Постанова

від 01.07.2013 по справі 801/4903/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Виробничий кооператив Ритм

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 липня 2013 р. (14:38) Справа №801/4903/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Євдокімової О.О., при секретарі судового засідання Шуміло В.В.. розглянувши за участю представника позивача Янчука А.П. довіреність від 15.05.13 р., представника відповідача Будан Є.Г. довіреність № 2753/9/10-00 від 13.08.2012 р., у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РАУ»

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби

про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «РАУ» (далі -позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (далі відповідач) про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11.04.2013 р. № 0000611502.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем 19.03.2013 р. проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2013 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «РАУ», результати якої оформлені актом відповідача № 396/15.2/32542412 від 19.03.2013 р. «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість» та винесено податкове повідомлення - рішення № 0000611502 від 11.04.2013 р., про зменшення позивачеві суми від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 9014144,00 грн. Позивач зазначає, що єдиною підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення став попередній акт відповідача № 2389/22-03/32542412/33 від 15.11.2012 р. та винесене на підставі даного акту податкове повідомлення - рішення № 00059112301 від 05 грудня 2012 року, яке було оскаржено у судовому порядку та постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду 23.05.2013 р. визнано противоправним та скасоване в частині зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 9013380,00 грн. Таким чином позивач вважає, що з 23.05.2013 р. твердження відповідача викладені в акті перевірки № 396/15.2/32542212 від 19.03.2013 р., щодо зобов'язання стосовно корегування ТОВ «РАУ» податкової звітності з ПДВ з урахуванням висновків акту перевірки відповідача № 2389/22-03/32542412/33 від 15.11.2012 р. є спростованими, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення в частині суми 9013380, 00 грн. є безпідставним. Крім того позивач зазначає, що залишок від'ємного значення податкового кредиту з ПДВ в сумі 764,78 грн., він вже

відкоригував в податковій декларації за листопад 2012 р. На підставі викладеного позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення від 11.04.2013 р. № 0000611502 є противоправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав викладених у позові

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, позиції відповідача викладені в запереченнях на адміністративний позов, які залучені до матеріалів справи, зокрема зазначив, що позивачем при складанні декларації за січень 2013 р. неправомірно включено до р. 24 Декларації - залишок від'ємного значення, якій після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.03.2013 р. відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2013 р. позивача, за результатами якої складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість № 396/15.2/32542412 від 19.03.2013 р. (далі Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення п. 4.6.7 Розділу 5 порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011 р. за № 1490/20228, а саме: методологічне порушення що не вплинуло на розрахунки з бюджетом.

При перевірці відповідач дійшов висновку, що дані камеральної перевірки свідчать про завишення ТОВ «РАУ» суми від'ємного значення, яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24 декларації) (Таблиця 3), яке було зменшено на суму 9014144 грн. на підставі п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.185, п.п.14.1.191 п.п.14.1.202 ст. 14, п.198.1, п.198.2, п. 198.3 ст. 198, п.201. 1 ст. 201 Податкового кодексу України № 2755- VI від 02.12.10 р. згідно ату документальної позапланової виїзної перевірки з питань правильності визначення суми від'ємного значення з податку на додану вартість за період з жовтня 2009 р. по червень 2012 р від 15.11.2012 р. № 2389/22-03/32552412.

На даний акт позивачем до податкового органу були надані заперечення № 37 від 01.04.2013 р., які були залишенні без задоволення.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 11.04.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000611502, яким зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 9014144 грн.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Згідно п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України (далі ПК України) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2. ст.200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п 200.3. ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. (п. 200.4 ст. 200 ПК України).

Підпунктом 14.1.18. п. 14.1. ст. 14 ПК України встановлено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно п.п.4.6.6.п. 4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 № 1492(у редакції наказу Міністерства фінансів України 17.12.2012 № 1342), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за № 1490/20228 залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Таким чином, за підприємством зберігається право на використання накопиченого податкового кредиту в наступного звітного періоду.

Судом встановлено, що позивачем до податкового органу було надано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2013 р. ( вх.. 9007950667 від 19.02.2013 р.) з сумою податкового зобов'язання "-", податкового кредиту 31658 грн., в р. 24 зазначено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі - 17172374 грн.

Разом з тим, у р. 23, 23.1, та 23.2 , які передбачають відображення сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банках та у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових періодів) позивачем вказані прочерки.

Разом з декларацією до відповідача подано довідку про залишок суми від'ємного значення попередніх періодів, що залишається не погашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (вх. 9007924066 від 19.02.2013 р.).

Як свідчать матеріали справи спірні відносини виникли у зв'язку з тим, що позивач при визначені та сплаті податкових зобов'язань з ПДВ за січень 2013 р. керувався залишком від'ємного значення податку, який був сформований за попередні податкові періоди, в тому числі вересень 2008 р.- грудень 2012 р., а відповідач дійшов висновку про відсутність такого від'ємного значення, оскільки в сумі 9014144 грн. було зменшено на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки з питання правильності визначення суми від'ємного значення з податку на додану вартість за період з жовтня 2009 р. по червень 2012 р. від 15.11.2012 р. № 2389/22-03/32542412

Судом встановлено, що з матеріалів справи, пояснень позивача та відповідача слідує, що висновки акту перевірки від 19.03.2013 р. № 396/15.2/32542412 ґрунтуються на результатах перевірки з питання правильності визначення позивачем суми від'ємного значення з податку на додану вартість за період з жовтня 2009 р. по червень 2012 р. № 2389/22-03/32542412/33 від 15.11.2012 р. та винесеного на підставі вказаного акту податкового повідомлення - рішення № 0005912301 від 05.12.2012 р. про зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість за червень 2012 р. в сумі 9014144.

Таким чином, підставою для зменшення позивачу суми від'ємного значення з податку на додану вартість, якій після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту у розмірі 9014144 грн., став акт попередньої перевірки позивача № 2389/22-03/32542412/33 від 15.11.2012 р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.10.2009 року по 30.06.2012 р. , валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.06.2012 р. За результатами перевірки складений акт № 2389/22-03/32542412/33 від 15.11.2012 р., у висновках якого зафіксоване порушення п.п.12.1.5. п.12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.138.4 ст. 138 ПК України, в періоді що перевірявся в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся на суму 532940 грн., а також встановлено порушення п. 198.1. п. 198.3., п.198.6 ст.198 п. 200.4 ст. 200 ПК України, що призвело до завишення залишку від'ємного значення, якій після бюджетного відшкодування включається до складу наступного податкового періоду «р.26Декларації» в сумі 354841 за червень 2012 р.

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення- рішення: №0005902301 від 05.12.2012 р., яким зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток всього в розмірі 532940 грн., та № 0005912301 від 05.12.2012 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9014144 за звітній період червень 2012р.

Дані податкові повідомлення - рішення №0005902301 від 05.12.2012 р. про зменшення суми від'ємного значення з податку на прибуток у розмірі 532940 грн., №0005902301 від 05.12.2012 р. в частині зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 9013380 грн. постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013 р. були визнанні противоправними та скасовані.

З акту перевірки № 396/15.2/32542412 від 19.03.2013 р. вбачається, що висновки відповідача про завищення позивачем суми від'ємного значення, яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, яке було зменшено у сумі 9014144 грн. зроблені відповідачем на підставі обставин встановлених актом перевірки, що стали підставою для винесення податкового повідомлення - рішення №0005912301 від 05.12.2012 р. про зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 9014144 грн.

Частиной 1 ст. 72 КАС України закріплено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарський справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013 р. по справі № 801/110/13-а встановлені обставини щодо необґрунтованості висновків податкового органу викладених в акті документальної перевірки № 2389/22-03/32542412/33 від 15.11.2012 р., а висновок, щодо зменшення позивачу залишку від'ємного значення податкового кредиту з податку на додану вартість, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 8659273 грн. - противоправним.

В зв'язку з чим, суд дійшов висновку про те, що позивач мав право на відображення від'ємного значення в розмірі 9013380 грн. в податковій декларації за січень 2013 р.

Крім цього, в відповіді № 2622/10/15.2 на заперечення позивача, податковий орган вказав, що позивач буде мати право на відображення від'ємного значення ПДВ в декларації з податку на додану вартість після винесення судового рішення, яке набуде законної сили про скасування висновків акту позапланової перевірки від 15.11.2012 р. № 2389/22-03/32542412 та податкового повідомлення - рішення від 05.12.2012 р. № 0005902301, № 0005912301.

Що стосується залишку від'ємного значення податкового кредиту з ПДВ в сумі 764,78 грн. сформовано позивачем від операцій з КП «Альянс», суд зазначає.

19.12.2012 р. позивачем до податкового органу надано податкову декларацію за листопад 2012 р., в якої податкові зобов'язання вказані в сумі 1200 грн., податковий кредит в сумі 1112433 грн., та в п. 21.3 зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу вказано -1047. Згідно пояснень позивача та наданих документів позивач самостійно відкоригував податковий кредит з ПДВ у податковій декларації за листопад 2012 р., в якій у р. 23.1 у складі суми 1047 грн. вказана сума 764,78 грн. разом з сумою 282, 41.

Таким чином в декларації за січень 2013 р. позивачем не відображено у податковій звітності, зменшення від'ємного значення податкового кредиту з ПДВ на суму 764,78 грн.

У зв'язку з чим, зменшення податковим органом від'ємного значення податкового кредиту включаючи суму 764,78 грн. є безпідставним.

Аналізуючи викладене судом встановлено, що позивач мав право на відображення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 9014144 грн.

Згідно з приписами ст. 70 КАС України докази повинні бути належними та обґрунтованими. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору .

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порядку, передбаченому ст. 72 КАС України, відповідачем не надано доказів, які б свідчили, про необґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статей 69, 70, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки не суперечать вимогам чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 01.07.2013.

У повному обсязі постанову складено та підписано 08.07.2013.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 11, 69-71, 160-163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби від 11.04.2013 р. № 0000611502.

4. Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РАУ» (ЄДРПОУ 32542412, АР Крим м. Ялта, смт. Сімеїз вул. В. Альбицького, 3-а) витрати зі сплати судового збору у сумі 2294 грн.(дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд АР Крим протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Євдокімова О.О.