Постанова

від 07.08.2013 по справі 5004/34/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2013 року Справа № 5004/34/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючого),

Гончарука П.А. (доповідача),

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Ніксервіс" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22 травня 2013 року у справі № 5004/34/12 за позовом приватного підприємства "Ніксервіс" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області, за участю третьої особи - Територіального центру соціального обслуговування населення Луцького району, за участю прокуратури Волинської області, про внесення змін до договору, -

Встановив:

У січні 2012 року приватне підприємство "Ніксервіс" звернулося до господарського суду Волинської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області про внесення змін до ч. 3 п. 2.5 договору № 556 від 19 вересня 2008 року купівлі-продажу об'єкта аукціону, у складі об'єкта приватизації (окремого індивідуально визначеного майна - будівлі, споруди) разом з земельною ділянкою державної власності, на якій він розташований, такого змісту: "знизити ціну об'єкта купівлі-продажу з 7364000 грн., з урахуванням ПДВ, до 2503474,31 грн., з урахуванням ПДВ".

Рішенням господарського суду Волинської області від 14 лютого 2013 року позов задоволено. Внесено зміни в п. 2.5 договору № 556 від 19 вересня 2008 року купівлі-продажу об'єкта аукціону, у складі об'єкта приватизації (окремого індивідуально визначеного майна - будівлі, споруди) разом з земельною ділянкою державної власності, на якій він розташований. Пункт 2.5 договору викладено в такій редакції: "Вартість проданого по цьому договору об'єкту аукціону з урахуванням ПДВ складає 2967784,27 грн. при цьому ціна продажу земельної ділянки з урахуванням ПДВ складає 750328,27 грн. ціна продажу об'єкта приватизації з урахуванням ПДВ складає 2217456 грн., що становить 74,7176 %."

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22 травня 2013 року рішення місцевого суду скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення та неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову у справі скасувати, а рішення місцевого суду залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, вказуючи на безпідставність викладених в ній доводів.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 30 вересня 2008 року приватним підприємством "Ніксервіс" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області укладено договір № 556 від 19 вересня 2008 року купівлі-продажу об'єкта аукціону, у складі об'єкта приватизації (окремого індивідуально визначеного майна - будівлі, споруди) разом з земельною ділянкою державної власності, на якій він розташований. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області.

Відповідно до п. 2.2 договору право власності на об'єкт аукціону переходить до покупця з моменту сплати його повної вартості на рахунки Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області, одержання та державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку, державної реєстрації об'єктів нерухомого майна в органах технічної інвентаризації.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що об'єкт аукціону продано з урахуванням ПДВ за 7364000 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем сплачено за об'єкт податок на додану вартість за придбаний об'єкт аукціону в розмірі 1227333,33 грн., гарантійний внесок за участь в аукціоні в сумі 669402 грн., за приватизацію земельною ділянки 200000 грн., за приватизацію об'єкта приватизації 800000 грн., а всього - 2896735,33 грн.

Відповідно до висновку товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-експерт", що діяло на підставі договору, укладеного з позивачем 1 вересня 2010 року, величина вартості об'єкта без врахування ПДВ становить 1673212 грн. та ПДВ 334642 грн.

Згідно висновку № 7095 комісії судової будівельно-технічної експертизи Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз за матеріалами господарської справи № 5004/34/12 на час проведення огляду, станом на січень 2013 року, частина будівель та споруд об'єкта приватизації демонтована. В цілому стан досліджуваних об'єктів непридатний до експлуатації. Ринкова вартість майна колишнього містечка № 42, що розташоване в селі Лище, вул. Селекційна, 8, Луцького району, станом на час проведення експертизи становить 1847880 грн. без ПДВ.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що, за твердженнями позивача, в процесі виконання п.п. 3.1, 6.7 договору стосовно повної сплати вартості майна представниками покупця встановлено, що, після оцінки об'єкта аукціону і огляду стану майна представниками покупця, на протязі дев'яти місяців до проведення торгів майно військового містечка не охоронялося. У зв'язку з погіршенням стану майна з часу його дослідження товариством з обмеженою відповідальністю "Волинь-експерт", позивач вважає, що були порушенні його права.

Розглядаючи спір по суті заявлених позовних вимог, господарський суд першої інстанції, встановивши дані обставини, керуючись, зокрема, нормами ст.ст. 673, 678, ч. 1 ст. 679 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки сторонами не надано доказів стосовно переходу права власності на об'єкт приватизації до позивача, тоді як відповідно до ч. 1 ст. 323 Цивільного кодексу України за випадкове знищення та випадкове пошкодження (псування) майна відповідальність несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом, а згідно п. 1 ст. 652 цього Кодексу, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Оскільки зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах, - в даному випадку такою істотною зміною є зниження вартості об'єкту.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, господарський суд другої інстанції, не погодившись з рішенням місцевого суду, дійшов висновку про необхідність його скасування та відмови в задоволенні позову з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 673 Цивільного кодексу України у разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Пунктом 6.2.1 договору купівлі-продажу встановлено, що метою використання об'єкта аукціону є розбирання.

При цьому, матеріалами справи підтверджений той факт, що передача об'єкта аукціону позивачу не відбулася з вини останнього, оскільки ним, в порушення умов договору, не було сплачено повної вартості майна, а відповідно до п. 4 ст. 690 Цивільного кодексу України у разі, якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, якщо сторони не досягли згоди стосовно приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених ч. 4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Доказів, які б свідчили про існування обставин щодо одночасної наявності чотирьох умов для зміни спірного договору, визначених п. 2, та випадків, визначених п. 4 ст. 652 Цивільного кодексу України, матеріали справи не містять.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що згідно висновку комісії судової будівельно-технічної експертизи Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 7095, вартість майна колишнього містечка № 42, що розташоване в селі Лище, вул. Селекційна, 8, Луцького району, визначена станом на момент проведення експертизи - на січень 2013 року, тоді як спірний договір укладено сторонами 30 вересня 2008 року.

Висновок апеляційного господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позову є законним, обґрунтованим, прийнятим у відповідності з нормами чинного законодавства, фактичними обставинами та наявними матеріалами справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постанови суду другої інстанції у справі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу приватного підприємства "Ніксервіс" залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22 травня 2013 року у справі № 5004/34/12 - без змін.

Головуючий Остапенко М.І.

Судді Гончарук П.А.

Стратієнко Л.В.