Постанова

від 01.08.2013 по справі 816/2351/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/2351/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

при секретарі - Метельській А.В.,

за участю:

представника позивача - Смольника С.С.,

представника відповідача - Нальотова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спліт" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

26 квітня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спліт" (надалі - позивач, ТОВ "Спліт") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0002092202/736 від 10.04.2013 року, №0002102202/737 від 10.04.2013 року, №0000481705 від 10.04.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є акт перевірки від 20.03.2013 №393/22.4-09/23558970, складений за результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Спліт" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2012 у зв'язку з надходженням постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у Полтавській області підполковника податкової міліції Сєрякова О.А. від 18.06.2012. Вважає помилковими висновки акту перевірки про порушення п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України; п.198.3, п.п.198.4, п.198.6 ст.198, п.п.201.1, п.п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України; п.п.164.2.11 п.164.2 ст.164, п.164.5 ст.164, п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168, абзац "а" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України за результатами здійснення господарських операцій з ТОВ "Профіль-Стиль" та ПП "Троян-СВ". Зазначає, що господарські операції із вказаними контрагентами носили реальний характер, відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

21.05.2013 року до суду надійшли письмові заперечення проти позову, в яких відповідач на підтвердження правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень посилається на висновки проведеної позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2012, що набрала форму акта від 20.03.2013 №393/22.4-09/23558970. Зазначені порушення відповідач пов'язує з безтоварністю операцій з ТОВ "Профіль - Стиль" та ПП "Троян- СВ". Вказує, що позивачем не надано до перевірки товарно - транспортні накладні, або подорожні листи, які б засвідчували факт транспортування придбаного товару, не надано сертифікатів щодо підтвердження приймання продукції від спірних контрагентів за якістю. Видаткові накладні оформлені з порушенням вимог законодавства, ТОВ "Профіль- Стиль" та ПП "Троян- СВ" відсутні за місцезнаходженням, не мають трудових ресурсів, власних складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, тобто необхідних умов для здійснення відповідної господарської діяльності.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Спліт" (ідентифікаційний код 23558970) зареєстроване як юридична особа та знаходиться на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ (т.1 а.с.15,18). Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 26 серпня 1997 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 100003885 НБ№018134 (т.1 а.с.16).

У термін з 06.03.2013 по 13.03.2013 посадовими особами Кременчуцької ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Спліт" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2012 у зв'язку з надходженням постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у Полтавській області підполковника податкової міліції Сєрякова О.А. від 18.06.2012, за результатами якої складено акт від 20.03.2013 №393/22.4-09/23558970 (т.1 а.с.32-88).

За висновками акту перевірки позивачем порушено: п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 133093 грн., в тому числі: за 2-4 кв.2011року на суму 103624 грн., за 1 кв.2012 року на суму 29469 грн.; п.198.3., п.п.198.4, п.198.6 ст.198, п.п.201.1, п.п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податку на додану вартість на загальну суму 53715 грн., у тому числі: за листопад 2011 року у сумі 18393 грн., за грудень 2011 року у сумі 22565 грн., за січень 2012 року у сумі 7258 грн., за лютий 2012 року у сумі 2782 грн., за березень 2012 року у сумі 2717 грн.; п.п.164.2.п.164.2 ст.164, п.164.5 ст.164, п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168, абзац "а" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за перевіряємий період на загальну суму 61530,11 грн., в тому числі по періодам: за листопад 2011 року - 22336,89 грн.; за грудень 2011 року - 27463,37 грн.; за січень 2012 року -8615,70 грн.; за лютий 2012 року -3114,15 грн.

10 квітня 2013 року на підставі акту перевірки від 20.03.2013 №393/22.4-09/23558970 Кременчуцькою ОДПІ винесено наступні податкові повідомлення -рішення:

- № 0002092202/736 (т.1 а.с.25), яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Спліт" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в розмірі 140460,25 грн., у тому числі: за основним платежем - в сумі 133093 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 7367,25 грн.;

- № 0002102202/737 (т.1 а.с.28), яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Спліт" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в розмірі 80572,50 грн., у тому числі: за основним платежем - в сумі 53715 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 26857,50 грн.;

- № 0000481705/738 (т.1 а.с.29), яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Спліт" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб" в розмірі 76912,64 грн., у тому числі: за основним платежем - в сумі 61530,11 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 15382,53 грн.

Позивач не погодився з даними податковими повідомленнями-рішеннями, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням, суд приходить до наступних висновків.

З 01.01.2011 порядок обчислення і сплати податку на додану вартість та податку на прибуток врегульовано Податковим кодексом України.

Правові відносини з приводу формування валових витрат унормовані розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Відповідно до приписів п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Поняття господарської діяльності визначено в підпункті 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно статті 134 Податкового кодексу України у цьому розділі об'єктом оподаткування є: 134.1.1. прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; 134.1.2. дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктом 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З огляду на вимоги наведених правових норм, підставою для зменшення платником податків об'єкту оподаткування на суму витрат з придбання (виготовлення) товарів (послуг) є фактично здійснені та підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку витрати, здійснені для провадження господарської діяльності платника податку, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.4 статті 198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати оформлені належним чином податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що у перевіряємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Профіль- Стиль" та ПП "Троян -СВ", на підтвердження чого позивачем додано до матеріалів справи копії письмових договорів, а саме, договору поставки № 1 від 01.11.2011 року, укладеного з ТОВ "Профіль- Стиль" (т.1 а.с.203-205) та договіру поставки № 1 від 03.01.2012 року, укладеного з ПП "Троян -СВ" (т.1 а.с.166-168).

Умови вказаних договорів є аналогічними.

Так, згідно з розділом 1 даних договорів поставки постачальники (ТОВ "Профіль - Стиль", ПП "Троян -СВ") зобов'язуються передати в погоджені строки другій стороні - покупцеві (позивачу) товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Асортимент, кількість і ціна товару встановлюється сторонами в погоджених постачальником заявках покупця.

Згідно з розділом 3 договорів передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатково - прибутковою накладною та оформленою покупцем відповідним чином довіреністю на одержання товару. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту фактичного отримання товару покупцем та оформлення відповідним чином видатково - прибуткової накладної. Передача товару від постачальника покупцеві здійснюється на складі постачальника. За попередньою домовленістю, що повинно бути зазначено в заявці покупця та узгоджено з постачальником, постачальник може здійснювати поставку товару в пункт поставки, вказаний покупцем.

За висновками перевірки позивачем завищено валові витрати по взаємовідносинам з ТОВ "Профіль - Стиль" та ПП "Троян -СВ" на загальну суму 268575 грн., в тому числі: за 1-4 квартали 2011 року на суму 204790 грн., за І квартал 2012 року - на суму 63785 грн., та податковий кредит на загальну суму 53715 грн., за листопад 2011 року у сумі 18393 грн., за грудень 2011 року у сумі 22565 грн., за січень 2012 року у сумі 7258 грн., за лютий 2012 року у сумі 2782 грн., за березень 2012 року у сумі 2717 грн.

Вказані порушення відповідач обґрунтовує безтоварністю господарських операцій позивача за договорами, укладеними з ТОВ "Профіль - Стиль" та ПП "Троян -СВ".

На підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ "Профіль - Стиль" та ПП "Троян-СВ" позивачем надано до суду копії рахунків-фактур, копії видаткових накладних, копії податкових накладних та копії квитанцій до прибуткового касового ордера (том 1 а.с. 149-165, 169-202).

Згідно статті 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568, (далі Правила перевезення) визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Підпунктом 11.5. Правил перевезення передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник 4 засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Підпунктом 11.7. Правил перевезення передбачено, що перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземплярі-засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом) передається Перевізнику.

Позивачем не було надано до перевірки товарно-транспортних накладних, подорожніх листів або інших доказів на підтвердження факту відвантаження та переміщення товару від ТОВ "Профіль- Стиль" та ПП "Троян- СВ" до позивача, про що зазначено у акті перевірки (т.1 а.с.47, 56).

Доводи позивача про надання ним до перевірки товарно-транспортних накладних спростовуються додатком № 4 до акту "Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ТОВ "Спліт" (том 1 а.с. 93-95), у якому серед переліку документів, охоплених перевіркою, товарно-транспортні документи відсутні.

Вказані товарно-транспортні накладні також не надавалися позивачем до письмових заперечень до позову, примірник яких наявний у матеріалах справи (том 2 а.с. 13-17).

В акті перевірки підписом представника позивача підтверджено, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність суб'єкта господарювання (спростовують викладені в акті перевірки факти) за період, що перевіряється відсутні (том 1 а.с. 88).

З огляду на вищевикладене, суд не приймає до уваги додані позивачем до матеріалів справи копії товаро - транспортних накладних, оскільки вказані товаро - транспортні накладні не надавався податковому органу до перевірки, під час подання заперечень проти позову до винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що дає підстави для висновку про їх відсутність на момент проведення перевірки.

Крім того, як вбачається з наданої копії товарно-транспортної накладної, згідно якої, як стверджує представник позивача, здійснювалася поставка товару від ПП "Троян-СВ" (том 1 а.с. 152), відправником у даному документів вказано ПП "Троян-СВ" м. Київ, тоді як зареєстрованим місцезнаходженням ПП "Троян-СВ" є м. Світловодськ, Кіровоградської області (том 2 а.с. 31). Відомості даної товарно-транспортної накладної щодо найменування товару та дат передачі-отримання товарно-матеріальних цінностей суперечать відомостям видаткових та податкових накладних, копії яких наявні у матеріалах справи (том 1 а.с.153, 156, 157, 160, 164, 165).

Так, у товарно-транспортній накладній зазначено про перевезення (взуття) 29.03.2012 року, тоді як згідно видаткових накладних позивачем отримано товар (рукавички, застібки шнури, тканину, комп'ютерні вишивки, тощо) 04.01.2012 року, 20.01.2012 року, 07.02.2012 року та 29.03.2012 року.

У копіях товарно-транспортних накладних, якими позивач підтверджує поставку товару від ТОВ "Профіль- Стиль" (том 1 а.с. 173, 178, 184, 190, 196, 201), замовником транспортних послуг вказане ТОВ "Спліт", що суперечить змісту наданої позивачем копії договору № 1 від 01.11.2011 року, укладеного між ТОВ "Профіль- Стиль" та ОСОБА_5, за умовами якого замовником транспортних послуг є ТОВ "Профіль- Стиль", а не ТОВ "Спліт" (том 3 а.с. 168-177).

Підпунктом 10.5. Правил перевезення передбачено, що місце фактичної здачі приймання вантажу точно зазначається в договорі з наступним уточненням у заявці.

Розділом 2 даних договорів також передбачено, що постачальник відвантажує товар покупцеві за договірними цінами, які зазначені в заявках покупця та узгоджені з постачальником шляхом виставлення відповідних рахунків до сплати. Згідно положень розділу 3 договорів передача товару від постачальника покупцеві здійснюється на складі постачальника. За попередньою домовленістю, що повинно бути зазначено в заявці покупця та узгоджено з постачальником, постачальник може здійснювати доставку товару в пункт поставки, вказаний покупцем.

Разом з тим, у договорах не вказано пункту поставки товарів, у разі їх поставки постачальником, та позивачем не надано до перевірки та до суду відповідних заявок, наявність яких передбачена умовами укладених договорів.

До перевірки та суду позивачем не надано будь-яких документів на підтвердження приймання товарів за якістю.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не надані належні докази на підтвердження фактичного відвантаження, перевезення та прийняття товару за якістю за договорами, укладеними з ТОВ "Профіль- Стиль" та ПП "Троян-СВ".

Копії видаткових накладних та довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей (том 3 а.с. 4-65) не є беззаперечним доказом того, що товарно-матеріальні цінності, вказані у даних документах, були поставлені позивачем саме за рахунок товару, отриманого від ТОВ "Профіль- Стиль" та ПП "Троян-СВ".

Про відсутність реального характеру відповідної операції свідчать доводи податкового органу про відсутність у продавців ТОВ "Профіль- Стиль" та ПП "Троян-СВ" необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності трудових ресурсів, основних фондів, власних, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, а також про відсутність ТОВ "Профіль- Стиль" та ПП "Троян-СВ" за зареєстрованим місцезнаходженням.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Тобто, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Згідно з вимогами ст. 4 цього ж Закону одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась не може бути об'єктом оподаткування.

Отже, будь-які документи (у тому числі накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З огляду на викладене, за умови здійснення безтоварних господарських операцій копії видаткових та податкових накладних не мають сили первинних документів.

Суд зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на віднесення витрат до складу валових витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту, можуть створювати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Оскільки дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо незаконності віднесення позивачем суми податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ "Профіль - Стиль" та ПП "Троян-СВ" до складу податкового кредиту позивача в розмірі 53715 грн., а також завищення позивачем валових витрат перевіряємого періоду на загальну суму 268575 грн., - суд вважає обґрунтованим.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Оскільки товарно-матеріальні цінності оприбутковані у бухгалтерському обліку позивача на підставі документів, виписаних від імені ТОВ "Профіль - Стиль" та ПП "Троян-СВ", які фактично не є постачальниками зазначених у документах товарів, суд погоджується з висновками Кременчуцької ОДПІ про заниження у перевіряємому періоді ТОВ "Спліт" валових доходів на загальну суму 322290 грн. (том 1 а.с. 60), у зв'язку з безоплатним отриманням позивачем товарно-матеріальних цінностей від третіх осіб.

Отже, оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 10 квітня 2013 року № № 0002102202/737, 0002092202/736 прийняті на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України та з урахуванням всіх обставин, необхідних для прийняття рішень.

Підпунктом 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 цього Кодексу.

Згідно п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому самому порядку визначаються об'єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168. 1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

За приписами п.п. "а" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

За твердженням позивача оплата за товаро-матеріальні цінності ТОВ "Профіль-Стиль" та ПП "Троян-СВ" здійснена готівкою, на підтвердження чого надано копії квитанцій до прибуткових касових ордерів. Як вбачається з матеріалів справи, директор ТОВ "Спліт" з каси підприємства отримував кошти на відшкодування витрат згідно авансових звітів про оплату товарів ТОВ "Профіль-Стиль" та ПП "Троян-СВ".

Разом з тим, оскільки господарські операції з ТОВ "Профіль-Стиль" та ПП "Троян-СВ" носили безтоварний характер, копії квитанцій до прибуткових накладних та копії звітів не мають сили первинних та розрахункових документів.

Відтак, позивачем у порушення вимог Податкового кодексу України не включено суми доходу, отриманого працівником з каси підприємства до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та відповідно як податковим агентом даної особи не нараховано та не сплачено до бюджету податок з доходів фізичної особи.

Розрахунок податку з доходу фізичних осіб наведено у таблиці на сторінці 50-52 акту перевірки (том 1 а.с. 81-83).

Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення від 10 квітня 2013 року № 0000481705/738 прийняте Кременчуцькою ОДПІ на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України та з урахуванням всіх обставин, необхідних для прийняття рішення.

Таким чином, позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Спліт" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 06 серпня 2013 року.

Суддя С.С. Сич