Рішення

від 01.08.2013 по справі 2-3002/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

01.08.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-797/1924/2013р. Головуючий у першій

Категорія 45 інстанції Батурін А.С.

Доповідач у апеляційній

інстанції Птіціна В.І.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2013 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого - Птіціної В.І.,

суддів - Колбіної Т.П., Лівінського С.В.,

за участю:

секретаря - Сидорук М.А.,

прокурора - Кожаріна Є.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовом прокурора Ленінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради до ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників «Верджиния», про визнання недійсним державного акту, витребування земельної ділянки з незаконного володіння, за апеляційною скаргою прокурора Ленінського району м. Севастополя на рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 25 грудня 2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Прокурор Ленінського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним державний акт серії ЯИ № 078445 на право власності на земельну ділянку, площею 0,0900 га, розташовану АДРЕСА_1, кадастровий номер 8536400000:04:001:0049, виданий відповідачу Головним Управлінням Держкомзему у м. Севастополі, зареєстрований за № 011088400160 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, а також витребувати на користь держави в особі Севастопольської міської Ради з незаконного володіння ОСОБА_3 вказану земельну ділянку.

Вимоги позову мотивовані тим, що Розпорядженням Голови СМДА від 06.04.10р. затверджено проект землеустрою ОК «ЖБТІЗ «Верджиния» по відводу земельної ділянки для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальних житлових будинків та господарських будівель у районі вул. Пожарова. На підставі зазначеного Розпорядження 06.04.2010р. відповідачу був виданий державний акт на право власності на вищевказану змелену ділянку. Рішення щодо передачі земельної ділянки відповідачу, на яку виданий державний акт, зазначеним Розпорядженням не приймалось та заяв з цих питань ОСОБА_3 до СМДА не подавала, у зв'язку з чим позивач вважає, що відповідач незаконно набула право власності на спірну земельну ділянку. Крім того, зазначає, що вищезгадане Розпорядження було скасовано Розпорядженням Голови СМДА від 05.08.10р. на підставі протесту прокурору м. Севастополя. Вказує також, що ОСОБА_3 до СМР, у встановленому земельним законодавством України порядку, із заявами про передачу земельної ділянки у власність, про надання згоди на розробку проекту відведення на земельну ділянку не зверталась, проектно-технічної документації не розробляла та на розгляд СМР не надавала, рішень щодо передачі у власність відповідачу спірної земельної ділянки не приймалося, у зв'язку з чим остання вибула з державної власності всупереч діючого земельного законодавства та волі держави в особі уповноваженого на те органу, а саме: СМР, що є підставою про витребування її з чужого незаконного володіння.

Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 25 грудня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, прокурор Ленінського району м.Севастополя подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування вказаного рішення, як такого, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та просить ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, представник третьої особа та представник СМДА в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.58-60).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що прокурором не надано доказів щодо розмежування земель державної та комунальної власності у м.Севастополі та вказував, що державний акт на право власності на земельну ділянку не є правочином і не може бути визнаний недійсним.

Проте, з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки вони зроблені без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін у даних правовідносинах з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

За положеннями ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Зі змісту ст. 214 ЦПК України вбачається, що під час ухвалення рішення суд повинен з'ясувати, які правовідносини випливають зі встановлених обставин справи та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки)у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Уповноважена установа розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська Рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням СМДА № 1080-р від 06.04.2010 року Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників „Верджиния", передано земельну ділянку площею 4,0 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальних житлових будинків та господарських будівель у районі вул. Пожарова (а.с.6).

На підставі даного розпорядження відповідачу видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 078445 (а.с.8), кадастровий № 8536400000:02:005:0049 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), площею 0,0900 га, яка розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Пожарова, 38/20. Державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088500160.

Зазначеним розпорядженням земельна ділянка у власність відповідачу ОСОБА_3 не передавалась.

Відповідач ОСОБА_3 не надала суду достатніх доказів свого звернення до Севастопольської міської державної адміністрації із заявою про передачу земельної ділянки у власність.

До Севастопольської міської Ради з зазначеною заявою відповідач не зверталася. Севастопольською міською Радою рішень, пов'язаних з передачею відповідачу у власність земельної ділянки, не приймалось.

Таким чином слід визнати, що набуття ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку не відповідає приписам ст.ст.116, 118 Земельного кодексу України.

Не можна погодитись з висновком суду щодо неправильного способу захисту порушеного права, а саме неможливості визнання державного акту недійсним.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено перелік основних способів захисту цивільних прав і інтересів, серед яких припинення правовідношення та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно із ч.3 ст. 152 ЗК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці другому пункту 2 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", виходячи з положень статей 8, 124 Конституції, статей 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 ЗК України, глав 27, 33, 34 ЦК України, статті 15 ЦПК України, статті 12 Господарського процесуального кодексу України судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Таким чином, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Правова позиція щодо визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним та витребування земельної ділянки з незаконного володіння викладена в постанові Верховного Суду України від 22 травня 2013 року № 6-33 цс 13, яка згідно із ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність повноважень Севастопольської міської Ради на розпорядження спірною земельною ділянкою.

Згідно з абзацом першим пункту 12 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) у межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські Ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

У зв'язку із цим до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах м. Севастополя здійснює Севастопольська міська Рада, а не Севастопольська міська державна адміністрація.

Відсутність у Севастопольської міської Ради державного акту на право комунальної власності на земельну ділянку, а також рішення про встановлення меж м. Севастополя, не може свідчити про наявність у Севастопольської міської державної адміністрації повноважень щодо розпорядження землями державної власності, що знаходяться в межах м. Севастополя.

Таким чином слід визнати, що набуття ОСОБА_3 права власності на підставі державного акту серії ЯИ № 078445 на земельну ділянку площею 0,0900 га, розташовану АДРЕСА_1, кадастровий номер 8536400000:02:005:049, не відповідає приписам ст.ст.116,118 Земельного кодексу України, у зв'язку з чим є недійсним державний акт, виданий на його ім'я.

За положеннями ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Таким чином, проведений колегією суддів апеляційного суду аналіз зібраних по справі доказів та їх оцінка в сукупності дає підстави прийти до висновку, що позов прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі, в зв'язку з чим слід визнати, що рішення суду першої інстанції відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення.

На підставі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, п.1 ч.1 ст.314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Ленінського району м. Севастополя - задовольнити.

Рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 25 грудня 2012 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов прокурора Ленінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради до ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Верджиния" - задовольнити.

Визнати недійсним державний акт серії ЯИ № 078445 на право власності на земельну ділянку, площею 0,0900 га, розташовану АДРЕСА_1, кадастровий номер 8536400000:02:005:0049, виданий ОСОБА_3 Головним Управлінням Держкомзему у м. Севастополі, зареєстрований за № 011088500160 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Витребувати на користь Севастопольської міської ради з незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0,0900 га., розташовану в м. Севастополі по вул. Пожарова, 38/20, кадастровий номер 8536400000:02:005:0049.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати по справі в розмірі 1720,50 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: В.І.Птіціна

Судді: Т.П.Колбіна

С.В.Лівінський