Ухвала

від 06.08.2013 по справі 805/10215/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Зінченко О.В.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2013 року справа №805/10215/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Яманко В.Г., Васильєвої І.А., за участі секретаря судового засідання Братченко О.В., представників позивача Агеєвої І.І., за довіреністю від 05.08.2013 року, Леонової М.В. за довіреністю від 05.08.2013 року, представників відповідача Псарева О.В., за довіреністю від 26.07.2013 року, Коваленко Н.Є., за довіреністю від 05 серпня 2013 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Донецькелектроопторг" на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 р. у справі № 805/10215/13-а (головуючий І інстанції Зінченко О.В.) за позовом Публічного акціонерного товариства "Донецькелектроопторг" до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби про забезпечення адміністративного позову,-

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2013 року Публічне акціонерне товариство «Донецькелектрооптторг» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Донецькелектрооптторг» з метою документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Іртоса» за період з 01 січня 2012 року по 30 вересня 2012 року, визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неповідомлення ПАТ «Донецькелектрооптторг» про місце і час розгляду заперечень на акт перевірки № 1352/22-2/01881190 від 18 червня 2013 року, визнання протиправними дії відповідача щодо складання акту перевірки № 1352/22-2/01881190 від 18 червня 2013 року, зобов'язання відповідача вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ПАТ «Донецькелектрооптторг» та його контрагентів за період з 01 січня 2012 року по 30 квітня 2013 року, зафіксовану в акті перевірки № 1352/22-2/01881190 від 18 червня 2013 року і поновити інформацію щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, яка існувала до оформлення вказаного акту перевірки, зобов'язання відповідача утриматись від самостійного визначення сум податкових зобов'язань та сум податкового кредиту з податку на додану вартість ПАТ «Донецькелектрооптторг» та його контрагентів, на підставі фактів, викладених в акті перевірки ПАТ «Донецькелектрооптторг» № 1352/22-2/01881190 від 18 червня 2013 року.

Разом з позовною заявою позивач звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про забезпечення позову, шляхом заборони Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби використовувати факти про виявлені порушення вимог податкового законодавства, викладені в акті перевірки ПАТ «Донецькелектрооптторг» від 18 червня 2013 року № 1352/22-2/01881190 в якості доказової інформації та на підставі цих фактів вчиняти самостійне коригування сум податкових зобов'язань та сум податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих ПАТ «Донецькелектрооптторг» та інших пов'язаних контрагентів.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 р. відмовлено в задоволені клопотання Публічного акціонерного товариства "Донецькелектроопторг" про забезпечення позову.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 17 липня 2013 р. якою відмовлено в задоволені клопотання про застосування заходів забезпечення позову, позивач подав апеляційну скаргу, в якій вказує на порушенні судом першої інстанції норм процесуального права та безпідставність мотивів з яких прийнята спірна ухвала. В апеляційній скарзі просить дану ухвалу скасувати та задовольнити вказане клопотання.

Представники позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали, вважають, що ухвала суду першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Представники відповідачів в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вважають, що ухвала суду першої інстанції винесена з додержанням норм процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що підлягає залишенню без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечень на неї, встановила наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно ч.3 ст. 117 КАС України, подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Відповідно до ч.4 ст. 117 КАС України, адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 118 КАС клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідач або інша особа, яка бере участь у справі, у будь-який час має право заявити клопотання про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або скасування заходів забезпечення адміністративного позову. Таке клопотання розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення позивача та інших осіб, які беруть участь у справі.

З аналізу ч.1 ст. 117 КАС України, вбачається, що підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Колегія суддів звертає увагу на те, що суд при вирішенні питання про забезпечення позову у кожному випадку, повинен виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Колегія суддів зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до норм КАС України, подання адміністративного позову або відкриття провадження в адміністративній справі саме по собі не зупиняє дії рішення суб'єкта владних повноважень. Зупинити дію цього рішення чи окремих його положень на час провадження в адміністративній справі може лише суд у порядку забезпечення адміністративного позову.

Таким чином, законодавець визначив, що основним способом забезпечення адміністративного позову є зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень.

Але зупинення дії рішення, що оскаржується, не вичерпує всіх можливих способів забезпечення адміністративного позову. Оскільки зупинення виконання рішення суб'єкта владних повноважень може бути недостатнім, тому виникає потреба тимчасово заборонити вчиняти будь-які дії пов'язані з оскаржуваним рішенням. У цьому випадку забезпечення адміністративного позову здійснюється судом через заборону вчиняти певні дії.

Аналізуючи вищевказані позовні вимоги позивача та заходи забезпечення позову які викладені в клопотанні позивача колегія суддів дійшла до висновку, що окремі позовні вимоги позивача та спосіб визначений позивачем для забезпечення адміністративного позову, згідно заявленого клопотання, є тотожними та пов'язаними між собою, а саме стосовно заборони дії щодо самостійного коригування податковим органом на підставі висновків акту перевірки сум податкових зобов'язань та сум податкового кредиту з податку на додану вартість задекларованих ПАТ «Донецькелектрооптторг».

Таким чином, в разі забезпечення позову, суд фактично повинен надати оцінку обставинам справи та задовольнити частину позовних вимог позивача. Тобто, задовольняючи клопотання щодо забезпечення позову, фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Отже, забезпеченням адміністративного позову в такий спосіб суд фактично вийшов би за межі підстав забезпечення позову, передбачених частиною першою статті 117 КАС України, що є неприпустимим.

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивачем взагалі не доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача у разі не вжиття заходів забезпечення позову до ухвалення рішення в адміністративній справі, також заявником не доведено, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття заходів по забезпеченню позову, або чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, не надано жодного доказу на доведення таких обставин та підстав. В апеляційній скарзі та клопотанні про забезпечення позову позивачем лише зазначено на можливе завдання шкоди правам, свободам та інтересам контрагентам позивача, а не позивачу та не наведено доказів про існування будь-яких негативних наслідків для позивача.

Відповідно до п. 14.1.60 ст.14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Згідно п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків. Згідно п. 86.10 ст. 86 Податкового кодексу України, в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Згідно матеріалів справи та як зазначає позивач, відповідачем не приймалось податкове повідомлення-рішення та коригувань сум податкових зобов'язань та сум податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих ПАТ «Донецькелектрооптторг» не здійснювалось.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не доведено отримання позивачем збитків у разі не прийняття заходів забезпечення позову та наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, оскільки за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення не приймалось.

Відповідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Крім того, позивач просив заборонити відповідачу використовувати факти про виявлені порушення вимог податкового законодавства, викладені в акті перевірки ПАТ «Донецькелектрооптторг» від 18 червня 2013 року № 1352/22-2/01881190 в якості доказової інформації, що суперечить нормам чинного законодавства та принципу змагальності сторін під час судового розгляду.

Так, відповідно до ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 та п.5 ч.3 ст. 48 КАС України, особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Колегія суддів з урахуванням викладеного зазначає, що суд першої інстанції вірно з'ясував вказані обставини та розглянув заяву про забезпечення позову в порядку передбаченому ч. 3 ст.118 КАС України, тобто здійснив розгляд клопотання про забезпечення позову за умови з'ясування всіх обставин які б могли б вплинути на прийняття рішення стосовно заявленого клопотання.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 99, 100, 195, 199, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Донецькелектроопторг" на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 р. у справі № 805/10215/13-а залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 р. у справі № 805/10215/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано колегією суддів 07 серпня 2013 року.

Головуючий Е.Г. Казначеєв Судді В.Г. Яманко

І.А. Васильєва