Рішення

від 07.08.2013 по справі 916/1334/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" серпня 2013 р.Справа № 916/1334/13

За позовом: Прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі, якою є Державна екологічна інспекція в Одеській області;

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Комінтернівський райпостач";

про стягнення 109262,40 грн.;

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від прокурора: Дондов В.К. (за посвідченням); Доброжан Н.І. (за посвідченням);

Від позивача: Гудзенко Т.Є. (за довіреністю);

Від відповідача: Сарафанов Є.В.(за довіреністю);

В засідання суду з 'явилися:

Від прокурора: Доброжан Н.І. (за посвідченням);

Від позивача: Гудзенко Т.Є. (за довіреністю);

Від відповідача: Сарафанов Є.В.(за довіреністю);

Суть спору: 24.05.2013р. Прокурор Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі, якою є Державна екологічна інспекція в Одеській області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом та уточненнями до нього в редакції від 22.07.2013р. вх.суду №22093/13 до відповідача Приватного акціонерного товариства "Комінтернівський райпостач" про стягнення збитків у сумі 109262,40грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.05.2013р. порушено провадження у справі та присвоєно №916/1334/13.

Разом із позовною заявою Прокурор Комінтернівського району Одеської області звернувся до суду з заявою про забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на нерухоме майно Приватного акціонерного товариства "Комінтернівський райпостач" вартістю 86799,80грн., розташованого за адресою Одеська область, Комінтернівський район, с. Кремидівка, вул. Богдана Хмельницького, 1а.

Вимоги прокурора щодо накладання арешту на майно Відповідача, судом відхилено, з огляду на те, що прокурором не надані докази, того що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Прокурор на позовних вимогах наполягає.

Позивач на позовних вимогах в редакції від 22.07.2013р. вх.суду№22093/13 наполягає, про що, 11.06.2013р. за вх.суду№18042/13 надав письмові пояснення, 21.06.2013р. за вх.суду№19166/13 заперечення на відзив відповідача, 22.07.2013р. за вх.суду№22092/13 відгук на письмові пояснення відповідача.

Відповідач проти позовних вимог заперечує про що, 13.06.2013р. за вх.суду№18273/13 надав відзив на позов, 16.07.2013р. за вх.суду№21609/13 надав письмові пояснення, 02.08.2013р. за вх.суду№23504/13 надав пояснення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:

На виконання наказу Державної екологічної інспекції в Одеській області №409 від 27.04.2012р., 28.04.2012р. Державною екологічною інспекцією в Одеській області було здійснено позапланову перевірку додержання вимог водоохоронного законодавства та законодавства про надра в діяльності Приватного акціонерного товариства "Комінтернівський райпостач" розташованого за адресою Одеська область, Комінтернівський район, с. Кремидівка, вул. Гоголя,1 та складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, яким встановлено, що водопостачання підприємства здійснюється від 1-ї артезіанської свердловини, глибина 106,7м., дебіт 4куб.м./годину для виробничих та господарсько-побутових потреб, спеціальне водокористування здійснювалося на підставі отриманого дозволу УКР 2388-А/Оде виданого 05.10.2007р. з терміном дії до 30.09.2010р.

На момент перевірки забір води здійснювався без діючого дозволу, що є порушенням ст.ст.44,48 Водного кодексу України.

Відповідно до первинної документації, статистичної звітності з моменту закінчення дозволу на спецводокористування ПрАТ "Комінтернівський райпостач" з 01.10.2010р. по 28.04.2012р. було відібрано води з артезіанської свердловини в об'ємі 2080куб.м., на момент перевірки на водомірі зафіксований показник 20747куб.м. Ліміт забору води було встановлено в обсязі 1,4 тис.куб.м. на рік, 5,6 куб.м. на добу.

10.05.2012р. посадовими особами Державної екологічної інспекції в Одеській області був здійснений та перевірений розрахунок збитків, завданих відповідачем ПрАТ "Комінтернівський райпостач" внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища України.

Згідно з розрахунком збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування, здійсненим згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушеним законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, яка затверджена: наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009р. №389, заподіяні державі в результаті самовільного забору води з артезіанських свердловин (самовільним користуванням підземними водами) ПрАТ "Комінтернівський райпостач" збитки складають 109262,40грн.

Враховуючи те, що Відповідач самовільно використав природний ресурс (підземну воду), та всупереч вимог закону здійснив самовільне водокористування, ним було завдано матеріальної шкоди природному середовищу, у вигляді збитків нанесених державі у розмірі 109262,40грн.

Враховуючи викладене, прокурор та позивач просять суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з Відповідача збитки у сумі 109262,40грн.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, з 11.11.2010р. Відповідач неодноразово звертався до установ щодо отримання дозволу на спецкористування та направляв необхідний пакет документів для отримання дозволу на водокористування, але йому було відмовлено. Відповідач зазначає, що 28.12.2012р. артезіанську свердловину №852 було передано за актом приймання-передачі на баланс Кремидівської сільської ради.

Відповідач зазначає, що розрахунок збитків наданий Позивачем с посиланням на норму 325.2 Податкового кодексу України не є вірним.

Враховуючи викладене, Відповідач просить суд відмовити в позові у повному обсязі.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Згідно ст.66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст.318 Цивільного кодексу України, суб'єктами права власності є український народ та інші учасники цивільних відносин, ви значені статтею 2 Цивільного кодексу України. Усі суб'єкти права власності є рів ними перед законом.

Від імені українського народу, відповідно до ч.2 ст.324 Цивільного кодексу України, права власника здійснюють органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

З матеріалів справи вбачається, що позаплановою перевіркою додержання вимог водоохоронного законодавства та законодавства про надра в діяльності Приватного акціонерного товариства "Комінтернівський райпостач" проведеною 28.04.2012р. Державною екологічною інспекцією в Одеській області було встановлено , що водопостачання підприємства здійснюється від 1-ї артезіанської свердловини, глибина 106,7м., дебіт 4куб.м./годину для виробничих та господарсько-побутових потреб, спеціальне водокористування здійснювалося на підставі отриманого дозволу УКР 2388-А/Оде виданий 05.10.2007р. з терміном дії до 30.09.2010р. про що складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до п. 9 ст. 44 Водного кодексу України Водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Ст. 48 Водного кодексу України передбачено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

З пояснень представників сторін та матеріалами справи встановлено, що на момент перевірки забір води Відповідачем здійснювався без діючого дозволу.

Посилання Відповідача на те, що він неодноразово звертався до уповноважених органів для отримання дозволу на спеціальне водокористування судом до уваги не приймається, оскільки своєчасне отримання дозволу покладається саме на водокористувача.

З листів Державного управління охорони навколишнього природного середовища вбачається, що підставою відмови Відповідачу в отриманні дозволу є відсутність необхідних документів, однак доказів подання Відповідачем необхідних документів для отримання дозволу суду не надано.

Згідно ст.68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у зокрема: самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.

Частиною 4 ст.68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Посилання Відповідача на те, що розрахунок був зроблений на підставі норми, яка не відноситься до Відповідача, як водокористувача, оскільки він не є платником збору водокористувачів та використовує воду виключно для задоволення питних та санітарно-гігієнічних потреб населення судом до уваги не приймається з наступних підстав.

Відповідно до ст. 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів-загальне та спеціальне.

Згідно ст. 47 Водного кодексу України зазначено, що загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб (ст. 48 Водного кодексу України).

Згідно ст.69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно ч. 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею ч.1 ст.224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Судом встановлено, що Відповідач всупереч вимог закону окрім постачання води для задоволення питних та санітарно-гігієнічних потреб населення здійснював самовільний забір води в тому числі на виробничі потреби Приватного акціонерного товариства "Комінтернівський райпостач", чим було завдано матеріальної шкоди природному середовищу, а тому він зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану порушенням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Наданий інспекцією розрахунок на думку суду, здійснений належним чином, правомірно розрахований розмір заподіяних збитків у сумі 109262,40грн. з врахуванням самовільного забору води Відповідачем саме на виробничі потреби Приватного акціонерного товариства "Комінтернівський райпостач", тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Відповідач не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Комінтернівський райпостач" суми шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу, у вигляді збитків нанесених державі у розмірі 109262,40грн., підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами і наявними матеріалами справи.

Судові витрати по судового збору покласти на Відповідача відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Комінтернівський райпостач" (67540, Одеська область, Комінтернівський район, с. Кремидівка, вул. Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 00906158) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області (р/р 33119331700282 фонду охорони навколишнього природного середовища Кремидівської сільської ради, Комінтернівського району, Одеської області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 37984056, банк - Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області, одержувач - Управління державної казначейської служби України у Комінтернівському районі Одеської області, код бюджетної класифікації 24062100, символ звітності банку - 331 балансовий рахунок 3311) суму збитків у розмірі 109262/сто дев'ять тисяч двісті шістдесят дві/грн. 10коп.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Комінтернівський райпостач" (67540, Одеська область, Комінтернівський район, с. Кремидівка, вул. Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 00906158) до державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) 2185 /дві тисячі сто вісімдесят п'ять/грн. 24 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 12.08.2013 р.

Суддя Власова С.Г.