Ухвала

від 01.08.2013 по справі 826/3392/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3392/13-а ( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П. О. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

01 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді: Беспалова О. О.

суддів: Парінова А. Б., Губської О. А.

при секретарі: Кравчук М. В.

за участю представника позивача Спасибка А. В., представника відповідача Жукової В. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Завод Укркабель» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001222202 від 04.03.2013 року,-

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «Завод Укркабель» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001222202 від 04.13.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2013 року адміністративний позов було задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, постановити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, 04 березня 2013 відповідачем, на підставі акту перевірки №169/22.2-10/0021/1528 від 21.02.2013 прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0001222202, яким позивачу, за порушення пп.7.4.1, 7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 187 500грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 950 000 грн., штрафні (фінансові) санкції - 237500 грн.

Збільшення грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних санкцій ґрунтується на висновку відповідача про нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ «Лоу Консалт» (ст.9 Акта перевірки), а нікчемність, в свою чергу, обумовлена актом про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Лоу Консалт» Бориспільської ОДПІ №251/7/22-1/36429084 від 26.09.2012 року, висновком спеціаліста СТКЗР НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області №97 від 14.04.2011, згідно якого підписи директора на документах ТОВ «Лоу Консалт» виконані не ОСОБА_4, а іншою особою.

Так між ТОВ «Лоу Консалт» та ПАТ «Завод Укркабель» укладено договір доручення від 29.05.2009 року №11/2009-ЗЕМ, згідно якого ТОВ «Лоу Консалт» зобов'язується від імені та за рахунок позивача здійснити комплекс необхідних юридичних дій, спрямованих на укладання з Київською міською радою договорів оренди земельних ділянок, у відповідності до рішення Київської міської ради від 18.09.2008 року №289/289 «Про передачу Відкритому акціонерному товариству «Завод Укркабель» земельних ділянок для реконструкції, будівництва, та експлуатації торговельного, розважального та офісного центру на просп. Московському, 15-а, в Оболонському р-ні. м. Києва» та їх державної реєстрації.

За наслідками виконання даного договору, сторони підписали Акт №1 від 17.05.2010 року здачі приймання виконаних робіт на суму 2848800,00грн., в т.ч. ПДВ 474800,00грн., в якому сторони зазначили, що в результаті дій ТОВ «Лоу Консалт», спрямованих на виконання п.п. 1.1.1. Договору доручення від 29.05.2009 року №11/2009-ЗЕМ, Господарським судом м. Києва прийняті рішення від 17.09.2009 року у справі №2/239 та від 22.09.2009 року №2/244, якими визнані укладеними договори оренди земельних ділянок між Київською міською радою та ВАТ «Завод Укркабель», на підставі рішення Київської міської ради від 18.09.2008 року №289/289.

Також, між ТОВ «Лоу Консалт» та ПАТ «Завод Укркабель» укладено договір доручення від 29.05.2009 року №10/2009-ЗЕМ, згідно якого ТОВ «Лоу Консалт» зобов'язується від імені та за рахунок позивача здійснити комплекс необхідних юридичних дій, спрямованих на укладання з Київською міською радою відповідних договорів оренди земельних ділянок у відповідності до рішення Київської міської ради від 27.11.2008 року №680/680 «Про передачу позивачу земельних ділянок для організації благоустрою території з влаштуванням гостьової автостоянки на просп. Московському, 15-а, в Оболонському р-ні. м. Києва» та їх державної реєстрації.

За наслідками виконання даного договору, сторони підписали Акт №1 від 02.07.2010 здачі - приймання виконаних робіт по Договору на суму 2851200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 475200,00 грн., в якому сторони зазначили, що в результаті дій ТОВ «Лоу Консалт», спрямованих на виконання п.п. 1.1.1. Договору доручення від 29.05.2009 року №10/2009-ЗЕМ, Господарським судом м. Києва прийняті рішення від 12.11.2009 року у справах №2/287, 2/288 та 2/296, та від 26.11.2009 року у справах №2/302, 2/309 та №2/310, якими були визнані укладеними договори оренди земельних ділянок між Київською міською радою та позивачем на підставі рішення Київської міської ради від 27.11.2008 року №680/680.

Позивач зазначає, що вказані вище рішення Господарського суду м. Києва були залишені без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2010 року у справі №2/287, від 21.01.2010 року у справах №2/288 та 2/296, від 18.02.2010 року у справах №2/302, 2/309, 2/310, що відповідачем не заперечується.

ТОВ «Лоу Консалт» на користь позивача виписано податкові накладні №170501 від 17.05.2010 року на загальну суму 2848800,00грн., в т.ч. ПДВ - 474800,00грн., а також №20701 від 02.07.2010 на суму 2851200,00грн., в т.ч. ПДВ - 475200,00грн.

Оплату отриманих від ТОВ «Лоу Консалт» юридичних послуг, підтверджено копіями виписок з ПАТ «АТ «Сведбанк», які наявні в матеріалах справи.

Крім того, відповідач посилається на матеріали досудового слідства по кримінальній справі №80-0263, порушеної за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами шляхом створення ТОВ «Лоу Консалт» за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

В матеріалах справи наявна також постанова про порушення кримінальної справи № 69-149 старшого слідчого з ОВС Головного слідчого управління ДПС України підполковника податкової міліції Небелюка В. І. від 10.04.2012 року, якою порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва в тому числі ТОВ «Лоу - Консалт» з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою невстановленою групою осіб, скоєного повторно, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.ст. 28 ч. 4, 205 ч. 2 КК України.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Приписами підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Так колегія суддів з матеріалів справи вбачає, що з вищезазначеного акту невиїзної перевірки контрагента позивача ТОВ «Лоу Консалт» випливає, що останній за місцезнаходженням не перебуває.

Також даним актом при проведенні співставлення податкових зобов'язань ТОВ «Лоу Консалт» в розрізі контрагентів відхилень по взаємовідносинам з позивачем не встановлено.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів дотримується позиції, що при відсутності таких відхилень при проведенні перевірки податковий орган не має права встановлювати недійсність господарських операцій виключно на підставі відомостей про відсутність платника податку за місцезнаходженням, оскільки діючим законодавством не встановлено залежність правомірності нарахування податкових зобов'язань від перебування за певною адресою.

Натомість, законодавством встановлено таку залежність від оформлених належним чином первинних документів.

Так всі вищезазначені первинні документи, що наявні в матеріалах справи оформлені відповідно до вимог правових норм, підписані та скріплені печатками.

Тому суд не приймає до уваги посилання відповідача на акт перевірки ТОВ «Лоу Консалт» від 26.09.2012 року № 251/22-1/36429084.

Також колегія суддів зазначає, що представником позивача в судовому засіданні не заперечувався факт перебування директора контрагента під час укладення договорів за межами території України, проте, як пояснив позивач, цей факт не виключає можливості укладення договору за допомогою електронного зв'язку, що дозволено нормами Цивільного кодексу України.

Доказів протилежного твердженню позивача відповідачем не надано.

Також, у розумінні ст. 71 КАС України відповідачем не доведено ні у суді першої, ні у суді апеляційної інстанцій, що особа ОСОБА_6, яка здійснювала представництво в судах на виконання договорів не пов'язана з ТОВ «Лоу Консалт».

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність відповідачем правомірності своїх дій.

Доводи апеляційної скарги не спростовують позиції суду першої інстанції.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Завод Укркабель» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001222202 від 04.03.2013 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України .

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Суддя Губська О. А.

Суддя Парінов А. Б.

(Повний текст ухвали виготовлено 06.08.2013 року)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.