Постанова

від 12.12.2013 по справі 816/2351/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 р. Справа № 816/2351/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Подобайло З.Г., Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Спліт» на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спліт» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

У с т а н о в и л а:

У квітні 2013 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Спліт» (далі - ТОВ «Спліт») звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби України (нині, Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області, далі - Кременчуцька ОДПІ) від 10 квітня 2013 року:

№ 0002092202/736, яким підприємству на підставі висновків акту перевірки № 393/22.4-09/23558970 від 20 березня 2013 року про встановлені порушення п.п. 135.5.4, п. 135.5, ст. 135, п.п. 138.1.1, п. 138.1, ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі: 133.093 грн. - за основним платежем, 7.367,25 грн. - за штрафними санкціями;

№ 0002102202/737, яким підприємству на підставі висновків акту перевірки № 393/22.4-09/23558970 від 20 березня 2013 року про встановлені порушення п.п. 198.3, п.п. 198.4, 198.6, ст. 198, п.п. 201.1, п. 201, ст. 201 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі: 53.715 грн. - за основним платежем, 26.857,5 грн. - за штрафними санкціями;

№ 0000481705/738, яким підприємству на підставі висновків акту перевірки № 393/22.4-09/23558970 від 20 березня 2013 року про встановлені порушення п.п. 198.3, п.п. 164.2.11, п. 164.2, п. 164.5, ст. 164, п. 168.1, ст. 168 абз. «а», п. 176.2, ст. 176 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податків у розмірі: 61.530,11 грн. - за основним платежем, 15.382,53 грн. - за штрафними санкціями.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року в задоволені позовних вимог ТОВ «Спліт» відмовлено в повному обсязі.

Судом не прийнято до уваги надані суду позивачем копії товарно-транспортних накладних, оскільки останні не надавались податковому органу до перевірки, а також під час подання заперечень на акт перевірки, до часу прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень. У зв'язку з чим, судом зроблений висновок про їх відсутність на момент проведення перевірки. Окрім того, суд зазначив про наявність вад в оформлених товарно-транспортних накладних.

На підставі аналізу отриманої інформації податковим органом зроблений обґрунтований висновок про те, що отримана інформація свідчить про наявність ознак нереальності здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Профіль-Стиль» і ПП «Троян-СВ» в зв'язку з відсутністю у них кваліфікованого персоналу, незначного штату працівників, відсутністю основних фондів, приміщень для зберігання товарів, відсутністю за місцем знаходження, а також відсутністю зв'язку між фактом придбання товарів, несенням інших витрат та господарською діяльністю підприємств - платників податків.

Виходячи з наведеного суд погодився з висновком КОДПІ, що господарські операції, які мали місце між ТОВ «Спліт» та контрагентами мають ознаки нікчемності та позивач не мав права на віднесення сум, сплачених за ними до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі ТОВ «Спліт», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду з прийняттям нового судового рішення про задоволення її позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень ст. 202 ч. 1 п. 1, 4 КАС України підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що фахівцями відповідача проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Спліт» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2012 року у зв'язку з надходженням постанови ст. слідчого з ОВС ДПС у Полтавській області Сєрякова О.А. від 18 червня 2012 року, результати якої оформлені актом № 393/22.4-09/23558970 від 20 березня 2013 року.

Перевіркою встановлені порушення підприємством: п.п. 135.5.4, п. 135.5, ст. 135, п.п. 138.1.1, п. 138.1, ст. 138 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 133.093 грн.; п.п. 198.4, 198.6, ст. 198, п.п. 201.1, п. 201, ст. 201 ПК України в результаті чого занижено податку на додану вартість на загальну суму 53.715 грн.; п.п. 198.3, п.п. 164.2.11, п. 164.2, п. 164.5, ст. 164, п. 168.1, ст. 168 абз. «а», п. 176.2, ст. 176 ПК України в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 61.530,11 грн.

Так, акті перевірки зазначено, що за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2012 року ТОВ «Спліт» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 761.850 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2012 року податковим органом встановлено його завищення на загальну суму 53.715 грн., в тому числі: за листопад 2011 року на суму ПДВ - 18.393 грн., за грудень 2011 року - 22.565 грн., за січень 2012 року - 7.258 грн., за лютий 2012 року - 2.782 грн., за березень 2012 року - 2.717 грн., по взаємовідносинам підприємства з його контрагентами ТОВ «Профіль-Стиль» і ПП «Троян-СВ».

Такий висновок податковим органом згорблений з огляду на те, що до перевірки підприємством не надано товарно-транспортні накладні або подорожні листи, які б засвідчували факт транспортування придбаного товару від постачальника до потенційного покупця. До перевірки не було надано сертифікатів, які б могли підтвердити якість продукції, і підтвердити ту обставину, що дана продукція була придатною до подальшого використання, та чи могло ТОВ «Спліт» отримати економічний ефект у вигляді доходу від такого використання.

За результатами аналізу відповідно до автоматизованої інформаційної системи «АІС РПП» та АІС «Бест звіт» не встановлено наявності у ТОВ «Профіль-Стиль» власних складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які б суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності. Чисельність працюючих цього підприємства згідно форми 1 ДФ - 1 працівник, що свідчить про відсутність у ТОВ «Профіль-Стиль» достатніх трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності. Підприємство має стан « 9» - до ЄДР направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Таким чином, за висновком податного органу, підприємство не знаходить за юридичною адресою, а отже і займатися господарською діяльністю не має жодної можливості.

За даними Декларації з податку на прибуток основні засоби у ПП «Троян-СВ» відсутні. До цієї декларації за 1 квартал 2012 року (№ 902515401 від 08 травня 2012 року додаток АМ підприємством на надавався. Таким чином, за результатами аналізу відповідно до автоматизованої інформаційної системи «АІС РПП» та АІС «Бест звіт» не встановлено наявності у ПП «Троян-СВ» власних складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності. Згідно форми 1 ДФ на підприємстві працює 1 працівник. Це свідчить, на думку податкового органу, про відсутність у підприємства достатніх трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності.

Оскільки для здійснення оплати, начебто придбаного у ТОВ «Профіль-Стиль» і у ПП «Троя-СВ» керівник ТОВ «Спліт» з каси підприємства брав готівкові кошти ТОВ «Спліт», як податковий агент відповідно до пп. 168.1.1, п. 168.1, ст. 168, абз. «а» п. 176.2, ст. 176 ПК України зобов'язаний утримати ПДФО із загальної суми, виданої під звіт та неповерненої керівником підприємства, і перерахувати його до бюджету.

На підставі висновків зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 10.04.2013 року: № 0002092202/736 (т. 1 а.с. 25), № 0002102202/737 (т. 1 а.с. 28), № 0000481705/738 (т. 1 а.с. 29).

Не погоджуючись з загальним висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог ТОВ «Спліт» колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст.4 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст.198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Згідно з п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, враховуючи викладені норми ПК України, колегія суддів зазначає про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Що стосується зобов'язання визначеного позивачеві з податку на прибуток приватних підприємств, то відповідно до п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Отже, показник валових витрат безпосередньо впливає на об'єкт оподаткування.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються з: - витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п.,п. 138.4, 138.6-138.9, п.п. 138.10.2-138.10.4 п. 138.10, п.138.11 цієї статті; - інших витрат, визначених згідно з п. 138.5, п.п. 138.10.5, 138.10.6 п. 138.10, п.п. 138.11, 138.12 цієї статті, п. 140.1 ст. 140 і ст. 141 цього Кодексу; - крім витрат, визначених у пп. 138.3 цієї статті та у ст. 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням п.п. 138.2, 138.11 цієї статті, п.п. 140.2-140.5 ст. 140, ст.ст. 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Із зазначених правових норм вбачається, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку. Разом з тим, дотримання норм цивільного чи господарського права не означають автоматично реальності вчинення господарської операції. Правильність відображення в податковому обліку господарських операцій відповідно до їх реального змісту повинна здійснюватись виключно на підставі норм податкового законодавства. А відтак, якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображено в укладених платником податків договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Судом встановлено, що у перевіряємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Профіль- Стиль» та ПП «Троян -СВ», на підтвердження чого позивачем додано до матеріалів справи копії письмових договорів, а саме, договору поставки № 1 від 01.11.2011 року, укладеного з ТОВ «Профіль- Стиль» (т.1 а.с.203-205) та договору поставки № 1 від 03.01.2012 року, укладеного з ПП «Троян -СВ» (т.1 а.с.166-168).

Умови вказаних договорів є аналогічними.

Так, згідно з розділом 1 даних договорів поставки постачальники (ТОВ «Профіль - Стиль», ПП «Троян -СВ») зобов'язуються передати в погоджені строки другій стороні - покупцеві (позивачу) товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Асортимент, кількість і ціна товару встановлюється сторонами в погоджених постачальником заявках покупця.

Згідно з розділом 3 договорів передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатково-прибутковою накладною та оформленою покупцем відповідним чином довіреністю на одержання товару. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту фактичного отримання товару покупцем та оформлення відповідним чином видатково - прибуткової накладної. Передача товару від постачальника покупцеві здійснюється на складі постачальника. За попередньою домовленістю, що повинно бути зазначено в заявці покупця та узгоджено з постачальником, постачальник може здійснювати поставку товару в пункт поставки, вказаний покупцем.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Профіль - Стиль» та ПП «Троян-СВ» позивачем надано до суду копії рахунків-фактур, копії видаткових накладних, копії податкових накладних та копії квитанцій до прибуткового касового ордера (т. 1 а.с. 149-165, 169-202).

Жодних зауважень щодо наданих документів в акті перевірки судом не виявлено. При цьому, будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом апеляційної інстанції не встановлено. Податкові накладні від контрагентів складені у повній відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних TOB «Спліт» та його Податкових деклараціях з ПДВ.

Укладені договори поставок №1 від 01.11.2011 року, № 1 від 03.01.2012 р. між TOB «Спліт» та його контрагентами є оплатними (наявність договорів підтверджується актом перевірки на стор. 7, 8, 20, 21 та поз. 9 розд. І, поз. 5 розд. II, поз. 5 розд. 111, поз. 5 розд. VI, поз. 4 розд. XII додатку 4 до акту перевірки) . Згідно з розділом З договорів передача товару від постачальника покупцеві здійснюється на складі постачальника, за попередньою домовленістю постачальник може здійснювати поставку товару в пункт поставки, вказаний покупцем (відповідно до заявки покупця, яка залишається у постачальника).

Факти здійснення розрахунків за придбаний товар підтверджуються квитанціями до прибуткових касових ордерів від контрагентів, наявність яких засвідчила Кременчуцька ОДПІ на стор. 9. 10. 11, 12, 13, 22, 23, 24. 50, 51, 52 акту перевірки та поз. 5 розд. III, поз. 1 розд. XI, поз. 2 розд. XII додатку 4 до акту перевірки.

З пояснень представника позивача встановлено, що придбаний у контрагентів товар ТОВ «Спліт» використало у своїй господарській діяльності, а саме: виробило з нього готову продукцію (спецодяг, спецвзуття ), яку в подальшому реалізувало своїм покупцям: TOB «Промсистема » ( код ЄДРПОУ 32620935 ), TOB «Укртатнафта - ТД» ( код ЄДРПОУ 37667056 ), TOB «Соя Полтава» ( код ЄДРПОУ 32514165 ), TOB «EMC» ( код СДРГІОУ 32802600 ) на підтвердження чого до матеріалів справи долучені копії договорів, рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних, довіреностей (т. 1 а.с. 206-232). Вказані покупці зареєстровані в ЄДР у 2003 році, мають свідоцтва платників ПДВ та підтвердили про себе відомості.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, судом не прийнято до уваги надані суду позивачем копії товарно-транспортних накладних, оскільки останні не надавались податковому органу до перевірки, а також під час подання заперечень на акт перевірки, до часу прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень. У зв'язку з чим, судом зроблений висновок про їх відсутність на момент проведення перевірки. Окрім того, суд зазначив про наявність вад в оформлених товарно-транспортних накладних.

Крім того, Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність реального характеру відповідних операцій, а саме: відсутність у продавців TOB «Профіль - Стиль» та ПП «Троян - СВ» необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності трудових ресурсів, основних фондів, власних, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, а також відсутність TOB «Профіль - Стиль» та ПП «Троян - СВ» за зареєстрованим місцезнаходженням.

Між тим, колегія суддів не погоджується з зазначеною позицією суду першої інстанції, оскільки 29.03.2012 року ПП «Нічний експрес» був прийнятий для перевезення вантаж - взуття, відправник - ТОВ «Троян СВ» м. Київ, одержувач ТОВ «Спліт» м. Кременчук (т. 1, а.с. 152).

Відповідно до рахунку-фактури № СФ-000029 від 29.03.2012 року (т. 1, а.с. 149, видаткової накладної № РН-0000029 від 29.03.2012 року (т. 1, а.с. 131), податковою накладною № 29 від 29.03.2012 року (т. 1, а.с. 153) ТОВ «Троян СВ» поставлені на адресу ТОВ «Спліт» товарно-матеріальні цінності, які можливо ототожнити як взуття, а саме: черевики берці, черевики на поліуретановій підошві, чоботи гумові, чоботи юхта.

Та обставина, що юридичної адресою ТОВ «Троян СВ» є м. Світловодськ, Кіровоградської області, а ПП «Нічний експрес» товарно-матеріальні цінності, поставлені ТОВ «Троян СВ» на адресу позивача перевозив з м. Києва, на думку колегії суддів, не може бути безумовним свідченням «безтоварності» цієї господарської операції. Аналогічну думку колегія суддів висловлює з приводу транспортування ТМЦ, поставлених ТОВ «Профіль-Стиль» перевізником ОСОБА_2

Колегія суддів також зазначає, що чинним податковим законодавством не встановлено залежності права платника податків на формування податкового кредиту і валових витрат від дій чи бездіяльності його контрагентів, а тому факт наявності незначної кількості працівників, відсутність основних фондів та обладнання у контрагентів, не надання ними податкових декларацій не тягне за собою позбавлення права на валові витрати і податковий кредит.

Колегія суддів критично оцінює посилання представника відповідача на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 травня 2013 року по карній справі № 1601/11479/21012, як на обґрунтування прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки цим вироком встановлена вина гр-н ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 212, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України, які не стосуються взаємовідносин між ТОВ «Спліт» та ТОВ «Троян СВ» і ТОВ «Профіль Стиль» і особи, які проходять свідками в рамках цієї кримінальної справи, не причетні до складання документів, що посвідчують господарські відносини між позивачам та зазначеними контрагентами.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, приходить до висновку про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та в межах повноважень, визначених п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ТОВ «Спліт».

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

Згідно із положеннями п. 5 ч. 1 ст. 161, ч. 1, ч. 6 ст. 94 КАС України, колегія суддів приймає рішення про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Спліт» у відшкодування судових витрат у вигляді судового збору (т. 1 а.с. 2, т. 3 а.с. 175) 3.441 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 160, 167, 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Спліт» задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року скасувати з прийняттям нового судового рішення, яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Спліт» задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби України від 10 квітня 2013 року:

№ 0002092202/736, яким підприємству, на підставі висновків акту перевірки від 20 березня 2013 року про встановлені порушення Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі: 133.093 (сто тридцять три тисячі дев'яносто три) грн. - за основним платежем, 7.367 (сім тисяч триста шістдесят сім) грн. 25 коп. - за штрафними санкціями;

№ 0002102202/737, яким підприємству на підставі висновків акту перевірки від 20 березня 2013 року про встановлені порушення Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі: 53.715 (п'ятдесят три тисячі сімсот п'ятнадцять) грн. - за основним платежем, 26.857 (двадцять шість тисяч вісімсот п'ятдесят сім) грн. 20 коп. - за штрафними санкціями;

№ 0000481705/738, яким підприємству на підставі висновків акту перевірки № 393/22.4-09/23558970 від 20 березня 2013 року про встановлені порушення Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податків у розмірі: 61.530 (шістдесят одна тисяча п'ятсот тридцять) грн. 11 коп. - за основним платежем, 15.382 (п'ятнадцять тисяч триста вісімдесят дві) грн. 53 коп. - за штрафними санкціями.

Стягнути з державного бюджету України шляхом списання з УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова та ГУДК в Полтавській області 3.441 (три тисячі чотириста сорок одна) грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спліт» у відшкодування суми сплаченого судового збору.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 16 грудня 2013 року.

Згідно з оригіналом: Л.В. Мельнікова