Ухвала

від 16.07.2013 по справі 2а-9441/10/1270

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2013 року м. Київ К/9991/27010/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Борисенко І.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.03.2011 року та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13.01.2011 року по справі № 2а-9441/10/1270 за позовом Приватного підприємства «Траверс-плюс» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Траверс-плюс» звернулось до суду з позовною заявою до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13.01.2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.03.2011 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПП «Траверс-плюс» надіслало поштою до Ленінської МДПІ у м. Луганську з описом вкладеного та повідомленням про вручення уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період січень, березень, квітень, травень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року, січень, лютий 2010 року та податкові декларації з податку на додану вартість за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року.

Вказані документи відповідачем не визнані як податкова звітність з таких підстав: уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за грудень 2009 року подано всупереч вимогам п.п.4.11 п.4 «Методичних рекомендацій, щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 року, а саме відправлено поштою без зазначення позначки «Звіт»; уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за січень 2010 року, що надійшов 01.03.2010 року поштою, не визнано податковою звітністю, оскільки до контролюючого органу подано не оригінал, а ксерокопію податкової звітності; податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2010 року, що надійшла 18.05.2010 року поштою, не визнана як податкова декларація тому, що у декларації зазначено позначки «Звітна» та «Звітна нова» одночасно, що суперечить чинному Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість; податкові декларації з податку на додану вартість за травень, червень 2010 року не визнана як податкова декларація через відсутність обов'язкових додатків - додаток № 5; податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2010 року не визнана як податкова декларація через наявні помарки на печатці підприємства; податкові декларації з податку на додану вартість за серпень-вересень 2010 року не визнані як податкові декларації оскільки не містять обов'язкових додатків; податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2010 року не визнана як податкова декларація, оскільки заповнена всупереч порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, а саме наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки й закреслювання.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон №2181-III) податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків, уточнюючі розрахунки не було визнано податковою звітністю.

Тобто, Законом № 2181-III чітко зазначено підстави для не прийняття податкової звітності.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, доказів на підтвердження законних підстав для не визнання контролюючим органом як податкових декларацій податкової звітності, відповідачем не надано.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до п. 3 ст. 220 1 КАС України, касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську відхилити.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.03.2011 року та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13.01.2011 року по справі №2а-9441/10/1270 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписБорисенко І.В. підписРибченко А.О.