Рішення

від 06.08.2013 по справі 914/2288/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2013 р. Справа № 914/2288/13

За позовом : Прокурора Яворівського району Львівської області в інтересах держави в особі Яворівської районної державної адміністрації, м.Яворів

До відповідача : Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Семікс», м.Львів

Про розірвання договорів оренди землі від 03.10.2007 року та повернення земельних ділянок

В судове засідання з'явились:

від прокуратури : Леонтьєва Н.Т. - прокурор

від позивача : Поставитюк В.В. - представник

від відповідача : Морозов Р.В. - представник

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Торська І.В.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору : Подано позов Прокурором Яворівського району Львівської області в інтересах держави в особі Яворівської районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Семікс» про розірвання договорів оренди земельних ділянок площею 43,9976 га та площею 23,8 га від 03.10.2007 року та повернення їх Яворівській районній державній адміністрації.

В судовому засіданні судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали, просили задоволити позов з підстав та мотивів, наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях, наданих в судовому засіданні. Як на підставу для розірвання договорів оренди, позивач посилається на несплату відповідачем орендної плати протягом 2012 року, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 01.04.2013 року складала 67,4 тис. грн.

Відповідач проти позову заперечує з підстав і мотивів, викладених у відзиві на позов. Зокрема в обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що на підставі рішення ДПІ у Яворівському районі Львівської області від 26.06.2013 року між ДПІ у Яворівському районі та товариством 26.06.2013 року було укладено договір про розстрочення податкового боргу строком з 26.06.2013 року по 27.12.2013 року, а відтак вважає відсутні підстави для розірвання договорів оренди.

22.07.2013 року відповідачем було подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи ДПІ у Яворівському районі ДПС у Львівській області.

Ухвалою суду від 23.07.2013 року в задоволенні клопотання було відмовлено з тих підстав, що ДПІ у Яворівському районі не є стороною спірних договорів, а відтак прийняте судом рішення у даному спорі, жодним чином не вплине на її права та обов'язки.

06.08.2013 року відповідачем було подано ще одне клопотання про залучення до участі у справі Порічанську сільську раду Яворівського району в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на ті обставини, що спірні земельні ділянки знаходяться на території Порічанської сільської ради і кошти сплачені за оренду зараховуються до бюджету сільської ради, а відтак, на його думку, розірвання договорів оренди зменшить поступлення коштів в бюджет сільської ради.

Відповідно до ч.1 ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора.

Як вбачається із предмету спору, прокурор Яворівського району звернувся з позовом про розірвання договорів оренди землі від 03.10.2007 року, які укладені між Яворівською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ТзОВ «Семікс» (Орендар) та повернення їх орендодавцю, Порічанська сільська рада не є стороною спірних договорів, а відтак прийняте судом рішення у даному спорі, жодним чином не вплине на її права та обов'язки. Крім того, саме несплата відповідачем коштів за оренду земельних ділянок, яка стала підставою розірвання договорів оренди, і порушувала інтереси держави , в тому числі селищної ради, яка недоотримувала коштів.

В судовому завданні 06.08.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

03.10.2007 року між Яворівською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ТзОВ Фірма «Семікс» (Орендар) терміном на 20 років було укладено договір оренди земельної ділянки для риборозведення, яка розташована на території Порічанської сільської ради, кадастровий № 4625885500:02:000:0012, площею 43,9976 га.

03.10.2007 року між Яворівською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ТзОВ Фірма «Семікс» (Орендар) терміном на 20 років було укладено ще один договір оренди земельної ділянки для будівництва адміністративно-виробничих приміщень, яка розташована на території Порічанської сільської ради, кадастровий № 4625885500:02:000:0256, площею 23,8 га.

За орендовану земельну ділянку відповідач зобов'язувався щомісячно проводити оплату згідно умов п.3.4 договорів, однак свої договірні зобов'язання виконував не належним чином. Заборгованість ТзОВ Фірма «Семікс» по сплаті орендної плати за землю станом на 01.04.2013 року складає 67,4 тис. грн.

В зв'язку з невиконанням відповідачем умов договорів оренди від 03.10.2007 року, прокурором було подано позов про розірвання зазначених вище договорів та повернення земельних ділянок.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно умов договорів від 03.10.2007 року, зареєстрованого у Яворівському районному відділі Львівської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру за № 04:07:464:00092 та за № 04:07:464:00091 відповідачу надано в оренду земельні ділянки, які знаходиться на території Порічанської сільської ради площею 43,9976 га для риборозведення (кадастровий № 4625885500:02:000:0012), та площею 23,8 га для будівництва адміністративно - виробничих приміщень (кадастровий № 4625885500:02:000:0256).

Відповідно до п.3.3 договору оренди землі площею 43,9976 га для риборозведення (кадастровий № 4625885500:02:000:0012), розмір орендної плати становить 3872,28 грн. в рік.

Відповідно до п.3.3 договору оренди землі площею 23,8 га для будівництва адміністративно - виробничих приміщень (кадастровий № 4625885500:02:000:0256), розмір орендної плати становить 58721,25 грн. в рік.

Умовами п.3.4 Договорів сторони погодили, що орендна плата перераховується щомісячно на банківський рахунок Порічанської сільської ради.

Положеннями ст. 21 Закону України «Паро плату за землю» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Передана в оренду земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності, а відповідно до Податкового кодексу України за користування нею повинен сплачуватись земельний податок, порядок і строки сплати якого встановлюються законом.

Відповідно до п.2.23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою».

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Яворівському районі Львівської області 02.04.2013 року було направлено позивачу звернення про вирішення питання щодо розірвання договорів оренди земельних ділянок в зв'язку з наявністю у ТзОВ Фірма «Семікс» податкового боргу за орендну плату за землю, який станом на 01.04.2013 року складає 67,4 тис. грн. ( а.с.17)

Несвоєчасна сплата орендної плати за землю ТзОВ Фірма «Семікс» з квітня по грудень 2012 року підтверджується також матеріалами справи ( а.с.20-25) довідкою Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області № 1580/10/1900 від 18.05.2013 року ( а.с.25), не заперечується відповідачем та підтверджується договором про розстрочення податкового боргу, укладеного під час розгляду справи по суті.

Доказів своєчасності сплати орендної плати за землю по зазначених вище договорах відповідач суду не надав.

Всі заперечення відповідача зводяться до розстрочки податкового боргу зі сплати орендної плати до 27.12.2013 року.

Проте, слід зазначити,що предметом даного спору є розірвання договорів оренди в зв'язку із тривалим невиконанням орендарем свого обов'язку щодо сплати орендної плати, а не стягнення з нього заборгованості за оренду земель.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Відповідно до ст.782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо розірвання договорів оренди позивач посилається на те, що в період з квітня по грудень 2012 року (а.с.25) відповідач систематично не сплачує орендної плати і станом на 01.04.2013 року його заборгованість складає понад шістдесят сім тисяч гривень.

Невиконання умов договорів оренди прямо порушує інтереси та права позивача, а також наносить пряму шкоду у розмірі фактичної непогашеної заборгованості.

Згідно з ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Положеннями п.11.3 Договору оренди землі передбачено,що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Відповідно до ст.34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судові засідання доказів своєчасності сплати орендної плати суду не представив, жодних клопотань про неможливість подання таких доказів суду не заявляв.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України, слід віднести на відповідача в сумі 2294,00 грн. судового збору.

Керуючись 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 ,4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Розірвати Договори оренди земельних ділянок, укладені 03.10.2007 року між ТзОВ Фірма «Семікс» та Яворівською районною державною адміністрацією щодо земельних ділянок площею 43,9976 га для риборозведення кадастровий №4625885500:02:000:0012, нормативно - грошова оцінка якої становить 129076 грн., а також площею 23,8 га для будівництва адміністративно-виробничих приміщень кадастровий № 4625885500:02:000:0256, нормативно - грошова оцінка якої становить 1957275 грн., що розташовані на території Порічанської сільської ради Яворівського району.

3. Зобов'язати ТзОВ Фірма «Семікс» (81070, Яворівський район с. Поріччя вул. Шевченка, 1 «а», код ЄДРПОУ 22337579) повернути земельні ділянки актами прийому-передачі земельної ділянки Яворівській районній державній адміністрації ( 81000, м. Яворів вул. Ів.Франка, 8 код ЄДРПОУ 04055883) в стані , не гіршому порівняно з тим, у якому відповідач одержав ці ділянки в оренду.

4.Стянути з ТзОВ Фірма «Семікс» (81070, Яворівський район с. Поріччя вул. Шевченка, 1 «а», код ЄДРПОУ 22337579) в дохід державного бюджету України 2294,00 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя Н.Березяк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 07.08.2013 року.