Постанова

від 25.07.2013 по справі 826/6913/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 липня 2013 року 10:38 № 826/6913/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Річ Харвест»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Річ Харвест» (надалі - Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі - відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 21 грудня 2012 року № 0011282240.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2013 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, які обгрунтовані тим, що позивач правомірно сформував податковий кредит з ПДВ за господарськими операціями з ТОВ «Рейтар» на підставі належно оформлених його контрагентом податкових накладних. Доводи відповідача про безтоварність та фіктивність господарських операцій вважає недоведеними належними документальними доказами, відтак достатніми доказами виконання господарських зобов'язань за угодами з вказаним контрагентом вважає податкові накладні, банківські виписки тощо.

Представник відповідача в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечив, вказуючи, що підставою для висновку про заниження податкових зобов'язань з на додану вартість було те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Рейтар» фактично не здійснювались, в зв'язку з чим наявність у позивача податкових накладних контрагента, не є, на думку податкового органу, безумовною підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту з ПДВ та одержання у зв'язку з цим податкової вигоди.

Відповідач вважає, що безтоварна господарська операція за угодами, в результаті яких занижуються податкові зобов'язання з ПДВ та створюється можливість відшкодування податку на додану вартість з бюджету, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та є такою, що порушує публічний порядок.

В обґрунтування таких доводів відповідач посилається на ряд доказів, які долучені до матеріалів справи.

Отже, на думку відповідача, роботи позивачем фактично у ТОВ «Рейтар» не придбавалися, а витрати на придбання таких товарів, які позивач відніс до складу валових, є надуманими у зв'язку з чим відповідач вважає, що позивач не мав правових підстав для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, враховуючи заперечення відповідача , всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Річ Харвест» (код ЄДРПОУ:37354979) щодо документального підтвердження господарських відносин при відображенні податкового кредиту на додану вартість із платником податку: ТОВ «Рейтар» (код ЄДРПОУ:33011171), їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.04.2011р. по 30.04.2011 p., за результатами якої складено акт від 12.12.2012 року за №2133/22-40/37354979.

Згідно з висновками акту перевірки позивачем порушено п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.2 ст198, п.198.3 п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 410 227,00 грн.

Такий висновок податкового органу зводиться до фіктивності господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «Рейтар», який, як вказує податковий орган, має ознаки фіктивного підприємства.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21 грудня 2012 року № 0011282240, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 410 227,00 грн.

Щодо господарських операцій між позивачем та ТОВ «Рейтар» суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, між ТОВ «РЕЙТАР» (Продавець) та позивачем (Покупець) укладено договір вставки № 05/04 від 05.04.2011р., відповідно до умов якого Продавець зобов'язується продати товар (регулятори росту рослин), а Покупець зобов'язаний купити товар та оплатити його вартість згідно специфікаціям до цього договору. Доставка товару Покупцю та його розвантаження на складі здійснюється силами і засобами Покупця.

На підтвердження виконання цього Договору представником позивача надано до суду специфікації до Договору, копії банківських виписок, видаткових накладних, податкових накладних, а також документи, які вказують на подальший продаж копленого позивачем товару третім особам.

На підставі документально оформлених господарських операцій та податкових накладних, отриманих від ТОВ «РЕЙТАР» позивачем в квітні 2011 року віднесено до податкового кредиту з ПДВ суму в розмірі 410 227,00 грн.

Разом з тим, зібраними у справі та дослідженими судом доказами у їх сукупності підтверджується фіктивність господарських операцій між позивачем та ТОВ «РЕЙТАР», яке має ознаки фіктивного підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, за матеріалами перевірки ТОВ «Рейтар», результати якої зафіксовані в акті від 08.08.11 №646/23/33011171 Іванківської МДПІ в Київській обл., встановлено, що основним постачальником ТОВ «Рейтар» у квітні 2011 року було ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком», яке відсутнє за місцезнаходженням.

В свою чергу, за матеріалами перевірки ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком», результати якої зафіксовані в акті перевірки від 13.07.2011р. №1648/2308/35081125 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, встановлено, що підпис від імені директора ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком» гр. ОСОБА_1 у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року виконаний не гр. ОСОБА_1, а іншою не встановленою особою, у зв'язку з чим складено висновок №160 від 30.05.11 спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного Центру при Управлінні МВС України на Південно-Західній Залізниці. Також, встановлена відсутність адміністративно-господарських можливостей та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що свідчить про фіктивний характер угод. Згідно із даними бази системи автоматизованого співставлення встановлено розбіжності між задекларованою сумою податкового кредиту ТОВ «Рейтар» та сумою податкових зобов'язань ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком» на загальну суму ПДВ 579 5306 грн.

У зв'язку з вищевикладеним задекларований ТОВ «Рейтар» податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «Фароза Інтер Інвест Ком» за квітень 2011 року було зменшено на суму ПДВ 579 530 грн., а також задекларовані податкові зобов'язання, сформовані за рахунок податкових накладних виписаних ТОВ «Рейтар» підприємствам - покупцям у квітні 2011 року були зменшені на суму ПДВ 410 226,63 грн. за квітень 2011р.

Таким чином, фінансово-господарська діяльність контрагента Позивача здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про те, що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «РЕЙТАР» та Позивачем мають ознаки фіктивності.

Наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з поставки товарів між позивачем та контрагентом ТОВ «РЕЙТАР» фактично не мали реального характеру, їх виконання оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені господарськими договорами.

Відповідно до положень відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з : придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) , не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

За вимогами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

За наведених правових норм у суду відсутні підстави вважати такі податкові накладні первинними бухгалтерськими документами в розумінні Кодексу, тобто документами, які підтверджують фактичне придбання позивачем товарів у ТОВ «РЕЙТАР».

Враховуючи вище викладене, беручи до уваги сумнівність ведення господарської діяльності ТОВ «РЕЙТАР» в рамках правового поля, а також дані почеркознавчих досліджень їх підписів, та інші вказані обставини, зважаючи на правові підстави віднесення сум податкового кредиту з ПДВ, суд приходить до висновку, що відомості в податкових накладних недостовірні та є наслідками укладення фіктивних угод.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 30 липня 2013 року