Ухвала

від 10.09.2013 по справі 805/8883/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Лазарєв В.В.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року справа №805/8883/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Сіваченка І.В.

суддів Геращенка І.В., Шишова О.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Укртрансінспекції у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року у справі № 805/8883/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Марічка Авто» до Управління Укртрансінспекції у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови № 024375 від 28.05.2013 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 1 700,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Марічка Авто» звернулося до суду з позовом до Управління Укртрансінспекції у Донецькій області (далі - Управління) про визнання протиправною та скасування постанови № 024375 від 28.05.2013 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 1 700,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам законодавства, оскільки на час виявлення порушення зазначений автомобіль експлуатувався іншою особою - ТОВ Продукт України», з якою укладено договір оренди вказаного у акті транспортного засобу.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року у цій справі позов було задоволено повністю: визнано протиправною та скасовано постанову Управління № 024375 від 28.05.2013 року про застосування до ТОВ «Марічка Авто» фінансових санкцій у розмірі 1 700,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, якою просить постанову місцевого суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідно до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт складається на підставі тих документів, які пред'явив водій, зокрема на підставі реєстраційного документа на транспортний засіб, що засвідчує власника транспортного засобу, в даному випадку ТОВ «Марічка Авто».

Згідно ст.759 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до ст. 800 ЦК України наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності. Разом з тим право власності на транспортний засіб при цьому остається незмінним. Тобто, власник несе всі ризики, пов'язані з володінням та розпорядженням своїм транспортним засобом.

Також зазначено, що відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363, відповідальність за порушення цих Правил несуть власники транспортних засобів.

Отже, враховуючи, що порушення вимог Закону України від 05.04.2001 № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ) мали місце, тому фінансові санкції застосовані правомірно.

Сторони, які належним чином були повідомлені про час, дату і місце апеляційного розгляду справи, до суду не прибули, що, відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, не є перешкодою для судового розгляду. Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

16 квітня 2013 року посадовими особами Управління була проведена перевірка транспортного засобу марки Маз 5432, номерний знак НОМЕР_1, серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2, що належить ТОВ «Марічка Авто». За результатами перевірки складений акт від 16.04.2013 року № 083353 (а.с.5), яким встановлено порушення - надання послуг з внутрішніх перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону № 2344-ІІІ, а саме: автомобіль обладнаний не діючим і не повіреним тахографом та не оформлена індивідуальна контрольна книжка водія.

У зв'язку із виявленими порушеннями, відповідачем було винесено постанову № 024275 від 28.05.2013 року про застосування фінансових санкцій, згідно якої до позивача за порушення абз.3 ч.1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ застосовано фінансові санкції у сумі 1700 грн. (а.с.4).

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон № 2344-ІІІ визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.

У відповідності до ст. 6 цього Закону державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Згідно із пунктами 3, 4 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

У відповідності до пункту 15 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Приписами статті 48 Закону № 2344-ІІІ визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, законодавство зобов'язує автомобільного перевізника та водія під час здійснення своїх функцій мати при собі документи, на підставі яких виконують перевезення.

Відповідно до абз.3 ч.1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, з наведених норм чинного законодавства, на підставі яких позивача притягнуто до відповідальності, вбачається, що адміністративно-господарські штрафи застосовуються до автомобільних перевізників.

Автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами (ст. 1 Закону № 2344-ІІІ).

Судом встановлено, що 1 жовтня 2009 року між ТОВ «Марічко Авто», як орендодавцем, та ТОВ «Продукт України», як орендарем, укладено договір оренди транспортного засобу марки Маз 5432, номерний знак НОМЕР_1, серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2, який належить позивачу на праві приватної власності (а.с.6- 8).

Факт того, що вказаний транспортний засіб, на час проведення перевірки (16.04.2013), перебував у користуванні ТОВ «Продукт України», підтверджується актом надання послуг № 48 від 30.04.2013р., який за умовами вищевказаного договору оренди складається щомісячно останнім робочім днем місяця та відповідними розрахунками між сторонами договору.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, які свідчать про перебування автомобіля, що перевірявся, у користуванні третіх осіб, суд вважає, що позивач в спірних правовідносинах не є автомобільним перевізником у розумінні Закону № 2344-ІІІ.

Окрім того, суд вважає необхідним звернути увагу на те, що водій транспортного засобу - ОСОБА_2, що перевірявся, знаходиться у трудових відносинах з ТОВ «Продукт України», про що свідчить витяг з наказу № 4/к від 20.10.2009р. (а.с.8). Така обставина також свідчіть про те, що позивач немає ніякого відношення до відповідних автомобільних перевезень.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, у відповідності до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, з урахуванням того, що ТОВ «Марічка Авто» не є автомобільним перевізником у спірних правовідносинах, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем протиправно застосовано до позивача фінансові санкції, передбачені абз.3 ч.1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ.

Таким чином, позов ТОВ «Марічка Авто» до Управління про визнання протиправною та скасування постанови № 024375 від 28.05.2013 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 1 700,00 грн. підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Укртрансінспекції у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року у справі № 805/8883/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Марічка Авто» до Управління Укртрансінспекції у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови № 024375 від 28.05.2013 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 1 700,00 грн. - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: І.В.Геращенко

О.О.Шишов