Постанова

від 07.08.2013 по справі 922/1722/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2013 р. Справа № 922/1722/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Сіренко К.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - ОСОБА_1 (особисто)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків (НОМЕР_2) на рішення господарського суду Харківської області від 30.05.13 р. у справі № 922/1722/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дєсса", м. Іллічівськ Одеська область

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків

про стягнення 83259,83 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.05.2013 р. у справі № 922/1722/13 (суддя Аріт К.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дєсса" - 83259,83 грн. заборгованості та 1720,50 грн. судового збору.

Відповідач, ФОП ОСОБА_1, з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2013 р. у справі № 922/1722/13 скасувати та прийняти нове рішення. Стягнути з ТОВ "Дєсса" судові витрати у розмірі 861,00 грн.

В обґрунтування викладених вимог посилається на те, що судом першої інстанції неналежним чином з'ясовані обставини справи, що призвело до помилкових висновків, викладених в рішенні суду. При цьому заперечує факт укладення договору з позивачем та отримання товару від ТОВ "Дєсса" по видатковим накладним, зазначає про те, що надані позивачем накладні вона не підписувала та гроші за товар позивачу не сплачувала. Відповідач стверджує, що всі документи, що додані до справи позивачем, є фальсифікованими. Крім того, вказує про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме ст. 56 ГПК України, оскільки відповідач не отримувала ані копії позовної заяви, ані ухвали суду про порушення провадження у справі від 25.04.2013.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, своїм правом на участь при розгляді апеляційної скарги не скористався, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням за № 009147 про вручення 05.07.2013 поштового відправлення уповноваженій особі позивача.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10 липня 2013 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 01 серпня 2013 року для надання позивачем додаткових доказів по справі.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, в зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноваженого представника відповідача, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних обставин.

Звертаючись до господарського суду позивач послався на те, що на підставі договору поставки № 00080 від 01.02.2012 відповідачу було поставлено та передано у власність продукцію за видатковими накладними на загальну суму 93259,83 грн.

Також позивачем зазначено, що за платіжним дорученням № 7455 від 18.03.2013 відповідачем було сплачено лише 10000,00 грн.

З врахуванням викладених обставин та в зв'язку з тим, що заборгованість відповідачем не була сплачена, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 83259,83 грн. - вартості несплаченого товару за видатковими накладними на умовах укладеного між сторонами договору поставки № 00080 від 01.02.2012.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції визнав встановленим факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару на підставі наданих позивачем копій видаткових накладних, а також беручи до уваги докази часткової оплати товару у розмірі 10000,00 грн. за платіжним дорученням та відсутність доказів погашення відповідачем заборгованості, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 83259,83 грн.

Проте, колегія суддів не погоджується з даними висновками місцевого господарського суду.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що здійснення місцевим господарським судом неналежної юридичної оцінки обставинам справи та наданим позивачем доказам, які в порушення норм процесуального права, без належного правового дослідження були прийняті судом, як достовірний доказ на підтвердження факту отримання відповідачем товару та наявності у відповідача зобов'язання по його оплаті, призвело до помилкових висновків про задоволення позовних вимог.

Предметом даного господарського спору є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 00080 від 01.02.2012 в розмірі 83259,83 грн. за видатковими накладними, копії яких додані до матеріалів справи.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Позивачем на підтвердження існування господарських правовідносин та факту поставки товару надані до матеріалів справи копії договору поставки № 00080 від 01.02.2012 з додатковою угодою (а.с. 10-13) та копії видаткових накладних: № ВМДС0000528 від 27.02.2013; № ВМДС0000606 від 04.03.2013; № ВМДС0000624 від 04.03.2013; № ВМДС0000639 від 05.03.2013; № ВМДС0000785 від 18.03.2013 (а.с. 14-19).

При цьому, оригінали вказаних документів позивачем на вимогу суду не представлено.

ФОП ОСОБА_1 факт укладення договору, а також факт поставки товару та його отримання заперечує, вказує на те, що видаткові накладні від ТОВ "Дєсса" вона не підписувала, товар не отримувала.

Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, господарські операції господарюючих суб'єктів фіксуються та підтверджуються первинними документами, складеними та оформленими відповідно до вимог зазначеного Положення.

Здійснивши аналіз вказаних накладних колегія суддів зазначає про те, що вони не відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Так, статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачені обов'язкові реквізити первинних документів, зокрема: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Такий самий перелік реквізитів містить також і п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88.

Однак, надані позивачем копії видаткових накладних не містять даних, які дають змогу ідентифікувати особу, що отримала товар за накладними.

При цьому підпис особи від імені ФОП ОСОБА_1, що зазначений на договорі поставки № 00080 від 01.02.2012, відрізняється від підпису особи, який міститься на копіях видаткових накладних. Довіреності на підтвердження повноважень представника відповідача на отримання товару за видатковими накладними в матеріалах справи відсутні, позивачем до суду не надані.

Також слід зазначити, що в наданому позивачем до матеріалів справи платіжному дорученні № 7455 від 18.03.2013 на підтвердження проведення відповідачем часткової оплати товару, платником є ТОВ «Дєсса», а отримувачем коштів також є ТОВ «Дєсса». Вказані обставини позбавляють наданий позивачем документ доказової сили на підтвердження проведення саме відповідачем часткової оплати в рахунок отриманого товару за договором.

Отже, позивачем не надано ні до місцевого господарського суду, ні до суду апеляційної інстанції первинних документів бухгалтерського обліку на підтвердження отримання відповідачем товару, не вказані прізвища осіб, що отримали товар, довіреності, або інші докази одержання відповідачем товару.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Таким чином, позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами факту здійснення господарських операцій за видатковими накладеними, не доведено належними та допустимими доказами ані факту існування договірних відносин з відповідачем, ані поставки та отримання відповідачем товару за вказаними накладними, а тому висновки суду першої інстанції про виникнення між сторонами зобов'язань з купівлі-продажу товару та наявність у відповідача заборгованості з оплати товару в розмірі 83259,83 грн. є безпідставними, оскільки позбавлені документального обґрунтування.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Відповідачем ті обставини, на які він посилається в апеляційній скарзі в обґрунтування викладеної позиції, доведені належним чином, проте позивач не надав жодних документальних доказів, що підтверджують правомірність позовних вимог.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2013 по справі № 922/1722/13 не може бути залишеним в силі, та підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог та покладенням витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 99, 101, п. 2 ст. 103, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст.ст. 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2013 у справі № 922/1722/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дєсса" (68000, Одеська обл, м. Іллічівськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, 1-Е, код 37305785, п/р 26003010118806 в АТ «Укрексімбанк» м. Одеса, МФО 328618, ІПН 373057815032) на користь Фізичної Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору в розмірі 860,25 грн. за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 06 серпня 2013

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.