на спадщину за законом. У заяві остання повідомляла, що крім неї інших спадкоємців, які мають право на спадкування, немає, однак це не відповідає дійсності. ОСОБА_1 також зазначає, що прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_6, яка в свою чергу прийняла спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_5 Оскільки позивач є спадкоємцем після смерті ОСОБА_6 вона має право на ? частку спадкового майна, яке остання успадкувала від своєї матері. Згодом ОСОБА_2 відчужила ОСОБА_3 спадкове майно, а саме домоволодіння по АДРЕСА_2. Оскільки власником частини вказаного майна є позивач, вона має право на грошову компенсацію ? частини спадкового майна. Крім того, ОСОБА_2 було видано державний акт на право власності земельну ділянку. Макарівською РДА було внесено зміни до сертифікату на право на земельну ділянку, де зазначено, що право на земельну частку (пай) передано ОСОБА_2 Оскільки вказаний запис було внесено на підставі документу, який є незаконним та підлягає визнанню недійсним, то відповідно і запис має бути визнано недійсним.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 04 липня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що її мати ОСОБА_6 проживала з ОСОБА_5 3 1990 року по 2004 рік, а тому фактично вступила в управління та володіння спадковим майном. ОСОБА_1 є спадкоємицею майна після смерті ОСОБА_6, яка в свою чергу успадкувала майно після смерті ОСОБА_5 При отриманні свідоцтва на спадщину ОСОБА_2 порушила право на спадкування матері позивача.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_6, про що свідчить свідоцтво про народження НОМЕР_3 та свідоцтво про укладення шлюбу НОМЕР_4 (а.с.14-15).

Мати ОСОБА_6 - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_6, про що свідчить запис акта про смерть № 40 від ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.66).

За життя ОСОБА_5 склала декілька заповітів і згідно останнього заповіту від 01 червня 1992 року до кола спадкоємців було включено, зокрема, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (а.с.74-76).

З заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 звернулася ОСОБА_2 (а.с.81).

ОСОБА_5 належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім. Шевченка, розміром 3,36 га. Це право згодом було передано ОСОБА_2, що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) від 15 лютого 2006 року (а.с.17).

25 січня 2006 року ОСОБА_2 видано два свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке складається з житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_2, права на земельну частку (пай) та грошових вкладів (а.с.91).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 20 лютого 2008 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки з цільовим призначенням ведення особистого селянського господарства площею 3,9313 га, розташованої на території Мотижинської сільської ради (а.с.18).

Спадковий житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_2 продала ОСОБА_3, що підтверджується договором купівлі-продажу від 28.03.2006 року (а.с.19).

ОСОБА_3 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,180 га за вищезазначеною адресою (а.с.52).

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_6, що підтверджується виданим свідоцтвом про смерть НОМЕР_5 від 22 лютого 2005 року (а.с.13).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповідальним розпорядження ОСОБА_1 є спадкоємцем права на грошові вклади ОСОБА_6 (а.с.16).

22 лютого 2005 року позивач звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 (а.с.57).

15 серпня 2012 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_6, а саме квартиру АДРЕСА_1 (а.с.120).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_6 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5, а відтак права ОСОБА_1 на спадкове майно не порушені.

Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 548 ЦК Української РСР 1963 року, який був чинним на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Дії, що свідчать про прийняття спадщини визначені ст. 549 ЦК УРСР, відповідно до якої, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з дня її відкриття фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до положень п. 124 чинної на той час Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути, зокрема, довідка про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним.

З довідки сільської ради від 03.06.2011 року вбачається, що мати позивача ОСОБА_6 з 1990 по 2004 рік проживала по АДРЕСА_2, де до 1997 року доглядала свою матір ОСОБА_5 Отже, зазначеною довідкою підтверджується фактичний вступ в управління та володіння спадковим майном матір'ю позивача.

Відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Оскільки, ОСОБА_2 не є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_5, видачею на її ім'я свідоцтв про право на спадщину за законом на все майно, що належало померлій, порушено право позивача на належну їй частку у спадщині після смерті ОСОБА_6

У зв'язку з тим, що запис до сертифікату на право на земельну частку (пай), що належав ОСОБА_5, щодо передачі права на земельну частку (пай) ОСОБА_2, було внесено на підставі свідоцтва, яке є незаконним та підлягає визнанню недійсним, відповідно і запис внесений до сертифікату визнається недійсним. Державний акт на право власності на земельну ділянку також виданий ОСОБА_2 на підставі незаконного свідоцтва про право на спадщину за законом, а тому державний акт підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1280 ЦК України якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці, вона підлягає розподілу між ними. Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм в натурі частини майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1213 ЦК України у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно, відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 відчужила спадкове майно, а саме житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_3

Згідно наданого суду висновку про вартість зазначеного об'єкта нерухомості, ринкова вартість житлового будинку загальною площею 67,3 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_2, складає 225 287 грн.

Таким чином вимога ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 грошової компенсації у сумі 112 643 грн. 50 коп. за ? частину проданого відповідачем спадкового майна є правомірною.

У зв'язку з тим, що до складу спадщини після смерті ОСОБА_5 ввійшло і право на земельну частку (пай), спадкоємицею якого була ОСОБА_6, за ОСОБА_1 необхідно визнати право власності на ? частку паю розміром 3,36 га.

В позовній заяві ОСОБА_1 просить визнати її в порядку спадкування після ОСОБА_6 спадкоємицею майна після ОСОБА_5 Однак такий спосіб захисту прав чинним законодавством не передбачений, а відтак зазначена вимога задоволенню не підлягає.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи з постановленням нового рішення про часткове задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 04 липня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - Макарівська районна державна нотаріальна контора Київської області, Відділ Держземагенства у Макарівському районі Київської області про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, визнання недійсним запису у сертифікаті на земельну частку пай, державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання права власності на спадкове майно, стягнення грошової компенсації задовольнити частково .

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом після ОСОБА_5, видане на ім'я ОСОБА_2 Макарівською державною нотаріальною конторою 25 січня 2006 року за реєстровим № 1-156 в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на ? частину житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель і споруд, що знаходиться в АДРЕСА_2, що належав померлій ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 15 грудня 2005 року виконкомом Мотижинської сільської ради, Макарівського району, Київської області за № 47 від 31 серпня 2004 року, зареєстрованого Макарівським бюро технічної інвентаризації в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 15 грудня 2005 року.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом після ОСОБА_5, видане на ім'я ОСОБА_2 Макарівською державною нотаріальною конторою 25 січня 2006 року за реєстровим № 1-158 в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на ? частину права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім. Шевченка, що знаходилось на території Мотижинської сільської ради, Макарівського району, Київської області, розміром 3.36 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), належного померлій ОСОБА_5 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0137752 виданого Макарівською районною державною адміністрацією Київської області 15 грудня 1996 року, згідно рішення Макарівської районної державної адміністрації Київської області за № 447 від 16 жовтня 1996 року та зареєстрованого 25 грудня 1996 року в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 526.

Визнати недійсними зміни у сертифікаті на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0137752, що виданий на ім'я ОСОБА_5 15 грудня 1996 року Макарівською районною державною адміністрацією Київської області в графі "Зміни, які вносяться до сертифікату у зв'язку з передачею права на земельну частку (пай)" в частині запису від 15 лютого 2006 року, відповідно до якого право на земельну частку (пай) передано ОСОБА_2.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 795390, виданий на ім'я ОСОБА_2 20 лютого 2008 року, розмір ділянки - 3,9313 га, що розташована на території Мотижинської сільської ради з цільовим призначенням - ведення особистого селянського господарства, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі з № 010833000050, кадастровий номер земельної ділянки 3222784800:00:001:0017.

Стягнути з ОСОБА_2, проживаючої по АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, зареєстрованої по АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 грошову компенсацію в сумі 112 643 грн. 50 коп. (сто дванадцять тисяч шістсот сорок три грн. п'ятдесят копійок) за ? частину спадкового майна, що складається з домоволодіння за адресою АДРЕСА_2.

Визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 право власності на ? частку земельної частки (паю) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП імені Шевченка, що знаходилась на території Мотижинської сільської ради Макарівського району Київської області розміром 3,36 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) належного ОСОБА_5 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0137752, що виданий на ім'я ОСОБА_5 15 грудня 1996 року Макарівською районною державною адміністрацією Київської області згідно рішення Макарівської районної державної адміністрації Київської області за № 447 від 16 жовтня 1996 року та зареєстрованого 25 лютого 1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 526.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.

СудАпеляційний суд Київської області
Дата ухвалення рішення19.11.2013
Оприлюднено21.11.2013
Номер документу35359691
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —1016/3058/12

Ухвала від 29.08.2013

Цивільне

Апеляційний суд Київської області

Фінагєєв В. О.

Ухвала від 16.08.2013

Цивільне

Апеляційний суд Київської області

Фінагєєв В. О.

Рішення від 19.11.2013

Цивільне

Апеляційний суд Київської області

Фінагєєв В. О.

Ухвала від 27.08.2013

Цивільне

Апеляційний суд Київської області

Фінагєєв В. О.

Ухвала від 04.07.2013

Цивільне

Макарівський районний суд Київської області

Тандир О. В.

Ухвала від 25.06.2013

Цивільне

Макарівський районний суд Київської області

Тандир О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні