Рішення

від 08.08.2013 по справі 22/315

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/315 08.08.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конотопський завод «Буддеталь»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тувал»

про стягнення заборгованої та пені

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Гудименко Л.Д. (довіреність № 94 від 07.08.2013р.);

від відповідача: не з'явились;

В судовому засіданні 08.08.2013р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Конотопський завод «Буддеталь» (надалі ТОВ «Конотопський завод «Буддеталь», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тувал» (надалі ТОВ «Тувал», відповідач) суми коштів за поставлений товар у розмірі 101 840,50 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки № 20 від 14.04.2008р. не у повному обсязі виконані зобов'язання щодо оплати поставленого товару, у зв'язку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку разом із нарахованими штрафними санкціями у вигляді пені.

Провадження у справі зупинялось до затвердження реєстру вимог кредиторів у справі № 44/276-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Тувал» та було поновлено ухвалою від 18.07.2013р..

Після поновлення провадження у справі, від арбітражного керуючого Бакуменка В.І. отримані письмові пояснення щодо процедури банкрутства ТОВ «Тувал».

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2008р. між ТОВ «Конотопський завод «Буддеталь», як постачальником та ТОВ «Тувал», як покупцем укладено договір поставки № 20, за яким постачальник зобов'язувався поставити, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити бетонну суміш: вказану в специфікації, а також інші марки бетону вказані в письмових заявках покупця, на умовах передбачених договором (п. 1.1 договору).

Специфікація із вказанням найменування товару, марки типу… бетону, кількості та ціни за одиницю, є додатком № 1 до договору.

Згідно з п. 4.4 договору, продукція вважається переданою покупцю з моменту її прийняття покупцем (перевізником) по видатковим накладним; особи, що здійснюють приймання-передачу продукції, являються уповноваженими представниками сторін.

Про виконання зобов'язань з поставки бетону на користь відповідача, свідчать представлені до матеріалів справи в копіях наряд-накладні № 325815 від 12.11.2009р. на суму 4970 грн. (з поміткою про часткову сплату 917 грн., та залишком до оплати - 4053 грн.), № 429848 від 13.11.2009р. на суму 4970 грн., № 325866 від 21.11.2009р. на суму 4970 грн., № 325877 від 23.11.2009р. на суму 6230 грн., № 325880 від 24.11.2009р. на суму 4970 грн., № 429929 від 24.11.2009р. на суму 4970 грн., № 429933 від 25.11.2009р. на суму 4865 грн., № 429939 від 26.11.2009р. на суму 4970 грн., № 429949 від 26.11.2009р. на суму 4970 грн., № 429950 від 27.11.2009р. на суму 5950 грн., № 325922 від 27.11.2009р. на суму 5950 грн., № 325926 від 28.11.2009р. на суму 4970 грн., № 325927 від 28.11.2009р. на суму 4970 грн., № 429964 від 30.11.2009р. на суму 4970 грн., № 429974 від 30.11.2009р. на суму 4970 грн., № 325946 від 01.12.2009р. на суму 4 970 грн., № 429993 від 03.12.2009р. на суму 4970 грн., № 325997 від 05.12.2009р. на суму 5680 грн., № 325998 від 07.12.2009р. на суму 5212, 50 грн., № 326058 від 11.12.2009р. на суму 4260 грн..

Відповідно до положень п. 10.1 договору (в редакції з урахуванням додаткової угоди № 1 від 31.12.2008р.), договір вступає в силу в день підписання його обома сторонами і діє до 31 грудня 2009р., а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору.

Спір у справі виник через наявність заборгованості відповідача в сумі 101840, 50 грн. через несплату за поставлений товар, а доказів на спростування вказаної суми боргу відповідач суду не представив.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

В свою чергу, при вирішенні спору, судом враховано, що ухвалою від 12.04.2010р. порушено справу про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Тувал» і з цього моменту боржник знаходиться в особливому правовому режимі, який регламентується нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а вимоги всіх кредиторів погашаються в межах процедури банкрутства в порядку, встановленому зазначеним Законом.

11 серпня 2010р. в газеті Голос України № 148 було опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Тувал» (витяг залучено до матеріалів справи).

Згідно з частиною 15 статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі в редакції - на час виникнення зазначених відносин) після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

В силу частини 1, 2 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Заявлені у даній справі грошові вимоги ТОВ «Конотопський завод «Буддеталь» виникли до порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Тувал» та є конкурсними. Подання до суду позовної заяви про стягнення грошових коштів, так само як і розгляд справи судом, не звільняє кредитора від обов'язку заявлення грошових вимог до боржника в порядку статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Як про те зазначено у п. 8.13 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004р. № 04-5/1193 закон і ГПК України не містять приписів про заборону на прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також на вирішення спору за цим позовом по суті.

Тому суди мають у встановленому ГПК України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі п. 1 статті 79 ГПК України зупиняє позовне провадження та роз'яснює позивачу зміст частини 2 статті 14 Закону, зазначивши про це в ухвалі або протоколі судового засідання.

Ухвалою суду від 12.11.2010р. провадження у даній справі зупинялось до затвердження реєстру вимог кредиторів у справі № 44/276-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Тувал».

Згідно з ч. 6 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції закону на час затвердження вимог кредиторів ухвалою від 18.10.2010р.), вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а у ст. 15 зазначено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; за результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

За приписами статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» погашеними вимогами кредиторів визнаються задоволені вимоги кредитора; вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення зобов'язання, у тому числі його заміну; або припинення зобов'язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними.

Правові наслідки неподання заяви з грошовими вимогами до боржника у визначений строк встановлені частиною 2 статті 14 вказаного Закону (в редакції закону на час подання оголошення).

Так, зазначеною статтею передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів, які заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Ухвалою суду від 18.10.2010р. у справі про банкрутство № 44/276-б затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ «Тувал», у п. 6 ухвали відзначено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними; зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

24.10.2011р. в межах справи про банкрутство ТОВ «Тувал» № 44/276-б судом винесено постанову про визнання боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

У п. 8.13 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004р. № 04-5/1193 (щодо редакції закону чинної на час затвердження реєстру вимог кредиторів) якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 2 статті 14 Закону.

За встановлених обставин справи, враховуючи, що у відношенні відповідача порушено справу про банкрутство, а вимоги всіх кредиторів погашаються в межах процедури банкрутства в порядку, встановленому Законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», підстави для задоволення позовних вимог у даній справі відсутні.

Судові витрати позивача про сплату державного мита в розмірі 1121, 01 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

дата підписання рішення 09.08.2013

Суддя Р.І. Самсін