Ухвала

від 07.08.2013 по справі 826/870/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/870/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

07 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання - Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2013 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Ер Ес Сі Джі Фо Ді» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2013 року позов ТОВ «Євро Ер Ес Сі Джі Фо Ді» задоволено, визнано протиправними дії ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС із проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Євро Ер Ес Сі Джі Фо Ді»; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС від 25.07.2012 року за № 00002632250 (форми «Р»).

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2013 року ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС звернулась до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Ер Ес Сі Джі Фо Ді» з питань по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Профі Медіа Груп» (код ЄДРПОУ 37256838) за період з 01.03.2011 по 31.03.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 02.07.12 № 228/22-511/32853477 (далі по тексту - акт) про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Ер Ес Сі Джі Фо Ді» (код за ЄДРПОУ 32853477) по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Профі Медіа Груп» (код ЄДРПОУ 37256838) за період з 01.03.2011 по 31.03.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення Позивачем п.44.1, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 250000,00 грн. в тому числі за березень 2011 року на суму 250000,00 грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 25.07.2012 року за № 00002632250 (форми «Р»).

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки щодо порушення позивачем приписів Податкового кодексу України ґрунтуються лише на даних акту Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області ДПС від 26.12.2011р. № 919/23-1/37256838 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Профі медіа груп» (код ЄДРПОУ 37256838), в якому встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг), та відповідно до п. 1,2 ст. 215, п. 1,5 ст. 203 Цивільного кодексу України - нікчемність договорів, укладених ТОВ «Профі медіа груп» з контрагентами-замовниками та постачальниками.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Профі медіа груп», як Виконавцем, та Позивачем, як Замовником, було укладено договір про виконання робіт/надання послуг № 300910 від 30.09.2010 p., відповідно до умов якого ТОВ «Профі медіа груп» (Виконавець) зобов'язувалося виконати роботи/надати послуги, передбачені даним договором, а Позивач (Замовник) зобов'язувалося прийняти та оплатити виконані роботи/надані послуги, конкретний перелік яких було передбачено відповідними додатками до договору, а саме послуги по проведенню заходу рекламного характеру, який полягає в безкоштовному розповсюдженні зразків Товарів під ТМ "ОРЕО" серед необмеженого кола споживачів в місцях за адресами, вказаними в Адресній програмі, передбаченій Додатком № 6 від 01.12.2010 року, та рекламні послуги шляхом організації та проведення заходу рекламного характеру, який полягає в розповсюдженні рекламних матеріалів про товар та надання інформаційних консультацій по торгівельним маркам "КОРОНА" та "MILKA" та продукцію, що виготовляється під даними торгівельними марками, а саме: шоколадні цукерки ТМ "КОРОНА" та шоколадні цукерки ТМ "MILKA" серед споживачів в місцях за адресами, вказаними в Адресній програмі, передбаченій Додатком № 7 від 01.02.2011 року.

На виконання умов вказаного договору були виконані (надані) відповідні роботи (послуги), факт належного виконання (надання) яких підтверджується відповідними актами приймання-передачі виконаних робіт № ПМ-000028 від 01.03.11 та № ПМ-ПМ-000033 від 10.03.11.

При цьому, за наслідками виконаних робіт та наданих послуг ТОВ «Профі медіа груп» були оформлені на користь Позивача податкові накладні № 2 від 01.03.11, № 7 від 10.03.11 на загальну суму ПДВ 250 000,00 грн., яка була повністю правомірно включена Позивачем до складу податкового кредиту за березень 2011 року, що підтверджується реєстром отриманих податкових накладних за березень 2011 року.

Вищезазначені первинні, розрахункові та інші документи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і за висновками суду свідчать про реальність операцій між Позивачем і його контрагентом - ТОВ «Профі медіа груп», в той час як у акті перевірки відсутні будь-які посилання на докази, які б свідчили про фактичне неотримання Позивачем результатів виконаних робіт і наданих послуг, про відсутність реальної можливості у ТОВ « Профі медіа груп» виконати \ надати замовлені Позивачем роботи (послуги).

Водночас, Позивачем належним чином виконані умови договору та сплачено вартість виконаних (наданих) робіт (послуг).

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що всі господарські операції Позивача з ТОВ «Профі медіа груп» були проведенні в межах чинного законодавства України.

Також, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки перевірки про нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ «Профі медіа груп» у зв'язку з порушенням публічного порядку відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України.

З огляду на положення ст. 228 Цивільного кодексу України відповідач не надав суду доказів наявності мети, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, встановлення особи чи осіб, що мали таку мету, а також не доведено в чому саме має місце порушення публічного порядку.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Отже, при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідачем не надано до суду доказів наявності вини, завідомо умисної мети чи факту спрямованості правочину на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, з чим ч. 1 ст. 228 ЦК України пов'язує визначення порушення публічного порядку, а відтак, вважати такий правочин нікчемним згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК України у суду достатніх підстав немає.

Крім того, позивачем були надані листи, договори, акти виконаних робіт, звіти промоутерів, засвідчені копії фотографій проведення дегустаційних акцій, що підтверджують проведення ТОВ «Профі медіа груп» рекламних послуг в різних супермаркетах.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про реальність вчинених господарських операцій між позивачем та ТОВ «Профі медіа груп».

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі зазначеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та зазначає, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 25.07.2012 року за № 00002632250 (форми «Р»).

В свою чергу, подані позивачем докази, що містяться в матеріалах справи свідчать про реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Профі медіа груп» та, відповідно, про правомірність формування податкового кредиту.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Ухвала складена у повному обсязі 12.08.2013 року.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.