Рішення

від 27.12.2006 по справі 21/329-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/329-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.12.06р.

Справа № 21/329-06

За позовом  товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Нікопольський трубний завод”, м.Дніпропетровськ

до  відповідача державного підприємства „Нікопольський трубний завод”, м.Нікополь, Дніпропетровська обл.

про стягнення 9 934 135грн.98коп.

                                                                                                                    Суддя: Алмазова І.В.

Представники:

від позивача     – Гладій О.В. –представник, дов.№0111/1 від 01.11.2006р.

від відповідача –Старикова В.А. –представник, дов. №б/н від 07.11.2006р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 9 901 444грн.71коп. боргу з урахуванням пені, штрафу та річних, в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним здійснена поставка трубної металопродукції на підставі договорів №714/42 від 24.11.2005р., №251105 від 25.11.2005р.,  №770 від 06.03.2006р., вартість якої сплачена частково. 04.12.2006р. позивач в уточненнях до позовної заяви (вхідний №35047) позовні вимоги збільшив і заявив до стягнення 9 991 834,62грн. боргу з урахуванням пені, штрафу та річних. 07.12.2006р. в доповненнях (вхідний №35904) зазначає письмово  заявлені позовні    вимоги:    7 527 757,03грн.   боргу,   1 881 939,26грн.  штрафу, 494 720,45грн. пені, 87 417,88грн. річних.

Відповідач у відзиві проти позовних вимог заперечує, доводить, що 19.10.2006р. ним був проведений залік однорідних грошових вимог на суму 3 477 757,04грн. в яку включені зобов'язання відповідача перед позивачем за договорами №714/42 від 24.11.2005р. на суму 2 768 613,68грн. і  №251105 від 25.11.2005р. на суму 709 143,36грн.,   позивача перед відповідачем –за договорами №745/41 від 07.02.2006р. на суму 3 068 858,92грн. і  №783 від 28.03.2006р. на суму 408 898,12грн. Про зарахування зустрічних вимог позивач повідомлений листом №05/1004 від  16.11.2006р. Відносно боргу за договором №770 від 06.03.2006р. стверджує, що сторонами не було складено додаток, у якому  б чітко були визначені найменування, кількісні і якісні характеристики поставленого генератора та завод-виробник. Доводить, що після розвантаження обладнання ним було виявлено невідповідність даних, які були зазначені у акті прийому-передачі від 26.04.2006р. даним на самому генераторі, стверджує, що під час його поставки позивачем не надано технічну документацію у повному обсязі. Просить скасувати заходи по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на майно та залишити заявлений позов без задоволення.

20.12.2006р. позивач у запереченнях на відзив доводить, що проведений відповідачем залік зустрічних однорідних вимог не  є належним, оскільки зобов'язання ТОВ „Торговий дім „Нікопольський трубний завод” з оплати за умовами договорів №745/41 від 07.02.2006р. та  №783 від 28.03.2006р. перед ДП „Нікопольський трубний завод” виникає з моменту виставлення рахунків на оплату продукції, які від  відповідача не надходили, і таким чином, строк виконання зобов'язань з оплати ще не настав, залік зустрічних однорідних вимог на суму 3 477 757,04грн. є недійсним, оскільки проведений з порушення вимог ст.203 ГК України і ст. 601 ЦК України. Доводить, що поставка генератора здійснена відповідно договору №770 від  06.03.2006р., Додатку до даного договору, стверджує, що за змістом акту приймання передачі від 26.04.2006р. допущені неточності щодо зазначення потужності та продуктивності обладнання, що не може бути доказом неналежного виконання позивачем зобов'язань за даним договором. Крім цього, зкориговано заявлені позивачем вимоги: 7 527 757,03грн. боргу, 1 881 939,26грн. штрафу, 445 676,61грн. пені, 78763,08грн. річних.

У судовому засіданні, згідно ст.77 ГПК України було оголошено перерву до 07.12.2006р., до 20.12.2006р., згідно ст.85 ГПК України, за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши подані ними до справи документи, встановлено:

24.11.2005р. між державним підприємством „Нікопольський трубний завод” та товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Нікопольський трубний завод” був укладений договір купівлі-продажу № 714/42 (Специфікації №1, №2, №2/1,№3, №4, №5 (2шт.), №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13, №14, №15, №16 (2шт.) –до нього), відповідно умов якого позивач поставив відповідачу трубну металопродукцію (далі –продукція) на загальну суму 4 831 984,05грн., що підтверджено видатковими накладними та довіреностями (Т.1 а.с. 34 –61). За п.4.2 даного договору сторонами узгоджено, що Покупець (відповідач)  сплачує вартість продукції шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця (позивача) на протязі 90 днів з моменту її поставки  з можливістю наступного відстрочення виконання зобов'язань по сплаті продукції на 30 днів, про що складається додаткове узгодження.

Розрахунок відповідач виконав частково, сплатою грошових коштів у сумі 2 063 370,38грн.   і     на     час     звернення    позивача    до   суду   сума   несплати склала 2 768 613,67грн., що підтверджено банківськими виписками (Т.1 а.с. 62-74) та актом звірки взаєморозрахунків станом на 18.07.2006р.

В силу з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Однак відповідач свої зобов'язання з оплати вартості отриманої продукції у повному обсязі не виконав. Таким чином, позовні вимоги   про    стягнення    боргу   за  даним  договором   підлягають  задоволенню    у сумі  2 768 613,67грн.

У відповідності п.7.2 договору №714/42 від 24.11.2005р. відповідач за порушення строків оплати вартості поставленої продукції сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що розраховується від суми прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі  25% від суми прострочення виконання грошових зобов'язань і позивач вимагає стягнення пені за період з 29.05.2006р. по 03.11.2006р.,  що підлягає задоволенню у сумі 172 434,91грн. Позовні вимоги в частині стягнення штрафу за даним договором підлягають задоволенню у сумі 692 153,42грн.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом і позивач вимагає стягнення річних з суми боргу за даним договором (з 29.05.2006р. по 03.11.2006р.), що підлягає задоволенню у сумі 30 397,13грн.

25.11.2005р. між державним підприємством „Нікопольський трубний завод” та товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Нікопольський трубний завод” був укладений договір купівлі-продажу №251105 (Специфікації №1, №2 від 01.11.2005р., №3 від 03.01.2006р., №4 від 01.02.2006р., №5 від 01.03.2006р. –до нього), відповідно умов якого позивач поставив відповідачу продукцію виробничо-технічного призначення на суму 906 292,12грн., що підтверджено видатковими накладними та довіреностями, копії яких є в справі (Т.1 а.с. 91 –150; Т.2 а.с.1 –116).

За п. 5.1 даного договору  відповідач брав на себе зобов'язання оплатити вартість отриманої продукції на протязі 90 днів з дати її відвантаження, розрахунок   виконав частково, перерахуванням грошових коштів у сумі 197 148,76грн., що не заперечує відповідач. Таким чином,  відповідач свої зобов'язання з оплати вартості отриманої продукції   у повному обсязі не виконав, позовні вимоги   про    стягнення    боргу    за    даним   договором    підлягають    задоволенню  у сумі    709 143,36грн.

Відповідно п.7.1 договору №251105 від 25.11.2005р. у випадку порушення строків оплати вартості продукції відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що розраховується від суми фактичної заборгованості, а за прострочення виконання грошових зобов'язань понад 30 днів додатково стягується штраф  у розмірі 25% від суми фактичної заборгованості і позивач вимагає стягнення пені за період з 17.04.2006р. по 03.11.2006р.,  що підлягає задоволенню у сумі 50 658,14грн. Позовні вимоги в частині стягнення штрафу за даним договором підлягають задоволенню у сумі 177 285,84грн. Позовні вимоги в частині стягнення річних  за даним договором підлягають задоволенню у сумі 9 086,50грн.

Як  доведено матеріалами справи та поясненнями представників сторін у судовому засіданні, відповідач направляв позивачеві протокол заліку зустрічних однорідних вимог (Т.3 а.с.46) на суму 3 477 757,04грн. (борг відповідача перед позивачем на суму 2 7683613,68грн. за договором №714/42 від 24.11.2005р. та 709 143,36грн. за договором №251105 від 25.11.2005р.; борг позивача перед відповідачем –на суму 3 068 858,92грн. за договором №745/41 від 07.02.2006р., 408 898,12грн. –за договором №783 від 28.03.2006р., 7 873,20грн. за рахунком №129 від 23.05.2006р.) з актами звірки взаєморозрахунків і на час  їх направлення, по ствердженню відповідача,  заборгованість позивача перед відповідачем за вказаними договорами обраховувалася. У якості доказів представник відповідача посилається на акт звірки взаєморозрахунків сторін станом на  червень поточного року, доводить, що у відповідача було право на проведення означеного заліку.

В силу ст.601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Заперечення позивача, що термін оплати за умовами договорів №745/41 від 07.02.2006р. та №783 від 28.03.2006р. не настав з причини не виставлення відповідачем рахунків на оплату спростовуються змістом п.4.1 (Т.3 а.с.50) та, відповідно, п.3.1 (Т.3 а.с.53) означених договорів, однак відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження наявності боргу позивача за означеними договорами та його розміру. Посилання відповідача на акт звірки взаєморозрахунків сторін станом на червень поточного року суд не може рахувати належними, оскільки, по-перше, означений акт є відсутнім, представник відповідача за умов оголошення перерви в судовому засіданні не надав даний акт, по-друге, позивач заперечує наявність грошового боргу, а за змістом актів, які складали сторони (які є у справі), ними викладені посилання на попередньо укладені акти звірки взаєморозрахунків, без зазначення первинних документів. На запит суду представники сторін наявність акту звірки взаєморозрахунків сторін станом на червень п.р. (двостороннього) з зазначенням первинних документів (доказів) заперечують. За викладених обставин факт проведення заліку зустрічних однорідних вимог на заявлені до стягнення суми боргу за договором №714/42 від 24.11.2006р. та №251105 від 25.11.2005р. не є доведеним,   грошові кошти у сумі 3 477 757,04грн. боргу з несплати вартості продукції, яка отримана на підставі означених договорів підлягають  стягненню.

06.03.2006р. між державним підприємством „Нікопольський трубний завод” та товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Нікопольський трубний завод” був укладений договір купівлі-продажу №770 (Додаток№1 від 15.03.2006р. – до нього), відповідно умов якого позивач брав на себе зобов'язання передати у власність відповідача генератор пару горизонтальний з кількісними та якісними характеристиками, які  визначаються у Додатку, який є невід'ємною частиною даного договору. Відповідач брав на себе зобов'язання  прийняти означене обладнання та оплатити його вартість на протязі 50 банківських днів з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі згідно рахунку продавця (позивача) шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

На виконання умов   даного договору   позивач поставив відповідачу генератор пару горизонтальний жаровідрубний мод. GMT400 у кількості 1 шт. загальною вартістю 4 050 000,00грн., що засвідчено актом приймання-передачі від 26.04.2006р. та визнано відповідачем у відзиві, враховуючи наведене, термін оплати вартості означеного генератора згідно умов договору, становив до 10.07.2006р.

Заперечення відповідача, що сторонами не узгоджено технічних показників обладнання за даним договором і що позивач поставив не той генератор, спростовуються матеріалами справи, оскільки у Додатку №1 до договору (Т. 3 а.с.59) викладено показники обладнання, яке підлягає поставці і відповідачем у якості доказів долучено фотографії, характеристики за якими співпадають з зазначеними характеристиками обладнання у Додатку №1 . Таким чином, слід визнати вірними ствердження позивача, що при складанні даного акту допущено описку в частині визначення потужності та продуктивності генератора. Всі інші відомості за означеним актом відповідають домовленості сторін за умовами даного договору.

 Заперечення і ствердження відповідача щодо ненадання позивачем необхідної технічної документації на генератор під час поставки, його неналежну якість, факт понесення збитків, їх розмір, та інше, розгляду не підлягає, оскільки це не є предметом розгляду даного спору. Відповідач не позбавлений права на відновлення своїх порушених прав відповідно законодавства України.

Оплату вартості означеного генератора відповідач не виконав, заборгованість за цим договором складає 4 050 000,00грн. і підлягає стягненню. Згідно п.7.2 даного договору сторонами узгоджено, що в разі порушення строків оплати відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ  від суми боргу за кожен день прострочення і позивач вимагає стягнення пені за період з 11.07.2006р. по 03.11.2006р., що підлягає задоволенню у сумі 216 924,66грн. Позовні вимоги в частині стягнення штрафу за даним договором підлягають задоволенню у сумі 1 012 500,00грн. Позовні вимоги в частині стягнення річних  за даним договором підлягають задоволенню у сумі 38 280,82грн.

Беручи до уваги, що відповідач на час судового засідання докази спати боргу за даними договорами у повному обсязі не надав,  позовні вимоги в  частині стягнення боргу доведені, підлягають задоволенню у сумі 7 527 757,03грн.( 2 768 613,67грн. + 709143,36грн. + 4 050 000,00грн.).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені, як зазначено вище, підлягають задоволенню у сумі 440 017,71грн. (172 434,91грн. + 50 658,14грн. + 216924,66грн.).

Враховуючи  зазначене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу підлягають задоволенню у сумі 1 881 939,26грн. (692 153,42грн. + 177 285,84грн. + 1012500,00грн.)

Річні підлягають задоволенню у сумі 77 764,45грн. (30 397,13грн. + 9 086,50грн. + 38 280,82грн.)

Витрати по справі, згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.49, 82-85, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -          

В И Р І Ш И В :

-          позов задовольнити частково;

-          стягнути з державного підприємства „Нікопольський трубний завод”, м.Нікополь, Дніпропетровська обл., на користь товариства з обмеженою відповідальністю    „Торговий   дім   „Нікопольський     трубний     завод”,    м.  Дніпропетровськ,   7 527*757грн.03коп. –боргу, 440 017грн.71коп. –пені, 1 881 939грн.26коп. –штрафу, 77 764грн.45коп. –річних, 25 000грн.00коп–витрат по сплаті державного мита,  118грн.00коп. –витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

-          в решті позовних вимог відмовити;

-          наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                         І.В.Алмазова

Дата підписання рішення

“____”