Ухвала

від 05.08.2013 по справі 53/42

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 53/42 05.08.13

За скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

На дії Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві

По справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Українського акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі керуючого без балансовим відділенням № 2 Головного операційного управління Промінвестбанку України

про стягнення 231 800,00 грн.

Суддя Грєхова О. А

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю

від відповідача: не з`явився

від відділу ДВС: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про зобов'язання відповідача виконати перерахування коштів в сумі 95 000,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 1 від 09.10.2008р. та стягнути пеню за невиконання умов Договору на розрахунково-касове обслуговування № 41 від 13.11.2001р. в розмірі 136 800,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2008 у справі № 53/42 в задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2009, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України № 53/42 від 24.06.2009, рішення змінено частково.

17.04.2009 Господарським судом м. Києва видано накази № 53/42 на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2009.

27.06.2013 від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до суду надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції м. Києва, згідно з якою заявник просить суд визнати бездіяльність державного виконавця Ярчук Н. В. протиправною.

Ухвалою суду від 01.07.2013 призначено розгляд скарги на 05.08.2013.

Представник заявника в судове засідання 05.08.2013 з'явився та підтримав подану скаргу в повному обсязі.

Представники відповідача та ВДВС в судове засідання 05.08.2013 не з'явилися, про причини неявки суду невідомо.

Дослідивши матеріали скарги, виконавчого провадження, суд встановив наступне.

15.05.2009 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 53/42 від 17.04.2009 про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в доход Державного бюджету України державного мита в сумі 2 584,46 грн.

03.10.2011 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на відчуження.

17.04.2012 згідно акту державного виконавця в ході проведення виконавчих дій з'ясовано, що боржник працює в ПП Альянс ЛГ за адресою м. Обухів вул. Київська, 127 Київської області. Виконавчий документ направлявся для подальшого виконання за місцем роботи боржника.

Зазначене вбачається з листа Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві № 497/8 від 10.04.2013.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві від 08.05.2012 закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 53/42 від 17.04.2009 про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в доход Державного бюджету України державного мита в сумі 2 584,46 грн., у зв'язку з тим, що виконавчий документ направляється для подальшого виконання за місцем роботи боржника до Відділу державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції.

Як вбачається з листа Відділу державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції № 4120 від 03.04.2013 наказ № 53/42 від 17.04.2009 до Відділу державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції не надходив.

12.03.2013 представник позивача звернувся до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві з клопотанням про винесення постанови про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з тривалістю виконавчого провадження на підставі п.п. 6 п. 1 ст. 49 та ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження».

Скаржник просить визнати незаконними бездіяльність ВДВС Подільського РУЮ в м. Києві в частині не прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження № 13099035 на підставі відсутності матеріалів виконавчого провадження, а також на підставі п.п. 6 п. 1 ст. 49 та ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження».

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" (редакція чинна на момент звернення скаржника з клопотання до виконавчої служби) виконавче провадження підлягає закінченню у разі:

1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду;

2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання;

3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;

4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі;

6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення;

7) передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника - юридичної особи;

8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;

10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби;

11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону;

12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;

13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону.

14) списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

Положення пункту 6 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" стосується відповідних видів стягнення в яких судовим рішенням, виконання якого проводиться, визначений певний строк, до якого здійснюється виконання (зокрема, стягнення аліментів тощо). Наведене стосується і інших періодичних платежів у випадку визнання виконавчим документом їх регулярного стягнення до певної дати.

При цьому, стаття 30 Закону України "Про виконавче провадження" не кореспондується із п. 6 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки не визначає строків для відповідних видів стягнення.

Норми вказаної статті визначають обов'язок державного виконавця провести виконавчі дії з виконання рішення суду у певний строк, а завершення такого строку не призводить до завершення виконавчого провадження, оскільки бездіяльність державного виконавця чи відсутність у боржника коштів в розумінні ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 124 Конституції України не може бути підставою для закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, підстави для спонукання державного виконавця закінчити виконавче провадження на підставі п.п. 6 п. 1 ст. 49 та ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження» відсутні.

Оскільки боржник просить суд визнати протиправними дії державного виконавця, які пов'язані із не закінченням виконавчого провадження на підставі п.п. 6 п. 1 ст. 49 та ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження», то скарга, виходячи з викладеного, є необґрунтованою.

За таких обставин, в задоволенні скарги необхідно відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 86, 121 2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві відмовити повністю.

Дана ухвала набирає чинності з моменту прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Грєхова О. А.