Постанова

від 12.08.2013 по справі 825/2671/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/2671/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2013 року Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.

за участі секретаря Сугакової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Пожмастер" до Варвинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання недійсними Акту перевірки та податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

15.07.2013 Приватне підприємство "Пожмастер" (далі - ПП "Пожмастер") звернулось до суду з адміністративним позовом до Варвинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Варвинська ОДПІ, правонаступник Варвинської МДПІ) про визнання недійсними Акту перевірки від 13.06.2013 № 100/2200/36326591 та податкового повідомлення-рішення від 01.07.2013 № 0000192200.

Обґрунтовуючи свої вимоги щодо протиправності встановлених Варвинською МДПІ в Акті перевірки від 13.06.2013 № 100/2200/36326591 порушень, позивач зазначив, що висновки в Акті перевірки викладені однобоко та відображають лише інтерес податкового органу, зокрема в тій частині, що стосується повноти відображення в податковому обліку операцій з реалізації ПП "Пожмастер" товарів, робіт, послуг. Наголошуючи на тому, що при перевірці врахована лише реалізація ПП "Пожмастер" і зовсім не врахована інша сторона господарських відносин підприємства, а саме: понесення витрат на здійснення господарської діяльності та у зв'язку з цим відповідне формування показника податкового кредиту з податку на додану вартість (далі - ПДВ) при придбанні необхідних для ведення господарства послуг, комплектуючих, матеріалів, тощо.

Щодо безпідставності спірного податкового повідомлення-рішення позивач вказав, що податкове повідомлення-рішення від 01.07.2013 № 0000192200 прийняте Варвинською МДПІ за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Пожмастер" (код за ЄДРПОУ 36326591) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту по ПДВ за період з 01.04.2011 по 31.07.2011, якою встановлені порушення Податкового кодексу України, про що складено Акт від 13.06.2013 № 100/2200/36326591, який не відповідає дійсним обставинам господарської діяльності ПП "Пожмастер".

Враховуючи зазначене, позивач зазначив, що висновки зазначені в Акті перевірки від 13.06.2013 № 100/2200/36326591 є неправомірними та такими, що не відповідають дійсності, а податкове повідомлення-рішення від 01.07.2013 № 0000192200 - необґрунтованим та прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає визнанню недійсним.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові з урахуванням наданих додаткових пояснень.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив у його задоволенні відмовити, пояснивши, що спірний Акт перевірки та податкове повідомлення-рішення відповідають вимогам чинного законодавства. Надавши в судове засідання письмові заперечення, представник відповідача зазначив, що перевіркою достовірності відображених показників у поданих позивачем деклараціях з ПДВ за період з 01.04.2011 по 31.07.2011 Варвинською МДПІ було встановлено порушення пп. "а, б" п. 185.1 ст. 185. п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП "Пожмастер" занижено податкові зобов'язання по ПДВ за квітень, травень, червень, липень 2011 року на загальну суму 276 034,00 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ПП "Пожмастер" (ід. код 36326591) як юридичну особу зареєстровано 29.01.2010 Варвинською районною державною адміністрацією Чернігівської області (Свідоцтво про державну реєстрацію від 29.01.2010 серії А00 № 561964), включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 10431020000000257 і взято на облік до Варвинської МДПІ як платника податків з 30.01.2010 за № 5307 (довідка від 30.01.2010 № 670, т. 1 а.с. 33) та зареєстровано платником ПДВ (Свідоцтво про реєстрацію від 26.03.2010 № 100276530, т. 1 а.с. 34).

Так, перевіряючи підстави проведення перевірки позивача, судом встановлено, що на підставі направлення від 30.05.2013 № 34, згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 та ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 (зі змінами та доповненнями), відповідно до наказів від 30.05.2013 № 130 та від 05.06.2013 № 132, Варвинською МДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП "Пожмастер" (код за ЄДРПОУ 36326591) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту по ПДВ за період з 01.04.2011 по 31.07.2011, про що складено Акт від 13.06.2013 № 100/2200/36326591 (т. 1 а.с. 8-17).

З направленням від 30.05.2013 № 34 ознайомлено та копії наказів від 30.05.2013 № 130, від 05.06.2013 № 132 вручено 30.05.2013 та 05.06.2013 під розписку головному бухгалтеру ПП "Пожмастер" Даценко А.В.

Перевірку проведено з відома директора ПП "Пожмастер" Мітли І.О. та в присутності головного бухгалтера Даценко А.В.

Перевірка проводилась з 30.05.2013 по 06.06.2013, термін проведення якої продовжувався з 05.06.2013 по 06.06.2013 на підставі наказу Варвинської МДПІ від 05.06.2013 № 132.

В розділі 4 "Висновок" Акту перевірки встановлено порушення пп. "а, б" п. 185.1 ст. 185. п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ПП "Пожмастер" занижено ПДВ на суму 276 034,00 грн., в т.ч. за квітень 2011 року - 45 802,00 грн., за травень 2011 року - 98 720,00 грн., за червень 2011 року - 50 835,00 грн., за липень 2011 року - 80 677,00 грн.

Не погоджуючись із вищевказаним Актом перевірки, ПП "Пожмастер", у встановленому законом порядку, подав до Варвинської МДПІ заперечення від 18.06.2013 № 18-6-13 (т. 1 а.с. 22-29), розглянувши які остання у своїй відповіді (лист від 21.06.2013 № 6/2200/36326591/01-027, т. 1 а.с. 30-32) зазначила, що висновки податкового органу викладені в Акті перевірки від 13.06.2013 № 100/2200/36326591 відповідають вимогам чинного законодавства та в повній мірі відображають порушення платником вимог пп. "а, б" п. 185.1 ст. 185. п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного Акту перевірки Варвинською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення, що є предметом даного спору: від 01.07.2013 № 0000192200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 296 206,25 грн. (в т.ч. за основним платежем - 276 034,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 20 172,25 грн., т. 1 а.с. 6).

Так, в ході перевірки ПП "Пожмастер" податковим органом встановлено, що підприємством не задекларовано податкове зобов'язання з ПДВ від реалізації товарів та послуг, оплату за які ПП "Пожмастер" отримувало згідно банківських виписок.

Зокрема, в Акті перевірки зазначено, що у квітні 2011 року ПП "Пожмастер" отримував від підприємств та приватних підприємців, установ та організацій кошти на розрахунковий рахунок в банку в загальній сумі 274 813,78 грн. (в т.ч. ПДВ - 45 802,30 грн.), у травні 2011 року в загальній сумі 592 320,31 грн. (в т.ч. ПДВ - 98 720,05 грн.), у червні 2011 року в загальній сумі 305 009,30 грн. (в т.ч. ПДВ - 50 834,88 грн.), у липні 2011 року в загальній сумі 484 064,01 грн. (в т.ч. ПДВ - 80 677,34 грн.) від реалізації вогнегасників та комплектуючих до них, пожежних шаф, кран-комплектів, пожежних рукавів, інших супутніх товарів пожежогасіння; а також за надані послуги з обслуговування АПС, технічного обслуговування та перезарядки вогнегасників, поверхневої вогнезахисної обробки металевих конструкцій, роботи з виміру опору ізоляції, технічне обслуговування пожежної сигналізації, систем оповіщення при пожежі, роботи по монтажу системи пожежогасіння, ремонт головок ОП, заміну шлангів та індикаторів, інших супутніх послуг з обслуговування устаткування з пожежогасіння.

В Акті перевірки вказано, що за період з 01.04.2011 по 31.07.2011 ПП "Пожмастер" в податкових деклараціях з ПДВ задекларовано податкові зобов'язання з ПДВ в розмірі 0 грн.

Таким чином, перевіркою достовірності відображених показників у поданих платником деклараціях з ПДВ (з урахуванням уточнених показників) за період з 01.04.2011 по 31.07.2011 Варвинською МДПІ було встановлено порушення пп. "а, б" п. 185.1 ст. 185. п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП "Пожмастер" занижено податкові зобов'язання по ПДВ за квітень, травень, червень, липень 2011 року на загальну суму 276 034,00 грн.

Зазначені порушення встановлені податковим органом при перегляді декларацій з ПДВ, первинних бухгалтерських та банківських документів (журнали-ордери по рахунках 301, 311, 361, 376, 377, 631, 70, 201, 27 тощо), бухгалтерських проводок, договорів, бухгалтерських, статистичних та податкових звітів підприємства (податкові декларації з ПДВ, балансів, звіту про фінансові результати тощо).

Перевіряючи правильність проведення відповідачем перевірки ПП "Пожмастер" слід зазначити, що вона проведена відповідно до вимог п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, згідно якого органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Поняття та порядок проведення документальної позапланової виїзної перевірки, визначені пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 та ст. 78 Кодексу, дотримано. Підставою для проведення перевірки стала вимога пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Кодексу. Строки проведення виїзних перевірок, встановлені ст. 82 Кодексу, не порушено.

При цьому, дослідивши фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання, судом враховано, що згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов'язання", вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. При цьому, оскільки в силу пп. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 Кодексу податок на додану вартість відноситься до загальнодержавних податків та зборів, та враховуючи, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), саме пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Крім того, із врахуванням пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 та ст. 139 Податкового кодексу України, якими визначені поняття "господарська діяльність" та перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, в т. ч. витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, слід зазначити п. 44.1 ст. 44 Кодексу, яким встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Так, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138 Кодексу).

Також суд враховує ст. 185, ст. 187 та ст. 188 Податкового кодексу України, якими визначені операції платників податку, які є об'єктом оподаткування, дата виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг та порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг.

Відповідно враховуючи абзац "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, де визначено право на віднесення сум податку до податкового кредиту, та п. 198.2 ст. 198 Кодексу, яким встановлено дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, суд враховує, що за п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. Тобто відповідно до п. 201.7 ст. 201 Кодексу податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 Кодексу).

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ - дана обставина представником відповідача не оспорювалась.

В ході судового розгляду встановлено, що ПП "Пожмастер" отримував від підприємств та приватних підприємців, установ та організацій кошти на розрахунковий рахунок в банку у квітні 2011 року в загальній сумі 274 813,78 грн. (в т.ч. ПДВ - 45 802,30 грн.), у травні 2011 року в загальній сумі 592 320,31 грн. (в т.ч. ПДВ - 98 720,05 грн.), у червні 2011 року в загальній сумі 305 009,30 грн. (в т.ч. ПДВ - 50 834,88 грн.), у липні 2011 року в загальній сумі 484 064,01 грн. (в т.ч. ПДВ - 80 677,34 грн.) від реалізації вогнегасників та комплектуючих до них, пожежних шаф, кран-комплектів, пожежних рукавів, інших супутніх товарів пожежогасіння; а також за надані послуги з обслуговування АПС, технічного обслуговування та перезарядки вогнегасників, поверхневої вогнезахисної обробки металевих конструкцій, роботи з виміру опору ізоляції, технічне обслуговування пожежної сигналізації, систем оповіщення при пожежі, роботи по монтажу системи пожежогасіння, ремонт головок ОП, заміну шлангів та індикаторів, інших супутніх послуг з обслуговування устаткування з пожежогасіння.

При цьому, судом встановлено, що надані позивачем 13.06.2013 пояснення до Акту перевірки від 13.06.2013 № 100/2200/36326591 та копії відповідних документів (податкові накладні на 96 арк.) не були враховані Варвинською МДПІ в ході проведення перевірки та складанні за її результатами Акту.

Судом встановлено, що ПП "Пожмастер", при отриманні від постачальників товарів, робіт, послуг, що формували його витрати, отримані податкові накладні, які у відповідності до вимог ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України були відображені позивачем в податкових деклараціях з ПДВ відповідних податкових періодів, які не враховані в Акті перевірки від 13.06.2013 № 100/2200/36326591. Повний перелік податкових накладних зазначений позивачем у своїх запереченнях до Акту перевірки згідно листа від 18.06.2013 № 18-6-13 (т. 1 а.с. 22-29), копії яких були надані ПП "Пожмастер" до перевірки (пояснення від 13.06.2013 з додатками на 96 арк.) та долучені до матеріалів справи. Даний факт представником відповідача в ході судового розгляду не заперечувався.

Крім того, судом встановлено, що саме на вимогу Варвинської МДПІ згідно листів від 29.07.2011 № 890/10/23-009 та від 08.09.2011 № 1020/10/15-014, від 20.09.2011 № 1058/10/23-009, від 14.11.2011 № 1253/10/15-014, від 10.08.2012 № 723/10/15-014 (т. 1 а. с. 35-40) ПП "Пожмастер" були подані уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з ПДВ за квітень-липень 2011 року, в яких були уточнені показники як податкового кредиту, так і податкових зобов'язань (до зменшення).

Так, в ході судового розгляду встановлено, що податкові декларації з ПДВ уточнені позивачем відповідними розрахунками:

- декларація за квітень 2011 року (вх. № 3880), що подана 20.05.2011 - уточнена уточнюючими розрахунками від 25.10.2011 вх. № 9009456170, від 05.03.2012 вх. № 513;

- декларація за травень 2011 року (вх. № 513), що подана 17.06.2011 - уточнена уточнюючими розрахунками від 24.10.2011 вх. № 9009456171, від 05.03.2012 вх. № 515;

- декларація за червень 2011 року (вх. № 9005090973), що подана 20.07.2011 - уточнена уточнюючими розрахунками від 24.10.2011 вх. № 9009456175, від 05.03.2012 вх. № 516;

- декларація за липень 2011 року (вх. № 9007111364), що подана 21.08.2011 - уточнена уточнюючими розрахунками від 25.10.2011 вх. № 9009456169, від 05.03.2012 вх. № 514.

На спростування твердження представника відповідача про те, що законодавчо визначений термін для включення податкових накладних до податкового кредиту відповідних декларацій з ПДВ вже минув і законних підстав для його відновлення у позивача немає, суд зазначає наступне.

В даному випадку, вимоги п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, яким встановлено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної, - не розповсюджуються на позивача, оскільки стосується лише не включення у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних та не зачіпає факту подання уточнених розрахунків, що були подані позивачем до податкових декларацій з ПДВ за відповідні періоди, у зв'язку з самостійним виявленням помилок, які, при цьому, були розраховані на вимогу саме податкового органу (т. 1 а. с. 35-40).

Суд зауважує, що в силу п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Тобто, законодавець розширює дане поняття строком давності у 1095 днів.

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному ст. 50 Кодексу, а саме: якщо платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, він зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Згідно п. 50.2 ст. 50 Кодексу платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Отже, судом встановлено, що уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з ПДВ за відповідні періоди подані позивачем до початку проведення Варвинської МДПІ документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Пожмастер" (код за ЄДРПОУ 36326591) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту по ПДВ за період з 01.04.2011 по 31.07.2011, про що складено Акт від 13.06.2013 № 100/2200/36326591. Тобто, як встановлено, позивач діяв в межах, наданих йому податковим законодавством.

Однак, на стор. 9 Акту перевірки від 13.06.2013 № 100/2200/36326591 (т. 1 а.с. 16) податковим органом зазначено: "з огляду на пояснення платника та враховуючи те, що підприємством показники податкового кредиту декларацій з ПДВ за квітень, травень, червень, липень 2011 року уточнено самостійно та самостійно їх не відновлено, за цим Актом вони відображені так, як визначені у своїй поданій звітності платником. Разом з тим, надані підприємством до своїх пояснень матеріали долучаються до першого примірника Акту перевірки, для подальшого їх врахування при розгляді матеріалів перевірки та винесені за ними рішень".

Тобто, не встановлюючи обставини, чи фінансово-господарська діяльність відбувалась на законних підставах, та не встановлюючи обставини підстав самостійного уточнення показників податкового кредиту декларацій з ПДВ за квітень, травень, червень, липень 2011 року, помилково застосувавши п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що потягло за собою також помилковий висновок про самостійне не відновлення уточнених показників, суд прийшов до висновку, що Варвинська МДПІ незаконно збільшила податкове зобов'язання.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд погоджується із обґрунтуваннями позивача про те, що висновки Варвинської МДПІ, викладені в Акті перевірки - є безпідставними, оскільки підприємством самостійно відображені згідно уточнених розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за квітень-липень 2011 року показники податкового кредиту, у відповідності до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, що підтверджує дії платника податку в правовому полі. І тому виключення вищевказаної суми зі складу податкового кредиту, та відповідно визначення суми податкового зобов'язання по ПДВ - є незаконним.

Відповідно за врахування пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, яким визначено поняття "штрафна санкція (фінансова санкція, штраф)" та ст. 123 Кодексу, якою встановлено накладення на платника податків штрафу у відповідному розмірі, а також враховуючи встановлені судом обставини та норми податкового законодавства, згідно яких до платника податків може застосовуватись фінансова (штрафна) санкція лише за допущені ним порушення вимог податкового законодавства, застосування до ПП "Пожмастер" штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) є також неправомірним.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи. Тому, в силу прямої дії норми ст.ст. 8, 19, 68 Конституції України, керуючись ч. 2 ст. 11 та ст.ст. 3, 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, що виразились у безпідставному та протиправному прийняттю суб'єктом владних повноважень спірного податкового повідомлення-рішення від 01.07.2013 № 0000192200. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення права, тому як спосіб захисту порушеного права, вищезазначене податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню недійсним та скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним Акту перевірки Варвинської МДПІ від 13.06.2013 № 100/2200/36326591 суд прийшов до висновку про відмову в позові в цій частині, оскільки складений за результатами перевірки Акт не має будь-яких правових наслідків для позивача, він лише підтверджує факт проведення перевірки та є носієм інформації про виявлені податковим органом порушення законодавства. При цьому, слід зазначити, що суд не може підміняти державний орган, дії чи рішення якого оскаржуються, приймаючи замість його висновку (в Акті перевірки) інший висновок, який би відповідав закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до виключної компетенції чи внутрішньої організаційної діяльності такого суб'єкта владних повноважень. Тобто, в даному випадку, компетенція адміністративного суду не поширюється на такий спір, оскільки позовні вимоги позивача в цій частині є нічим іншим як вимогою про підтвердження наявності/відсутності факту (встановлення факту). Так, в розумінні ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України Акт перевірки - не є рішенням суб'єкта владних повноважень (нормативно-правовим актом індивідуальної дії), яке тягне за собою правові наслідки відносно позивача, не спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для позивача, оскільки Акт перевірки від 13.06.2013 № 100/2200/36326591 не встановлює для ПП "Пожмастер" жодних прав та обов'язків (не породжує певних правових наслідків і не має обов'язкового характеру виконання), тому він не набуває статусу рішення в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, констатуючи в даному випадку спірність формування податкового зобов'язання по ПДВ, згідно вимог Податкового кодексу України, визнає, що податкове повідомлення-рішення Варвинської МДПІ від 01.07.2013 № 0000192200 підлягає визнанню недійсним та скасуванню, відповідно позов в цій частині - задоволенню. В іншій частині позову - необхідно відмовити.

Документально підтверджені судові витрати, здійснені позивачем по справі, суд присуджує, згідно ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ч. 2 ст. 11, ст. 94, ст.ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області від 01.07.2013 № 0000192200.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, отримувач: УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Приватного підприємства "Пожмастер" (ід.код 36326591) 2 259,59 грн. (дві тисячі двісті п'ятдесят дев'ять гривень 59 коп.) судового збору, відповідно до задоволених вимог, сплаченого за платіжним дорученням від 08.07.2013 № 241.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Житняк