Постанова

від 17.07.2007 по справі 21/329-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

21/329-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

17 липня 2007 р.                                                                                   № 21/329-06  

 Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представника позивача О. Гладія (дов. від 23.04.07) та прокурора відділу Генеральної прокуратури України С. Громадського, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання заступника прокурора Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2006 року у справі № 21/329-06 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Нікопольський трубний завод” до державного підприємства “Нікопольський трубний завод” про стягнення суми боргу,

  ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю “Нікопольський трубний завод” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до державного підприємства “Нікопольський трубний завод” про стягнення суми боргу - 9 901 444 грн. 71 грн. з урахуванням неустойки та річних з підстав невиконання умов договорів      № 714/42 від 24 листопада 2005 року, № 251105 від 25 листопада 2005 року, № 770 від 6 березня 2006 року.

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги і просив суд стягнути 9 991 834 грн. 62 коп.

Відповідач позов не визнав, стверджуючи про припинення зобов'язань між сторонами зарахуванням і неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 770 від 6 березня 2006 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2006 року (суддя І. Алмазова) позов задоволено частково: стягнуто 7 527 757 грн. 03 коп. основного боргу; 440 017 грн. 71 коп. пені; 1 881 939 грн. 26 коп. штрафу; 77 764 грн. 45 коп. річних; в решті позову відмовлено.

Заступник прокурора Дніпропетровської області просить рішення в даній справі скасувати з підстав неправильного застосування господарським судом статті 43 Господарського процесуального кодексу України та передати справу на новий розгляд.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Нікопольський трубний завод” проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Державне підприємство “Нікопольський трубний завод” не використало наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що 24 листопада 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Нікопольський трубний завод” та державне підприємство “Нікопольський трубний завод” уклали договір купівлі-продажу № 714/42, на умовах якого позивач поставив відповідачу трубну металопродукцію на загальну суму 4 831 984 грн. 05 коп., за яку відповідач розрахувався частково і його борг дорівнює 2 768 613 грн. 67 коп.

Також 25 листопада 2005 року сторони уклали договір купівлі-продажу №251105, відповідно до умов якого позивач поставив відповідачеві продукцію виробничо-технічного призначення на суму 906 292 грн. 12 коп., за яку відповідач у повному обсязі не розрахувався і його борг дорівнює 709 143 грн. 36 коп.

Крім того, 6 березня 2006 року сторони уклали договір купівлі-продажу №770, на  виконання умов якого позивач поставив відповідачеві генератор па ру, вартість якого - 4 050 000 грн. - відповідач не сплатив.

З огляду на заперечення товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Нікопольський трубний завод” факту кредиторської заборгованості та не подання державним підприємством “Нікопольський трубний завод” належних доказів про наявність дебіторської заборгованості, на підставі яких ґрунтуються його доводи про зарахування зустрічних однорідних вимог, господарський суд правомірно не визнав припинення зобов'язання між сторонами.

Заперечення відповідача стосовно невідповідності генератора, який йому був проданий на підставі договору від 6 березня 2006 року, заявленому, також були правомірно не враховані господарським судом, оскільки не ґрунтуються на фактичних обставинах справи - технічні характеристики генератора, якій мав намір придбати відповідач, викладені в додатку до зазначеного договору, тотожні характеристикам генератора, який йому був проданий.

Помилки у зазначені технічних характеристик генератора, яких допустилися контрагенти при складанні акта прийому-передачі товару, не можуть бути підставою для відмови в позові в частині стягнення його ціни.

За обставин невиконання відповідачем грошових зобов'язань,  встановивши в його діях склад цивільно-правової відповідальності та застосувавши до спірних відносин правила статей 525 і 526 Цивільного кодексу України, господарський суд обґрунтовано задовольнив позов в частині стягнення основного боргу.

За правилами статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням річних і господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в цій частині.

Відповідно до частини 2 статті 193, частини 1 статті 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За обставин порушення відповідачем зобов'язання господарські суди на підставі пункту 7.2 договору № 714/42, пункту 7.1 договору № 251105, пункту 7.2 договору № 770, статті 549 Цивільного кодексу України та статей 230 і 232 Господарського кодексу України обґрунтовано задовольнив позов в частині стягнення пені і штрафу.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Всупереч вказаним статтям, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності.

Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

  ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2006 року у справі № 21/329-06 залишити без змін, а касаційне подання заступника прокурора Дніпропетровської області без задоволення.

Головуючий, суддя

М.В. Кузьменко

Суддя

І. М. Васищак

Суддя

В. М. Палій