Рішення

від 01.08.2013 по справі 5241-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.08.2013Справа №5002-29/ 5241-2010 За позовом Феодосійської міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Барвинок»

про зміну умов договору оренди землі

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача - Шкурлатов Д.Г., довіреність № 02-29-20 від 08.01.2013, представник;

Від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Феодосійська міська рада звернулась до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Барвинок» про зміну умов договору оренди землі від 02.06.2005, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Барвинок» та Феодосійською міською радою, виклавши пункти договору у редакції позивача, викладеній у прохальній частині позовної заяви.

Позовні вимоги мотивовані відмовою відповідача по справі від виконання своїх зобов'язань, за договором від 02.06.2005 про надання в оренду земельної ділянки площею 1,0780 га, у частині перегляду розміру орендної плати за землю. Так, за ствердженням позивача, відповідачем не проведено жодних дій з метою укладення додаткової угоди до договору оренди, щодо корегування розміру орендної плати за договором з метою приведення положень договору оренди земельної ділянки у відповідність до норм чинного законодавства, що на думку Феодосійської міської ради, порушує її законні права та інтереси, що і стало підставою для звернення до суду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що на підставі рішення Феодосійської міської ради від 01.10.2004 № 1654 Товариству з обмеженою відповідальністю «Барвинок» передано в оренду земельну ділянку для обслуговування об'єкту комерційного призначення, площею 1,0780 га, кадастровий номер 0111600000000120047, яка розташована за адресою: АР Крим, м. Феодосія, Керченське шосе, 38, зона «Промислово - складська» оціночний район №80, про що 02.06.2005 укладено відповідний договір оренди землі реєстраційний номер 040501900082, строком до 01.10.2014. Згідно з пунктом 9 договору орендна плата мала вноситись орендарем в грошовій формі розміром 27 493,62 грн. на рік, що складало один відсоток від нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 1 рішення 37 сесії 5-го скликання Феодосійської міської ради від 29.08.2008 №1698 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосія» затверджено нову нормативну грошову оцінку земель міста Феодосії, у відповідності зі статтею 18 Закону України «Про оцінку земель» та замість застосування визначення «зон» змінено на «економіко - планувальні зони».

Також, п. 4.1 даного рішення вказано на необхідність укладання додаткових угод до договорів оренди землі, з метою приведення їх у відповідність до чинного законодавства.

На підставі змін в земельному законодавстві, та у зв'язку з необхідністю приведення у відповідність укладених договорів оренди, у зв'язку з обчисленням розміру орендної плати за земельну ділянку на підставі нормативної грошової оцінки, діючої до 01.01.2009, з урахуванням коефіцієнтів індексації, а також на підставі рішень Феодосійської міської ради, зокрема рішення Феодосійської міської ради 37 сесії 5 скликання «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель в м. Феодосії» № 1698 від 29.08.2008р., відповідачеві було представлено для підписання текст додаткової угоди до договору оренди землі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Барвинок», за твердженням позивача, жодним чином не повідомило Феодосійську міську раду про незгоду з пунктами додаткової угоди. Вважаючи, що відмова відповідача від підписання додаткової угоди суперечить нормам чинного законодавства, порушує права Феодосійської міської ради та держави, позивач, керуючись нормами чинного законодавства, звернувся з позовом до господарського суду з вимогою про зміну умов договору оренди землі, виклавши його пункти у редакції викладеній у позові.

Провадження у справі неодноразово зупинялось до розгляду пов'язаних справ.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.07.2013 суд провадження у справі №5002-29/5241-2010 поновив, у зв'язку з тим, що обставини які зумовили зупинення провадження у справі відпали.

У судовому засіданні 01.08.2013 позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач у судове засідання явку представника не забезпечив, про день,час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, ухвалою суду надісланою на його адресу рекомендованою кореспонденцією. Жодних письмових пояснень, відзиву, клопотань, від відповідача на момент розгляду справи, на адресу суду не надходило.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами, наявними у справі.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

Рішення 30 сесії 4 скликання Феодосійської міської ради від 01.10.2004 №1654 «Про надання земельної ділянки ТОВ «Барвинок» Товариству з обмеженою відповідальністю «Барвинок» надано в оренду земельну ділянку для обслуговування об'єкту комерційного призначення, площею 1,0780 га, кадастровий номер 0111600000000120047, яка розташована за адресою: АР Крим, м. Феодосія, Керченське шосе, 38 (а.с. 16).

На підставі даного рішення 01.11.2004 між Феодосійською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Барвинок» (орендар) укладено договір оренди землі (зареєстрований 02.06.2005 за №040501900082 у Феодосійському міському відділі Кримської регіональної філії «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис) (а.с. 10-11).

Предметом даного договору є те, що на підставі рішення 30 сесії 4 скликання Феодосійської міської ради від 01.10.2004 №1654 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться: Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, вул. Керченське шосе, будинок №38 зона «Промислово-складська» №80, кадастровий номер 0111600000000120047. (п. 1 договору).

Розділом договору «Об'єкт оренди» сторони обумовили, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,0780 га, у тому числі по угіддям: забудовані землі, котрі використовуються для транспорту та зв'язку 1,0271 га за рахунок земель підприємств автомобільного транспорту та зв'язку 1,0271 га за рахунок земель підприємств автомобільного транспорту (КАТП) вхідних в категорію земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення у межах міста Феодосії: забудовані землі, котрі використовуються у комерційних цілях 0,0509 га. за рахунок земель інших підприємств, закладів та організацій (МКП «Оріон-Тур»), вхідних у категорію земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення у межах м. Феодосії. На земельній ділянці знаходяться об'єкти: база. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2749361,71грн. (п. 2, п. 3, п. 5 договору).

Даний договір укладено строком до 01.10.2014. (п. 8 договору).

Відповідно до пункту 14 договору, земельна ділянка передається в оренду для обслуговування об'єкта комерційного значення.

Цільове призначення земельної ділянки: 1.11.6 - для іншої комерційної діяльності (п. 15 договору).

Пунктом 9 договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 27493,62грн. за рік.

Дана сума орендної плати складає 1 відсоток від нормативної оцінки земельної ділянки.

Відповідно до п. 11 договору, орендна плата вноситься рівними частинами щомісячно до 30 числа наступного за звітним місяцем на рахунок місцевого бюджету з коду бюджетної класифікації: «Орендна плата з юридичних (фізичних) осіб.

Пунктом 12 договору сторони передбачили, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про плату за землю» (що діяв на момент виникнення між сторонами спірних правовідносин та до набрання законної сили Податковим кодексом України) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №309-УІ від 03.06.2008. частини четверта та п'ята статті 21 Закону України «Про оренду землі» були викладені у такій редакції:

«Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині».

В подальшому, Законом України N 2756-VI від 02.12.2010. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» вказані частини четверта та п'ята статті 21 Закону України «Про оренду землі» виключені.

У той же час, частиною 1 статті 7 Закону України "Про плату за землю" передбачено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Таким чином, внесеними у земельне законодавство змінами передбачено, що орендна плата за передану в користування відповідачу земельну ділянку не може бути меншою 3% від грошової оцінки. При цьому, саме грошова оцінка земельної ділянки є вихідною базою для обчислення розміру плати за землю.

Згідно з пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу за користування земельною ділянкою «інших категорій земель» не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до пункту 274.1 статті 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Статтею 5 Закону України «Про оцінку земель» (що діяв на момент виникнення спірних взаємовідносин) передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Матеріали справи свідчать, що станом на момент укладення між сторонами договору оренди землі від 01.11.2004, зареєстрованого 02.06.2005 нормативна грошова оцінка переданої відповідачеві земельної ділянки становила 2749361,71грн.

29.08.2008. Феодосійською міською радою було прийнято рішення №1698 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії», яким затверджена технічна документація по нормативній грошовій оцінці земель м. Феодосія та введено в дію нову нормативну грошову оцінку земель м. Феодосія з 01.01.2009. (а.с. 23).

Пунктом 4 вказаного рішення передбачено щорічний розмір орендної плати за договорами оренди встановлювати відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду землі» та Закону України «Про Державний бюджет України», що приймається на кожний рік, зі щорічною індексацією нормативної грошової оцінки на індекс інфляції.

Пунктом 4.1 даного рішення прописано всі зміни в розміри орендної плати на землю за договорами оренди землі, пов'язані зі змінами в законодавстві України та щорічною індексацією грошової оцінки земель, фіксувати в додаткових угодах до договорів оренди землі.

Рішенням Феодосійської міської ради №1842 від 28.11.2008 введені нові ставки орендної плати за землю. З вказаного рішення вбачається, що розмір орендної плати за землю, передану відповідачу в користування за договором оренди землі від 01.11.2004, зареєстрованого 02.06.2005, повинен дорівнювати трьом відсоткам від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 24).

Відповідно до норм Закону України «Про основи державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» всі вищезазначені рішення міської ради були оприлюднені 13.12.2008. у газеті «Победа», і тим самим доведені до відома орендаря.

Листом від 23.06.2010. за вих. №02-30-26 Феодосійською міською радою надіслана відповідачу додаткова угода від 03.06.2010 до договору оренди землі від 01.11.2004, зареєстрованого 02.06.2005 за номером 040501900082, відповідно до якої позивач запропонував відповідачу пункти спірної додаткової угоди викласти в редакції позивача та змінити розмір орендної плати. (а.с. 12, 13, 14).

У зв'язку з тим, що ані відповіді, ані підписаної додаткової угоди від відповідача на адресу позивача не надійшло - сторони не досягли згоди щодо добровільної зміни договору оренди земельної ділянки, Феодосійська міська рада звернулася до Господарського суду Автономної Республіки Крим з відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Феодосійської міської ради підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998. № 161-XIV, відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з частинами 1,3 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Частинами 3, 4 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права і обв'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 189 Господарського кодексу України, статтею 632 Цивільного кодексу України ціна є істотною умовою договору, у випадках, встановлених законом застосовуються ціни, які встановлюються або регулюються уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 12, укладеного між сторонами договору оренди землі, розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Тобто, сторони домовилися про те, що договір може бути змінений при певних обставинах, перелік яких не є вичерпним. Умови договору оренди не виключають можливість зміни суми орендної плати через зміну нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з ч.2. статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років.

Тому здійснення нормативної грошової оцінки землі, внаслідок якої змінився її розмір та віднесено її до іншої економіко-планувальної зони, відповідає вимогам діючого законодавства.

Таким чином, зміна ціни землі призвела до зміни розміру земельного податку та орендної плати, у зв'язку з чим виникли підстави для перегляду останньої та внесення необхідних змін до договору оренди.

Відповідно до частини другої статті 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Таким чином, віднесення земельної ділянки розташованої за адресою: АР Крим, м. Феодосія, Керченське шосе, 38 до іншої економіко-планувальної зони № 35, відповідає вимогам діючого законодавства, а тому вимоги позивача викласти п. 1 договору в редакції, замінивши слова «зона Промислово-складська» №80» на «Економіко-планувальна зона №35» обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках встановлених договором або законом, а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (стаття 652 Цивільного кодексу України).

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Відповідно до частини першої статті 641 Цивільного кодексу України пропозиція щодо зміни істотних умов договору повинна містити істотні умови договору.

Умови договору оренди не виключають можливості зміни суми орендної плати через зміну нормативної грошової оцінки землі. Ці обставини змінилися настільки, що якби сторони могли передбачити інший розмір нормативної грошової оцінки землі, то вони б уклали договір на інших умовах - передбачили більшу суму орендної плати.

При цьому, в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. Зміна обставин зумовлена причинами, які орендодавець не міг усунути після їх виникнення, оскільки вони від нього вимагалися, так як зобов'язання органу місцевого самоврядування переглядати у певний строк нормативну грошову оцінку землі встановлено законом.

Виконання договору на колишніх умовах порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє орендодавця того, на що він розраховував при укладенні договору - отримання орендної плати у розмірі, який не нижче встановленого мінімального розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки землі.

В даному договорі не визначено, що ризик зміни обставин несе орендодавець. Тобто, одночасно є певні умови, з якими закон - частина друга статті 652 Цивільного кодексу України, пов'язує можливість зміни договору за рішенням суду.

Згідно статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Отже, прийняття Феодосійською міською радою рішення 28.11.2008 № 1842 «Про введення ставок орендної плати за землю» є підставою для внесення змін в договір про оренду землі щодо орендної плати за землю.

Разом з тим, суд вважає вимогу позивача про зміну орендної плати з 01.01.2008, з 01.01.2009 та з 01.01.2010 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки частиною 5 статті 188 Господарського кодексу України закріплено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

З урахуванням вищевикладеного, та приймаючи до уваги те, що розмір орендної плати вираховується з розміру нормативної грошової оцінки станом на 01.01.2010., який в подальшому не змінювався, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 7600657,38грн, суд вважає, що пункт 5 укладеного між сторонами договору оренди землі має бути викладено в наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 7600657,38грн. починаючи з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким внесені ці зміни» та пункт 9 договору в наступній редакції: «Орендна плата за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється орендарем, у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 228019,72грн. за рік, починаючи з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким внесені ці зміни».

Отже, враховуючи, що нормативна грошова оцінка, як вже було зазначено вище, є вихідною базою для обчислення розміру орендної плати, а розмір останньої змінюється лише з дня набрання законної сили судовим рішенням, необхідності зазначення в договорі грошової оцінки ділянки станом на 01.01.2008., станом на 01.01.2009. та станом на 01.01.2010. суд не вбачає.

Так само немає підстав для внесення змін до пункту 10, абзацу 2 п. 12, п. 32 та доповнення пунктом 42 договору оренди землі, оскільки необхідність внесення змін до вказаних пунктів позивачем достатньо не мотивована.

Рішенням 46 сесії Феодосійської міськради 4 скликання від 27.01.2006. №2633 було рекомендовано застосувати типову форму договору, затверджену постановою Кабінету Міністрів України №220 від 03.03.2004., тому позивач підводив форму додаткової угоди до запропонованого типового договору.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що вказаною постановою не передбачено обов'язку сторін привести раніше укладені договори у відповідність за вказаними положеннями. При цьому, згідно з приписами чинного законодавства України, зокрема, статті 179, 184 Господарського кодексу України, наявність затвердженого постановою КМУ типового договору оренди є підставою для укладення в подальшому договорів на основі типового, а не внесення змін до раніше укладених та чинних договорів.

Позивачем необхідність внесення таких змін саме на даний час, не доведена, а відтак, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає вільність в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За таких обставин, всебічно та в повному обсязі дослідивши та оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи документи та фактичні обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги Феодосійської міської ради підлягають частковому задоволенню шляхом внесення змін до п. 1, п. 5, п. 9 договору оренди землі від 01.11.2004 зареєстрованого 02.06.2005 за №040501900082. В іншій частині позову слід відмовити з підстав, викладених вище.

Згідно з приписам статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати суд покладає на відповідача пропорційно задоволених вимог.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 06.08.2013.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШІВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Змінити умови договору оренди землі від 01.11.2004 зареєстрованого 02.06.2005 за №040501900082, укладеного між Феодосійською міською радою (98100, м. Феодосія, вул. Земська,4, ідентифікаційний код 34740709) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Барвинок» (ЄДРПОУ 22265561; вул. Галерейна, 22, м. Феодосія, 98100, АР Крим), виклавши пункти договору у наступній редакції:

Пункт 1 слова «зона Промислово-складська» №80» читати «економіко-планувальна зона №35».

Пункт 5 читати в наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 7600657,38грн., починаючи з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким внесені ці зміни».

Пункт 9 читати в наступній редакції: «Орендна плата за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється орендарем, у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 228019,72грн. за рік, починаючи з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким внесені ці зміни».

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Барвинок» (ЄДРПОУ 22265561; вул. Галерейна, 22, м. Феодосія, 98100, АР Крим) в дохід Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь код класифікації 22030001, р/р 31211206783002, ЄДРПОУ 38040558, ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, код банку 824026) 42,50 грн. судового збору.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.І. Башилашвілі