Рішення

від 06.08.2013 по справі 901/2280/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.08.2013Справа № 901/2280/13

Господарський суд Автономної Республіки Крим розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО»

( 1) вул. Глінки, полігон твердих побутових відходів, м. Сімферополь, 95000, 2) м. Сімферополь, а/с 2246, 95043, ідентифікаційний код 35651023)

до Кримського республіканського підприємства «Чисте місто»

( 1) вул. О. Невського, 4, м. Сімферополь, 95000, 2) вул. Київська, 55/2, м. Сімферополь, 95000, ідентифікаційний код 37703942)

про стягнення суми у розмірі 708 494,90 грн., з яких 701 463,30 грн. основна сума боргу, 7 031,60 грн. - штрафні санкції (пеня)

Суддя Шаратов Ю.А.

Представники:

від позивача - Халаімов В.Г., довіреність від 07.10.2011;

від відповідача - Чечель В.Д., довіреність № 13 від 25.07.2013.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Кримського республіканського підприємства «Чисте місто» (далі - Відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 646 328,39 грн., з яких 642 185,11 грн. основна сума боргу, 4 143,28 грн. - штрафні санкції (пеня).

15.07.2013 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 30.07.2013.

30.07.2013 Позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, якою фактично збільшив суму позову та просив стягнути 708 494,90 грн., з яких 701 463,30 грн. основна сума боргу, 7 031,60 грн. - штрафні санкції. Вказана заява про уточнення позовних вимог була прийнята судом до розгляду.

30.07.2013 у судовому засіданні оголошено перерву до 06.08.2013.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 199, 526, 552, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, статті 193, 199 Господарського кодексу України, обґрунтовані невиконанням відповідачем обов'язків за договором від 03.01.2013 № 01-03/01/2013/Ю, щодо сплати наданих послуг.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав позовні вимоги частково. Заперечує щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 161 369,60 грн. та пені у сумі 2 888,32 грн. з підстави відсутності обов'язку зі сплати цих сум на момент звернення позивача із позовом до суду станом на 12.07.2013, а саме по рахункам № 432 від 08.07.2013, № 437 від 09.07.2013, № 441 від 10.07.2013, № 445 від 11.07.2013, № 449 від 12.07.2013, № 451 від 16.07.2013, № 458 від 17.07.2013, № 462 від 18.07.2013. Окрім того, відповідачем за час розгляду позову було частково сплачено заборгованість. Відповідач також вважає, що позов не підлягає задоволенню в частини вказаних сум, оскільки Позивачем не дотримано процедури досудового врегулювання спору.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача та Відповідача, суд,

ВСТАНОВИВ:

03.01.2013 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір про закупівлю послуг № 01-03/01/2013/Ю (далі - Договір від 03.01.2013) /т. 1 а.с. 14-17/.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору Позивач зобов'язався у 2013 році забезпечити надання послуг з видалення твердих відходів (прийом та розміщення твердих побутових відходів, що збираються Відповідачем за допомогою надання талонів на розміщення ТПВ на полігоні), а Відповідач оплатити ці послуги.

Згідно з пунктом 1.4 Договору від 03.01.2013 Відповідач здійснює придбання (замовлення) у Позивача талонів ТПВ за тарифами та в кількості, які відповідають укладеним договорам із споживачами.

Пунктом 1.2 Договору від 03.01.2013 передбачено, що Відповідач повинен сплатити Позивачу за прийом та розміщення 1 кубічного метру відходів: 1) населення - суму у розмірі 6,40 грн.; 2) бюджетних установ та організацій - у розмірі 6,70 грн.; 3) інших - 7,60 грн.

Пунктом 4.1 Договору від 03.01.2013 визначено, що розрахунки проводяться шляхом:

- оплати Замовником у термін 5 календарних днів рахунка на оплату послуг, пред'явленого Виконавцем

Договором від 03.01.2013 у пункті 5.1 визначено термін виконання послуг - до 31.09.2013.

Пунктом 10.1 Договору від 03.01.2013 встановлено, що він набирає чинності з моменту його підписання та діє до 30 вересня 2013 року, або до повного виконання Сторонами зобов'язань за даним Договором.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що станом на 24.07.2013, сума основного боргу Відповідача перед Позивачем складала 701 463,30 грн., що підтверджується, зокрема, актом взаємних розрахунків за період з 11.07.2013 по 24.07.2013 (т.1 а.с. 223), підписаним та скріпленим печатками сторін. Цей факт не заперечується й представником Відповідача.

В судовому засіданні представником Відповідача надано платіжні доручення № 216 від 26.07.2013, № 223 від 30.07.2013, № 2958 від 31.07.2013, № 2961 від 01.08.2013 та № 233 від 02.08.2013, за якими Відповідачем на виконання умов Договору від 03.01.2013 сплачено Позивачу суму у розмірі 82 331 грн. /т. 1 а.с. 241-245/.

Отже, заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 619 132,30 грн. (701 463,30 - 82 331 = 619 132,30). Наявність вказаної суми заборгованості підтверджується також письмовими поясненнями представників Позивача та Відповідача /т. 1 а.с. 249-250/.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме в частині стягнення суми боргу за Договором від 03.01.2013 у розмірі 619 132,30 грн.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття пені встановлено статтею 549 Цивільного кодексу України, відповідно до якої пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 7.2 Договору від 03.01.2013 у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань по договору, винна сторона сплачує штрафні санкції (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми ненаданих послуг (несвоєчасної оплати послуг).

Перевіривши правильність наданого Позивачем уточненого розрахунку суми позову в частині нарахування пені, суд погоджується з ним, у зв'язку з чим пеня підлягає стягненню в розмірі 7 031,60 грн. /т. 1 а.с. 186/. Правильність розрахунків пені не заперечується й представником Відповідача.

Доводи Відповідача, щодо неможливості задоволення позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 161 369,60 грн. та пені у сумі 2 888,32 грн. з підстави відсутності обов'язку зі сплати цих сум на момент звернення позивача із позовом до суду станом на 12.07.2013, а саме по рахункам № 432 від 08.07.2013, № 437 від 09.07.2013, № 441 від 10.07.2013, № 445 від 11.07.2013, № 449 від 12.07.2013, № 451 від 16.07.2013, № 458 від 17.07.2013, № 462 від 18.07.2013, не приймаються до уваги судом виходячи з наступного. Згідно пункту 4.1 Договору від 03.01.2013 Відповідач повинен протягом п'яти календарних днів здійснити оплату наданих послуг, з моменту пред'явлення Позивачем рахунку. Тобто за останнім із вказаних рахунків оплата повинна була бути здійснена до 23.07.2013 включно. Окрім того, в заяву про уточнення позовних вимог, включено також заборгованість за рахунками: № 465 від 19.07.2013, № 468 від 22.07.2013 та № 472 від 23.07.2013, у розмірі 79 038,60 грн., за останнім із вказаних рахунків оплата повинна була бути здійснена до 28.07.2013 включно. Згідно із вхідним штампом Господарського суду Автономної Республіки Крим, Позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог лише 29.07.2013. Отже, Позивач скористався своїм правом на збільшення позовних вимог, після спливу строку на сплату вищевказаних рахунків, тобто після невиконання Відповідачем обов'язків за Договором від 03.01.2013.

Окрім того, суд не приймає заперечення Відповідача, щодо порушення Позивачем порядку звернення до суду, а саме, недотримання процедури досудового врегулювання спору, виходячи з наступного. Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі № 1-2/2002 положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» про стягнення з відповідача суми основного боргу заборгованості у розмірі 619 132,30 грн. та пені у розмірі 7 031,60 грн. заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 14 170,57 грн., а саме за платіжними дорученнями: № 5379 від 11.07.2013 у розмірі 12 926,57 грн. (т. 1 а.с. 12), № 5417 від 26.07.2013 у розмірі 83,00 грн. (т. 1 а.с. 178) та № 5416 від 25.07.2013 у розмірі 1 161,00 грн. (т. 1 а.с. 179). Отже, незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір сплачений Позивачем підлягає стягненню з Відповідача у повному обсязі, оскільки зменшення розміру задоволених позовних вимог пов'язане з частковим погашенням суми заборгованості за Договором від 03.01.2013 Відповідачем під час розгляду справи (п. 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7).

Повне рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 07.08.2013.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, 82, 84-85, 93, 106, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Чисте місто» ( 1) вул. О. Невського, 4, м. Сімферополь, 95000, 2) вул. Київська, 55/2, м. Сімферополь, 95000, ідентифікаційний код 37703942, інформація про рахунки відсутня ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» ( 1) вул. Глінки, полігон твердих побутових відходів, м. Сімферополь, 95000, 2) м. Сімферополь, а/с 2246, 95043, ідентифікаційний код 35651023, інформація про рахунки відсутня) заборгованість у розмірі 619 132,30 грн. (шістсот дев'ятнадцять тисяч сто тридцять дві гривні 30 коп.) , а також штрафні санкції (пеню) у розмірі 7 031,60 грн. (сім тисяч тридцять одну гривню 60 коп.) .

3. В задоволені іншої частини позову відмовити.

4. Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Чисте місто» ( 1) вул. О. Невського, 4, м. Сімферополь, 95000, 2) вул. Київська, 55/2, м. Сімферополь, 95000, ідентифікаційний код 37703942, інформація про рахунки відсутня ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» ( 1) вул. Глінки, полігон твердих побутових відходів, м. Сімферополь, 95000, 2) м. Сімферополь, а/с 2246, 95043, ідентифікаційний код 35651023, інформація про рахунки відсутня) витрати на сплату судового збору у розмірі 14 170,57 грн. (чотирнадцять тисяч сто сімдесят гривень 57 коп.) .

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Шаратов