Постанова

від 02.08.2013 по справі 921/208/13-г

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2013 р. Справа № 921/208/13-г

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Малех І.Б.

Марко Р.І.

при секретарі Половко М.Б.

розглянувши апеляційну скаргу фермерського господарства ,,ОСОБА_1'', АДРЕСА_1 № 4 від 15.04.2013 року

на рішення господарського суду Тернопільської області від 27.03.2013 р.

у справі № 921/208/13-г

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю ,,Агробонус'', м.Ірпінь, Київська область,

до відповідача: фермерського господарства ,,ОСОБА_1'', АДРЕСА_1,

про: стягнення 19155,82 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 27.03.2013 р. у справі № 921/208/13-г (суддя Чопко Ю.О. ) позов товариства з обмеженою відповідальністю ,,Агробонус'', м.Ірпінь, Київська область до фермерського господарства ,,ОСОБА_1'', АДРЕСА_1 про стягнення 19155,82 грн. задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Тернопільської області від 27.03.2013 р. у справі № 921/208/13-г , відповідач - фермерське господарство ,,ОСОБА_1'' - подав апеляційну скаргу. Апеляційну скаргу апелянт мотивує неповним з'ясуванням обставин справи, зокрема, повною оплатою відповідачем рахунків з урахуванням домовленості про 15% знижку, поставкою товару без отримання оплати, відмовою оглянути оригінали документів, завірені копії яких є в матеріалах справи, не витребуванням специфікацій і рахунків, визначених як додатки до договору. Внаслідок цього стверджується про порушення ст. ст. 33, 34 ГПК України, ст. ст. 509, 525 ЦК України.

На підставі наведеного скаржник просить рішення суду скасувати та відмовити у позові.

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 921/208/13-г розподілено для розгляду головуючому - судді Костів Т.С..

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 30.04.2013 року у склад колегії для розгляду вищезазначеної справи введено суддів Малех І.Б. та Марка Р.І..

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.04.13 р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 04.06.13 р.

Згідно розпорядження в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 року, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Желіка М.Б. у складі іншої судової колегії, у склад колегії замість судді Желіка М.Б. введено суддю Марка Р.І..

Ухвалами суду від 04.06.2013 року та від 16.07.2013 року розгляд справи відкладався з підстав, викладених у них.

Сторони в судове засідання 02.08.2013 року явку повноважних представників не забезпечили, причин неявки суду не повідомили.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника скаржника в попередніх судових засіданнях, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

як правильно встановлено судом першої інстанції, 05.05.2011 р. між ТзОВ "Агробонус" (постачальник) та фермерським господарством "ОСОБА_1" (покупець) укладено договір поставки № 05084 у відповідності до якого постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором поставити та передати у власність відповідача засоби захисту рослин та/або міндобрива та/або мікродобрива, а відповідач зобов"язався прийняти і оплатити отриманий товар (п.1.1.). Товар поставляється партіями в порядку та на умовах, визначених договором, відповідно до специфікацій, що оформляються сторонами на кожну партію товару і є невід"ємними частинами договору. Кількість, одиниця виміру, асортимент, ціна товару, вартість партії товару визначається сторонами в специфікації до договору. Погоджена сторонами кількість, асортимент і ціна продукції (партії продукції), що постачається за цим договором, вказується у видаткових (товарних чи товаро-транспортних) накладних, що є невід"ємною частиною договору (п.п. 1.2., 1.3.). Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем: - по кількості - згідно кількості, зазначеної в видаткових накладних, підписаних сторонами; - по якості - згідно документів якості (п. 4.3.). Покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника у порядку, що визначений у специфікаціях, які є невід"ємною частиною договору (п. 5.2.).

Посилаючись на необхідність огляду оригіналів документів та недостатність огляду завірених їх копій, скаржник не висловлював сумнівів в їх достовірності, не обґрунтував необхідність дослідження саме оригіналів, а відтак таке посилання носить формальний характер. Посилаючись на не витребування судом специфікацій та рахунків, скаржник, водночас, не заперечив факту погодження асортименту та ціни товару (без урахування стверджуваної знижки), не посилався на зміст зазначених документів в обґрунтування мотивів скарги.

На виконання договору позивачем відпущено відповідачу товар на загальну суму 118680,08 грн., а саме: 05.05.2011р. за видатковою накладною № 795 на 7004,40 грн.; 10.06.2011р. за видатковою накладною № 1019 на 102190,88 грн.; 15.07.2011р. за видатковою накладною № 1247 на 6007,20 грн.; 02.08.2011р. за видатковою накладною № 1312 на 3477,60 грн.. Скаржник факт отримання товару не заперечив.

Твердження позивача про повну оплату товару підставно не були взяті до уваги судом першої інстанції, оскільки матеріалами справи підтверджується факт лише часткової оплати на суму 99930 грн., у зв'язку із чим сума основного боргу правильно визначена та становить 18750,08 грн.. Відповідачу скеровувався лист № 09-05/12 від 15.05.2012р. з вимогою про оплату. Посилання скаржника на неотримання такого листа не доведено суду у встановленому порядку належними доказами. Не було доведено жодним доказом, також посилання скаржника на домовленість сторін про 15% знижку при отриманні товару на суму понад 100000 грн. при тому, що представник позивача таку домовленість заперечував. Відповідно до ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, лише якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно із ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж. Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно із ст. ст. 509, 525, 526 ЦК України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися відпевної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням 3% річних, що за період з 31.05.2012 р. по 19.02.2013 р. становить 405,74 грн..

Враховуючи наведене, висновки суду першої інстанції відповідають закону та матеріалам справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Відповідач додаткових доказів не подав і суду апеляційної інстанції, не обґрунтовував неможливості подання таких доказів суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Тернопільської області від 27.03.2013 р. у справі № 921/208/13-г слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу фермерського господарства ,,ОСОБА_1''- залишити без задоволення, а рішення господарського суду Тернопільської області від 27.03.2013 р. у справі № 921/208/13-г - без змін.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

3 .Матеріали справи скерувати до господарського суду Тернопільської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 07.08.2013 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Малех І.Б.

Суддя Марко Р.І.