Постанова

від 29.07.2013 по справі 805/8883/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2013 р. Справа №805/8883/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 50 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Лазарєва В.В.

при секретарі: Мирошниченко А.О.

за участю:

представника позивача Коржевського А.Р.

представника відповідача Калиновської М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Марічка Авто» до Управління Укртрансінспекції у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови № 024375 від 28.05.2013 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 1 700,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року ТОВ «Марічка Авто» звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансінспекції у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови № 024375 від 28.05.2013 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 1 700,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам законодавства, оскільки на час виявлення порушення зазначений автомобіль експлуатувався іншою особою - ТОВ Продукт України», з якою укладено договір оренди вказаного у акті транспортного засобу.

У зв'язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача № 024375 від 28.05.2013 року про застосування до ТОВ «Марічка Авто» фінансових санкцій у розмірі 1 700,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача проти позову заперечувала, зазначила, що відповідно до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт складається на підставі тих документів, які пред'явив водій, зокрема на підставі реєстраційного документа на транспортний засіб, що засвідчує власника транспортного засобу, в даному випадку ТОВ «Марічка Авто».

Згідно ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до ст. 800 Цивільного кодексу України наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності. Разом з тим право власності на транспортний засіб при цьому остається незмінним. Тобто власник несе всі ризики, пов'язані з володінням та розпорядженням своїм транспортним засобом.

Також зазначила, що відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363 відповідальність за порушення цих Правил несуть власники транспортних засобів.

Отже, враховуючи, що порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» мали місце, тому фінансові санкції застосовані правомірно. Просила в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

16 квітня 2013 року посадовими особами Управління Укртрансінспекції у Донецькій області була проведена перевірка транспортного засобу марки Маз 5432, номерний знак НОМЕР_1, серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2, що належить ТОВ «Марічка Авто». За результатами перевірки складений акт від 16.04.2013 року № 083353 (а.с. 5), яким встановлено порушення, а саме надання послуг з внутрішніх перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: автомобіль обладнаний не діючим і не повіреним тахографом та не оформлена індивідуальна контрольна книжка водія.

У зв'язку із виявленими порушеннями відповідачем було винесено постанову № 024275 від 28.05.2013 року про застосування фінансових санкцій, згідно якої до позивача за порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ застосовано фінансові санкції у сумі 1700 грн. (а.с. 4).

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Згідно із пунктами 3, 4 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

У відповідності до пункту 15 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Приписами статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, законодавство зобов'язує автомобільного перевізника та водія під час здійснення своїх функцій мати при собі документи, на підставі яких виконують перевезення.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, з наведених норм чинного законодавства, на підставі яких позивача притягнуто до відповідальності, вбачається, що адміністративно-господарські штрафи застосовуються до автомобільних перевізників.

Автомобільний перевізник це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами (ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Судом встановлено, що 01 жовтня 2009 року між ТОВ «Марічко Авто», як орендодавцем та ТОВ «Продукт України», як орендарем укладено договір оренди транспортного засобу марки Маз 5432, номерний знак НОМЕР_1, серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2, який належить позивачу на праві приватної власності (а.с. 6, 7, 8).

Факт того, що вказаний транспортний засіб, на час проведення перевірки (16.04.2013), перебував у користуванні ТОВ «Продукт України» підтверджується актом надання послуг № 48 від 30.04.2013р., який за умовами вищевказаного договору оренди складається щомісячно останнім робочім днем місяця та відповідними розрахунками між сторонами договору.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, які свідчать про перебування автомобіля, що перевірявся, у користуванні третіх осіб, суд вважає, що позивач в спірних правовідносинах не є автомобільним перевізником у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт».

Окрім того, суд вважає необхідним звернути увагу на те, що водій транспортного засобу - ОСОБА_3, що перевірявся, знаходиться у трудових відносинах з ТОВ «Продукт України», про що свідчить витяг з наказу № 4/к від 20.10.2009р. (а.с. 8). Така обставина також свідчіть про те, що позивач немає ніякого відношення до відповідних автомобільних перевезень.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, у відповідності до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, з урахуванням того, що ТОВ «Марічка Авто» не є автомобільним перевізником у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно застосовано до позивача фінансові санкції, передбачені абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Таким чином, позов ТОВ «Марічка Авто» до Управління Укртрансінспекції у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови № 024375 від 28.05.2013 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 1 700,00 грн. підлягає задоволенню.

В силу ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивача сплачений ним судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 94, 159, 160, 161, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Марічка Авто» до Управління Укртрансінспекції у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови № 024375 від 28.05.2013 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 1 700,00 грн. - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансінспекції у Донецькій області № 024375 від 28.05.2013 року про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Марічка Авто» фінансових санкцій у розмірі 1 700,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Марічка Авто» (ідентифікаційний код 36695716) понесені судові витрати у розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 29 липня 2013 року.

Постанова виготовлена у повному обсязі 02 серпня 2013 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лазарєв В.В.